Question

25-06-2020

Здравствуйте! Помогите пожалуйста разобраться в ситуации.

Мне очень больно, грустно, одиноко и обидно в связи с тем, что муж не проявляет внимание, не проводит со мной время. Я чувствую себя нелюбимой, не чувствую, что он меня ценит, что я для него важна. Хотя он говорит, что это не правда, и что любит. Говорит, что не уделяет внимание и не проводит со мной время, потому что сильно устает на работе. Хотя у меня такое ощущение, что так было всегда, при любых других работах, и вообще все время.

Также у меня есть сомнения - может быть это я так воспринимаю, может мне кажется, что я не любима, а на самом деле хорошие отношения и хороший муж. Я понимаю, что бывает хуже - в нашей семье нет физического насилия, громких ссор и обвинений. Но мне плохо, я не чувствую любви, счастья, наполненности, радости от отношений.

Подскажите, как мне понять, как муж ко мне реально относится, и что можно сделать, чтобы улучшить отношения, чтобы чувствовать себя хорошо?

Вопрос от: Mari; Возраст: 25

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

25-06-2020 12:11:41Дополнение от автора

Оксана Сенченко, дякую за відгук!

цитата:

Скажіть, будь ласка, скільки Ви вже разом з чоловіком? Таке відчуття було ще на початку стосунків? Як давно Ви помітили, що Вам не вистачає проявів уваги від чоловіка? Чи сталися у Вашій сім'ї, за цей час, якісь стресові події чи кардинальні зміни?

Ми разом 8 років, з них 7 років в шлюбі. На початку стосунків було схоже відчуття - коли ми зустрічались, ми часто йшли до його друзів і проводили час в компанії, хоча мені це було некомфортно, і хотілось більше бути один на один. Пригадую, намагалась на це натякнути, але прямо і чітко відстояти сеье не вміла. Уваги не вистачало практично весь час, сподівалась, що це зміниться. Щодо кардинальних змін - в нас народилось двоє дітей, тож я втратила можливість працювати на рівні з чоловіком. (І загалом зараз не хотіла б Також особливо стресовим для мене було минулого року те, що син хворів, була операція і болючий післяопераційний період, але зараз зі здоров'ям у дітей все добре.

цитата:

А Ви казали про свої переживання чоловіку? Ви казали, щоб Вам хотілося більше проявів уваги з його боку та спільного часопроводження (вказавши конкретну поведінку чи дії з його боку)?

Багато разів обговорювала з ним, це, на що в нього завжди відмовки і виправдання. Бувало, ніби старався знаходити час на спільне дозвілля - прогулятись, подивитись разом фільм. Але в мене було відчуття, що він це робить для галочки, не відчувала його уваги, зацікавленості. Не було відчуття, що він тут і зі мною.

цитата:

Психологічна близькість - це основа стосунків і базова потреба будь-якої людини, тому Ваше бажання є цілком природнім і нормальним.

Дякую. Мені важливо про це згадати і звернути на це увагу, щоб не відчувати себе неправильною і ненормальною.

цитата:

Крім цього, чому Ви порівнюєте свої відносини із гіршим варіантом? Звідки це у Вас? Які у ВАс стосунки із батьками і які у них взаємовідносини між собою як пари?
цитата:

Не знаю, чому, для чого порівнюю з гіршим варіантом. Мабуть тому, що знаю, що буває гірше. Можливо для відчуття, що моя сім'я "хороша". Хоча це не дає задоволеності і щастя. У батьків дуже погані відносини, були і бійки, і постійно сварки, практично весь час ображали, принижували одне одного і дітей теж. Зараз з ними зрідка спілкуюсь по телефону, підтримувати близьке спілкування немаю сил і бажання, тим паче вони не проявляють бажання також.

цитата:

Тобто так було завжди? Тоді чому Ви звернулися саме зараз на форум? За що Ви покохали свого чоловіка першопочатково? Що Вам дають ці сттосунки, а чого у них не вистачає?

Тою чи іншою мірою так було завжди. Зараз у зв'язку з карантином сама піклуюсь про дітей, і в мене не вистачає часу, сил щоб достатньо працювати, заробляти. Те, що зараз я значною мірою фінансово залежу від чоловіка посилює психологічний дискомфорт. Я відчуваю себе безпорадною і нездатною щось змінити. Наприклад, у відповідь на його аргументи, що в нього після роботи немає сил на спілкування зі мною, на спільне проведення часу, я не можу йому запропонувати змінити роботу, тому що ми фінансово не захищені.

Його слова з недавньої розмови щодо мого відчуття самотності, бажання отримати увагу і підтримку: "То я звільнюсь з роботи і ми будемо гризти лікті". Я сприймаю ці слова як провокацію і як його бажання змусити мене відчути себе винною. Задля мене він звільнятись не буде, і я цього й не хотіла б. Це блеф, і це не приємно.

Моя робота по піклуванню про дітей, їх навчання, розвиток, їжа, чистота в домі, догляд за речами дітей і чоловіка - це не менш важливі справи, і мені хочеться, щоб він це цінував і підтримував.

25-06-2020 12:31:44Дополнение от автора

Валентина Михайловна, спасибо за отклик!

цитата:

Для того, чтобы разобраться, нужно больше информации.
Как давно вы замужем? Какие отношения были вначале? Чувствовали ли вы себя счастливой?
Что и когда изменилось?
Какой график работы мужа? Как вы проводите свободное время, выходные?

Замужем 7 лет. Вначале были практически такие же отношения, но были бОльшие надежды на будущее. Счастливой себя чувствовала не чаще, чем сейчас. Я не могу вспомнить, когда я в отношениях чувствовала себя счастливой. За последнее время ощущение счастья у меня было больше связанно с детьми и карьерными достижениями.

Сейчас стало труднее в целом, не только в отношениях, а вообще, потому что я чувствую большую потребность быть хорошей матерью для детей, уделять внимание, быть спокойной, заботливой, и при этом, когда у детей нет возможности в связи с карантином посещать детский сад, я не могу зарабатывать и чувствовать себя более независимой, кормить свои надежды на лучшее. В отношениях с мужем такое ощущение: "То, что он делает(зарабатывает деньги", важнее чем то, что я делаю(забочусь о детях, домашние дела). А значит я должна смириться, молчать, терпеть, ничего не требовать и радоваться тому что есть."
График работы мужа 08:00-17:00. В свободное время муж делает какие то дела, по дому, в основном выполняя просьбы-приказы своей мамы, я ухаживаю за детьми, помогаю им учиться, играем, гуляем, также стирка, уборка, готовка. В основном время проводим отдельно. Изредка вместе гуляем. По выходным в гости к сестре мужа, где дети могут поиграть с другими детьми. Но там я с мужем друг с другом практически не общаемся, не получается(
Кафе, парк, стадион, как раньше, сейчас не посещаем, поскольку карантин. Хотя когда это бывало раньше - тоже практически всегда без внимания друг к другу.

25-06-2020 12:47:23Дополнение от автора

Ольга Анатольевна, спасибо за отклик!

цитата:

Важно осознавать что "чувствовать себя хорошо" зависит в первую очередь, от собственного понимания и отношения к самой же себе.
От 0 до 10 на сколько баллов вы являетесь важной для самой себя?
Чем больше вы себя понимаете и осознаете свои чувства, реакции, тем лучше вы понимаете реальное отношения к вам других.
Попробуйте описать: где, когда и с кем в вашей жизни вы чувствовали себя хорошо?

От 0 до 10 я для себя важна на 2-5-9 баллов... бывает по разному.

Очень странно, но прямо сейчас мне трудно вспомнить, когда я чувствовала себя хорошо. Фокусируясь именно на отношениях - у меня такого не было, а хотелось бы.

Хотя даже рядом с мужем, были моменты, когда мы гуляли с детьми на природе, и мне было хорошо, был кайф от самой природы, от спокойной атмосферы, вообще само по себе, и не было слишком важно, как он в тот момент относится ко мне и что думает.

С детьми много прекрасных моментов, когда мы готовим и занимаемся творчеством. Бывало очень радостно от посещения игровых комплексов, детских кафе.

Довольно давно были прекрасные моменты - посиделки с сестрами.

Бывает хорошо от работы, когда есть возможность погрузиться в процесс, не отвлекаться и не спешить.

Когда занимаюсь творчеством тоже бывают такие моменты хорошего самочувствия. Но не всегда.

25-06-2020 15:07:20Дополнение от автора

Оксана Сенченко, дякую.

цитата:

Насправді, у цій ситуації можна зрозуміти чоловіка і Вас. Ви обоє наче знаходитеся у клітці, де немає виходу.
З одного боку, вся фінансова сфера лежить на чоловікові, він має забезпечувати прибуток для трьох осіб і тому йому потрібно працювати понаднормово. Він не чередує працю і відпочинок, як наслідок, у нього настає вигорання, адже він застряв лише у одній сфері життя - професійній, не задовільнячи потребу і інших сферах життя (особистіснісній, соціальній і т. д.) і, відповідно, відчуваючи фрустрацію. Припускаю, що саме оцей "блеф" є вираженням того відчаю і гніву у ситуації емоційного виорання і відчаю.
З іншого боку, є Ви, що застрягла лише у ролі "мами та домогосподарки" і, відповідно, не задовільняєте потреби у інших сферах життя (професійній, самореалізації і т. д.). Однак у Вас боряться дві крайності: з одного боку, Ви зочете фінансової незалежності та професійної реалізації, а з іншої - чомусь її боїтеся (якийсь Ваш внутрішній конфлікт). Таким чином, знову з'являється оце когнітивне викривлення - я змінюся лише тоді, коли зміниться партнер.
В результаті, ніхто з вас не робить якісь кроки назустріч, кожен перекладає відповідальність на іншого і ви обоє нещасливі (а діти це бачать і формують своє уявлення про модель сім'ї).

Я згодна, таке трактування ситуації для мене досить добре прояснює ситуацію.

цитата:

В отношениях с мужем такое ощущение: "То, что он делает(зарабатывает деньги", важнее чем то, что я делаю(забочусь о детях, домашние дела). А значит я должна смириться, молчать, терпеть, ничего не требовать и радоваться тому что есть."

А Ви казали про це своє відчуття чоловіку?

Саме так не говорила, але подібні розмови вела.

цитата:

А Ви живете разом із його батьками? Які у Вас стосунки із свекрухою?

Так, живемо з його мамою. З нею стосунки не стабільні. Все ніби нормально і спокійно, поки вона не починає кидатись звинуваченнями, вказувати що мені робити і якою я маю бути. В такому випадку я стараюсь спокійно відстояти себе, але практично завжди вона переходить на крик. Це відбувається регулярно: все нормально і спокійно - конфлікт - нормально - конфлікт... і так весь час.

цитата:

А що він робить після 17:00?

Виконує деяку роботу по дому під керівництвом мами, деякими своїми справами займається (хоббі - електроніка, сад, рибалка), дуже рідко гуляє зі мною з дітьми, відпочиває, дивиться новини і соцмережі і т.д.

цитата:

А чому не виходить спілкуватися один з одним? Що заважає?

Більшість часу чоловік спілкується там зі своєю сестрою і племінниками. Також якісь спільні розмови зі мною і зі всією компанією, а особисто один з одним майже не виходить.

Зараз спало на думку, що за весь час ми майже взагалі не спілкувались один з одним, окрім вирішення побутових питань і з'ясування стосунків. Мені це не подобається, але так виходить, ніби в нас вже взагалі немає інтересу один до одного. Я тепер не уявляю на практиці яким би міг бути з ним нормальний, цікавий, душевний діалог. Не можу сказати, чого б я хотіла, бо мені хотілося б, щоб розмови були прородніми, спонтанними, щоб не треба було теми.

Мені здається, що порозмовляти зараз з ним про музику чи фільм було б чиммось таким недолугим. Про переживання, про щось душевне, емоційне - це взагалі ніби не до нього. Таке відчуття, що в нас, в нашій взаємодії немає такої функції, як "здорове душевне спілкування".

25-06-2020 15:43:30Дополнение от автора

Ольга Анатольевна, спасибо.

цитата:

Чем больше вы принадлежите себе, тем вы лучше умеете взаимодействовать в отношениях и тем больше безопаснее и удовлетворенно ощущаете себя в жизни, соответственно - менее эмоционально зависите от других.

Мне сложно понять, как я могу этого достичь.

цитата:

Будь-то бы вместе с собственными детьми компенсируете не прожитое положительно собственное детское самоощущение. Исправьте, если ошибаюсь.

Возможно так.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 1 · 2020-06-25 10:55:50

Доброго дня, Mari.
Скажіть, будь ласка, скільки Ви вже разом з чоловіком? Таке відчуття було ще на початку стосунків? Як давно Ви помітили, що Вам не вистачає проявів уваги від чоловіка? Чи сталися у Вашій сім'ї, за цей час, якісь стресові події чи кардинальні зміни?

цитата:

Мне очень больно, грустно, одиноко и обидно в связи с тем, что муж не проявляет внимание, не проводит со мной время. Я чувствую себя нелюбимой, не чувствую, что он меня ценит, что я для него важна.

А Ви казали про свої переживання чоловіку? Ви казали, щоб Вам хотілося більше проявів уваги з його боку та спільного часопроводження (вказавши конкретну поведінку чи дії з його боку)?

цитата:

Также у меня есть сомнения - может быть это я так воспринимаю, может мне кажется, что я не любима, а на самом деле хорошие отношения и хороший муж. Я понимаю, что бывает хуже - в нашей семье нет физического насилия, громких ссор и обвинений. Но мне плохо, я не чувствую любви, счастья, наполненности, радости от отношений.

Психологічна близькість - це основа стосунків і базова потреба будь-якої людини, тому Ваше бажання є цілком природнім і нормальним. Крім цього, чому Ви порівнюєте свої відносини із гіршим варіантом? Звідки це у Вас? Які у ВАс стосунки із батьками і які у них взаємовідносини між собою як пари?

цитата:

Говорит, что не уделяет внимание и не проводит со мной время, потому что сильно устает на работе. Хотя у меня такое ощущение, что так было всегда, при любых других работах, и вообще все время.

Тобто так було завжди? Тоді чому Ви звернулися саме зараз на форум? За що Ви покохали свого чоловіка першопочатково? Що Вам дають ці сттосунки, а чого у них не вистачає?

Ответ отредактирован автором 25-06-2020 10:56:47

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 2 · 2020-06-25 11:01:27

Для того, чтобы разобраться, нужно больше информации.
Как давно вы замужем? Какие отношения были вначале? Чувствовали ли вы себя счастливой?
Что и когда изменилось?
Какой график работы мужа? Как вы проводите свободное время, выходные?

Ольга Анатольевна Артеменко (Житомир) · Answer 3 · 2020-06-25 11:17:19

"Подскажите, как мне понять, как муж ко мне реально относится, и что можно сделать, чтобы улучшить отношения, чтобы чувствовать себя хорошо?"
Чтобы суметь разобраться в отношении мужа к вам, разобраться в отношениях, важно начать именно с последнего вашего желания: "чувствовать себя хорошо".
В вашем представлении почему-то "чувствовать себя хорошо" зависит от отношения к вам мужа. Важно осознавать что "чувствовать себя хорошо" зависит в первую очередь, от собственного понимания и отношения к самой же себе.
От 0 до 10 на сколько баллов вы являетесь важной для самой себя?
Чем больше вы себя понимаете и осознаете свои чувства, реакции, тем лучше вы понимаете реальное отношения к вам других.
Попробуйте описать: где, когда и с кем в вашей жизни вы чувствовали себя хорошо?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2020-06-25 12:45:17

цитата:

На початку стосунків було схоже відчуття - коли ми зустрічались, ми часто йшли до його друзів і проводили час в компанії, хоча мені це було некомфортно, і хотілось більше бути один на один. Пригадую, намагалась на це натякнути, але прямо і чітко відстояти сеье не вміла. Уваги не вистачало практично весь час, сподівалась, що це зміниться.

Помітно, що Ви не вмієте заявляти про свої бажання і потреби (припускаю, що це пов'язано із несвідомими батьківськими установками "Не будь важливою", "Не проси"). На жаль, найбільша когнітивна помилка, яка існує у парах і викликає конфлікти - це те, що якщо партнер нас справді кохає, то він має здогадатися про наші юажання (це неможливо) + я змінюся лише тоді, коли мій партнер зміниться.

цитата:

Щодо кардинальних змін - в нас народилось двоє дітей, тож я втратила можливість працювати на рівні з чоловіком. (І загалом зараз не хотіла б Також особливо стресовим для мене було минулого року те, що син хворів, була операція і болючий післяопераційний період, але зараз зі здоров'ям у дітей все добре.... Зараз у зв'язку з карантином сама піклуюсь про дітей, і в мене не вистачає часу, сил щоб достатньо працювати, заробляти. Те, що зараз я значною мірою фінансово залежу від чоловіка посилює психологічний дискомфорт. Я відчуваю себе безпорадною і нездатною щось змінити....Наприклад, у відповідь на його аргументи, що в нього після роботи немає сил на спілкування зі мною, на спільне проведення часу, я не можу йому запропонувати змінити роботу, тому що ми фінансово не захищені.....Його слова з недавньої розмови щодо мого відчуття самотності, бажання отримати увагу і підтримку: "То я звільнюсь з роботи і ми будемо гризти лікті". Я сприймаю ці слова як провокацію і як його бажання змусити мене відчути себе винною. Задля мене він звільнятись не буде, і я цього й не хотіла б. Це блеф, і це не приємно.

Насправді, у цій ситуації можна зрозуміти чоловіка і Вас. Ви обоє наче знаходитеся у клітці, де немає виходу.
З одного боку, вся фінансова сфера лежить на чоловікові, він має забезпечувати прибуток для трьох осіб і тому йому потрібно працювати понаднормово. Він не чередує працю і відпочинок, як наслідок, у нього настає вигорання, адже він застряв лише у одній сфері життя - професійній, не задовільнячи потребу і інших сферах життя (особистіснісній, соціальній і т. д.) і, відповідно, відчуваючи фрустрацію. Припускаю, що саме оцей "блеф" є вираженням того відчаю і гніву у ситуації емоційного виорання і відчаю.
З іншого боку, є Ви, що застрягла лише у ролі "мами та домогосподарки" і, відповідно, не задовільняєте потреби у інших сферах життя (професійній, самореалізації і т. д.). Однак у Вас боряться дві крайності: з одного боку, Ви зочете фінансової незалежності та професійної реалізації, а з іншої - чомусь її боїтеся (якийсь Ваш внутрішній конфлікт). Таким чином, знову з'являється оце когнітивне викривлення - я змінюся лише тоді, коли зміниться партнер.
В результаті, ніхто з вас не робить якісь кроки назустріч, кожен перекладає відповідальність на іншого і ви обоє нещасливі (а діти це бачать і формують своє уявлення про модель сім'ї).

цитата:

У батьків дуже погані відносини, були і бійки, і постійно сварки, практично весь час ображали, принижували одне одного і дітей теж. Зараз з ними зрідка спілкуюсь по телефону, підтримувати близьке спілкування немаю сил і бажання, тим паче вони не проявляють бажання також.

Дуже Вас співчуваю, що у Вас не було щасливого дитинства, на яке Ви заслуговували. Ви маєте право гніватися і сумувати. Тоді зрозуміло, звідки у Вас це порівняння. Припускаю, що проблема Ваших стосунків із чоловіком також лежить у Ваших дитячо-батьківських стосунках. Зараз Ви намагаєтеся їх пропрацювати через Ваші теперішні стосунки із чоловіком (можливо компенсація любові, яку не дав Вам батько, проекція фінури батька на чоловіка, гнів на нього і т. д.).

цитата:

В отношениях с мужем такое ощущение: "То, что он делает(зарабатывает деньги", важнее чем то, что я делаю(забочусь о детях, домашние дела). А значит я должна смириться, молчать, терпеть, ничего не требовать и радоваться тому что есть."

А Ви казали про це своє відчуття чоловіку?

цитата:

в основном выполняя просьбы-приказы своей мамы

А Ви живете разом із його батьками? Які у Вас стосунки із свекрухою?

цитата:

График работы мужа 08:00-17:00.

А що він робить після 17:00?

цитата:

По выходным в гости к сестре мужа, где дети могут поиграть с другими детьми. Но там я с мужем друг с другом практически не общаемся, не получается(

А чому не виходить спілкуватися один з одним? Що заважає?

Ольга Анатольевна Артеменко (Житомир) · Answer 5 · 2020-06-25 13:02:31

"Очень странно, но прямо сейчас мне трудно вспомнить, когда я чувствовала себя хорошо. Фокусируясь именно на отношениях - у меня такого не было, а хотелось бы."
И это важно развить внутри себя, в отношениях с собственной личностью. Тогда отношения с другими будете проживать менее болезненно.
Ведь отношения это взаимодействие нескольких внутренних миров как минимум двух личностей. Где есть и приятные опыты и где также могут быть неприятные опыты.
Чем больше ваше ощущение себя зависит от того что о вас подумают, что вам скажут, как к вам отнесутся, тем болезненнее будете проживать негативные проявления партнера. И впитывать и проецировать его эмоциональные трудности возможно проблемы на себя, разрушая себя.
Чем больше вы принадлежите себе, тем вы лучше умеете взаимодействовать в отношениях и тем больше безопаснее и удовлетворенно ощущаете себя в жизни, соответственно - менее эмоционально зависите от других.

"С детьми много прекрасных моментов, когда мы готовим и занимаемся творчеством. Бывало очень радостно от посещения игровых комплексов, детских кафе." Будь-то бы вместе с собственными детьми компенсируете не прожитое положительно собственное детское самоощущение. Исправьте, если ошибаюсь.

Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) · Answer 6 · 2020-06-25 13:31:33

Вы пишите, что с самого начала были такие отношения и ощущения были такие же. Чем привлек вас муж, что в нем было такого, что вы решили с ним создать семью, родить детей?
Что в отношениях для вас является важным? На что готовы закрыть глаза?

Как муж проявляет любовь?
В какие моменты вы были с ним счастливы рядом?
Когда чувствовали, что вот да, классно, что у вас такой муж, вы его любите и все замечательно?

В отношениях с мужем такое ощущение: "То, что он делает(зарабатывает деньги", важнее чем то, что я делаю(забочусь о детях, домашние дела). А значит я должна смириться, молчать, терпеть, ничего не требовать и радоваться тому что есть."

цитата:

В отношениях с мужем такое ощущение: "То, что он делает(зарабатывает деньги", важнее чем то, что я делаю(забочусь о детях, домашние дела). А значит я должна смириться, молчать, терпеть, ничего не требовать и радоваться тому что есть."

Откуда такое ощущение? Вам муж говорит?

Вы начали пост очень хорошо описывая свои переживания, чувства. Говорили ли вы с мужем так же о том, как себя чувствуете в отношениях? Говорили ли четко о том, что именно вам бы хотелось? Например, каждый вечер, когда дети лягут спать посмотреть кино или поболтать? На выходных например прогулка все вместе?
Какой возраст, кстати, детей? Есть ли рядом бабушки, которые помогают с детьми?
У вас вообще, до карантина, было время, хотя бы раз в неделю-две, когда вы вдвоем с мужем, без детей, как пара, а не просто родители?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 7 · 2020-06-25 15:56:37

цитата:

Так, живемо з його мамою. З нею стосунки не стабільні. Все ніби нормально і спокійно, поки вона не починає кидатись звинуваченнями, вказувати що мені робити і якою я маю бути. В такому випадку я стараюсь спокійно відстояти себе, але практично завжди вона переходить на крик. Це відбувається регулярно: все нормально і спокійно - конфлікт - нормально - конфлікт... і так весь час.

І як давно Ви живете з нею? Скоріш за все, причина ваших проблем у стосунках також у тому, що кордони вашої сім'ї постійно порушуються і це викликає напруження (можливо Вашому чоловікові некомфортно проявляти увагу до Вас у присутності його матері + вона перебирає всю його увагу на себе і тому у нього не вистачає сил на Вас). Ви думали переїхати і жити окремо?

цитата:

Саме так не говорила, але подібні розмови вела.

А як Ви говорили (бо багато чого залежить від форми подачі повідомлення)?

цитата:

Виконує деяку роботу по дому під керівництвом мами, деякими своїми справами займається (хоббі - електроніка, сад, рибалка), дуже рідко гуляє зі мною з дітьми, відпочиває, дивиться новини і соцмережі і т.д.

Помітно, що час у нього є, але використовує він його у інших сферах життя. Ви говорили йому про це неспівпадіння (що у нього є вільний час після роботи, однак він не проводить його з Вами)?

цитата:

Мені здається, що порозмовляти зараз з ним про музику чи фільм було б чиммось таким недолугим. Про переживання, про щось душевне, емоційне - це взагалі ніби не до нього. Таке відчуття, що в нас, в нашій взаємодії немає такої функції, як "здорове душевне спілкування".

Ви казали про це чоловіку? Скажіть, будь ласка, а особисто Ви б хотіли і готові працювати над стосунками, за умови, що Ваш чоловік також буде над ними працювати разом із Вами, у сімейного психолога?

цитата:

Я згодна, таке трактування ситуації для мене досить добре прояснює ситуацію.

Тобто особисто Вам відгукується це трактування? Це вже добре (хоча проблему потрібно розглядати під різними кутами). Тепер необхідно подумати чи особисто Ви готові і хочете працювати над цим.

Ответ отредактирован автором 25-06-2020 16:00:57

Не чувствую любви от мужа. Замужем чувствую одиночество. Очень болезненно и некомфортно