Для чого вести щоденник?
На цьому фото зібране моє життя з 2011 року. Не знаю як у Тебе, а в мене далі відгукується в голові ̶і̶н̶т̶р̶о̶е̶к̶т̶ чуже переконання, що вести щоденники - щось, за що варто соромитись, цим займаються лише плаксиві дівчатка-підлітки, чи не так?
Моїм компромісом з цим переконанням було називати це не щоденником, а веденням записів (що є буквальною коректніше, бо іноді в мене є перерви в кілька місяців, а періодів написання щодень майже нема). Психологи не дають порад, то ж я дам настійну рекомендацію: ВИПИСУЙТЕСЬ!!!
Ведення записів дають ряд чудових переваг:
- так структуруються думки і знімається напруга. Іноді відчувається, що є безліч думок, переповнюють незрозумілі/складні емоції і не знаєш, що робити з цим внутрішнім хаосом. І коли берешся за ручку, то хочуть чи не хочуть, а вони повинні стати в якусь чергу, щоб дійти до зовнішнього світу. Особисто я часто досі дивуюсь, до яких геніальних усвідомлень САМА можу прийти за допомогою такого простого способу;
- так значно легше пам’ятаю себе і своє життя, а це важливо! Людина створена із минулого і іноді дуже важливо нагадувати собі як це було;
- можна зауважити свою індивідуальну динаміку. Наприклад, я зауважила, що період листопаду, березня-початку квітня - є найбільш екзистенційно-депресивний період, а в травні в мене завжди просто гігантські приступи ліні, коли нічого робити не хочеться;
- головне - це найкращий спосіб зауважити, які зміни з Тобою відбуваються! Буває так, що ти працюєш над собою роками, ходиш на психотерапію, відвідуєш тренінги, читаєш книги і т.д., але залишається враження, що суттєвих змін нема. Так от, маючи записи кількарічної давності цю проблему вирішують! Бо найчастіше зміни починаються у дрібних речах, а перечитуючи свої старі записи, Ти це точно помітиш. Для мене це найкрутіша перевага ведення записів, бо дуже часто...
- … такі записи стають мотиваторами до дій. Неочікувано Ти можеш прочитати такий запис, в якому знайдуться саме ті слова, які потрібні в цю мить і від людини, яка є найближчим другом - від себе самого(ої). От, наприклад, саме мої записи 6-7 річної давності посприяли створенню цієї публікації. Вони мені нагадали, як важливо мати ту справу, професію, якою гориш і це мотивувало зробити додаткові дії для реалізації своєї професійності у вигляді написання цієї статті;
- наступна рекомендація швидше за все на далеку перспективу: маючи багаторічні записи, легше потім зрозуміти дітей у тому віці, в якому записи були зроблені Тобою. Ми змінюємось щомиті, то що говорити про десятки років. Але, будучи в старшому зрілому віці, перечитуючи свої записи, буде легше порозумітись зі своїми дітьми: бути не лише батьком/матір’ю формально, але й другом, який розуміє. Якщо є збережені щоденники, записи зі шкільних років - рахуйте, що виграна лотерея, яка сприяє кращим стосункам вже із своїми дітьми-школярами.
Тож, що Ти втратиш від того, якщо почнеш вести такі свої записи? А скільки навпаки - отримаєш!
Опубликовано 2020-06-11 в 03:36
Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.
Опубліковано на сайті 10-06-2020