Мудра цитата: Борис Пастернак

Вірші, а тим більше Пастернака, потрібно читати в оригіналі — російською мовою.

До патріотизму це не має жодного стосунку.

Навчи мене жити, за подихом, за нотами,
без суджень і болю, падінь і злетів.

І в густій метушні прошепчи моє ім’я,
щоб на серці втомленім розтанув іній.

Навчи мене жити, губ, торкаючись губами,
щоб стало міцнішим все, що є між нами.

Розпалюючи вогонь, не боятися пожежі —
ми з тобою вдвох, ми з тобою недарма.

Навчи мене жити, я тобі довіряю,
це серце, а в ньому — чим дихаю, чим страждаю.

Поклич мене вдалеч, де ніхто не почує,
там, де вітер сивий натхненням дихає.

Навчи мене жити, навчи, ти ж можеш,
і я стану іншим, скинувши старі шкіри.

Розіб’ються віки об важкі склепіння,
але ми будемо вдвох оживати рік за роком.

Навчи мене жити, обійми ще міцніше —
і забудуться все, і дихати стане легше.

Я не знаю, що там, за завісою буднів,
але я буду любити, яким би шлях не був важким.