Одноклассница вызывает у меня панику.
Подберите психолога для подростка онлайн или в городах Украины.
Надія Іванівна Шулюк психолог м Кривий Ріг 25-05-2024 06:04:36 |
Вітаю. Ваше тіло запам'ятало все неприємне, всі ті болісні моменти, пов'язані з нею. Тепер ваше тіло хоче вас вберегти від цього, тут і страх, біль, сором.
Мінімізуйте з нею контакт. Спробуйте закріпити іншу поведінку, наприклад коли вона вас ображає не давати цього робити, або для початку уникати таких ситуацій. У вас закріпилась така поведінка: образи, знущання, потім ви себе караєте, щоб ці емоції якось пережити. Треба працювати зі спеціалістом над цією проблемою. |
Яна Дмитрівна Кузик психолог 25-05-2024 09:33:39 |
1
Доброго дня. Дійсно непростий досвід спілкування, що власне і відображається на Вашому стані зараз. Можливо, Ваш страх та хвилювання виникають як спроба вберегти себе від небезпеки, від загрози, яку Ви відчуваєте від цієї дівчини. І дійсно, для початку краще мінімізувати контакти з нею, по можливості. Далі, так чи інакше важливо зрозуміти, чи залишились Ваші переживання в минулому, чи пережили Ви їх і ці погані відносини з нею. Тому що, поки переживання того контакту не відпустять Вас а Ви їх, допоки внутрішньо не будете впевненені у власній спроможності та безпеці - ця паніка через неї і її вплив не зупиниться. Поговоріть про дискомфортний стан з батьками, настілкьи відкрито, наскільки зможете, не обов*язково розказувати все, якщо не готові. І після можете покращити свій стан з допомогою психолога. |
25-05-2024 11:29:43Дополнение от автора |
Доброго дня, дякую Вам. Наразі головою я розумію що ця поведінка через минуле спілкування з нею, але тіло все ще не хоче відпускати ті спогади. Весь цей навчальний рік я не спілкувалась з нею, і мій стан став трохи краще, але вчора я її побачила і бажання перерізати вени повернулося. Ми навіть не спілкувались, вона просто сиділа поруч. Я ні з ким не можу поговорити про це. Моя мати померла, тату я не можу про це розповісти, він не вважає це чимось серйозним. А сестрам нема діла до цього. Одного разу спробувала розповісти про свій стан вчителю, в мене просто почалася істерика і я не змогла сказати ні слова про свої відчуття. Тоді тільки він розповів про свої переживання щодо мене, а я кивала. Я сподіваюсь, що це не переросте в щось серйозне і це почикає, до поки я буду в змозі сама собі оплатити психолога. |
Надія Іванівна Шулюк психолог м Кривий Ріг 25-05-2024 11:34:33 |
Зараз є безкоштовні лінії підтримки, такі онлайн, офлайн. Питання в тому що ви неповнолітня, треба дозвіл батьків. Поговоріть з батьком, знайдіть варіант який вас влаштовує. Погугліть.
А почуття треба переживати, а не стримувати, цьому можна навчитись. Спробуйте писати все що у вас в голові в зошит, блокнот, це допомагає, він буде як ваш слухач. Пишіть кожного дня, все що в голові, до поки думки не скінчаться. |
Яна Дмитрівна Кузик психолог 25-05-2024 11:41:06 |
1
Дуже прикро, що Ви не маєте на когось опертись в такій ситуації. Але вірно, є лінії підтримки та телефони психологічної допомоги, і якщо Вам буде дуже погано і складно впоратись самій, ви можете звернутись за підтримкою. Звісно, Ви не повнолітня, і нажаль на повноцінну психологічну допомогу без дозволу батьків, розраховуваи не можна, проте телефон довіри та схожі служби мають право надати екстренну допомогу. Крім того, батько не вважає це чимось серйозним - а що він знає про Ваш стан? Виходить, щось Ви таки йому розповідали? Спробуйте виражати свої почуття, виберіть для себе з допомгою інтернету дихальні вправи чи медитації, щоб заспокоюватись та врівноважувати емоційний стан. Часто вправляючись із ними Ви зможете комофртно заспокоїти себе швидше та в будь-який час. |
Оксана Николаевна Третьякова психолог 25-05-2024 16:25:36 |
1
Доброго дня, Аліна! цитата:
Моя мати померла, тату я не можу про це розповісти, він не вважає це чимось серйозним. А сестрам нема діла до цього. цитата:
Ещё кое что, раньше я не однократно калечила себя из-за нее, ну то есть после общения с ней я была выжать и просто хотела умереть. Вибачте, будь ласка, але справа в тому, що до Вашого повноліття психологи не мають права консультувати Вас без згоди батьків. Але ситуація в Вас, здається, не проста. Коли людина сама намагається склалічити себе чи думає про спроби самогубства, скоріш за все, їй потрібна допомога психіатра. І якщо це стосується підлітка, батьки або опікуни, які їх замінюють, мають про це знати. Не хотілося, щоб Ви, коли-небудь рознервувавшись, повторили спроби склалічити себе. На жаль, якщо Ви це колись робили, це може повторитися. Тому, будь ласка, знайдіть когось із дорослих, кому б Ви могли довіряти, і поділіться тим, що Вас турбує. Це дуже важливо. Можливо, це буде бабуся чи хрещена, чи хтось із сестер. Чому Ви думаєте, що їм немає діла до Ваших проблем? Будь ласка, завжди пам'ятайте про те, що найголовніша людина в Вашому житті це є саме Ви. І жодна інша людина не варта того, щоб через неї калічити себе чи думати про самогубство. Тримайтеся |
Оксана Николаевна Третьякова психолог 25-05-2024 17:37:41 |
цитата:
Одного разу спробувала розповісти про свій стан вчителю, в мене просто почалася істерика і я не змогла сказати ні слова про свої відчуття. Тоді тільки він розповів про свої переживання щодо мене, а я кивала. |
26-05-2024 20:23:31Дополнение от автора |
Дякую Вам. Наразі я не вважаю що мій стан критичний, тому навряд звернуся в підтримку, а ось писати свої думки я спробую. Я навчилася справлятися з цим самостійно. З батьком я всім не ділилася, просто декілька років тому сказала що мені потрібно до психолога. Він посміявся і сказав що все пройде. Моя мати померла коли мені було 9, і це не було для мене шоком. Я не скажу Вам точно, але десь 4 роки я займаюсь само ушкодженням. І спочатку я думала що це круто, потім я цим знімала стрес. Зараз мені здається я контролюю це, і тільки в крайньому випадку це зроблю. Я намагалася знайти когось с ким можна про це поговорити, і тому мої сестри знають про це, а батьку я взагалі не довіряю, тому нічного не говорила. Моя старша сестра взагалі дізналась півроку тому, і спочатку була стурбована, а згодом мабуть забула. Ну це неважливо, в неї своє життя. А молодша також неповнолітня, тому вона нічого не зробить. Справа в тому що я не через ту дівчину почала калічити себе, я взагалі не пам'ятаю чому я це почала робити. Зараз мені нема діла до думки оточуючих, можливо це через само пошкодження я почала так думати, бо раніше я такою не була. Я можу сказати, що я навіть не жалію, мені подобається кожен шрам. Я б з радістю дала прочитати всі свої нотатки комусь, але я нікому не довіряю. Я звикла справлятися з усім самостійно. |
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем

У підлітковому віці батьки вже не є авторитетом. Чим більше заборон, тим більший опір. Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату.

Уважаемые родители, вы можете заподозрить у своего ребенка нервную анорексию, если он или она регулярно отказываются от еды, наблюдается страх набора веса и полноты, даже при недостаточном весе

Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...

Наслідком недостатньої уваги батьків до проблем підлітків та юнаків - є суїцидні настрої. Під час кризи особистості дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення дитини, її мікросередовища та мати

Приблизно 70% сучасних школярів, відповідаючи на питання про свої інтереси і захоплення, згадують комп’ютер нарівні з заняттями спортом, прогулянками ...

За статистикою кожен десятий підліток страждає від депресії. Думки про самогубство виникають у всіх людей у ті чи інші моменти життя.