Вам знайома невдала спроба допомогти алкоголіку?

» Хімічні залежності » Вам знайома невдала спроба допомогти алкоголіку?

Одужання від хвороби настає коли ми не відчуваємо жодних її симптомів. Ще довгий час, після гострого прояву хвороби, доводиться здійснювати лікування й профілактичні заходи. Цього вимагає цілковите одужання. Зрозумілим є також, що безрезультатно вибірково лікувати симптоми хвороби, залишаючи поза увагою інші. Ці закономірності відомі усім й часто ми їх дотримуємось. А іноді й ні.

Маю глибоке переконання, що алкоголізм повертається у сім’ю знову і знову через недотримання основних вимог лікування. А власне лікування лише його наслідків й і то не усіх. Хіба ж не знайома вам ситуація, коли спроба допомогти алкоголіку обмежувалась лише полегшенням його стану після запою? Стандартна стаціонарна процедура дезінтоксикації у лікарні. Дозволю собі припущення: якби дезінтоксикація була єдиною запорукою життя у тверезості, люди б не повертались у лікарню знову і знову. Звичайно, дезінтоксикація є стартом, адже розпочати необхідно із комфортного фізичного стану. Та як правило, люди вважають результат лікарняних ін’єкцій й штативів не стартом, а єдиним, остаточним, добре виконаним обов’язком в боротьбі із хворобою. Відбувши лікарняні процедури, певний час вдається жити тверезо й це чудово. Та часто, цей тверезий період алкоголь-залежні відмічають для себе як найважчий щодо духовних переживань. Виникає незрозуміла дратівливість, спустошеність, раптові роздуми про сенс власного життя й відсутність собі відповідей, цупке бажання бездоганного виконання усіх своїх справ, моралізування й докори іншим…. Невже ви допускаєте, що виснажена роками пияцтва людина, зможе протистояти усім цим раптовим душевним мукам знову не запивши??? Та є й такі котрим це вдається, навіть на кілька років, кілька років тверезості, проте із душевними стражданнями. Особисто вважаю таких сміливців героями!

Та душевні страждання властиві алкоголіку не лише коли він розпочинає тверезий період. Вони супроводжують алкоголь-залежного постійно, допоки він не зверне на це увагу. І не лише він а й його близькі. Увага до неспокійного душевного стану алкоголіка звичайно прикута завжди. Та як правило, усі вибрики у поведінці алкоголіка й усі його словесні образи трактуються як риси морально зубожілої людини. Або ж як людини слабовільної, або ж безвідповідальної… Вважаючи саме так, найдорожчі люди ще більше штовхають алкоголіка до пияцтва. Адже така поведінка близьких провокує почуття провини, образи, одинокості, безвихідності… Часто ці почуття є настільки нагромадженими, що важко їх усвідомлювати й виникає необхідність самообману. Відомим проявом цього самообману є переконання алкоголіка у тому, що причиною його проблем й пияцтва загалом, - є інші люди або обставини життя. Звідси й докори близьким, прискіпливість, постійні звинувачення.

Що ж змушує алкоголь-залежного поводитись й думати таким чином?

Спробую пояснити щодо згаданого уже самообману алкоголіка, котрий полягає у звинуваченні й критиканстві інших, а не самого себе. Справа у тому, що людська психіка має здатність заперечувати або деформувати сприйняття того, що є надто болючим для усвідомлення. Самообман алкоголіка і є наслідком такого заперечення психіки. У алкоголіків це заперечення болючих почуттів провини й образи. А якщо образи, то отже у цьому задіяні й інші люди, можливо навіть найрідніші. Отже самообман алкоголіка це не вибір ним легшого шляху й прояв безвідповідальності, а життєва необхідність. Спробуйте пригадати ті випадки, коли і ви переживаючи щось надто болюче, ніби витісняли ці думки із роздумів, або ж “згладжували”, “прикрашали” дійсне, або ж переконували себе у протилежному.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Окрім схильності звинувачувати у всьому інших й не вбачати своєї провини, є й інші прикрощі у поведінці алкоголіка. Й це не прояв “важкого характеру”, “поганих генів”, слабкої волі чи морального падіння, як прийнято говорити про алкоголіків у суспільстві. Це невід’ємні ознаки алкогольної хвороби. Так як зимовий грип супроводжується високою температурою, ослабленістю організму, так і алкоголізм супроводжується певною поведінкою й мисленням. Звичайно ж, ці мислення й поведінка алкоголіка ранили його близьких, майстерно й влучно потрапляючи у самі сокровенні почуття. Проте розуміння того, що прикра поведінка алкоголіка є не що інше як ознака хвороби, а не навмисна спроба зробити боляче, - вгамує почуття образи, дасть надію на краще.

Розуміння того, що особливості мислення й поведінки алкоголіка є ознакою алкогольної хвороби а не проявом морального падіння, дасть змогу здійснювати лікування цих мислення й поведінки. Отже відбуватиметься комплексне лікування алкогольної хвороби. А не лише обмеження промиванням організму від алкогольних токсинів у лікарні. Адже не лікуючи інші ознаки хвороби, її симптоми, ми наражаємо хворого на поразку. Спробуйте, для прикладу, не долікувати то й же вище згаданий грип? Алкоголізм є серйознішим захворюванням, адже вважається прогресуючим, хронічним і смертельним.

Хочеться вірити, що ми ігнорували лікування інших ознак алкоголізму через просте, тимчасове незнання істини.

Для подальшого лікування після лікарні, рекомендую роботу із психотерапевтами чи товариство Анонімних Алкоголіків, що діє тепер і у Тернополі в приміщенні УГКЦ Святого Йосафата.

Опубліковано на сайті 09-09-2009

» Хімічні залежності » Вам знайома невдала спроба допомогти алкоголіку?