Психологиня Яна Кіркеснер Київ лише онлайн

Вітаю.
Ще порекомендую читати літературу, яку рекомендують вам на предметах різного психологічного спрямування. Важливо мати якісну академічну базу перш ніж у майбутньому розпочинати навчання у психологічному напрямку, який ви оберете.

Доброго вечора.
Співчуваю вам. Ваша історія дуже болісна як для мами.
Ваш колишній чоловік та його нова жінка поводять себе абсолютно неадекватно, вони своїми вчинками травмують психіку дитини і це може мати наслідки у майбутньому.
Я б рекомендувала вам з психологічної точки зору поводити дитину до психолога. Спеціаліст визначить стан дитини, можливі нав'язані ідеї, переконання; донесе до дівчинки хто з батьків поводить себе правильно по відношенню до неї, а хто не зовсім.
З юридичної точки зору можна зібрати докази приниження батьком дитини її матері, маніпуляції, вплив на ще незміцнілу психіку дитини. Подати апеляцію щодо рішення суду. Можливо також підключи соціальні служби.

Здравствуйте, София.
Действительно ваша, если можно так сказать, проблема в том что вас привлекают холодные недоступные молодые люди.
Вы говорите, что отец хороший, но достаточно ли он уделял и уделяет внимания лично вам? Если ли между вам теплая связь отца и дочери (разговоры по душам, телесные проявления чувств)?
Если вас притягивает емоционально холодный недоступный тип мужчин, значит у вас заложена такая модель значимой мужской фигуры как идеал, безопасный близкий образ (это может быть также дедушка, дядя, учитель - значимая мужская фигура в вашей жизни).
Если вам откликнулись мои слова, то вам стоит проработать этот момент с психологом.

Відредаговано автором 14-09-2024 22:15:19

Доброї ночі.
Якщо ви дійсно криками та доріканнями доносите чоловіку свої потреби, то це абсолютно неефективно. У чоловіка вмикається захист і налагодити конструктивний діалог вже неможливо. Доносіть свою думку спокійним тоном Я-повідомленнями: замість "ти не кажеш мені компліментів" , можна сказати "я хотіла б чути від тебе більше приємних слів про себе, це мені важливо аби почувати себе більш привабливою та бажаною".

Однак, мені здається, що проблема набагато глибше і почалась вона задовго до появи вашого теперішнього чоловіка. Вас називав непривабливою хтось із батьків? У вас були токсичні попередні стосунки, де чоловік нехтував вами?
Чи вважаєте ви самі себе привабливою жінкою?

Було б корисно звернутись із цим запитом до психолога, або навіть до психотерапевта.

Доброго вечора.
Співчуваю вашій родині.
Не варто казати сестрі "все буде добро", бо наразі для неї це не так і ви насправді не знаєте як воно буде.
Найкращій варіант зараз просто бути поряд з нею, просто балакати про що вона хоче (не треба намагатись її переключити на якийсь позитив, вона переживає горе і має його пережити для свого психічного здоров'я), дати їй виплакатись поряд з вами, якщо їй хочеться. Людське тепло і сестринська підтримка допоможуть їй пройти цей складний шлях.
Якщо ваша сестра емоційно не справлятиметься, запропонуйте їй звернутись до психолога.
Також не забувайте турбуватись про себе, підтримуючи сестру. Підтримувати людину в горі емоційно складно і ресурсо затратно. Не віддавайте від себе більше ніж можете.
Бажаю вам та вашій сестрі сил впоратись із цією трагічною ситуацією, яка спіткала вашу родину.

Доброго вечора.
Вас щось сильно тригерить саме в цьому останньому проєкті, який викликає у вас настільки негативну емоційну реакцію. Проаналізуйте всі аспекти цієї діяльності (завдання, локації, люди, темпо-ритм...) і прислухайтесь до себе, що саме у вас викликає найбільший супротив. Можливо щось стосується вас особисто, якийсь ваш досвід, який би хотіли не згадувати і більше ніколи не переживати.

Експерти експертами, а працювати на роботі, яка забирає у вас весь ресурс, а викликає лише негатив - така собі ідея. Слухайте в першу чергу свої відчуття і потреби, а вже до них прикладайте експертну думку.

Якщо ваш стан не покращить саморефлексія, краще звернутись до психолога. Якщо маєте намір вирішити саме це ситуативне питання, 3-5 сесій вам цілком вистачить.

Во первых, ва сами пишите "нравиЛСЯ", "ПЫТАЛАСЬ с ним быть" - вы говорите о своих чувствах в прошлом времени и только о попытке отношений, а не о полноценных отношениях.
Вы акцентируете, что парень вам нравится из-за внешности. Но разве с внешностью вам строить отношения? А как человек он относится к вам весьма пренебрежительно, не ценит вас.
Вы правы, ваши отношения похожи на созависимые и ничего хорошего они вам не принесут.

Судя по вашим сообщениям, вашему самораскрытию, я бы рекомендовала вам консультации у психолога. Вам стоит проработать тему самооценки, тревожности, межличностных отношений.
Вам 17 и работать психолог с вами может только с письменного согласия одного из родителей. Или же подождите пока вам исполнится 18.

Не стоит больше углубляться в розмышлении о себе здесь в открытых вопросах. Ваши сообщения уже больше похожи на индивидуальную консультацию, которая должна быть только между вами и психологом ::smile::

Что вы сами чувствуете по поводу всего этого? Хотите ли продолжать эти отношения, учитывая все факторы?
Ведь, смотрите, вы уже расставались, не общались полгода, потом сошлись и вы снова, спустя небольшой отрезок времени, в точке выбора расставаться или нет.
Ответьте для себя, что вас держит в этих отношениях? Что именно вы чувствуете к парню? И честны ли вы с собой, называя эти чувства.
Вам всего 17 лет, сейчас начнется яркая студенческая жизнь, новые знакомства, новые эмоции... По сути, новый жизненный етап и только вам решать на какой ноте вступать в него.

Здравствуйте.
Отношения на расстоянии это всегда испытание для пары, какими б сильными не были чувства у вас обоих. В условиях редких встреч отношения не разиваються по своему природному пути, вы не можете до конца узнать друг друга во всех проявлениях, а каждая личная встреча - выплеск дофамина, а не полноценное развитие вас как пары. Сколько по времени вы уже находитесь в таком формате отношений?

Ваш парень работает в цирке - в атмосфере повышенного емоционального градуса. Могу предположить, что на фоте его ежедневных ярких событий ваше с ним спокойное общение по телефону / видео (еще и без телесного контакта) кажется ему уже лишенным чувств. Обсудите с ним этот момент, возможно причина в внешних факторах, а не во внутренних.

Вам стоит выделить время на относительное долговременное пребывание рядом (2-3 месяца), чтобы бы спокойно, буднично, я б даже сказала, скучно смогли узнать друг-друга ближе. И тогда вы приблизитесь к решению - есть ли у вашей пары будущее.

Здравствуйте.
Сопереживаю вашему состоянию и жизненному положению. Мне кажется, что вы еще очень даже хорошо держитесь и справляетесь со всеми трудностями, учитывая все вами сказанное.
Вы искали форумы / группы / сообщества в интернете людей с такими же нюансами здоровья как и у вас? Возможно вам повезет найти такой ресурс и восполнить дефицит общения с людьми, которые точно поймут ваши переживания.

Вітаю вас.
Ви могли б пройти тест на проф. орієнтацію та визначити сфери, які вам більше підходять.
Чому ви надалі обираєте ваканцію "консультант", якщо ви вже мали декілька разів негативний досвід із цією професією?

Дивіться на його реальні дії та своє внутрішнє відчуття, емоції нам підсвічують справжню дійсність.
Краще зараз пережити розчарування та всі можливі наслідки від усвідомлення, аніж через багато років прийти в цю саму точку, але вже зі значно більшими втратами.
Бажаю вам та вашій дитині бути щасливими.

Я маю підозру, що ваш чоловік нарцис. На початку стосунків, коли він вас завойовував, він продемонстрував вам образ "принца", напевно його залицяння були дуже романтичними, наче з казки. А тепер, коли вже "його" , і спільна дитина вас заякорила у стосунках, він демонструє справжнього себе, не зважає на вас, як на об'єкт, який вже не потрібно завойовувати (ви впали з п'єдисталу в його очах). Хіба вас влаштовує, що до вас відносяться, вибачте, як до меблів?
Він не зміниться і далі буде тільки гірше. Буде гойдати вас на емоційних гойдалках, обіцяти, що зміниться, коли відчує, що ви вже на межі і готові піти, а далі все по колу. А ви платитимете психічним та фізичним здоров'ям, бо неможливо залишатись здоровим у атмосфері постійного психологічного пресингу.

Ви наразі у співзалежних стосунках і жалість при думці покинути чоловіка - тому доказ. Це нав'язане почуття, у здорових стосунках немає жалості до партнера (може бути співчуття, турбота, занепокоєння за стан партнера, але не жалість).

Погугліть тему "нарциси у стосунках" чи інші запити на кшталт цього та якщо впізнаєте себе краще хапайте дитину та тікайте геть! Заради, в прямому сенсі, порятунку себе та психічного здоров'я підростаючого малюка.

Вітаю вас.
Дуже співчуваю, що вам доводиться терпіти таке образливе відношення до себе від чоловіка, який мав би бути вашою опорою, підтримкою та захистом.
Можливо ви самі ще не усвідомлюєте, та ви живете зі 100% аб'юзером. Чоловік знецінює вашу роботу, принижує вас як особистість, перекладає на вас відповідальність за свою негідну поведінку. Жоден "характер" не має виправдовувати такого ставлення до людини, а тим паче то рідної дружини, матері його дитини.
Все, що ви перерахували є психологічним насиллям. Чи переживаєте ви також фізичний, економічний, сексуальний аб'юз від чоловіка?
Приймати рішення звісно вам і тільки вам, але ваше положення у цих стосунках пригнічуюче, безперспективне та нищівне для вашої особистості. Я б радила вам відвідати з чоловіком сімейного терапевта, поки є ще можливість вивести ваші стосунки у здорове русло.

Бажаю вам сил зберегти свою особистість, цінність себе та прийняти правильне рішення.

Вітаю, Ліно.
Корені вашого сьогоднішнього невдоволення тілом лежать у тому юному віці, коли у вас почався розлад харчової поведінки. Вам варто ретельно порефлексувати (в ідеалі разом із психологом) чому на той час ви не приймали своє тіло, хто вам вказував на недоліки, які травмуючі події запустили цей процес...
Стресова ситуація вагітності, пологів та догляду за немовлям послабили ваші набуті захисні механізми і повернули вас до деструктивних думок. Можливо у цей період стався з вами тригер, який вам також нагадав про події / установки тих років.

Якщо ви самостійно розпізнаєте корінь РХП, це вже матиме певний терапевтичний ефект. Однак вирішити проблему ґрунтовно допоможе лише психолог / психотерапевт.

Відредаговано автором 06-09-2024 18:51:00