Психологиня Яна Кіркеснер Wrzburg лише онлайн

Здравствуйте, Кристина.
Опираясь на Вами сказанное про отсутствие сил, аппатию, ненависть к себе и физические проблемы со здоровьем, я бы предположила, что вы находитесь в депресии, к тому же в длительной. Подтвердить или опровергнуть этот диагноз может только врач-психиатр, он же назначает лечение, в том числе медикаментозное.
Тему отношений с родителями, Вашу сепарацию от них, влияние их отношений к Вам на Ваше состояние и самоощущение сегодня стоит прорабатывать в терапии. Это будет долгий кропотливый процес, но он обязательно поможет Вам вернуть "себе себя".
Желаю вам сил стать на путь выздоровления и начать жить так, как вы того хотите.

Вітаю вас.
Дуже співчуваю вашій ситуації, ви розриваєтесь між двох дорогих коханих для вас людей і дуже боляче бачити, як вони живуть у конфлікті та образах.
Ваш чоловік дійсно бачить такий стиль виховання як правильний, бо з великою вірогідністю його виховували таким самим чином. І він взяв цю модель виховання як єдину правильну, не маючи змоги порівняти з іншими варіантами виховання. Це неусвідомлюваний процес.
Інше можливе, а скоріше додаткове, пояснення описаного вами ставлення батька до сина може бути таким: у сина є ті риси характеру, які є і в батька, і вони батька несвідомо дратують у собі, але агресивно він реагує на більш очевидні для нього ці самі риси у синові (це явище проекції ); або ж у синові є риси, які батько хотів би мати у собі, але немає, або не може собі дозволити їх проявляти - така сама реакція роздратування та агресії.

В ідеалі було б чудово усією родиною звернутись до сімейного психолога та розібрати в усіх деталях ваші сімейні стосунки. Можливо спеціаліст виступив би для вашого чоловіка як авторитетна особа і він би до нього дослухався.

Також ви можете продемонструвати чоловікові сучасні педагогічні моделі виховання, щоб порівняти з тією моделлю, яку він вважає правильною. Знайдіть в інтернеті статті чи ролики від психологів, які пояснюють негативний вплив образ, надмірної критики, неприйняття батьком дитини підлітка, а тим паче хлопчика (!)

Здравствуйте, Валентина.
А как вы сами считаете, нормально ли то, что Ваш муж ставит вопрос таким образом: либо его желание - либо конец отношениям? В этой ситуации он абсолютно игнорирует Ваши чувства, обоснованую тревогу касательно Вашей собственной квартиры (!). Манипулирует явно важным для вас моментом, чтобы достичь своей цели.
Часто ли в ваших отношениях возникают подобные острые ситуации, где ущемляються Ваши интересы и желания, а вопрос ставится ребром? Как вы обычно поступаете в подобных случаях?

Вітаю Вас. Розумію наскільки вам зараз тривожно та сумно через проблеми у спілкуванні із протилежною статтю, адже у цьому віці це одна з базових потреб.
Чи приймають Вас у вашій родині, зокрема батьки? Чи Ви відчуваєте любов у колі сім'ї? Або ж батьки транслюють ідею, що Ви якийсь не такий?
Якщо Вас встривожили мої питання, щось підняли у пам'яті, то проблема набагато глибша ніж складнощі у спілкуванні з дівчатами. І це вже запит на повноцінну терапію.

У будь-якому разі Ви, як і будь-яка людина, варті уваги і гарного до себе ставлення. Але не кожна людина нам підходить душевно, як і ми самі не можемо сходитись з усіма на світі. Ви напевно ще не зустріли дівчину близьку по духу і тому відчуваєте самотність та сум.

Ваші стосунки дуже схожі на співзалежні: емоційні гойдалки, його зневажливе ставлення і ваші виправдовуння там, де ви геть не винні, сходитесь-розходитесь постійно... Вам потрібно або до сімейного психолога задля вирішення цілого вороху проблем у стосунках або розійтись та дати змогу один одному (а ви акцентуйте на собі!) жити своє краще життя. Але будь-яке ваше рішення ніяк не відміняє обов'язків чоловіка щодо дитини, у тому числі фінансових.
Також вам особисто не завадить індивідуальна консультація у психолога. Ви зараз явно у великому стресі через проблемні стосунки, і це все на фоні турботи про маленьку дитину; до того ж не можна виключати фактор війни та все з ним пов'язане. Професійна психологічна підтримка вам піде на користь.

P.S. У психологів є така думка, що у здорових стосунках партнери розвиваються та рухаються вперед, а в нездорових - постійно розбираються із цими самими стосунками.

Доброго вечора.
Хочу зазначити, що ваш чоловік веде себе абсолютно інфантильно та безвідповідально щодо дитини. Турбота про матеріальне та емоційне бгагополуччя маля - задача рівноцінно як мами, так і батька. І ваші стосунки як пари не мали б у нормі впливати на його батьківсько-дитячі стосунки з дитиною. З огляду на ваше повідомлення, він поставив на паузу відносини з вами обома.
Я вам співчуваю, що ви опинились у такій скрутній ситуації. Чи є у вас підтримка з боку рідних, друзів?
Я припускаю, що чоловік такими своїми вчинками позбавив вас почуття безпеки - базового почуття у стосунках. І напевно ви більше не довіряєте йому як раніше, а втративши довіру до людини, повернути її по-справжньому назад надскладна задача.
Чи хочете ви самі повертатись до цих стосунків після паузи, з урахуванням всіх обставин?

Відредаговано автором 21-11-2024 23:44:04

Здравствуйте.
Что вы чувствуете, когда заходите на ее страницу? Или что хотите почувствовать?
Вы что-то ожидаете увидеть на ее странице?

Вітаю Вас. Співчуваю вашому непростому становищу і складним почуттям.
Ви зараз не можете повноцінно відгорювати Ваш розрив та рухатись далі, бо Ваше сумісне проживання та регулярний контакт постійно нагадує про те, що ви вже не разом, сипить сіль на ще свіжу рану.
Ви вважаєте, що Вам обов'язково треба залишитись друзями? Навіщо це робити, якщо Вам боляче від цього?
Дуже добре, що Ви маєте на меті роз'їхатись, це буде Вам лише на користь. Отож, якщо є конкретний план зміни ситуації, варто лише почекати його втілення. Мінімізуйте спілкування, аби не травмувати себе зайвий раз, та займіть наразі думки дрібними задачами щодо переїзду - це допоможе відволіктись та переключитись на планування іншого способу життя, без колишнього.
Ви згадали, що працюєте з психологом. Чому ви не озвучите саме їй / йому цей запит?

Має сенс звернутись до психотерапевта, який профілюється саме на психосоматиці. Робота з вузькоспрямованим спеціалістом має більше шансів на успіх у вашому випадку, якщо робота з широкопрофільним психологом не принесла вам значних результатів.
Бажаю вам внутрішнього ресурсу, аби подолати цей життєвий етап якомога скоріше та ефективніше.

Вітаю вас.
Співчуваю вам, здається, що зараз ви переживаєте життєву кризу. Нові травмуючі для вас події наклались на довготривалі поточні проблеми зі здоров'ям та фінансами, певні непропрацьовані психологічні моменти, і ви провалились у емоційний розпач.

Дозвольте мені припустити зв'язок між смертю сусідського котика, неможливістю потрапити на важливий для вас форум та мертвонародженою дитиною. Ви сказали " Він був ще такий маленький і молоденький.... Він так мало прожив на тому світі , так мало приніс мені радості... Я думала , що він буде довго жити і тішити мене ." Це звучить як оплакування тієї самої дитини, яка, на превиликий жаль, так і змогла вирости та приносити вам радість своїм існуванням. У той форум, за вашими словами, ви також вклали багато своїх почуттів, мали там важливих для вас людей, і його втрата тепер також переживається як горе втрати чогось дуже цінного, значущого.

На мою думку ви не до кінця пережили втрату дитини, тому ці дві події настільки вас тригернули, вибили з колії. З цим запитом вам варто звернутись до психолога.

До того ж, не варто нехтувати своїм здоров'ям і краще повторно звернутись до лікарів з приводу анемії. У нашому організмі все тісно взаємопов'язано - фізіологічний та психологічний стани. Вирішите проблему на фізіологічному рівні, і психологічний під впливом цих змін буде поліпшуватись.,

Вітаю, Яно.
Співчуваю вам, дуже неприємно коли чоловік поводить себе так непідтримуюче, ще й ображає вас особисто. Його поведінка була досить інфантильною та егоїстичною.
Такий стиль поведінки притаманний вашому чоловікові як такий, чи це перша подібна ситуація?
Також ви відреагували на високому накалі - закликом до розлучення. У вас накопичились претензії до чоловіка і це була остання крапля? Або ви звикли маніпулювати серйозними погрозами підчас сварок?

Пояснити, що у дитина зараз такий настрій, а ще це її особисті речі і вона сама вирішує, що з ними робити. І змушувати трьохрічку давати комусь свої іграшки - по факту насилля над дитиною. В цьому віці діти ще здебільшого зосереджені на собі і не здатні повною мірою розуміти почуття та бажання інших.

Доброї ночі, Віто.
Ви правильно пояснюєте доньці щодо ділитись / не ділитись іграшками, бо саме зараз у дитини формується відчуття своїх та чужих кордонів і їй дуже важливо мати дозвіл поводитись зі своїми іграшками (як із частинкою себе) як вона сама того бажає.
А навіщо вам щось робити з її бажанням щодо інших іграшок? Ви від себе зробили все необхідне - пояснили правила, розділили на твоє / чуже / спільне. Тепер вона експериментує зі своєю поведінкою, вчиться взаємодіяти з іншими, вирішувати конфлікти. Не має потреби втручатись у дитячі суперечки, якщо вони фізично не шкодять один одному.

Вітаю вас.
Питання вам до роздумів: як часто ви дієте всупереч своїх почуттів та бажань (ви вступили в романтичні відносини всупереч своїм бажання) і чому? Чому ви поставили в пріоритет почуття тієї людини і боялись її образити та знехтували своїми і не піклувались про свій емоційний комфорт?

Вітаю вас.
Ця людина віддає вагоме значення зовнішності своїй та, напевно, також інших людей, якщо він прямо просить про ваше схвалення, просить компліменти, що в свою чергу свідчить про занижену самооцінку. Вірогідно, для нього більш цінна "обкладинка", а не зміст, внутрішній світ людини. Також це досить інфантильна позиція, така поведінка не притаманна ментально дорослій особистісно сформованій людині.