Судово-психологічна експертиза, її основні предметні види

» Професійним психологам » Судово-психологічна експертиза, її основні предметні види

Автор матеріалу: Коваль Наталія Леонідівна

При зверненні щодо проведення судово-психологічних експертиз та експертних досліджень важливо виходити з прийнятої на сьогоднішній день класифікації основних предметних видів психологічних експертиз в залежності від характеру питань, що підлягають вирішенню. Надалі надано коротку характеристику основних предметних видів психологічних експертиз у цивільних та кримінальних справах.

І. Основні предметні види судово-психологічної експертизи у цивільних справах:

Судово-психологічна експертиза дитячо-батьківських відносин.

У відповідності з діючим законодавством суперечки про право на виховання дітей найчастіше виникають у такій категорії справ:

• у справах щодо виховання дітей після розторгнення шлюбу між батьками;
• у справах про місце проживання дітей при роздільному проживанні батьків;
• щодо участі окремо проживаючого одного з батьків у вихованні дітей, коли самі батьки не дійшли згоди в даному питанні;
• у справах про позбавлення батьківських прав;
• у справах про відновлення в батьківських правах;
• про всиновлення дитини;
• про відміну всиновлення.

Сайт пропонує психолог онлайн безкоштовно.

При проведенні такого роду експертиз психологічне обстеження проводиться, як правило, відносно трьох осіб: матері, батька та дитини. Предметом експертного дослідження можуть бути: психологічні умови виховання дитини, особливості розвитку дитини, його індивидуально-особистісні властивості, відношення дитини до батьків, характер прихильності/прив`язаності до батьків, особливості взаємовідносин батьків між собою і кожного з них з дитиною, вплив кожного з батьків на розвиток дитини, індивідуально-особистісні особливості батьків, реконструкція причині сімейного конфлікту та ін.

Постановку експертних питань, що підлягають вирішенню судово-психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин доцільним є погоджувати з експертом безпосередньо, в залежності від конкретних завдань дослідження.

Судово-психологічна експертиза моральної шкоди.

Експертиза моральної шкоди є однією з найбільш поширених предметних видів психологічної експертизи на даний час.

Моральна шкода, згідно постанови Пленуму  Верховного  Суду  України  від 31.03.1995 р. № 4 це «…втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб…»

Моральна шкода полягає (ст. 23 Цивільного кодексу України):

• у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
• у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;
• у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
• у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

Мета психологічної експертизи моральної шкоди:

• А) наявність/відсутність моральних страждань внаслідок “незаконних дій, або бездіяльності інших осіб”;
• Б) причинний зв’язок між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями;
• В) встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах;
• Г) інтенсивність, глибина та тривалість страждань.

При розробці рекомендацій щодо встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією по визначенню можливого розміру компенсації моральної шкоди.

Судово-психологічна експертиза при складанні угод з так званим «пороком волі».

Укладення будь-якої угоди потребує свідомої активності людини, її волевиявлення. З точки зору законодавця, порок волі може мати об’єктивну та суб’єктивну складові. Суб’єктивна сторона угоди, це здатність розуміти значення своїх дій (інтелектуальний компонент угоди), та здатність керувати ними (вольовий компонент угоди), які пов’язані між собою. Вільному волевиявленню, згідно діючого законодавства (ст. 55, 57 ЦК України), може перешкоджати введення людини в оману, обман, насильство, загрози, зловмисна домовленість представника однієї сторони з другою стороною або тяжкі життєві обставини.

«Порок волі» у вигляді нездатності людини усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (як передумова недієздатності) – встановлюється при проведенні судово-психіатричної експертизи. А «порок волі» у вигляді нездатності в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та в повній мірі свідомо керувати ними може бути пов’язане з різними психологічними причинами, для чого необхідно проаналізувати особистісні властивості людини, особливості протікання психічних процесів, емоційний стан на момент прийняття рішення, вплив ситуаційних факторів на прийняття рішення та наслідки такого впливу.

Саме на встановлення таких психологічних обставин і спрямоване експертне психологічне дослідження. Завданням психологічного дослідження є встановити, чи було волевиявлення вільним, які фактори вплинули на вільне волевиявлення, які обставини передували вчиненню правочину та могли вплинути на емоційний стан особи та в якій мірі, чи властиві людині певні особливості інтелектуальної, емоційної та вольової сфери, які могли вплинути на прийняття рішення в конкретній ситуації, чи було рішення адекватним ситуації, тощо.

ІІ. Основні предметні види судово-психологічної експертизи у кримінальних справах:

Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних властивостей звинувачуваної особи та їх вплив на поведінку під час скоєння інкримінованого діяння.

Підставою для призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних властивостей звинуваченого/підсудного можуть бути: необхідність встановлення обставин, що впливають на ступінь відповідальності особи; встановлення мотивів та механізму кримінальних дій, умов, що сприяли здійсненню злочину; також, з метою встановлення адекватного покарання (з урахуванням індивідуального підходу).

Основні питання, що ставляться на розв’язання даного предметного виду експертизи:

• Які індивідуально-психологічні особливості звинуваченого/підсудного?
• Чи могли зазначені індивідуально-психологічні особливості звинуваченого/підсудного суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованого діяння?

З позиції даного предметного виду експертизи, індивідуально-психологічні особливості в разі суттєвого впливу на поведінку особи під час скоєння злочину - обмежують здатність людини в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, або здійснювати їх довільну регуляцію та контроль в зазначений період часу. З юридичної точки зору, визнання впливу суттєвим, може виступати пом’якшуючою провину обставиною. Констатація експертом висновку, що виявлені індивідуально-психологічні особливості знайшли відображення в поведінці людини під час скоєння злочину, але не мали суттєвого впливу, будь-яких значимих правових наслідків не має.

Судово-психологічна експертиза фізіологічного афекту та інших емоційних станів, що суттєво впливають на свідомість та діяльність.

Кваліфікація експертом фізіологічного афекту, або інших емоційних станів, що суттєво впливають на свідомість та діяльність, є психологічною передумовою кваліфікації «сильного душевного хвилювання» (за наявності юридичних складових).

Основними питаннями, що розв’язує експерт є наступні:

• Чи знаходився звинувачений/підсудний в момент вчинення інкримінуємого злочину в стані фізіологічного афекту?
• Чи знаходився звинувачений/підсудний в момент вчинення інкримінуємого злочину в будь-якому емоційному стані, що суттєво впливає на свідомість та діяльність?

Для експертного аналізу емоційного стану особи на момент вчинення нею злочину важливе значення мають результати судово-медичного дослідження потерпілої особи, неформальні покази свідків щодо індивідуально-психологічних властивостей потерпілого та обвинуваченого, типових конфліктів та особливостей поведінки у конфлікті, також докладні, бажано власноручні, у вільній формі надані пояснення обвинуваченої особи стосовно характеру взаємовідносин з потерпілим, обставин, що призвели до злочину, також детальні пояснення щодо обставин криміналу.  

Судово-психологічна експертиза психологічного впливу.

Останнім часом спостерігається значне поширення кримінальних злочинів (насамперед шахрайських) із застосуванням психологічного впливу. У відповідь на потреби практики сьогодні формується новий предметний вид психологічної експертизи - судово-психологічна экспертиза психологічного впливу. Проведення такого роду експертиз можливо з використанням понятійного апарату соціальної психології.

При проведенні судово-психологічних експертиз щодо шахрайської діяльності певних організацій, що застосовували психологічний вплив, головними завданнями, яке ставить слідство перед експертами, є встановлення наявності/відсутності ознак психологічного впливу на потерпілих, кваліфікація виду та форми такого впливу, механізму впливу, а також потенційне значення досліджуваного психологічного впливу на волевиявлення сприймаючої аудиторії. Даний інтерес обумовлений тим, що для юридичної кваліфікації дій обвинувачених осіб (керівників таких організацій) саме як шахрайських, найважливішим є не традиційний, індивідуально-психологічний аспект дослідження, а саме соціально-психологічний.

Категоричність відповідей експерта-психолога на питання, що ставить перед ним слідство (суд) стосовно наявності/відсутності застосування психологічного впливу з боку певних організацій, його виду та дії на волевиявлення сприймаючої аудиторії залежить від повноти матеріалу, який характеризує діяльність цих організацій та надається слідством.

Необхідними та вкрай важливими матеріалами та документами, аналіз яких надає можливість відповісти на вищезазначені питання слідства (суду) є наступні:

• покази потерпілих, свідків та обвинувачених по справі, розгорнуті і неформальні стосовно різних етапів діяльності організації;
• відео матеріали різних заходів організації, навчальні матеріали;
• методичні розробки, літературні джерела;
• тексти лекцій виступів ведучих;
• музичний супровід, тощо.

Надані на дослідження матеріали повинні надавати максимально повне уявлення стосовно особливостей функціонування певної організації, різних етапів її діяльності.

Судово-психологічна експертиза комунікативної діяльності за відео матеріалами.

Це новий предметний вид судово-психологічної експертизи. Передбачає аналіз комунікативної діяльності осіб за наявними відеоматеріалами, аналіз співвідношення вербальних та невербальних складових їх комунікативної взаємодії, тощо.

Експертиза психологічного стану особи, що закінчила життя самогубством.

Основні питання, що розв’язує судовий експерт-психолог при проведенні даного виду експертизи:

• В якому психологічному стані знаходився підекспертний в період, що передував його смерті (самогубству)?
• Чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями обвинуваченого (наприклад, погрози, жорстоке поводження, приниження людської гідності, тощо) та психологічним станом підекспертного в період, що передував його смерті (самогубству)?

Судово-психологічна експертиза неповнолітньої особи обвинуваченого.

Основні питання, що розв’язує судовий експерт-психолог при проведенні даного виду експертизи:

• Чи наявні у неповнолітнього обвинуваченого ознаки відставання в психологічному розвитку, які не пов’язані з психічним розладом?
• Чи міг неповнолітній обвинувачений на час вчинення інкримінованого діяння усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій, або керувати ними? Якщо міг, то чи в повній мірі?

Судово-психологічна експертиза здатності свідка адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи та надавати про них покази.

Основним питанням, що розв’язує в даному разі судовий експерт-психолог є наступне:

• Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня психічного розвитку адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати по ним відповідні свідчення?

Судово-психологічна експертиза потерпілих вирішує наступні питанні:

- Чи здатна підекспертна особа з урахуванням його/її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня психічного розвитку адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати по ним відповідні свідчення?

При проведенні даного виду експертизи експертом здійснюється оцінка суб’єктивної сторони особливостей сприйняття певних подій потерпілим, що передбачає врахування наступних факторів: рівня психічного розвитку особи, особливостей розвитку аналізаторів, індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану в період вчинення відносно потерпілої особи кримінальних дій. Проведення експертизи передбачає аналіз впливу даних факторів на здатність особи адекватно сприймати важливі для справи обставини та давати відповідні покази.

• Чи здатна потерпіла особа (у справах по зґвалтуванню) з урахуванням рівня її психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану, розуміти характер та значення дій, що вчинені відносно неї, та чинити опір?

В вищезазначеному матеріалі наведено перелік основних предметних видів судово-психологічної експертизи, з переліком певних найбільш типових питань. Проте, в будь-якому разі при призначенні судово-психологічної експертизи варто проконсультуватись з психологом стосовно характеру питань, що підлягають вирішенню, оскільки вони залежать від специфічних обставин справи та завдань конкретного дослідження.

Опубліковано на сайті 26-10-2017

» Професійним психологам » Судово-психологічна експертиза, її основні предметні види