Вибір психотерапевта: базові кроки

Вибір психотерапевта (психолога) є для клієнта процесом відповідальним та трохи лотерейним. Адже, коли мова йде про стосунки між людьми, гарантій бути не може. В спільній роботі клієнта та психотерапевта головним засобом, що зцілює, є психотерапевтичні стосунки. Це специфічні стосунки, що встановлюються між ними. Аж потім методи, засоби та вправи. Про те, чи встановлено, чи ні стосунки, можна судити трохи згодом, коли попередній вибір вже зроблено. Спочатку маємо відповісти собі чесно на два запитання. 

Перше – чи можу я впоратися із тим, що мене непокоїть, самостійно. 

Друге – чи готова/готовий я сумлінно працювати разом із спеціалістом над своїм зціленням. Коли на перше запитання отримаємо від’ємну відповідь, а на друге – додатну, можемо починати пошук психотерапевта. Початковий крок буває різним: хтось звернеться до «сарафанного радіо», хтось стане вивчати інформацію з приступних ресурсів. В будь-якому разі на цьому етапі пошуку маємо орієнтуватися на наявні ознаки професійності.

Перша з них – це відсутність між потенційним клієнтом та його потенційним психотерапевтом подвійних стосунків. Тобто клієнт та психотерапевт не є родичами, друзями, знайомими, співробітниками. Тим паче начальником та підлеглим або студентом та викладачем. 

Другою наявною ознакою є свідоцтва про освіту та спеціалізацію. Тут потенційному клієнтові потрібно знати, на що дає право спеціалісту диплом зво (закладу вищої освіти), а на що – ні.  Наразі в Україні не існує державної програми підготовки спеціалістів з гуманістичної (немедичної) психотерапевтичної роботи із здоровими людьми. «Психотерапевт» як окрема професія є відсутнім в офіційному переліку професій.  Навчальні програми підготовки психологів, клінічних психологів та лікарів-психотерапевтів не вимагають від студентів проходження власної психотерапії та пропрацювання особистих проблем. Для роботи гуманістичного психотерапевта ця умова є обов’язковою. Адже основним інструментом гуманістичного терапевта є його особистість. Як кажуть, «психотерапевт працює собою». Тому власний «інструмент» має бути добре знайомий терапевтові та чутливо налаштований.

В країнах, де професія «психотерапевт» є визнаною на державному рівні, спеціалісту, який не пройшов власну психотерапію, не нададуть права практикувати.

читайте также:

Очень страшная сказка о психологах Вот примерный список мифов о психологе, который с одной стороны меня огорчают, а с другой наталкивают на творческие поиски по разрушению подобных ...

Зачем обращаться к психотерапевту? А зачем вообще нужна психологическая помощь? Нормальный человек ведь сам может справиться со своими сложностями...

Отже, якщо людина має університетський диплом про психологічну освіту, вона може викладати, займатися науковою діяльністю, діагностувати й надавати рекомендації за результатами діагностики; проводити розвиваючі заняття, використовувати знання психології в різних професійних галузях.  Клінічні психологи мають право працювати в медичних закладах. Лікар-психотерапевт це психіатр, який здобув спеціалізацію з психотерапії (у медичному навчальному закладі). Місце роботи лікаря-психотерапевта – медичний заклад. Психотерапевтична робота із здоровими людьми потребує спеціального окремого навчання. Наразі в нашій країні існують недержавні програми психотерапевтичної та консультаційної освіти за європейськими стандартами. Багато з цих програм є достатньо якісними.  На навчання приймають людей із вищою освітою. Тому психотерапевт, до якого ми звернемося, окрім диплома про вищу психологічну, педагогічну, медичну або філософську освіту (базова вища освіта є обов’язковою), буде мати сертифікат про проходження такої програми. Продовжуваність програми не може бути коротшою ніж 4-5 років.

Декілька короткотривалих навчальних програм не замінюють одну освітню. Професія психотерапевта потребує постійного навчання. За допомогою навчальних програм спеціаліст  підвищує свій професійний рівень. Отже, пам’ятаємо: підвищення кваліфікації окремо, саме психотерапевтична освіта – окремо. Після того, як попередній вибір одного чи декількох спеціалістів зроблено, можна рухатися далі. Познайомитися із професійними проявами психотерапевта: почитати його (чи її) статті, коментарі.  Добре, коли є сайт (сторінка), на якому можна дізнатися про точку зору спеціаліста на певні феномени та життєві події. Визначитися (звісно, попередньо), чи комфортно буде в якості клієнта співпрацювати із цим психотерапевтом.  Зазвичай на сайті можна одразу дізнатися про вартість психотерапії та визначитися щодо своєї спроможності сплачувати.

Настав час записатися на першу зустріч. Дорослі люди домовляються із психотерапевтом особисто. Дітей записують батьки або особи, що їх замінюють.

Приміщення, в якому проходитимуть зустрічі, має надавати можливість клієнтові та психотерапевту залишитися сам на сам. Також в ньому має бути доступ до питної води, туалету та можливості зняти верхній одяг. Кабінет психотерапевта може розташовуватися в приміщенні організації, де працює спеціаліст, або в орендованому психотерапевтом  (довгостроково чи погодинно) офісі. В психотерапевтичному середовищі ходять історії про те, як «коли все починалося, працювали із клієнтом на лавочці в парку». Психотерапевти теж є людьми та їхні спогади про минуле теж бувають романтично забарвленими.  Щодо роботи в теперішньому часі – працювати краще в ізольованому приміщенні.  Коли рішення записатися до психотерапевта прийнято, перед нами може постати питання, чи повідомляти близьким про наш намір, чи ні. Це справа особиста й вибір за нами. На будь-яке поводження з  своєю особистою інформацією ми маємо право. До речі, переживання через це питання теж можуть стати матеріалом для психотерапевтичної роботи.

Початок роботи із психотерапевтом це час, коли клієнт та спеціаліст придивляються одне до одного. Чи зможуть вони співпрацювати, чи ні. Вибір ще продовжується. Відмова (з боку клієнта) чи перенаправлення (з боку психотерапевта) є можливими та абсолютно нормальними. Вони не є свідченням якоїсь «неправильності» чи непрофесійності. Як колись пояснювала автор тексту своїй клієнтці існування можливості неспрацюватися: «Буває так, що двоє хороших людей не можуть бути разом». Клієнт й терапевт  мають право відмовитися працювати саме одне з одним. Психотерапевт, до того ж, зобов’язаний відчувати й розуміти, з якою проблемою він зараз не може ефективно працювати через свої особисті причини. Та перенаправляти клієнта в такому випадку до іншого спеціаліста. Такі дії психотерапевта свідчать саме про його професіоналізм.

Проходження базових кроків з пошуку психотерапевта бере деякий час. Термін пошуків буде різним для кожного клієнта. Та свідоме ставлення до професійних якостей спеціаліста з допомоги може відкрити нам шлях до зцілення.

У Психолога » Работа с психологом, психотерапевтом » Вибір психотерапевта: базові кроки
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии psiholog-psihoterapevt Работа с запросом от третьих лиц

Периодически ко мне обращаются мамы с просьбой взять в работу их детей (почему-то чаще сыновей), которым уже около 30 лет, а «жизни все нет». И у меня всегда один вопрос: «А почему же он сам не обращается?».

статья по психологии psiholog-psihoterapevt 7 МИФОВ о психотерапевте

Миф 7: Я плачу терапевту за результат. Терапия, это не совсем «работа на результат». Результаты в виде: изменений в личной жизни и важных отношениях, выхода из депрессии, избавления от симптома...

Все публикации раздела Работа с психологом, психотерапевтом >>

 
Комментарии к "Вибір психотерапевта: базові кроки"

Комментариев: 2.

Очень полезная статья! Действительно очень сложно найти специалиста. Большинсвто из них принимают.. ДОМА!! Это вообще как, законно? Пару раз я просила показать дипломы, сертификаты, услышала ответ: "Я их не ношу с собой".. М-да, подумала я себе, сидит домохойка дома, дала рекламу в интеренете что она психолог и берет по 600 грн в час. Неплохой бизнес, тем более на дому. И ничего же предъявить и потребовать нельзя! Поэтому как нам, потребителям-клиентам, даже в Киеве кого-то найти.. вопрос..Ведь даже на этом сайте 586 страниц а на каждой по 10 чел, т.е это больше 5 тыщ психологов! Ну и икак понять к кому обратиться и что это не шарлатан? Это можно месяцами листать анкеты и ездить по квартирам, смотреть своего "психолога".. Все таки в нашей стране это из разряда "кот в мешке"
Добре, що стаття виявилася корисною. З пошуком спеціалістів (в будь-якій галузі) ситуація часто є схожою - пропозицій вистачає, але коли потреба стає особистою, виникає багато запитань.
Щодо прийому вдома - все залежить від того, чи вітримані умови: клієнтові забезпечена конфіденційність, він не перетинається із членами родини й з особистим життям психотерапевта; кабінет є спеціально прилаштованим для роботи, в ідеалі є окремий вхід, звукоізоляція, окремий доступ до санітарного вузлу та можливості роздягнутися.
Щодо законності - в наших умовах це закону не порушує, тому що не існує законної регламентації умов роботи гуманістичного психотерапевта. Тут все залежить від ставлення самого психолога до професії та професійної етики.
Щодо "не ношу с собой" сертифікатів. Добре, що Ви підняли це питання . Звісно, клієнт повинен мати можливість ознайомитися із рівнем освіти спеціаліста. На практиці, дійсно, буває, що психотерапевт не має документів із собою. Зазвичай це трапляється у випадках, коли офіс орендується погодинно й спеціаліст все, що йому потрібно для роботи, приносить із собою. В офісі, який є в довгостроковій оренді, диплом та сертифікат розміщуються там, де клієнт може із ними легко ознайомитися.
Бажаю Вам вибрати саме свого спеціаліста і - плідної роботи!

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr