Сприйняття критики

Доброго дня. Турбує питання про адекватне сприйняття критики. Помітила за собою, що після того, як мені вискажуть за щось якусь негативну реакцію, потім наче нервовий зрив,з яким не можу владнати. Нещодавній випадок - дитина 3,5р тривалий час істерив, що не дали того, що хоче,відмовлявся йти. Спочатку намагалася заспокоїти, пояснити, чому те неможливо зробити, всі відомі способи не пройшли. Врешті мої нерви почати здавати, потягла його за руку, він десь запнувся і впав - підлетіла стороння жінка і почала на мене волати і наїжджати, що я вчиняю насильство над дитиною, вона викликає поліцію, не давала мені пройти, фотографувала і тд. Підійшов працівник мунварти, який спочатку на мене теж хотів наїхати, але потім просто мовчки стояв. Після цього випадку накрила істерика, яку не могла години 2 вгамувати. Сьогодні маршрутчик висказався, що не так закрила двері, причому вийшов за мною з машини - йшла додому, ковтаючи сльози. І таких випадків безліч. В серпні зверталась до психолога, правда, по іншому питанню, і до психіатра, приймаю другий місяць антидепресанти. Допоможіть, будь ласка, розібратися, що зі мною не так.