У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?

У Психолога » Початок практики » Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?

            Задоволеність життям є значущою складовою психологічного і психічного здоров'я особистості. Крім того, на індивідуальному рівні проблема задоволеності життям і пошуку щастя є актуальною в різні періоди життя для багатьох поколінь людей.

благополуччя

Поняття «задоволеність» визначається в психологічній літературі неоднозначно. У загальнопсихологічному сенсі задоволеність розглядається насамперед як стан задоволення та переживається суб'єктом, якщо його бажання і потреби виконані та реалізовані. За своєю природою цей психічний стан є протилежним потребі і відображає усунення потреби.

В прийнятих рамаках соціальної психології задоволеність може розглядатися як оцінка суб'єктом результатів своєї діяльності або діяльності, як відношення до чого-небудь. З цих позицій задоволеність життям може бути представлена як суб'єктивна оцінка людиною свого власного життя в цілому (умов життя і діяльності, досягнень, стосунків з людьми тощо), яка природно супроводжується приємними, радісними емоційними переживаннями.

Та, вцiлому, задоволеність життям являє собою суб'єктивне (!) емоційно-оціночне ставлення, володіє спонукальною силою, що сприяє дії, пошуку, управлінню внутрішніми і зовнішніми об'єктами.

Сайт пропонує безкоштовні поради психологів (чат).

Це iнтеграцiя:

  •   динамічного,
  •   соціально-психологічного утворення…

звичайно, в основі якого лежить сублiмацiя когнітивних і емоційно-вольових процесів.

У зарубіжній і вітчизняній психології висока ступінь задоволеності життям часто пов'язується або ототожнюється з такими поняттями, як «щастя», «суб'єктивне психологічне благополуччя» і розглядається як важлива умова психологічного здоров'я людини. Задоволеність життям є неодмінною складовою щастя, і визначає дане явище як рефлективну оцінку минулого та теперішнього стану людини. Безумовно, на задоволеність або незадоволеність життям впливають різновпорядковані детермінанти: об'єктивні і суб'єктивні передумови економічного, політичного, психологічного, соціально-психологічного характеру. До того ж безліч умов, що сприяють цим переживанням, носять об'єктивний характер і в меншому ступеню піддаються нашому впливу. В оцінці власного життя вирішальну роль [!] відіграють когніції, що становлять основу нашого світогляду, а саме базові переконання особистості. Ці базові переконання являють собою глобальні, імпліцитні, досить стійкі судження індивіда про світ і про себе, що обумовлюють мислення, емоційний стан і поведінку людини. Система базових переконань особистості включає глибинні уявлення про доброзичливість-ворожість навколишнього світу, значущості власного «Я» та ін. Когнітивні механізми оцінки власного життя і подій, що відбуваються, базуються на глибинних семантичних структурах свідомості. Найбільш узагальнені оцінкові і дескриптивні переконання формуються досить рано, не завжди чітко усвідомлюються індивідом, але проявлятися в його міркуваннях про світ, про себе і про людей, в інтерпретаціях і оцінках подій. Таким чином, незадоволеність життям пов'язана з наступними когніціями. Незадоволена життям людина переконана, що у світі набагато більше поганого, ніж доброго, що її доля, по суті, залежить від випадку, і вплинути на хід подій неможливо. Про себе і оточуючих вона невисокої думки, вважає, що люди за своєю природою злі, байдужі і т. і., а значить, цинізм, жорстокість та агресія виправдані по відношенню до них. Її міркування та інтерпретації часто ірраціональні, є тенденція перебільшувати негативні наслідки подій, що відбуваються з нею. Вона схильна до генералізованої, узагальненої оцінки себе та інших, вважає, що світ і інші люди повинні відповідати її уявленням і поглядам, до себе вона також висуває підвищені вимоги. В основі світогляду задоволеної життям, щасливої людини лежать наступні когніції. Вона упевнена, що у світі більше добра, ніж зла, світ сповнений сенсу, події, що відбуваються з нами - не випадкові, а підкоряються певним законам і ці закони справедливі, у нас є можливість впливати на хід подій. Така людина переконана в цінності власного «Я», вважає, що може контролювати свою поведінку, і якщо буде вести себе правильно, то прийде успіх і благополуччя. Уявлення про інших людей у щасливої людини в цілому позитивне, а, отже, для ворожості і агресії немає серйозних підстав, у світі більше добрих людей, ніж зловмисних, та й вона оцінює себе та інших скоріше не в цілому, а за конкретні якості і вчинки. Її світогляд більш раціональний, вона не схильна розцінювати несприятливі події як катастрофу. Базові переконання особистості і виступають тією відправною точкою для оцінок, інтерпретацій і наступних емоційно-забарвлених переживань, що відбуваються з нами. Досягнення поставлених цілей, побудова гармонійних стосунків з близькими робить нас щасливими на деякий час, але якщо базові переконання про світ, глибинні оцінки світу, людей і себе залишаються негативними, ми знову і знову будемо повертатися до переживання незадоволення та розчарування. Тому, люди здатні до: 

  1. Рефлексії, 
  2. Самоаналізу самостійно або … 
  3. За допомогою когнітивно-орієнтованої психотерапії мають всі можливості піддати критичному аналізу свої базові переконання і, якщо це їм необхідно, змінити їх. 
Задоволеність життям передбачає стан загального психологічного комфорту, соціально-психологічну адаптованість, позитивне ставлення до подій власного життєвого шляху. А, в свою чергу, адекватне ставлення до життя передбачає таке ставлення, при якому особистість в цілому задоволена своїм життєвим шляхом.

Переконаність у можливості контролювати своє життя надає особистості впевненості, тому що при такій постановці питання життя стає керованим. У зворотному випадку людина впевнена, що все, що з нею відбувається - справа випадку або доля.

Задоволеність життям є тим психологічним феноменом, який уособлює природнє прагнення людини до внутрішньої рівноваги та відчуття щастя.

Щастя, благополуччя, комфорт – поняття, що відносяться до суб'єктивного переживання людиною процесів, що відбуваються в її житті. Але, звертаючи увагу на проблеми ставлення особистості до:

  •         свого життя,
  •         цінностей…
читайте також:

Невротическая, психотическая, пограничная структура личности: возможности психоаналитической терапии «Нет здоровых людей, есть недообследованные», - знаменитая шутка психиатров становится  уже не шуткой, а отражением современной реальности. Практически каждый человек в современном обществе к определенному возрасту попадает в зону...

Психіка: причини та наслідки Стаття буде корисною для людей, які захочуть детальніше розібратися у проблемах причинності всередині психологічної науки. Значною мірою на психотерапевтичний запит «Чому в мене це?» вплинув розвиток класичної психології, а саме ортодоксальний психоа

запитати психолога онлайн

ми трохи бiльше розумiємо свою поведiнку… взаємовiдносини з коханими та близькими… iнакше сприймаємо себе на фонi оточуючих… i автоматично усвідомлюємо свiй сенс.

У Психолога » Початок практики » Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?
психолог

Оцінка публікації
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
психологія nachinayushim-psihologam Взаємодія соціального інтелекту індивіда і стресу в умовах поширення СОVID – 19

Психологічна допомога в умовах синдрому СОVID-стресу. Інтернет-посібник. Пропоную використання методів нейро-лінгвістичного програмування (НЛП).  Макаров В.І.

психологія nachinayushim-psihologam Невротическая любовь и фазы сексуального сближения по Фрейду

Невротическая любовь - это состояние, характеризующееся чувством влюблённости по отношению к кому-либо, омрачённое отсутствием взаимности.

Усі публікації розділу Початок практики ᐉ

 
Обговорення "Задоволеність життям. Наскiльки вона актуальна?"

поки немає коментарів...


Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr