Психологиня Яна Кіркеснер Київ лише онлайн

Обиду чувствует еще Ваш внутренний ребенок, который наверняка недополучил заботы и принятия в детстве. Поэтому сейчас Вам сложно действовать со взрослой позиции, каждая такая ситуация Вас тригерит и отбрасывает в позицию ребенка, с присущеми ему чувствами и моделями поведения.
Лучше было бы минимизировать общение с родителями, чтобы дать себе пространство и время порефлексировать и подумать над альтернативными вариантами реагирования в напрягающих Вас ситуациях. Придумайте несколько приемлимых для Вас вариантов ответов, интонаций голоса или действий, к примеру уйти в другую комнату или отключиться от звонка, и применяйте их, наблюдая за изменениями в ходе разговора и Ваших самоощущений. Так Вы сможете нащупать более комфортную для себя и менее емоционально травмирующую модель общения с родителями.

Поведение родителей изменить Вы не сможете, поскольку у них нет мотивации изменяться. А как это отражается на Вас, их, к сожалению, не волнует.
В зоне Вашего контроля и влияния - собсвенное восприятие ситуации, реакции в чувствах, мыслях и поведении, и выстраивании границ. Проще, конечно, сказать, чем сделать. Но если не делать ничего, ситуация может только усугублятся, как и ваше психологическое здоровье. Порефлексируйте над конкретной неприятной ситуацией такого общения, вспомните свои чувства, мысли и действия в тот момент и пофантазируйте, как бы вы хотели повести себя по-другому и что тогда изменилось бы в ваших мыслях / чувствах и в этой конкретной ситуации.

Ситуация непростая. Могу представить, насколько Вам тяжело емоционально выдерживать критику, упреки и газлайтинг от обоих родителей.
Мама будет проживать с Вами конкретное время или ситуация неопределенная?
Есть ли в Вашем окружении люди, которые могут Вас поддержать?

Здравсвуйте, Елли.
Вы правы, Ваши отношения с родителями нельзя назвать екологичными, поскольку они Вам не дают ресурс, а только забирают его. Ваши границы в таких взаимотношениях серйозно нарушаются, а Вас как отдельную личность абсолютно не воспринимают.
Что Вы делаете или планируете делать, чтобы ситуация изменилась и Вы стали чувствовать себя комфортнее?

Процес горювання може тривати близько року, і за цей час Вас накриватимуть різні емоції, почуття, думки: печаль, гнів, відчай... Дайте собі час пройти цей природній процес і повністю прийняти цей стан речей. Кінець кінцем Ваш померлий хлопець залишиться у Вашому серці теплим дещо сумним спогадом, а Ви зможете рухатись далі та будувати своє життя. Просто дайте собі час та простір, не намагайтесь все прискорити та швидше переключитись.
У Вас є хтось, хто Вас зараз підтримує?

І це природньо сумувати та бути пригніченим, коли ми якимось чином втрачаємо близьку нам істоту.

«просто тяжко мені,коли хтось іде від мене»;
Якщо надто болісно переживаєте розставання як таке, можна порефлексувати над причинами: яким був ваш досвід розлуки із людиною, хто це був, який контекст, чи відновився контакт із тією людиною згодом; як Вам вдається вибудовувати стосунки зараз, чи впливає на це минулий досвід.
Але краще поринати у подібні роздуми, самоаналіз, коли буде стабільний психоемоційний стан.

Вітаю, Іро.
А чи за морською свинкою Ви сумуєте? Чи не перекладаєте ви на неї почуття горювання за хлопцем?
До того ж ця тваринка напевно пов'язана з почуттями до померлого хлопця і відпустити її означало б відпустити і нагадування про нього, при Ваш спільний час разом. А цьому Ви можете підсвідомо пручатись.
Я б радила Вам не розлучатись зі свинкою зараз, якщо вона додає Вам душевного комфорту і ресурсу пережити цей непростий життєвий етап.

Вітаю, Юліє. Дійсно багато на Вас звалилось випробувань за такий короткий термін, щиро співчуваю Вам. У Вас, напевно, такий складний розшатаний емоційний стан, що поради психологів на форумі мало чим зможуть Вам зарадити (принаймні на довгосторокову перспективу). Я б рекомендувала Вам звернутись до психолога / психотерапевта за довготривалою психологічною підтримкою. Разом із спеціалістом ви стабілізуєте свій стан, пошукаєте можливі психологічні причини того, що коїться з Вашим здоров'ям.
Це лише період у Вашому житті і зараз Ви, принаймні, можете контролювати як до нього ставитись.

Вам необходима длительная работа с психотерапевтом, чтобы структурировать весь тот хаос, что творится в Вашей душе и действиях. Но пока Вам нет 18 для роботы со специалистом требуется согласие одного из родителей.

Добрий день.
Я очень сопереживаю Вашему состоянию. В Вашем сообщении читается очень много боли, тревоги, крика о помощи... Обстановку в которой Вы росли и продолжаете жить трудно назвать нормальной, она, к сожалению, токсична и деструктивна. Но есть хорошая новость - так будет не всегда! Вы через 3 года станете совершеннолетним и сможете сами отвечать за себя - выбирать где жить, с кем общаться, самостоятельно обратиться к психотерапевту.
А сейчас для облегчения душевного состояния Вы можете обратиться ко школьному психологу или в службу бесплатной психологической поддержки для подростков.

Передаю Вам виртуальный объятья поддержки :)

Гарячі лінії:

Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (працює щодня з 10:00 до 20:00).
Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного).
Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей»: 0 800 210 106 (працює з 09:00 до 20:00). Також є можливість записатися на очні консультації. Деталі за посиланням.
Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді»: 0 800 210 160 (анонімно та цілодобово).
Сервіси:

ПОРУЧ — тут є можливість записатися до онлайн-групи підтримки для підлітків. Консультації проводять двічі на тиждень на платформі Zoom.
«Не дрібниці» — телеграм-бот, який допоможе підліткам розібратися у власному емоційному стані, підтримати своє ментальне здоров’я й отримати фахові консультації від психологів.
Teenergizer — молодіжний рух, який пропонує безоплатну та конфіденційну психологічну підтримку для підлітків. На сайті можна записатися на безоплатну консультацію.

Вітаю, Віко.
В гармонійній сім'ї має бути баланс обов'язків, який би влаштовував всіх її членів. Ваша розповідь викликала у мене декілька питань:
З який причин Ви вирішили так кардинально змінити фінансові ролі чоловіка та жінки?
Які функції для добробуту родини виконує Ваш чоловік?
Чи обговорювали Ви з чоловіком ситуацію з дитиною?

Вітаю Вас. Що Ви хотіли б почути від психологів форуму?

Вітаю Вас.
Вашій мамі дійсно необхідна консультація психіатра, саме психіатра, а не психолога чи психотерапевта. Описані вами ситуації дуже схожі на параноїдні маячіння. Але зважаючи саме на ці параноїдні ідеї дуже складно буде її вмовити звернутись до спеціаліста.
Я співчуваю Вам, що Вам доводиться бути в епіцентрі цієї ситуації. Чи є у Вас родичі, інші близькі дорослі, які могли б допомогти у цій ситуації? До чиєї думки мама могла б прислухатись?

Вітаю Вас.
Вашій мамі дійсно необхідна консультація психіатра, саме психіатра, а не психолога чи психотерапевта. Описані вами ситуації дуже схожі на параноїдні маячіння. Але зважаючи саме на ці параноїдні ідеї дуже складно буде її вмовити звернутись до спеціаліста.
Я співчуваю Вам, що Вам доводиться бути в епіцентрі цієї ситуації. Чи є у Вас родичі, інші близькі дорослі, які могли б допомогти у цій ситуації? До чиєї думки мама могла б прислухатись?

Доброї ночі, Валеріє.
З Вашої розповіді мені напрошується ідея того, що Ваші батьки через Вас компенсують свої власні бажання та мрії. Живучи з установкою "все краще дітям", вони дають Вам все найкраще, ігноруючи власні потреби. До прикладу, мама цілком може поїхати на відпочинок разом з Вами або окремо, але чомусь цього не робить.
Ви вже не дитина, а доросла людина і мали б самі турбуватись як втілювати свої мрії. Можливо зерно цього усвідомлення і є причиною Вашого почуття провини.
Можливо має сенс віддячити батькам якимось подарунком у межах фінансових можливостей та реальної ситуації (спираючись на Ваші слова про роботу), тоді Ви можете відчути певний баланс і почуття провини відступить.

Відредаговано автором 12-03-2025 00:53:59