Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?

» Початок практики » Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?

            Задоволеність життям є значущою складовою психологічного і психічного здоров'я особистості. Крім того, на індивідуальному рівні проблема задоволеності життям і пошуку щастя є актуальною в різні періоди життя для багатьох поколінь людей.

Поняття «задоволеність» визначається в психологічній літературі неоднозначно. У загальнопсихологічному сенсі задоволеність розглядається насамперед як стан задоволення та переживається суб'єктом, якщо його бажання і потреби виконані та реалізовані. За своєю природою цей психічний стан є протилежним потребі і відображає усунення потреби.

В прийнятих рамаках соціальної психології задоволеність може розглядатися як оцінка суб'єктом результатів своєї діяльності або діяльності, як відношення до чого-небудь. З цих позицій задоволеність життям може бути представлена як суб'єктивна оцінка людиною свого власного життя в цілому (умов життя і діяльності, досягнень, стосунків з людьми тощо), яка природно супроводжується приємними, радісними емоційними переживаннями.

Та, вцiлому, задоволеність життям являє собою суб'єктивне (!) емоційно-оціночне ставлення, володіє спонукальною силою, що сприяє дії, пошуку, управлінню внутрішніми і зовнішніми об'єктами.

Сайт пропонує безкоштовні поради психологів (чат).

Це iнтеграцiя:

•   динамічного,
•   соціально-психологічного утворення…

звичайно, в основі якого лежить сублiмацiя когнітивних і емоційно-вольових процесів.

У зарубіжній і вітчизняній психології висока ступінь задоволеності життям часто пов'язується або ототожнюється з такими поняттями, як «щастя», «суб'єктивне психологічне благополуччя» і розглядається як важлива умова психологічного здоров'я людини. Задоволеність життям є неодмінною складовою щастя, і визначає дане явище як рефлективну оцінку минулого та теперішнього стану людини. Безумовно, на задоволеність або незадоволеність життям впливають різновпорядковані детермінанти: об'єктивні і суб'єктивні передумови економічного, політичного, психологічного, соціально-психологічного характеру. До того ж безліч умов, що сприяють цим переживанням, носять об'єктивний характер і в меншому ступеню піддаються нашому впливу. В оцінці власного життя вирішальну роль [!] відіграють когніції, що становлять основу нашого світогляду, а саме базові переконання особистості. Ці базові переконання являють собою глобальні, імпліцитні, досить стійкі судження індивіда про світ і про себе, що обумовлюють мислення, емоційний стан і поведінку людини. Система базових переконань особистості включає глибинні уявлення про доброзичливість-ворожість навколишнього світу, значущості власного «Я» та ін. Когнітивні механізми оцінки власного життя і подій, що відбуваються, базуються на глибинних семантичних структурах свідомості. Найбільш узагальнені оцінкові і дескриптивні переконання формуються досить рано, не завжди чітко усвідомлюються індивідом, але проявлятися в його міркуваннях про світ, про себе і про людей, в інтерпретаціях і оцінках подій. Таким чином, незадоволеність життям пов'язана з наступними когніціями. Незадоволена життям людина переконана, що у світі набагато більше поганого, ніж доброго, що її доля, по суті, залежить від випадку, і вплинути на хід подій неможливо. Про себе і оточуючих вона невисокої думки, вважає, що люди за своєю природою злі, байдужі і т. і., а значить, цинізм, жорстокість та агресія виправдані по відношенню до них. Її міркування та інтерпретації часто ірраціональні, є тенденція перебільшувати негативні наслідки подій, що відбуваються з нею. Вона схильна до генералізованої, узагальненої оцінки себе та інших, вважає, що світ і інші люди повинні відповідати її уявленням і поглядам, до себе вона також висуває підвищені вимоги. В основі світогляду задоволеної життям, щасливої людини лежать наступні когніції. Вона упевнена, що у світі більше добра, ніж зла, світ сповнений сенсу, події, що відбуваються з нами - не випадкові, а підкоряються певним законам і ці закони справедливі, у нас є можливість впливати на хід подій. Така людина переконана в цінності власного «Я», вважає, що може контролювати свою поведінку, і якщо буде вести себе правильно, то прийде успіх і благополуччя. Уявлення про інших людей у щасливої людини в цілому позитивне, а, отже, для ворожості і агресії немає серйозних підстав, у світі більше добрих людей, ніж зловмисних, та й вона оцінює себе та інших скоріше не в цілому, а за конкретні якості і вчинки. Її світогляд більш раціональний, вона не схильна розцінювати несприятливі події як катастрофу. Базові переконання особистості і виступають тією відправною точкою для оцінок, інтерпретацій і наступних емоційно-забарвлених переживань, що відбуваються з нами. Досягнення поставлених цілей, побудова гармонійних стосунків з близькими робить нас щасливими на деякий час, але якщо базові переконання про світ, глибинні оцінки світу, людей і себе залишаються негативними, ми знову і знову будемо повертатися до переживання незадоволення та розчарування. Тому, люди здатні до: 

Опубліковано на сайті 04-06-2018

» Початок практики » Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?