Психологиня Яна Кіркеснер Київ лише онлайн

Процес горювання може тривати близько року, і за цей час Вас накриватимуть різні емоції, почуття, думки: печаль, гнів, відчай... Дайте собі час пройти цей природній процес і повністю прийняти цей стан речей. Кінець кінцем Ваш померлий хлопець залишиться у Вашому серці теплим дещо сумним спогадом, а Ви зможете рухатись далі та будувати своє життя. Просто дайте собі час та простір, не намагайтесь все прискорити та швидше переключитись.
У Вас є хтось, хто Вас зараз підтримує?

І це природньо сумувати та бути пригніченим, коли ми якимось чином втрачаємо близьку нам істоту.

«просто тяжко мені,коли хтось іде від мене»;
Якщо надто болісно переживаєте розставання як таке, можна порефлексувати над причинами: яким був ваш досвід розлуки із людиною, хто це був, який контекст, чи відновився контакт із тією людиною згодом; як Вам вдається вибудовувати стосунки зараз, чи впливає на це минулий досвід.
Але краще поринати у подібні роздуми, самоаналіз, коли буде стабільний психоемоційний стан.

Вітаю, Іро.
А чи за морською свинкою Ви сумуєте? Чи не перекладаєте ви на неї почуття горювання за хлопцем?
До того ж ця тваринка напевно пов'язана з почуттями до померлого хлопця і відпустити її означало б відпустити і нагадування про нього, при Ваш спільний час разом. А цьому Ви можете підсвідомо пручатись.
Я б радила Вам не розлучатись зі свинкою зараз, якщо вона додає Вам душевного комфорту і ресурсу пережити цей непростий життєвий етап.

Вітаю, Юліє. Дійсно багато на Вас звалилось випробувань за такий короткий термін, щиро співчуваю Вам. У Вас, напевно, такий складний розшатаний емоційний стан, що поради психологів на форумі мало чим зможуть Вам зарадити (принаймні на довгосторокову перспективу). Я б рекомендувала Вам звернутись до психолога / психотерапевта за довготривалою психологічною підтримкою. Разом із спеціалістом ви стабілізуєте свій стан, пошукаєте можливі психологічні причини того, що коїться з Вашим здоров'ям.
Це лише період у Вашому житті і зараз Ви, принаймні, можете контролювати як до нього ставитись.

Вам необходима длительная работа с психотерапевтом, чтобы структурировать весь тот хаос, что творится в Вашей душе и действиях. Но пока Вам нет 18 для роботы со специалистом требуется согласие одного из родителей.

Добрий день.
Я очень сопереживаю Вашему состоянию. В Вашем сообщении читается очень много боли, тревоги, крика о помощи... Обстановку в которой Вы росли и продолжаете жить трудно назвать нормальной, она, к сожалению, токсична и деструктивна. Но есть хорошая новость - так будет не всегда! Вы через 3 года станете совершеннолетним и сможете сами отвечать за себя - выбирать где жить, с кем общаться, самостоятельно обратиться к психотерапевту.
А сейчас для облегчения душевного состояния Вы можете обратиться ко школьному психологу или в службу бесплатной психологической поддержки для подростков.

Передаю Вам виртуальный объятья поддержки :)

Гарячі лінії:

Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (працює щодня з 10:00 до 20:00).
Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного).
Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей»: 0 800 210 106 (працює з 09:00 до 20:00). Також є можливість записатися на очні консультації. Деталі за посиланням.
Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді»: 0 800 210 160 (анонімно та цілодобово).
Сервіси:

ПОРУЧ — тут є можливість записатися до онлайн-групи підтримки для підлітків. Консультації проводять двічі на тиждень на платформі Zoom.
«Не дрібниці» — телеграм-бот, який допоможе підліткам розібратися у власному емоційному стані, підтримати своє ментальне здоров’я й отримати фахові консультації від психологів.
Teenergizer — молодіжний рух, який пропонує безоплатну та конфіденційну психологічну підтримку для підлітків. На сайті можна записатися на безоплатну консультацію.

Вітаю, Віко.
В гармонійній сім'ї має бути баланс обов'язків, який би влаштовував всіх її членів. Ваша розповідь викликала у мене декілька питань:
З який причин Ви вирішили так кардинально змінити фінансові ролі чоловіка та жінки?
Які функції для добробуту родини виконує Ваш чоловік?
Чи обговорювали Ви з чоловіком ситуацію з дитиною?

Вітаю Вас. Що Ви хотіли б почути від психологів форуму?

Вітаю Вас.
Вашій мамі дійсно необхідна консультація психіатра, саме психіатра, а не психолога чи психотерапевта. Описані вами ситуації дуже схожі на параноїдні маячіння. Але зважаючи саме на ці параноїдні ідеї дуже складно буде її вмовити звернутись до спеціаліста.
Я співчуваю Вам, що Вам доводиться бути в епіцентрі цієї ситуації. Чи є у Вас родичі, інші близькі дорослі, які могли б допомогти у цій ситуації? До чиєї думки мама могла б прислухатись?

Вітаю Вас.
Вашій мамі дійсно необхідна консультація психіатра, саме психіатра, а не психолога чи психотерапевта. Описані вами ситуації дуже схожі на параноїдні маячіння. Але зважаючи саме на ці параноїдні ідеї дуже складно буде її вмовити звернутись до спеціаліста.
Я співчуваю Вам, що Вам доводиться бути в епіцентрі цієї ситуації. Чи є у Вас родичі, інші близькі дорослі, які могли б допомогти у цій ситуації? До чиєї думки мама могла б прислухатись?

Доброї ночі, Валеріє.
З Вашої розповіді мені напрошується ідея того, що Ваші батьки через Вас компенсують свої власні бажання та мрії. Живучи з установкою "все краще дітям", вони дають Вам все найкраще, ігноруючи власні потреби. До прикладу, мама цілком може поїхати на відпочинок разом з Вами або окремо, але чомусь цього не робить.
Ви вже не дитина, а доросла людина і мали б самі турбуватись як втілювати свої мрії. Можливо зерно цього усвідомлення і є причиною Вашого почуття провини.
Можливо має сенс віддячити батькам якимось подарунком у межах фінансових можливостей та реальної ситуації (спираючись на Ваші слова про роботу), тоді Ви можете відчути певний баланс і почуття провини відступить.

Відредаговано автором 12-03-2025 00:53:59

Доброго вечора, Соню.
Дозвольте висловити Вам щирі співчуття стосовно вкрай болісного дитячого досвіду. Якщо Вам ця тема все ще дуже болить та викликає сильні емоції та тілесні реакції, має сенс пройти психотерапію.
Стосовно Вашого хлопця можу висловити теорію: Він якимись своїми рисами або більшою частиною своєї особистості втілює образ Вашої матері (бо нам природньо знову знаходити "насильників" та відтворювати подібні ситуації, аби спробувати переграти дитячу історію). І саме зараз він проявив свої потенційні насильницькі риси.
Що з цим робити, вирішувати лише Вам.

Вы ушли от контроля матери, но попали под контроль парня. Но Вы неосозанно выбрали контролируещого человека, чтобы попытаться с ним переиграть отношения с мамой.
Вам стоит проговаривать парню, что Вас не устраивает в отношениях, какие Ваши желания и потребности не удовлетворены. Если вы обое будете делиться своими настоящими чувствами и желаниями, слушать и слышать друг друга, у вас есть шанс построить гармоничные здоровые отношения без ущемления и контроля. Если же Вы планируете подавлять свои чувства, ваши отношения очень скоро будуть напоминать Ваши токсичные взаимоотношения с мамой.

Здравствуйте, Кристина. Вы задавали себе вопрос, почему именно Вы хотели поскорее начать семейную жизнь? Чувствовали Вы себя комфортно в Вашей родительськой семье? Это с одной стороны.
С другой стороны, почему Вы себя ограничили в остальных превилегиях беззаботной молодости, ведь у Вас еще нет ребенка, который требует к себе много внимания и заботы? Или же Ваш молодой человек ограничивает Вас? Устраивает ли Вас ваш совмесный быт, или обязаности распределены несправедливо?

Ситуація з хлопцем це програвання тієї давньої ситуації з мамою. Тільки ваша психіка замінила почуття суму, яке Вам було неймовірно складно переживати, на почуття гніву. Цей гнів, як Ви бачите, не відповідаєте поточним обставинам, але так Ваша психіка захищає себе почуття суму (яке Вас би цілком "накрило" в моменті).
Можливо після усвідомлення цього механізму Вам стане трохи легше. А взагалі це запит на терапію, або принаймні на декілька консультацій з психологом.