У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


читать по-русски

Робота з символами та метафорами в арт-терапії

Слово «метафора» складається з двох частин: «мета» (перше значення – за, пере, над, після, через; друге значення – спільно, спільно) і «фора» (рух). Отже, у це семантичне поле потрапляють такі поняття, як образ, порівняння, трансфер, символ. Очевидно, що основним змістом усіх цих понять є перенесення. Перенесення сенсу одного предмета в інший з урахуванням подібності обох предметів за ознаками. Метафора – це структура, фільтр, принцип відбору, зв’язку та структурування цього змісту за співпадінням по сенсу.

метафора

Метафорична вся людська психіка. Людське сприйняття ґрунтується на образах навколишнього світу, які є лише його метафорами. Будь-який поведінковий прояв будь-якої людини - також лише метафора, метафора її ставлення до тих чи інших зовнішніх подій.

Будь-яке почуття, відповідно до основних положень З. Фрейда, також є трансфер, тобто перенесення. Метафоричність - тобто здатність з тією чи іншою метою перенести будь-який сенс, почуття, ознаку з одного предмета на інший - дає читачеві або глядачеві абсолютну внутрішню свободу по відношенню до твору мистецтва. Будь-яка метафора містить безліч смислів, і надає можливість самому вибрати той, який є найбільш значущим.

Твір мистецтва має ціле метафоричне поле. Людина, яка в цьому полі опиняється, просто намагається дізнатися, як мандрували цим полем інші і як вони звідти видерлися.

Поняття символу має для арт-терапії важливе значення. Символ-знак, сутність, яка позначає іншу сутність. Знаком може виступати об'єкт, зображення, написане слово, яке заміняє інше поняття, використовуючи при цьому асоціації. Символи вказують на ідеї, поняття та інші абстракції. Символ дає художнику можливість сконцентрувати в образі широке коло життєвих явищ, дозволяє гранично згущувати і перебільшувати зображуване. Метафора заснована на паралельності, співпадінні за сенсом, а символ відсилає до визначеного контексту, індивідуалізує. Символ – доступ до деякого інформаційного змісту.

читайте также:

Сказкотерапия и «лечебные» сказки для детей и взрослых Сказка – это не только интересная и увлекательная история, но и способ поисследовать свой внутренний мир, что стало основой для такого направления как сказкотерапия.

Капкан абьюза (размышление о тактике работы) Тема абьюза (насилия) в теме психологии крайне стрёмная. Как только какой-либо психолог или психотерапевт говорит через рот или начинает писать буквы об этом – с другой стороны начинается автоматическое измерение наличия и степени виктимблейминга (об

спросить психолога онлайн

Основи психодинамічного розуміння символу було закладено 3. Фрейдом. На його думку, символи сприяють поступовому усвідомленню людиною своїх потреб, а також розвитку навичок комунікації та взаємодії з навколишнім предметним світом. Для Фрейда символи – це деформовані потреби.

Для К. Юнга символи є природним способом психічної експресії на різних стадіях психічного розвитку, включаючи і зрілу психіку. Символи тісно пов'язані з динамікою індивідуального та колективного несвідомого. Ті символи, які відображають зміст колективного несвідомого, мають статус архетипічних символів, що позначають вроджені форми психічного досвіду і мають стійкий, часто транскультуральний характер і відбивають найбільш фундаментальні психічні властивості та процеси, а також відпрацьовані еволюцією способи розв'язання внутрішньопсихічних конфліктів.

У символічних образах, що виявляються у творчій уяві чи сновидіннях людини, знаходить своє вираження енергія несвідомого, тимчасове блокування якої - причина психічної нестабільності та нездоров'я. Отже, на відміну 3. Фрейда, який вважав символи проявом інстинктивних потреб, Юнг вважав, що символи можуть сприяти як відновленню психічного балансу, так і особистісному росту. За допомогою символів людина здатна вступити у взаємодію з блокованими аспектами несвідомого та їх енергією і завдяки цьому поступово дійти їх усвідомлення та психічної цілісності.

У «Словнику аналітичної психології» В. Зеленського зазначено, що символ є найкращим із можливих виражень або зображень чогось невідомого та підкреслено, що це поняття необхідно відрізняти від поняття «знак». Різниця між символом і знаком полягає у тому, що знак пред’являє, вказує, а символ називає… За символом лежить глибинний зміст, що закодований таким чином, щоб людина, при першому погляді на нього, могла відновити вихідне значення.

М.Кляйн зазначає, що «символи не лише є основою фантазування та сублімації, але завдяки їм також розвивається здатність суб'єкта до взаємодії із зовнішнім світом». Вона вважає, що здатність до символоутворення є передумовою для культурної еволюції людства. Подібні ідеї висловлює і Д. Віннікот. Його поняття транзитних об'єктів тісно пов'язане з уявленням про різні форми символічного мислення дитини. Здорова психічна конституція, заснована на цьому «Я», на його думку, характерна для тих суб'єктів, які здатні до вільного використання символів як посередників, які забезпечують зв'язок між фантазією та реальністю. Це дозволяє суб'єктам вести цікаве та насичене культурне життя та наділяє їх особливими творчими обдаруваннями. Навпаки, особи з нерозвиненою здатністю до символоутворення, з «хибним «Я»» характеризуються підвищеною тривожністю та нездатністю до глибокої концентрації. Особливого значення також набувають погляди М. Мілнер на природу та роль символу. Символоутворення розглядається нею як спосіб примітивного психічного захисту, або як важливий чинник у створенні всього дійсно нового і як передумова здорового психічного розвитку.

Завдяки своїй схильності до символізації, людина несвідомо перетворює у символи усі оточуючі предмети та явища. Фактично, символ є матеріальною формою образу, тобто, його тілом. Люди думають образами, конкретизувати які можна завдяки арт-терапевтичними засобами. В арт-терапії це досягається завдяки художнім матеріалам.

Мистецтво є метафорою, що виражає внутрішні переживання. Будь-який витвір мистецтва буде своєрідною метафорою життя. Цілюща сила метафори відома людству з давніх-давен. Будь-який витвір мистецтва - у тому числі й те, що створить клієнт у ході арт-терапевтичної сесії, - буде своєрідною метафорою його життя. Різноманітність психотерапевтичних технологій засноване на тому припущенні, що людина суть щось цілісне, і проблема, що існує в нєї, існує одночасно у всіх її проявах, і немає принципової відмінності, яким шляхом йти до цієї проблеми – через когнітивну сферу, через емоційну чи через прояви тіла. Метафора – не лише технічний перенос, але й деякий рух назустріч, через який елементи об’єднуються, щоб створити щось нове. Тобто зрештою всі напрями в психотерапії ґрунтуються все на тому ж: все в людині є метафора всього в ньому. Психологічна метафора у малюнку – це персональний зліпок підсвідомості, що дозволяє зрозуміти та прийняти частину неусвідомленого матеріалу.

Механізм психологічного корекційного впливу арт-терапії полягає в тому, що мистецтво дозволяє в особливій символічній формі реконструювати конфліктну ситуацію, що травмує, і знайти її рішення через переструктурування цієї ситуації за допомогою творчих здібностей клієнта.

Арт-терапія допомагає «включити» особливий спосіб бачення подій навколишнього світу – здатність бачити ціле, одночасно сприймаючи частини всередині цілого, пов'язані між собою та з цілим; здатність бачити та відчувати те, що знаходиться безпосередньо перед людиною, а не розсіюючи увагу і не звертаючись до словесних понять; здатність сприймати світ таким, яким він є насправді.

Арт-терапевти шукають символи в образі, намагаючись допомогти клієнтам краще дізнатис я про їх внутрішнє «Я», одночасно допомагаючи їм інтегрувати нещодавно відкрите внутрішнє «Я» у зовнішню реальність. Таким чином, арт-терапія нерозривно пов'язана зі зміцненням аутоекспресії та розуміння

Карл Юнг використав термін «активна уява» для позначення такого творчого процесу, в ході якого людина спостерігає за розвитком своєї фантазії, не намагаючись свідомо впливати на неї. Викликаючи певні образи з допомогою активної уяви, закріплюючи в символічній формі, клієнт має можливість успішно просуватися у вирішенні своїх проблем.

Роджер ван Ойх вважав, що творче мислення із використанням образів, символів, метафор грає ту саму роль, яку грає секс. Творча енергія здатна перетворити одні речі в інші. Згідно визначенню Лакоффа та Джексона, метафора це – мислення у термінах іншого. Саме тому вона здатна відмикати «психологічні замки» - установки, що блокують мислення, що примушують його залишатися всередині звичних рамок. Ми постійно спираємось на подібність між речами та явищами. Метафори дозволяють спростити складну проблему, зробити її більш доступною для розуміння.

Символізація тісно пов'язана з формуванням цілісної, стабільної системи образних уявлень, що веде до усвідомлення досвіду та навчання. Символізація також тісно пов'язана з психологічними захистами, насамперед такими, як заміщення і сублімація. Для роботи з травматичним досвідом дуже важливою є здатність символів вуалювати переживання та уявлення, забезпечувати креативні рішення, знаходження нових смислів. Децентрування, екстерналізація та символізація тісно пов'язані з дивергентним мисленням – здатністю оперувати безліччю гіпотез та формувати нові, незвичайні асоціації. Дивергентне мислення може бути протиставлене бінарному мисленню, заснованому на використанні лише двох взаємовиключних гіпотез або варіантів вирішення проблеми.

Вираз почуттів у вигляді символічних образів, зокрема у тісному зв'язку з образотворчою діяльністю, здатне призводити до катарсису, навіть якщо зміст образотворчої продукції і на сенс переживань у процесі її створення людиною не усвідомлюються. У той же час образотворча діяльність часто супроводжується досягненням кращого розуміння глибинного сенсу переживань, зростанням саморозуміння та самоприйняття.

Символи та метафори також використовуються у психосинтезі (там використовується дещо інша назва).

Основна функція символів – акумуляція психічної напруги. Крім того, вони перетворюють психічну енергію та одночасно є її провідником.

При роботи із символами треба використовувати принципи З.Фройда:

-        Символ утворюється за принципом згущення, тобто відображає відразу багато різноманітних подій, які відбувались у житті клієнта в різний час;

-        Принцип амбівалентності: одному і тому самому символу притаманні протилежні значення.

Р. Асаджиолі поділив символи на 7 категорій:

1)    Символи природи (вогонь, повітря, земля, вода; небо, зірки, сонце, місяць; гора, печера, озеро, вітер, дощ, дерево, квіти; дорогоцінності; символи, що пов’язані зі світлом та темрявою тощо);

2)    Символи-жіві істоти: лев, тигр, змея, ведмідь, вовк, метелик бик, олень, риба, птахи, домашні тварини тощо;

3)    Людські символи: мати, батько, дитя, мудрець, маг, король, королева, принц, народження, смерть;

4)    Антропогенні символи: міст, канал, тунель, фонтан, маяк, свіча, дорога, дверь, дім, сходи,дзеркало, меч тощо;

5)    Релігійні та міфологічні символи;

6)    Абстрактні символи (числа, геометричні фігури);

7)    Індивідуальні символи та символи, що виникають довільно.

Арт-терапія використовує у роботі влику кількість цих символів, причому деякі з них використовуються у синтезі з іншими. Ми можемо використовувати їх у різних ситуаціях, при різноманітних запитах, але ніколи – бездумнно та необережно.

 

Перелік використаної у статті літератури:

1.    Вознесенська О. Л. Можливості арт-терапії у подоланні психічної травми.//Простір арт-терапії: ресурси зцілення: Матеріали ХІ міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Київ, 3-4 квітня 2014 р.)

2.    Киселева М. В. Арт-терапия в работе с детьми.

3.    Колошина Т.Ю. Арт-терапия. Методические рекомендации.

4.    Копытин А.И. Практикум по арт-терапии.

5.    Копытин А.И. Методы арт-терапии в преодолении последствий травматического стресса.

6.    Лазарус А. Мысленным взором. Образы как средство акрт-терапии.

7.    Маклаган Д. Образ арт-терапии.

8.    Назаревич В. Рисунок как метафорический образ личной истории клиента. // Простір арт-терапії: ресурси зцілення: Матеріали ХІ міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Київ, 3-4 квітня 2014 р.)

9.    Удо Баер. Терапия творчеством.

10.Свирепо О.А. Образ, символ, метафора в современной психотерапии.

* Хочется сказать, что в данном случае я являюсь человеком, который осуществил попытку вкратце упорядочить теоретический материал большого количества ученых и практиков. Надеюсь, что даный маетриал будет интересен для молодых специалистов или клиентов, которые интересуются особенностями работы арт-трапии. 

У Психолога » Психотерапия » Робота з символами та метафорами в арт-терапії
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
статья по психологии psihoterapiya Психотерапия медицинская и немедицинская

Эта заметка поможет Вам разобраться, в чём разница между медицинской и немедицинской психотерапией, и не опасна ли последняя для Вашего ментального здоровья. В чём разница между психотерапевтом-психологом, психотерапевтом и врачом-психотерапевтом?

статья по психологии psihoterapiya В кабинете у гештальт-терапевта

Мне было трудно обратиться к психологу, потому что я не знала, что же будет происходить за дверью его кабинета...

Все публикации раздела Психотерапия >>

 
Комментарии к "Робота з символами та метафорами в арт-терапії"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr