Бісять знайомі закордоном
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 20-07-2022 14:08:14 |
1
Многие, кто выехал заграницу, не только у моря позволяют себе отдыхать, но и сталкиваются с массой проблем - адаптация это всегда тяжело (чужая культура, язык, менталитет, особенности той же медицины и тп). А уж тем более адаптация не по своей воле это нааамного сложнее. Возможно то море или что-то подобное это единственное, что людей как-то поддерживает на плаву. А кроме того, замечайте и то, что вы свой выбор делаете и платите за него свою цену, как и те люди, сделав выбор уехать, платят свою цену - не только сложности адаптации, но и расставание с близкими. Признавайте свое чувство зависти, оно нормально. И каждый раз напоминайте себе, что это ваш выбор и ваша воля. Вы всегда можете поменять его и уехать. |
Ирина Николаевна Островерх (Харьков) 20-07-2022 14:25:48 |
1
Добрый день! "Насправді, думаю якийсь частині мене теж хотілося би бути за кордоном та у безпеці, як ці знайомі, та я зробила інший вибір. Таких знайомих в мене настільки багато, що такі пости бачу щодня, по декілька раз на день. Як навчитися спокійніше реагувати на таких знайомих і не дратуватися ?" Чувство раздражения может говорить о неудовлетворенной потребности, например в безопасности, или в отдыхе и расслаблении. Может вы пока не позволяете себе дать право на отдых и запрещаете показывать свои фото? Здесь может быть конфликт между хочу и запретом на это хочу. Как только вы договоритесь с собой и разрешите свои хочу, реакция станет спокойнее. |
Павел Леонидович Басанский (Киев) 20-07-2022 16:17:49 |
1
Добрий день! Щоб спокійніше реагувати на таких знайомих і не дратуватися треба насамперед навчитися приймати інший вибір у людей та взагалі інших людей як таких. Можливо в Вашій родині було заведено правило, за яким "тільки ми (або я) живемо правильно, а інші - ні" і було прийнятним засуджувати та критикувати інших. Це і може бути причиною Ваших реакцій. Є сенс з цим попрацювати. Бажано з психологом на терапії. |
Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) 20-07-2022 17:11:26 |
1
цитата:
Як навчитися спокійніше реагувати на таких знайомих і не дратуватися? А насправді, погоджуюсь з Павлом Леонідовичем - спершу потрібно із собою розібратись. З'ясувати, звідки походить та особливість не сприймати спосіб життя інших, начебто вони не мають права діяти так, як діють. Зізнаюся перед Вами, що подібно до Вас сприймаю веселощі втікачів за кордон, виставлені у ФБ. Думаю, ну добре - знайшли можливість відволіктись, опинились у безпеці, перебуваєте у гарному місці з чудовим краєвидом, то навіщо цим вихвалятись надміру щодня?! А потім міркую собі - еге ж, чоловіче, в тебе є справи вижливіше. Займись краще ними. І мене відпускає. Чесно кажучи, вже давно відпустило. Сам підняв значущість тих випадків, сам і опустив. А як у Вас - чи є бажання направляти свою увагу і разом з нею енергію на корисні справи? |
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...