Психологиня Яна Кіркеснер Київ лише онлайн

Здравствуйте, Соня.
Безумно жаль, что Вы имеете такой опыт. И Ваше детство с его легкостью и беззаботностью было несправедливо отобрано.
Но мне кажется, Вы довольно хорошо справляетесь с этим травматическим опытом, поскольку ищете самые правильные пути решения - а именно способы понять суть травмы и узнать способы с ней справится.
Однако просто книги, сколько бы Вы их не прочитали, Вам не подойдут. Чтобы экологично и максимально ефективно проработать такой ранний травматичный опыт необходима терапия с терапевтом, который специализурется на травме, сексуальном насилии в раннем возрасте. Поскольку Вы еще несовершеннолетняя для работы с вами необходимо разрешение одного из родителей / опекунов, но уже в 18 лет Вы сможете самостоятельно обратиться к психотерапевту.

Вітаю Вас.
Можливо Ви до подруги відчуваєте дуже теплі почуття ніжності та любові як просто до приємної та важливої для вас людини, та плутаєте їх із коханням у романтичному сенсі слова. Емоційна та сексуальна складові у підлітків вашого віку лише формується, і ви можете зараз дещо заплутатись у своїх почуттях.
Чи можете Ви обговорити цю тему з батьками? Можливо із психологом у школі?

Здравствуйте.
Если хотите избавиться от навязчивых мыслей о ком-либо или о чем-либо, просто не обращайте внимание на эти мысли, дайте им приходить и уходить своим чередом. Чем больше вы думаете о том, что не хотите о чем-то думать, тем интенсивнее будут к вам приходить эти навязчивые мысли; поскольку психика их тогда воспринимает как очень важные, а следовательно нужно вам больше их транслировать.
Пришла навязчивая мысль - скажите ей "ок" и занимайтесь дальше своими делами. При таком подходе ненужные вам мысли постепенно сойдут на нет.

Здравствуйте, Ирина.
Очень жаль, что Ваши мечты о материнстве не совсем себя оправдали. Но в этом и заключается одна из проблем - Вы завысили свои ожидания, мечтали об идеальном варианте материнства и совсем не рассматривали возможные сценарии, которые может подкинуть реальность. От этого столкновение с трудностями Вам даются особенно тяжело.

Касательно грудного вскармливания. Сегодня вскармливание грудью не являеться основной функцией мамы. Много женщин по тем или иным причинам не могут / не хотят кормить ребенка грудью - и это нормально. А также усыновленые груднички, их приемные мамы в принципе не имеют физиологической возможности на этот процес. Главное, чтобы ребенок был сыт, а мама как можно более спокойна и счастлива, как мать и как личность (!). Тем более, что современные качественные смеси содержат все необходимые микроэлементы, которые порой не всегда бывают в молоке мамы.
Можете приводить подобные аргументы своему мужу. Возможно он как и другие ваши знакомые, которые настаивают на необходимости грудного вскармливания, подвержен стереотипам.

Главное правило материнства: счастлива мама - счастлив ребенок! Вы находитесь в трвожном, беспокойном состоянии, и ваш ребенок это чувствует и отображает ваше емоциональное состояние в своем беспокойном поведении.

Чтобы немного успокоиться и стабилизироваться Вам стоит вспомнить о себе любимой. Уделяйте хотябы полчаса в день лично на себя - релаксуйте в ванной, читайте, смотрите фильм, делайте что-то из того, что доставляло вам удовольствие до рождения ребенка. Став мамой, вы не перестаете быть собой и не должны отдавать себя на 100% этой роли.

Чувство вины - распраненное чувство у молодых мам. Всегда кажется, что делаешь что-то неправильно, недодаешь ребенку, не соответсвуешь всем на свете рекомендациям и нормам. А всезнающие и всеопытные родственики и друзья только подкидывают дров в этот огонь. Но Вы уже хорошая мама, потому что беспокоитесь и здоровье и благополучии своего малыша и ищите способы улучшить свое емоцинальное состояние, чтобы получать удовольствие от материнства и делиться этот радостью с ребенком.

Писать поток мыслей эта отдельная техника, которая также помагает снизить тревожность (Вы просто пишете все, что приходит вам в голову тут и сейчас). Также, психотеапевты, которые работают в направлении психоанализа, анализируют вместе с клиентом этот материал.

Я же имела ввиду конкретный список "плюсов" и "минусов" этих отношений. В одну колонку выписываете все, что считаете хорошим для вас в отношениях с этим парнем, в другую - плохим. Конкретный список +/- поможет в принятии решения.

Здравствуйте.
Очевидно, что в отношениях Вы цените прежде всего душевную близость, открытость друг другу, поддержку. Возможно Ваш парень не видит этот момент преоритетом отношений и поэтому в его глазах у Вас нет проблем в отношениях, а Вы страдаете, поскольку Ваша основная потребность игнорируется. А плачете Вы после разговора с ним, поскольку в очередной раз не получаете желаемого интереса к своей личности, чувствам и переживаниям, просто не выдерживаете уже внутренного напряжения.
Чтобы облегчить себе муки принятия решения можете составить список позитивных и негативных сторон этих отношений, что они Вам полезного приносят и каких "жертв" от Вас требуют. Когда ворох мыслей и чувств обретет материальную форму на бумаге, Вам будет проще анализировать ситуацию.

Здравствуйте, Кристина.
Опираясь на Вами сказанное про отсутствие сил, аппатию, ненависть к себе и физические проблемы со здоровьем, я бы предположила, что вы находитесь в депресии, к тому же в длительной. Подтвердить или опровергнуть этот диагноз может только врач-психиатр, он же назначает лечение, в том числе медикаментозное.
Тему отношений с родителями, Вашу сепарацию от них, влияние их отношений к Вам на Ваше состояние и самоощущение сегодня стоит прорабатывать в терапии. Это будет долгий кропотливый процес, но он обязательно поможет Вам вернуть "себе себя".
Желаю вам сил стать на путь выздоровления и начать жить так, как вы того хотите.

Вітаю вас.
Дуже співчуваю вашій ситуації, ви розриваєтесь між двох дорогих коханих для вас людей і дуже боляче бачити, як вони живуть у конфлікті та образах.
Ваш чоловік дійсно бачить такий стиль виховання як правильний, бо з великою вірогідністю його виховували таким самим чином. І він взяв цю модель виховання як єдину правильну, не маючи змоги порівняти з іншими варіантами виховання. Це неусвідомлюваний процес.
Інше можливе, а скоріше додаткове, пояснення описаного вами ставлення батька до сина може бути таким: у сина є ті риси характеру, які є і в батька, і вони батька несвідомо дратують у собі, але агресивно він реагує на більш очевидні для нього ці самі риси у синові (це явище проекції ); або ж у синові є риси, які батько хотів би мати у собі, але немає, або не може собі дозволити їх проявляти - така сама реакція роздратування та агресії.

В ідеалі було б чудово усією родиною звернутись до сімейного психолога та розібрати в усіх деталях ваші сімейні стосунки. Можливо спеціаліст виступив би для вашого чоловіка як авторитетна особа і він би до нього дослухався.

Також ви можете продемонструвати чоловікові сучасні педагогічні моделі виховання, щоб порівняти з тією моделлю, яку він вважає правильною. Знайдіть в інтернеті статті чи ролики від психологів, які пояснюють негативний вплив образ, надмірної критики, неприйняття батьком дитини підлітка, а тим паче хлопчика (!)

Здравствуйте, Валентина.
А как вы сами считаете, нормально ли то, что Ваш муж ставит вопрос таким образом: либо его желание - либо конец отношениям? В этой ситуации он абсолютно игнорирует Ваши чувства, обоснованую тревогу касательно Вашей собственной квартиры (!). Манипулирует явно важным для вас моментом, чтобы достичь своей цели.
Часто ли в ваших отношениях возникают подобные острые ситуации, где ущемляються Ваши интересы и желания, а вопрос ставится ребром? Как вы обычно поступаете в подобных случаях?

Вітаю Вас. Розумію наскільки вам зараз тривожно та сумно через проблеми у спілкуванні із протилежною статтю, адже у цьому віці це одна з базових потреб.
Чи приймають Вас у вашій родині, зокрема батьки? Чи Ви відчуваєте любов у колі сім'ї? Або ж батьки транслюють ідею, що Ви якийсь не такий?
Якщо Вас встривожили мої питання, щось підняли у пам'яті, то проблема набагато глибша ніж складнощі у спілкуванні з дівчатами. І це вже запит на повноцінну терапію.

У будь-якому разі Ви, як і будь-яка людина, варті уваги і гарного до себе ставлення. Але не кожна людина нам підходить душевно, як і ми самі не можемо сходитись з усіма на світі. Ви напевно ще не зустріли дівчину близьку по духу і тому відчуваєте самотність та сум.

Ваші стосунки дуже схожі на співзалежні: емоційні гойдалки, його зневажливе ставлення і ваші виправдовуння там, де ви геть не винні, сходитесь-розходитесь постійно... Вам потрібно або до сімейного психолога задля вирішення цілого вороху проблем у стосунках або розійтись та дати змогу один одному (а ви акцентуйте на собі!) жити своє краще життя. Але будь-яке ваше рішення ніяк не відміняє обов'язків чоловіка щодо дитини, у тому числі фінансових.
Також вам особисто не завадить індивідуальна консультація у психолога. Ви зараз явно у великому стресі через проблемні стосунки, і це все на фоні турботи про маленьку дитину; до того ж не можна виключати фактор війни та все з ним пов'язане. Професійна психологічна підтримка вам піде на користь.

P.S. У психологів є така думка, що у здорових стосунках партнери розвиваються та рухаються вперед, а в нездорових - постійно розбираються із цими самими стосунками.

Доброго вечора.
Хочу зазначити, що ваш чоловік веде себе абсолютно інфантильно та безвідповідально щодо дитини. Турбота про матеріальне та емоційне бгагополуччя маля - задача рівноцінно як мами, так і батька. І ваші стосунки як пари не мали б у нормі впливати на його батьківсько-дитячі стосунки з дитиною. З огляду на ваше повідомлення, він поставив на паузу відносини з вами обома.
Я вам співчуваю, що ви опинились у такій скрутній ситуації. Чи є у вас підтримка з боку рідних, друзів?
Я припускаю, що чоловік такими своїми вчинками позбавив вас почуття безпеки - базового почуття у стосунках. І напевно ви більше не довіряєте йому як раніше, а втративши довіру до людини, повернути її по-справжньому назад надскладна задача.
Чи хочете ви самі повертатись до цих стосунків після паузи, з урахуванням всіх обставин?

Відредаговано автором 21-11-2024 23:44:04

Здравствуйте.
Что вы чувствуете, когда заходите на ее страницу? Или что хотите почувствовать?
Вы что-то ожидаете увидеть на ее странице?

Вітаю Вас. Співчуваю вашому непростому становищу і складним почуттям.
Ви зараз не можете повноцінно відгорювати Ваш розрив та рухатись далі, бо Ваше сумісне проживання та регулярний контакт постійно нагадує про те, що ви вже не разом, сипить сіль на ще свіжу рану.
Ви вважаєте, що Вам обов'язково треба залишитись друзями? Навіщо це робити, якщо Вам боляче від цього?
Дуже добре, що Ви маєте на меті роз'їхатись, це буде Вам лише на користь. Отож, якщо є конкретний план зміни ситуації, варто лише почекати його втілення. Мінімізуйте спілкування, аби не травмувати себе зайвий раз, та займіть наразі думки дрібними задачами щодо переїзду - це допоможе відволіктись та переключитись на планування іншого способу життя, без колишнього.
Ви згадали, що працюєте з психологом. Чому ви не озвучите саме їй / йому цей запит?

Має сенс звернутись до психотерапевта, який профілюється саме на психосоматиці. Робота з вузькоспрямованим спеціалістом має більше шансів на успіх у вашому випадку, якщо робота з широкопрофільним психологом не принесла вам значних результатів.
Бажаю вам внутрішнього ресурсу, аби подолати цей життєвий етап якомога скоріше та ефективніше.