У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Як відпустити образу?

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Як відпустити образу?
В мене є дитячі образи на маму. Які вже давно проговорені, але як виявляється не відпущені.
Мені завжди здавалося, що мене менше люблять, поважають ніж сестру. Ця образа накопичувалась роками, доки я не зїхала від батьків, точніше втекла. Невдовзі ми помирилися, довго говорили, плакали, обнімались і наші стосунки налагоджувались. Мама стала ще більше ласкавіша і дбайлива , але при найменшому її упрьоку, це навіть не упрьок , а просто зауваження, на яке б інші навіть не звернули уваги, я шаленію. «Камінь давить на груди», я замикаюсь, і ридаю кілька днів, не зронивши слова до неї, а сама прокручую в голові всі образи і біль. Потім ми знову плачемо, миримось і так ходимо по великому колу. Як відпустити?
Вопрос от: ; Возраст: 25


психолог онлайн
Добрый день.
Я знаю лише один спосіб - працювати індивідуально з психосотерапевтом.
Я чую, що у вас висока готовність закрити це питання. Це, зазвичай, є гарним маркером)

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Вітаю, Марія. Скажіть будь ласка, чи звертались ви за допомогою до конкретного спеціаліста-психолога чи намагались самостійно подолати образу на маму? Здається, що ваше ставлення до мами і емоції, які час від часу захлинають у зв'язку з образами, виконують в вашому житті роль чогось важливого. Ніби ви маєте з цих переживань так звану "вторинну вигоду". З таким явищем легше розібратись за підтримки фахівця-психолога.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Здравствуйте! Вы пишите, что ваши детские обиды на маму вспоминаются вами всякий раз, как мама делает вам какое-то замечание. Вы «шаленіете, «Камінь давить на груди», замикаюсь, і ридаю кілька днів, не зронивши слова до неї, а сама прокручую в голові всі образи і біль». Потом вы разговариваете с мамой, плачете, миритесь. А затем все по новой. И так вы ходите по кругу в своих обидах и пишите, что хотите отпустить их (обиды). Поправьте, если я что-то не правильно поняла.
Смотрите, в том, что вы переживаете и как описываете и правда чувствуется замкнутый круг. Что с вами происходит, зачем вам важно сохранять обиды и почему не выходите из замкнутого круга, лучше исследовать и разбирать в индивидуальной терапии с психологом или психотерапевтом. Здесь важны самые незначительные детали ваших воспоминаний, сегодняшний отношений с мамой и с другими людьми, отношений с мужчинами. Важно слышать то, как вы рассказываете, интонацию, тембр голоса. Важно видеть реакции вашего тела, мимику лица и т.д.
Здесь я вам предлагаю обратить внимание на фразу «Мама стала ще більше ласкавіша і дбайлива». Возможно это и есть потребность, которую вы удовлетворяете через воспроизведение сценария «обида-вина». Ведь если вы обижаетесь, мама - виниться. И, похоже, ваша мама сильно виниться и старается, как может, искупить свою вину. И тогда ваша связь будет только крепнуть с каждым новым «кругом». И в этом круге, похоже, нет места сепарации и индивидуации.
Ещё раз повторю - все эти процессы лучше исследовать индивидуально. Потому что наша психика достаточно пластична, подвижна и очень быстро выстраивает защиты вокруг болезненных мест.
С уважением, Елена Мороз.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго дня, Маріє. Я правильно розумію: образ на маму накопилось дуже багато і вони все ще тліють у Вас?
цитата:

просто зауваження, на яке б інші навіть не звернули уваги, я шаленію. «Камінь давить на груди», я замикаюсь, і ридаю кілька днів, не зронивши слова до неї, а сама прокручую в голові всі образи і біль.

Схоже на те, що всі ці образи подавлені і чекають виходу. І якраз незначні слова мами дають цю можливість. А потім мама відчуває вину (маю здогадку, що Ви від цього отримуєте, можливо, несвідомо свою вигоду), і потім наступає момент примирення і "любові", якої Вам так не вистачало. Ви праві, що ця ситуація носить у Вас з мамою сценарний характер і продовжується по колу.
Якщо не вдається свідомо вийти з цього кола самостійно, то краще звернутись до психолога індивідуально і розібратись з цією проблемою. В форматі форуму, на жаль, цього не зробити.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго дня Маріє! Це просто чудово, що у Вас з мамою зовні налагодилися стосунки, але... Є таке поняття "накопичені образи", коли образи "застрягають" глибоко в підсвідомості... Особливо, якщо вони сталися в дитинстві та підлітковому віці... І простими розмовами їх видалити просто неможливо..Нам здається, що головою ми все вже розуміємо і все давно проаналізовано... Та нашими реакціями на події, нашими емоціями та почуттями керує не свідомість, а підсвідомість! Отже, продовжують керувати нами наші старі образи... Щоб змогти з цим справитися, потрібно пройти етапи прощення та прийняття на рівні моментів, коли ці образи трапилися... Самі Ви з цим не впораєтеся, бо це так звані родові програми... І потрібний їх "перезапис"... До речі, як склалися стосунки Вашої мами та Вашої бабусі - її матері?

👍 рекоммендовать:


консультация психолога
Доброго дня!
Для того, щоб відпустити образу, спочатку необхідно прожити усі пов'язані з нею почуття. Схоже на те, що ви їх ще не прожили. Почуття можуть бути різними - злість на маму, печаль, що мама не була тією, якої ви потребували в дитинстві, та інші. Проживши почуття, і засвоївши досвід ваших стосунків із мамою, ви зможете згадувати дитинство без такого сильного болю.
Для роботи із дитячими травмами краще підходить індивідуальна терапія, оскільки проживання і осмислення своїх дитячих почуттів, для яких раніше не було місця - це процес.

Ответ отредактирован автором 12-04-2021 16:28:37


👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
qr