Любовь

Я живу с мужчиной старше на 15ть лет,но меня это несмужчает.я очень его люблю и готова делать все лиш бы он был счастлив...но мы очень часто ругаемся,он говорит что я его постоянно обижаю,делаю ему больно.А я такой человек который слишком эмоционален и быстро вспыхивающий,если меня несправедливо обидеть я сразу воспринимаю это как угрозу и начинаю кричать обижатся плакать уходить.а мой партнёр продолжает меня обижать и выводить все так чтобы я чувствовала себя виновной чтобы извенялась,хотя он делает очень больно,а потом говорит что чтобы этого не происходило мне надо было просто его обнять и поцеловать,но когда во время ссоры я пытаюсь это зделать меня либо отталкивают либо говорят что этого лутше неделать...он требует от меня честности,хотя я неоднократно ловлю его на лжи в самом простом.он всегда может все ловко перекрутить и доказать мне что. Я неправа.простой пример я ушла из дома и не позвонила ему и несообщили что пошла на рынок за что услышала в трубку как его это все зае....и что я должна отчитываться когда куда-то иду.это довело меня до слез и истерики да так что мне хотелось бросить все уйти или просто умереть.и когда он понял что мне больно сказал что я глупая дурочка и он просто пошутил.мне иногда кажется что даже когда я умру он все равно будет меня винить и говорить что я умерла для того чтобы оставить его здесь одного.что мне делать?помогите прошу,я схожу сума,жить не хочется от этого всего.и с ним тяжело и без него немогу.

Доброго вам дня. Я перебуваю у стосунках вже досить довго – 4 роки, але я дуже заплуталася і вже довгий час не можу розібратися.
Я усвідомила те, що перебуває у залежних відносинах, але нічого не можу з цим вдіяти, а точніше зважитися, щоб обірвати їх. Я люблю цю людину і знаю, що вона теж мене любить, але просто не цінує. Перший рік було все добре, а точніше до місяця 10, потім трапилася наша перша серйозна сварка, яка вже вела до розлучення, але з мого боку почалися благання про те, щоб не кидати мене і так триває й донині, а точніше кожну серйозну сварку.
За весь час стосунків було багато сварок, він ніколи не бив, але морально він мене просто вбивав: міг почати обзивати, маніпулювати, ображати і т.д. Найбільше мене вбиває емоційна гойдалка: пару днів все добре, а потім в один день - непорозуміння. Ми давно не сварилися дуже сильно, зараз ці сварки, нагадують, просто поганий настрій та небажання говорити. Але він не мовчить, він може якось обізвати, зачепити мене.
Я головою розумію, що це ненормально, але не можу наважитися.
Ми не живемо ще разом, тому я, так би мовити, сліпо вірю, що коли ми з\'їдемося, все налагодиться і буде все по-іншому.
Я дуже боюся самотності, у мене немає друзів, у сім\'ї у нас звичайні сімейні стосунки, але я не зможу з ними близько спілкуватися, немає жодних захоплень, практично не чим не займаюся, тільки навчаюсь, але сиджу вдома, бо дистанційне навчання, тому у мене є тільки він, якому я розповідаю практично все та можу з ним поговорити. Якщо я обірву ці стосунки, боюся залишитись однією. Як не було боляче і погано, але я люблю цю людину.
Будь ласка, підкажіть, що мені робити. Я дуже втомилася морально, щодня сиджу і чекаю, що - ось завтра точно все налагодиться.

Я в шлюбі 8 років, дуже кохаю чоловіка і щаслива в шлюбі, близько року назад зустріла і здружилася з дівчиною яка дуже змінила мене і моє життя, вона весела, легка і життєрадісна і навчила мене так жити . Вона також заміжня . Одного разу ми трохи випили і поцілувалися , мені це сподобалось. Після цього в нас відбулась розмова в якій ми зізнались про сексуальний потяг до одна одної. Потім поцілунок повторився і я розумію що мені це дуже подобається і я дійсно хочу її в сексуально плані але крім цього мені хочеться постійно бути поруч, робити подарунки, коли я її не бачу я дуже сумую і мені погано. Я не розумію що я відчуваю до неї чи я люблю її як подругу чи як людину чи як дівчину чи люблю свій стан біля неї і тим ким вона мене робить чи це просто сексуальний потяг а враховуючи що я заміжня і це все відбувається за спиною мого чоловіка мене просто вбиває, не знаю що робити…