У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Ушел в себя, боюсь общастя со сверсниками

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Ушел в себя, боюсь общастя со сверсниками
Здравсвуйте, у меня такая проблема что я постоянно сижу дома и не выхожу на улицу вообще, необщаюсь с друзьями я вот что то можно так сказать боюсь писать им и выходить на контакт с ними.. Закрылся в себе, хотя у меня с друзьями нормальное отношение, не унижают и тд. хотя очень часто они можно так сказать игнорят меня, у них есть свой коллектив а я там просто в сторонке стою, обьясните мне что делать в такой ситуации.. просто я чуствую себя изгоем в коллективе, я учусь в школе в 8-м классе.
Вопрос от: ; Возраст: 15


психолог онлайн
Доброго внчора, Олег.
цитата:

у меня такая проблема что я постоянно сижу дома и не выхожу на улицу вообще, необщаюсь с друзьями я вот что то можно так сказать боюсь писать им и выходить на контакт с ними..

Як давно у Вас почався такий стан (після початку карантину)? Чи сталися у Вашій сім'ї, за цей час, якісь кардинальні зміни чи стресові події? Що, на Вашу думку, може найстрашніше трапитися, якщо Ви їм напишете? Чи бували у Вашому житті ситуації, коли хтось із колективу словесно чи фізично ображав Вас?
цитата:

хотя очень часто они можно так сказать игнорят меня, у них есть свой коллектив а я там просто в сторонке стою,

Розкажіть, будь ласка, детальніше, в чому проявляється їхнє "ігнорування"? Чому Ви стоїте у сторонці (можливо не через їхнє ігнорування, а тому, що Вам важко ініціювати спілкування)?

Які у Вас стосунки із батьками? Чи розмовляли Ви із ними про свою проблему?

👍 рекоммендовать:

31-05-2020 19:41:17Дополнение от автора
Сижу я дома уже давно, где то 1.5 года так точно.. Ну чего то как то скучно на улице мне одному, раньше пытался звонить друзьям, писать но все не хотели гулять со мной.. Да у меня было много стресовых ситуаций, родители уже как 2 года раз в 1-2 недели сорятся и очень жестко, это меня бесит и в тоже время я волнуюсь очень сильно.. Ну если яим напишу думаю что они просто будут меня игнорить, просто я им недавно писал и там не не ответили друзья.. Из коллектива меня 3 раза унижали перед всеми то что я выкладывал свои старые фото там где я был голенький и они меня этим упрекают и один раз меня побили 2 пацана возле школы, скрывал от родителей но недавно разказал и они сказали что это мелочь и было давно и сейчас типо все нормально.. И после тех случаев там где они всегда меня упрекали я боюсь с ними начать общение думая что они опять запутсят тоже самое..


психолог онлайн
Помітно, що Ви вже 2 роки знаходитеся у стресі (через сварки батьків) + у Вас є негативний досвід булерства збоку однокласників (як фізичного, так і психологічного), що однозначно є травматичним і викликає у Вас соціальну тревогу.
цитата:

Ну если яим напишу думаю что они просто будут меня игнорить, просто я им недавно писал и там не не ответили друзья..

Ок, припустимо, що сталося найгірше: Ви написали, а вони проігнорували. І що далі? На мою думку, Ви нічого не втратите. Водночас, якщо Ви напишете їм, то є більша ймовірність, що Ви підете гуляти ніж тоді, коли просто будете тихо сидіти і не заявляти про свою потребу. Крім цього, те, що вони Вам не відписали ще не означає, що це ігнорування. Можливо вони були зайняті, не відповіли Вам одразу, а потім забули відписати (таке часто трапляється).
цитата:

скрывал от родителей но недавно разказал и они сказали что это мелочь и было давно и сейчас типо все нормально..

А чому Ви тоді одразу не розповіли батькам і вирішили про це розповісти через великий проміжок часу? Дуже сумно, що Ваші батьки так відреагували і емоційно не підтримали Вас, співчуваю.

Що я можу Вам сказати?
По перше, Ви не відповідальні за благополуччя Ваших батьків. Ви маєте право їм сказати, що Вас дуже хвилює, гнівить і засмучує, що вони постійно сваряться і Ви б хотіли, щоб вони цього більше не робили, а спокійно розібралися у своїх стосунках. Водночас, не "рятуйте" їх і не вмішуйтеся у їхні конфлікти - вони дорослі люди і самі відповідальні за свої стосунки. Ваше завдання - подбати про себе.
По друге, спробуйте знову написати друзям, я впевнена, що вони дадуть Вам відповідь рано чи пізно.
По третє, розширюйте свої інтереси та світогляд (читайте книги, дивіться відеолекції, фільми тощо), пізнавайте себе + доєднайтеся до форумів по інтересам, де Ви могли б знайти нових друзів.
По четверте, частіше виходьте на вулицю, замикайтеся у себе в кімнаті і включайте навушники, щоб не чути сварок батьків. Якщо Ви гніваєтеся - візьміть подушку, при вдосі піднімаєте руки, а при видосі - ударяєте подушку. Бийте інтенсивно подушку, поки не відчуєте легкої втоми (головне, щоб це було безпечно).
По п'яте, сконтактуйтеся із шкільним психологом та попросіть у нього про безкоштовне консультування, щоб пропрацювати свою психологічну травматизацію щодо булінгу та поговорити про ситуацію із батьками.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Олег, доброе утро! Есть ли один хотя бы человек, с которым Вы могли бы дружить? Чем Вы увлекаетесь, занимаетесь? Где бы Вы могли социализироваться, кроме школы?

👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Похожие онлайн консультации

Психологічний аналіз творів
Загублена (2014)
фільмЗагублена (2014) теми: поведінка нарушение идентичности социопат
Камера
книгаКамера теми: вибір смерть жизненные ценности
qr