Психологиня Яна Кіркеснер Київ лише онлайн

А як би вам хотілось? Щоб хлопець цілковито приділяв увагу лише вам і зовсім не помічав інших жінок?
Опишіть, як би ідеально виглядали ваші взаємини, його поведінка, щоб ви були абсолютно щасливі та спокійні.

Вітаю, Міко.
Ви з чоловіком все подружнє життя живете з мамою чи це тимчасова ситуація?
Які стосунки у вас з мамою? У вас з чоловіком?

Вітаю вас.
Чи пригадаєте ви певну подію після якої стали відчувати такі почуття?
Чи був подібний досвід у попередніх стосунках?

Вітаю вас. Рекомендую звернутись до дитячого психолога та невролога. Це нервова дія. Таким чином дитина заспокоюється, а ось від чого заспокоюється ви вже з'ясуєте з фахівцями.
Якщо волосся при цьому виривається, краще не відкладати похід до спеціалістів.

У вашій розповіді є багато моментів над якими варто працювати. В ідеалі вам потрібен сімейний психолог як батькам спільної дитини. Фахівець допоможе налагодити контакт між вам як між батьками, підкаже як вам діяти аби спільно виховувати дитину екологічним чином.

Я так зрозуміла, що сторона матері на вашу думку налаштовує дитину проти вас. Не раджу вам відповідати тією ж монетою, бо ви лише відвернете дитину від себе. Дитині потрібно обоє батьків, і мама і тато однаково важливі для неї, хоч вона можливо цього не усвідомлює через вік.

Залишайтесь турботливим татом, приймайте активну участь і житті та вихованні доньки, а головне - зберігайте з нею емоційний зв'язок. Донька подорослішає і буде вже свідомо бажати з вами проводити час, але зараз саме ваша черга активно діяти, незважаючи на емоційні складнощі.

Вітаю вас.
Я розумію як вам як люблячому батькові неприємна така агресивна реакція на вас. Однак, я запевняю, що ваша донька вас любить і саме через любов так реагує. Вона ображена, що її світ зруйновано, тато більше не живе з нею, безліч буденних ритуалів змінились (стабільність середи, ритуали створюють відчуття безпеки та спокою), батьки напевно не в такому позитивному настрої як раніше... Вона відчуває безліч негативних емоцій і знайшла такий їм вихід - ображати вас як одну з причин того, що відбувається.
Як донька зараз поводить себе з мамою? На якій ноті ви розлучились, чи є ще невирішені розлучні питання?

Відредаговано автором 22-08-2024 13:14:35

Вітаю вас.
Ваше повідомлення та питання це запит на довготривалу особистісну терапію, бо за 2-3 сеанси всі сторони питання, а точніше питань, не пропрацювати. Разом з психотерапевтом ви почнете опрацьовувати ваше відношення до чоловіка і поступово дійдете до глибин вашої психіки - негативних установок чи травм, які провокують застрягаючі неприємні почуття. Це буде складна робота, однак вона однозначно змінить ваше відношення до себе та стосунки з іншими людьми на краще.

Здравствуйте.
Я бы на вашем месте прислушалась к рекомендации вашего лечащего психиатра. На основе вашего анамнеза и текущего состояния врач очевидно сделал вывод, что ваше психическое состояние еще не готово к таким значительным переменам в жизни. На фоне стресса войны дополнительный стрес (хоть и положительный) може сыграть с вами злую шутку. В стабильном статичном окружении легче стабилизировать психическое состояние.

Вітаю, Маріє. Дуже співчуваю твоєму стану і посилаю тобі обійми підтримки.
Нажаль психологи сайти не можуть індивідуально консультувати тебе без згоди батьків.
Ти можеш поділитись своїм станом з батьками, бабусею, дідусем...?
Чи є в твоїй школі психолог?

Вихід є завжди! І так погано тобі лише тимчасово! Обов'язково звернись за допомогою до дорослих, не тримай у собі.

Також тобі можуть допомогти тут. Лінії гарячої підтримки:

-Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (працює щодня з 10:00 до 20:00);
Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного);
-Лінія від благодійного фонду "Голоси дітей": 0 800 210 106 (працює з 09:00 до 20:00). Також є можливість записатися на очні консультації. Деталі за посиланням;
-Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді»: 0 800 210 160 (анонімно та цілодобово).

Здравствуйте. Решение в этой ситуации, как и во всех ситуациях в вашей жизни, принимать только вам.
Принимайте решения, ориентируясь на себя и свои чувства, ощущения.
Как вы себя чувствуете на данный момент с этим парнем?
Ведет ли он себя достойно с вами (проявляет симпатию, уважение, интерес к вашей личности...)?
Ваши отношения соответствуют вашим представлениям о хороших отношениях между парнем и девушкой?

Возможно имеет смысл откровенно обсудить с ним ситуацию с той девушкой, высказать свои страхи и тревоги, послушать его позицию. Глядя на его ответы и ваш внутренний отклик на них, станете ближе к принятию решения.

Напишіть мені в особисті на форумі. Я підготую для вас декілька тестів для оцінки вашого стану.

Ваша старша донька переживає наразі велику внутрішню напругу, дискомфорт, спричинену декількома вагомими факторами:
1) Відчим як значна чоловіча фігура зараз не поряд, та ще й в небезпеці. Можливо ваша донька ще на стадії Едипового комплексу (комплексу Електри, якщо ми говоримо про дівчинку), коли батько (у вашому випадку скоріше відчим) ідеалізується, стає на п'єдисталл, а маму ніби хочеться відкинути та стати на її місце (це все підсвідомі процеси, та частина нормального зростання дитини). А оскільки його немає поряд, то цей процес протікає гостріше і на вас виміщається більше негативу.
2) Народження сестрички хоч і радість, але все ж стресова подія, бо старша донька вже не отримує всю мамину увагу (а дітям завжди хочеться максимум уваги від батьків). Це добре, що ви не змушує доглядати малечу, це має відбуватись лише з бажання старшої доньки.
3) Війна накладає свій відбиток, навіть якщо ви фізично у безпеці.

Свій внутрішній дискомфорт дитина зливає на вас, як на найріднішій людині, якій можна довірити найгіршу частину себе.
Ви, в свою чергу, теж під впливом багатьох стресових факторів (чоловік на фронті, немовля з усіма складнощами процесу догляду, "неслухняна" старша дитина...) Ваша емоційний стан на межі і тому ви так легко відчуваєте агресію, роздратування і, відповідно, бажання злити ці почуття на когось.

Шукайте джерела для відновлення внутрішнього ресурсу (хобі, прогулянки, зустріч із друзями - все, що вас надихає, заспокоює). Коли ви хоча б частково відновите внутрішню гармонію, баланс, то зможете спокійніше ставитись до поведінки, яка вас зараз дуже дратує, зможете поділитись теплом зі старшою дитиною та ефективно провести час із нею.
У вихованні дітей діє правило літаку: кисневу маску спочатку на себе, потім на дитину.

Відредаговано автором 19-08-2024 13:55:15

З якого віку у дитини така поведінка?
Як ви взагалі можете охарактеризувати ваші стосунки з донькою?
Які у неї стосунки з батьком, іншими родичами?
Скільки років вашій молодшій дитині і які стосунки між дітьми?

Вітаю вас.
Дуже співчуваю вашій ситуації і сподіваюсь, що у вас є підтримка з боку мами / інших родичів.
Доєднуюсь до думок колег: вам НЕ потрібно тримати все в собі і корисно звернутись за допомогою до рідних, яким ви довіряєте, а надалі до психолога.
Світ не такий ворожий як вам може здаватись, і далеко НЕ всі чоловіки покидьки.
Я бажаю вам внутрішніх сил та зовнішньої підтримки, аби зберегти себе і знову відчути почуття безпеки.

Вітаю вас. Уточніть скільки років вашій дитині і хлопчик це чи дівчинка?
Можливо така поведінка лише особливості віку і не все так "страшно" як вам здається.