Чому стосунки змінилися?
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 14-06-2024 00:29:16 |
Здравствуйте, Катерина!
Людям свойственно меняться со временем. И под воздействием обстоятельств и по своим внутренним закономерностям. Это обычное дело. По этой причине заканчиваются крепкие дружбы и даже распадаются семьи - когда люди сильно изменились, каждый в свою сторону, и теперь их интересы перестали совпадать, вплоть до того, что и поговорить теперь не о чем. А вот почему сама эта ситуация Вас триггерит - вот это важный вопрос. Может потому что в потере доверия и контакта между вами Вы вините себя? Или все же сестру? Или это и позиция родителей такая? Мол, "вы - сестры, должны дружить, а вы..." Відредаговано автором 14-06-2024 00:30:35 |
Яна Дмитрівна Кузик психолог 14-06-2024 11:50:51 |
Доброго дня.
Втрата попереденьої форми стосунків з такою близькою людиною, може бути дуже не простою. Прикро, що зараз між Вами з*Явилась така дистанція, але навряд її можна пояснити просто "роз*їхались і завели сім*ї"? Не кажу, що це не вплинуло, але чи тільки це? цитата:
наші діалоги якісь такі поверхневі.. Я не знаю, як до цього ставиться Ваша сестра, але Ви заявляєте про бажання відновити близькість - тоді хтось з Вас має показати, що готовий на неї. Як можна чекати зближення, не відриваючись самостійно. цитата:
коли знаходжуся з нею вживу мені якось некомфортно і хочеться вийти з кімнати. Також, важливо розглянути а що Вас с=зближувало раніше - які теми, цінності, погляди, відношення до інших. Може бути так, нажаль, що нічого спільного із життя до - не залишилось. І це прикро. Але це не означає, що не можна вистроїти нові стосунки з новими, нинішніми цінностями. Тільки треба розуміти - для чого Вам ці стосунки? Для формальної близькості? Для теплої дружби? В память про старі стосунки? Важливо прояснити це для себе і тоді стане ясніше і бачення Ваших сестринських відношень |
14-06-2024 14:29:33Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 366973 для Яна Дмитрівна Доброго дня! Дякую за вашу відповідьЗвісно не лише той факт, що ми розʼїхались по різних містах зіграло роль, але це було початком цього процесу. Ми зустрічаємось на сімейних святах та у колі друзів не скажу, що одна для одної, але не скажу, що для галочки. За останні 4 роки був лише 1 раз, коли я одна просто приїхала до неї без причини, щоб зустрітися, поговорити і памʼятаю, що мені було фізично некомфортно. Знаєте відчуття, коли пауза між фразами така довга, що її буквально хочеться заповнити якимось тупими жартами. На який рівень близькості готова я зараз? Це дуже цікаве питання, яке змусило мене задуматися, тому що раніше я могла говорити просто все, що думаю, а зараз я боюся і не хочу( це ключове) казати або те, що думаю, або якийсь секрет. Знаю, що за те, що я скажу стосовно певних питань/подій мене засудять, тому обрала просто мовчати і не піднімати деякі теми. І зараз розумію, що так багато тем треба уникати, що з розмов залишається хіба говорити про погоду . Моя проблема в тому, що я тримаюся за той минулий образ людини, з якою мені було дуже добре і я ніби боюся визнати, що так більше не буде. От і думаю можливо все ж варто зрозуміти, що ми виросли |
Яна Дмитрівна Кузик психолог 14-06-2024 15:17:42 |
1
цитата:
Моя проблема в тому, що я тримаюся за той минулий образ людини, з якою мені було дуже добре і я ніби боюся визнати, що так більше не буде. цитата:
От і думаю можливо все ж варто зрозуміти, що ми виросли І чи потрібні близькі стосунки з тією сестрою, якою вона є зараз? Чи можливі вони, без відчуття дискомфорту для Вас? Чи можливо, з нинішніми обставинами - бачитись на свята є достатнім. Прояснивши відкрито дял себе ці моменти, думаю можна буде поглянути на себе та неї по іншому і сформувати нову позицію. .якщо будут труднощі, можна провести все це з підтримкою психолога |
Ірина Миколенко психолог Полтава 14-06-2024 16:24:44 |
Доброго дня!
"Моя проблема в тому, що я тримаюся за той минулий образ людини, з якою мені було дуже добре і я ніби боюся визнати, що так більше не буде. От і думаю можливо все ж варто зрозуміти, що ми виросли" Вот вы сами и ответили на свой вопрос. Вы выросли - изменились - и да такое бывает... что люди больше не чувствуют близости или родства. Что ковид - что война - это сильнейшие стрессовые испытания - который каждый проходит по своему - и дает свой отпечаток у каждого по разному - люди через такие события могут сильно трансформироваться и изменится. И это их право! Вам тяжело принять ее право на кардинальные перемены - и на отказ с вами общаться. Вам хочется, чтоб было все как раньше - но оно уже врядли таким будет... Так что, наберитесь мужества - и признайте факт реальности - и вы и сестра изменились - уже все. Такая данность. Вас она триггерит - возможно из того, что вы уже не может контролировать ситуацию? И что вас она перестала принимать? Неприятно же когда не принимают... Или триггер пошел - потому что и вы тоже изменились - за эти 5 лет? И просто пока этого не замечаете! Хотя многое понимаете! Лучше всего с психологом такие глубинные темы проработать. |
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем

Іноді достатньо знати, що ви є один в одного. Колись я досліджувала тему жіночої дружби, оскільки мене мучили багато питань. Брала участь у тренінгу і, виявивши в яких своїх ролях у дружбі я часто знаходжусь, тобто як ми один одного використовуємо.

Якщо ви відчуваєте потребу у дружніх відносинах, рано чи пізно вам доведеться шукати друзів. Друзі десь загубилися, а знайти нових наче не так просто як раніше. Ви хотіли би зустрічатися щотижня, чи вам вистачило б разу на місяць, а може щодня?

Иногда мы ждем, что человек, к которому мы обращаемся, сразу все бросит и займется нами. Бывает, вас не просят, а вы уже советуйте, рекомендуете. + Как отличить придуманного друга от настоящего?

Когда мы сталкиваемся с какими-то непереносимыми эмоциями или переживаниями, с которыми самостоятельно справиться не в состоянии, то важно, чтобы кто-то нас «контейнировал», т.е. предоставил нам себя в качестве вместилища для наших переживаний.