Question

16-06-2021

Сьогодні він подзвонив мені і протягом 15 хвилин казав, що я не самостійна і нічого не можу. В основному, сваримося через безпорядок вдома. Я можу не помітити, що щось знаходиться не на місці. Однак в основному я це помічаю, просто в мені прокидається лінь і банальне небажання щось робити. Я вже думала про це, і висновки, до яких я дійшла - вигорання. Я втомилася вчитись і втомилася робити щось, тож, коли я помічаю безлад у кімнаті, я просто не можу змусити себе встати і прибрати.
Тато працював все моє життя у іншому місті, я виховувалася у бабусі та дідуся. На сьогоднішній момент у нього непоганий кар'єрний ріст, і все б нічого, якби в 17 років він не вирішив, що самий час мене виховувати.
Тато каже, що я ні на що не здатна, вказує на те, що йому не подобається те, як я вдягаюсь, вказує на мою неохайність, а іноді річ може зайти навіть за мою гігієну, через що я почуваю себе ніяково, як мінімум. Він не кричить спочатку, просто вказує на те, що я зробила не так (або не зробила), і я це розумію, однак мені не вистачає сили волі і бажання це прибрати. Останнім часом хочеться постійно сидіти в соцмережах і відгородитися від реальності (до речі, тато часто засуджує мене за те, що я асоціальна і не маю друзів, і мене, як людину, яка боїться бути все життя наодинці, це зачіпає). Не любить, коли я його обманюю, хоча іноді я просто боюсь казати йому правду, однак коли я кажу йому правду, він часто мені не вірить, аргументуючи це тим, що я часто йому брешу, і він більше не може мені довіряти. Часто вигадую причини, щоб залишитися в гуртожитку/бабусі з дідусем і не їхати до нього, що йому не подобається. Він вважає, що виховання бабусі і дідуся жахливе, хоча я думаю, що вони виховали мене, в цілому, достойною людиною, і в моїх вадах вони точно не винні. Боюся вечора, тому що він завжди повертається додому ввечері. Стараюся його не турбувати, сидячи в своїй кімнаті.
На мої слова про те, що я почуваю себе його підлеглою, а не донькою, він не реагує, як і не реагує на мої прохання бути спокійнішим. Вважає, що в вихованні все робить правильно, хоча, якщо брати модель кнута і пряника, то він дає мені лише кнут. Думає, що матеріального забезпечення з його боку мені достатньо, хоча нічого матеріального я від нього ніколи не хотіла - лише батьківської любові. Часто помічаю взаємовідносини в других сім'ях, які кардинально відрізняються наших, і від цього дуже боляче.
Знову-таки: я розумію, що я неідеальна. Розумію, що часто давлю на жалість, не виконую його доручень, однак я втомилася. Втомилася від почуття страху, коли він мене кличе до себе, втомилася корити себе за те, що нічого не роблю, втомилася ненавидіти себе за зовнішність і вчинки. Останнім часом закрадаються думки про те, що без мене усім було б легше.

Вопрос от: heyy; Возраст: 19

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Наталія Крилова (Ужгород) · Answer 1 · 2021-06-16 23:56:46

цитата:

Сьогодні він подзвонив мені і протягом 15 хвилин казав, що я не самостійна і нічого не можу. В основному, сваримося через безпорядок вдома. Я можу не помітити, що щось знаходиться не на місці. Однак в основному я це помічаю, просто в мені прокидається лінь і банальне небажання щось робити. Я вже думала про це, і висновки, до яких я дійшла - вигорання. Я втомилася вчитись і втомилася робити щось, тож, коли я помічаю безлад у кімнаті, я просто не можу змусити себе встати і прибрати.
Тато працював все моє життя у іншому місті, я виховувалася у бабусі та дідуся. На сьогоднішній момент у нього непоганий кар'єрний ріст, і все б нічого, якби в 17 років він не вирішив, що самий час мене виховувати.
Тато каже, що я ні на що не здатна, вказує на те, що йому не подобається те, як я вдягаюсь, вказує на мою неохайність, а іноді річ може зайти навіть за мою гігієну, через що я почуваю себе ніяково, як мінімум. Він не кричить спочатку, просто вказує на те, що я зробила не так (або не зробила), і я це розумію, однак мені не вистачає сили волі і бажання це прибрати. Останнім часом хочеться постійно сидіти в соцмережах і відгородитися від реальності (до речі, тато часто засуджує мене за те, що я асоціальна і не маю друзів, і мене, як людину, яка боїться бути все життя наодинці, це зачіпає).

Добрий день!
Вірогідно, Ваш тато порушує Ваші кордони. Вам 19 років, а, отже, Ви доросла самостійна людина і маєте право на свій вибір, свій особистий простір, на установлення і захист своїх кордонів. Психолог може допомогти Вам встановити і захищати свої кордони.

Марина Кусковець (Рівне) · Answer 2 · 2021-06-17 10:32:48

цитата:

Знову-таки: я розумію, що я неідеальна. Розумію, що часто давлю на жалість, не виконую його доручень, однак я втомилася. Втомилася від почуття страху, коли він мене кличе до себе, втомилася корити себе за те, що нічого не роблю, втомилася ненавидіти себе за зовнішність і вчинки. Останнім часом закрадаються думки про те, що без мене усім було б легше.

Дуже жаль, що від тата Ви не отримуєте любов, в тому форматі, в якому хочеться. Натомість отримуєте страх і невпевненість в собі. Часто зустрічаю, що батько не вміє показувати любов через теплі емоції, близькість, чуйність, зазвичай це робить мама, наповнюючи дитину, а тато заробляє гроші, вчить дитину самостійності «чоловічими» методами, методами, якими, можливо, його колись виховували, його рідні люди, дійсно вірячи в те, що він дарує любовь і бажає кращого для своєї дитини. І тут не можливо його поміняти, якщо він сам цього не захоче…
Але краса емоцій в тому, що їх можна будь з ким прожити. З людьми, які в змозі Вам дати тепло. Чи є у Вас люди, які можуть Вас підтримати, з якими Ви відчуваєте себе розслабленою? Можливо це друзі, знайомі, бабуся, дідусь, незнайомі? Де ви зможете відпустити страх і відчути себе люблячою
Знайти підтримку в психолога , як можна полюбити себе, підтримати себе, залучити таких людей у своє життя, знайти в собі привабливість

Ответ отредактирован автором 17-06-2021 10:35:12

Складні взаємовідносини з батьком. Я втомилася