У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Страх

Доброго вечора, у мене сталася така ситуація і я дуже сильно себе звинувачую і мені дуже стидно. Ну, коротше в мене сталася тільки що, така ситуація справа в тому що , я тільки що, збиралася на огород рвати бур'ян і коли я думала виходити я бачила що, кошенята граються, біля дверей і я ж, оце думала що, вони пішли в іншу сторону гратися, і я ж така думаю так, добре піду на огород, і я ж відкрила двері і така подумала так , треба двері закрити і оце як, я хотіла закрити двері то оказується там гралося кошеня, а в мене в думках були думки щоб, пошвидше вирвати бур'ян і всьо я вільна, і я ж думала що, кошеня пішло в інше місце гратися , і я як думала виходити то я почула що, кошеня кричить і я так злякалася і я ж, подивилася така думаю що таке? і оказується що, я як виходила і подумала , так закрию двері і потім почула крик , і я побачила що, кошеня закричало і я не зрозуміла чому воно кричить та і я подумала що, я кошеня навіть не помітила і оце ж, я подумала може я випадково прищемила дверьми кошеняті лапу чи хвіст , і справа в тому що, я себе дуже сильно звинувачую я тільки що, розплакалася бо я відчуваю себе винною може я випадково прищемила дверьми кошеняті лапу чи хвіст, але справа в тому що, я не помітила кошеня, але я все одно вважаю себе винною я тільки що, подивилася на кошеня чи все добре, чи не поранилася вона а з кошеням усе добре, бігає , грається але я всеодно вважаю себе винною, що куди я дивилася, але я не помітила кошеня, і тепер не знаю що робити.
Питання від: ; Вік: 21


психолог онлайн
Ничего не делать, кроме выводов на будущее - следить тщательнее, поскольку в доме животные.
А чувство вины и стыда это в определенной мере регуляторы поведения и испытывать их нормально. Главное не зацикливаться и замечать, что некоторые вещи да, могут случиться, но вы не специально это сделали и впредь будете аккуратнее. Тем более, животные в порядке

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Вітаю, Іра.
У Вашому повідомлені відчувається Ваша тривога, Ваша турбота про це кошеня і Ваша щирість у переживанні. Те, що Ви плачете й звинувачуєте себе, говорить не про Вашу жорстокість, а якраз навпаки — про глибоку чутливість і здатність до емпатії. Насправді в цій ситуації ви не зробили нічого навмисно поганого. Ви не хотіли причинити біль — це була випадковість. І Ви одразу відреагували: перевірили кошеня, переконалися, що все добре. Але я розумію, що Вам усе одно дуже боляче. І ми можемо подивитись трохи глибше: Чому ця ситуація викликала в Вас такий сильний осуд себе? Можливо, це не перший випадок, коли Ви відчуваєте себе винною, навіть якщо не було злого наміру? Чи бувало так у дитинстві, що Вас сварили або соромили, коли Ви робили щось випадково або неідеально? Це може бути важливий крок — зрозуміти, звідки взялося це відчуття «я погана, бо помилилася»

👍 радити психолога:

06-06-2025 14:14:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 382832 для Емілія Іванівна

Дякую

06-06-2025 14:38:18Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 382832 для Емілія Іванівна

Доброго дня, вибачте що турбую але справа в тому що, я вчора не помітила кошеня як виходила , а коли думала закрити двері то почула крик кошеня і я так злякалася я ж така кажу що, таке? А кошеня, від мене тікає і потім я пішла на огород і потім прийшла і я вибачилася перед кошеням , чесно кажучи я як виходила то я не помітила що, там кошеня гралося я думала що , кошеня гралося не біля дверей, а відійшла і пішла гратися в інше місце , а оказується кошеня гралося біля дверей, я вибачилася перед кошеням сказала вибач, мене будь-ласка . і чесно кажучи , у мене з'явилися думки що, я жахлива людина. Просто , в мене в голові була думка поскоріше закінчити на огороді бур'ян і відпочити а коли я закривала двері то я почула крик і я злякалася за кошеня що, я зробила кошеняті боляче , чесно кажучи я не помітила кошеня коли я закривала двері, мені дуже соромно.


психолог онлайн
Я зрозуміла з Вашого опису ,що це випадковість. Що Ви не хотіли зробити біль кошеняті. Але незважаючи на випадковість:
-Ви все рівно вважаєте себе " жахливою людиною"Чому?
-дуже сильно себе звинувачуєте і відчуваєте стид.
-Ви знову звинувачуєте себе ,плачете через це і почуваєте винною. Слово" винна" Ви використовуєте в описі дуже багато разів.
За що саме Ви відчуваєте стид?
Чому не можете віднестися до себе з розумінням того, що це випадковість і відпустити ситуацію? Що Вас в ній тримає? Можливо це якісь підсвідомі реакції, які тягнуться з дитинства? Непропрацьована травма вини за щось?
Відчувається що Ви дуже чутлива, чуйна людина але і дуже багато самі себе "караєте"за випадковості. Як часто у Вас бувають ситуації, де Ви почуваєтеся за щось винною?



👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
qr