Психологиня Яна Кіркеснер Київ лише онлайн

Вітаю, Інно. Можу вам порадити ще один метод проти нав'язливих думок:
Заплануйте собі конкретний час для обдумування негативних думок (наприклад 10 хв о 12:00 та 10 хв о 19:00) і обов'язково в цей час крутіть у себе в голові весь негатив, що вас турбує. В інший час нехай буде як зазвичай, але не відхиляйтесь від заданого вами графіку.

Не силуйте себе шукати радість. Ваш організм зараз перевтомлений, емоційно виснажений. Дозвольте собі зараз побути в цьому тимчасовому стані та більше відпочивайте, практикуйте заняття, які вам раніше приносили задоволення. Тоді з'явиться ресурс та бажання до нових емоцій, переживань.

З приводу проблем зі сном зверніться до свого сімейного лікаря, можливо вам пропишуть снодійне + погугліть універсальні методи для поліпшення сну (на кшталт медитаційної музики чи склянки теплого молока).

Вітаю вас.
Якщо проблема не фізіологічного характеру, вам варто звернутись до дитячого психолого.
Якщо дитина пережила якусь стресову чи травмуючу подію у віці 4 років (коли це почалось), то це може бути механізмом захисту чи актом протесту проти чогось.

Вітаю Анастасіє.
Відчуття провини та сорому – не є природними, вони накладаються на нас з дитинства батьками та оточенням, в якому ми зростаємо. Напевно батьки у процесі вашого виховання досить часто викликали у вас почуття провини (свідомо чи несвідомо) аби маніпулювати вашою поведінкою, реакціями, робити з вас "зручну дитину".
І тепер це почуття з вами і у дорослому житті також, воно автоматично викликається в усіх формах міжособистісних відносин.
Ігнорування та емоційна холодність – потужні форми маніпуляції та аб'юзу, бо викликають у нас страх бути неприйнятим, нелюбимим, непотрібним.

Перш за все, ви НЕ мусите відчувати почуття провини та сорому в усіх конфліктах! Це нав'язане почуття, аби вами можна було маніпулювати.
Ви маєте право висловити свою думку, претензію, бо ви рівноцінна сторона стосунків.
Шукайте внутрішній ресурс (а він у вас обов'язково є) і наважуйтесь відстоювати свою позицію у стосунках із будь-ким. Почніть із менш значущих людей та ситуацій, маленькі перемоги додадуть вам упевненості у собі та ресурсу продовжувати цей шлях.

Також, рекомендую вам звернутись до психолога та пропрацювати тему дитячо-батьківських стосунків, це допоможе вам змінити патерни поведінки на фундаментальному рівні.

Вітаю, Наталя. Бажаю вам скоріше одужати та повернутись в ресурс.
Ваш організм сигналізує вам, що ви щось робите не те, можливо рухаєтесь до нав'язаних цілей, працюєте не на тій роботі, ігноруєте свої потреби та бажання. Тіло через хворобу просто відмовляється рухатись у тому напрямку, в якому ви прямуєте. Можливо варто цей час присвятити на розмову з найціннішою для вас людиною – з вами самою. Прислухайтесь до себе та своїх бажань і коли ви наблизитесь до гармонії із внутрішнім світом, організм подасть знак покращенням фізичного стану.

Вітаю, Марія.
Розкажіть будь ласка детальніше, в чому полягають проблеми з батьками

Вітаю. У моменти високої тривожності та відчуття "десь не тут" спробуйте техніки заземлення, які можна легко знайти в інтернеті.
Деякі з технік:
– Знайдіть заземляючий об’єкт, який притягує вас. Це може бути щось на зразок гладкого каменю або відполірованого шматочка скла, клубка пряжі, текстура якого здається вам комфортною, маленької статуетки або щось, що нагадує про позитивні події, емоції. Носіть цей об’єкт з собою там, де його легко зберігати, і діставайте, коли вам потрібно заземлитися. Звертайте увагу і описуйте подумки кожну деталь об’єкта, торкаючись його рукою і відзначаючи всі відчуття від цього дотику.
– Відзначте, як ваші стопи стоять на підлозі. Ви можете встати і міцно «врости» стопами в підлогу, зняти взуття і наступати кожною ногою на землю або на підлогу, відчуваючи, ніби ваші ноги – це підстава добротного будинку, міцно пов’язаного із землею, відчути в прямому сенсі ґрунт під ногами і силу земного тяжіння. Ви можете зробити це і сидячи на стільці або лежачи.
– Вийдіть на вулицю (або знайдіть вікно) і знайдіть будь-який об’єкт. Відзначте якомога більше деталей цього об’єкта. Наприклад, якщо ви вибрали дерево, відзначте, як на нього падає світло, і куди відкидають тінь гілки. Розгляньте, чи багато у нього гілок, чи є на них бруньки або листя. Придивіться до текстури стовбура, відзначте чи прямі гілки чи вигнуті, яка у цього дерева форма листя.