Question

16-11-2021

Доброго дня, шановні психологи! Прошу у Вас поради. Вже рік як після одруження я переїхала до іншого міста. І мені тут досить складно. У мене хороший чоловік. Але свекруха напружує. Вона любить все коментувати і радити. Тому спілкування з нею я не прагну. Я працювала пів року на одній роботі. Але там були всі, кому за 70. Мені з ними було реально нецікаво.
Вже пів року працюю на іншій роботі. Але мені тут випала дивна доля. Це моя четверта робота. А з такою ситуацією зіткнулась вперше. Начальниця не дає мені завдань. Тобто, всім дає. А мені ні. У результаті всі ненавидять начальницю. І мене. Тому що всі стомлені. А коли я кажу - дай мені це завдання. Відповідає - зайка, сиди.
У результаті колектив постійно мене стьобає. Типу, що мене скоро звільнять. Або просто тупо до чогось чіпояються, щоб спортити настрій.

Вопрос от: Карина; Возраст: 28

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

16-11-2021 15:00:46Дополнение от автора

Морально дуже важко. Не розумію, що робити далі. Я стомилась від пошуків роботи. І від того, що тут у мене немає друзів. Тільки куча лайна.
Питання як знайти сили щось вирішувати, що далі? І взагалі чого насправді варто прагнути? Також не розумію чому начальниця надала мені таку роль? Їй що так прикольно бачити як комусь з підлеглих хрєново семе через неї?

16-11-2021 15:06:25Дополнение от автора

Оксана! Ні, свекруза з нами не живе. Це було б неможливо. Але вона щодня телефонує. Все розпитує. І все коментує. А коли приходить і бачить, що зробили не так як вона сказала - критикує. Але ми всерівно робимо по-своєму. Ну наприклад, ми з чоловіком вибрали собі тюль в кімнату. А свнкруха каже - чому її не взяли. Вона б нам вибрала.
Щодо начальниці. То це батьківська позиція? Я думала вона діє за поинципом ,,раздєляй і властвуй''. Ну щоб відчувати свою важність. Але вона зі мною ніколи не розмовляє. Взагалі поводить себе щодо мене так, ніби мене нема. Тобто, поговорити з нею неможливо.

16-11-2021 15:33:00Дополнение от автора

Оксана! Ця робота далась мені нелегко. Потрібно було пів роеу ходити на нпвчання, за яке я заплатила немалі гроші. Виконати всі завдання. І стати кращою у групі. Лише мені дали можливість стажуватись тут. Ну і в результаті я тут працюю.
Що мене тут тримає? Я хотіла цю роботу. Якщо не тут - я не знаю чого хочу далі
Чого варто прагнути.
Щодо начальниці. Вона неодружена. Я тут чи не єдина, у кого є сімя. Може, їй здається, що у мене все надто добре у житті. І потрібно трохи мегі його підісрати. Думаю, якби вона до мене ставилась добре, то просто пошоворила б.
Щодо свекрухи. Вона вперта. І тому я не бачу сенсу щось їй пояснювати. Чим менше знає - тим їй спокійніше. У неї один син. Вона на пенсії. Своїх справ нема. Плюс я не відчуваю від неї повагу до себе. Таке враження, що їй здається, що всі дурні. Тільки вона всьому зарадить.

16-11-2021 15:44:46Дополнение от автора

Соломія! Він каже, що вона надто напориста. Але вона не злобна. Може захищати при ній. Тобто, каже їй щоб не тиснула. Плюс робить так як ми з ним домовояємось.

16-11-2021 16:12:33Дополнение от автора

Людмила! Мама у мене демократична. Тобто, виходить повна протилежністью тому що мене завжди вчили бути самостійною, впевнегою, дорослою.
На захоплення зараз немає такого часу. Мені півтори години їхати на роботу стільки ж назад. Плюс є підвищення кваліфікації на роботі. Тобто, курси пісоя роботи до 22.00. Ну і певне коло обовязків вдома.

16-11-2021 16:18:30Дополнение от автора

Оксана. Я 12 років прцювала журналісткою в газеті. Потім я вирішила стати журналісткою на центральному телеканалі країни. І з усієї групи змогла лише я. Думаю, що все-таки можу бути непоганою журналіскою. У мене є бажання працювати. І нічого не лякає. Але тут, де я зараз, мені надали якоїсь дивної ролі. З однієї сторони можна просто зійти з дистанції. А з іншої - плювати на всіх і йти за своїми бажаннями. Бо я не знаю чого хочу ще, крім журналістики. А начальниця робить так, що її насправді всі нетерплять, бо вона їх ганяє. А у мене є лише та робота, яку я знаходжу сама. Тому мене не терпоять через те, що вона мене не ганяє.

16-11-2021 16:25:52Дополнение от автора

Оксана. Щодо меж зі свекрухою. Можливо, я дечого не розумію з того, що ви намагаєтесь порадити. Але коли ми з чоловіком пробували щось пояснити - вона каже, що має право сказати свою думку. Я так не думаю. Якщо не питають - то зачєм?
Вона думає, що старша і все знає краще. А мені так не здається. Вона знає по-своєму. А як краще не знає ніхто. Тому попросила чоловіка поменше їй розказувати. Що він робить у приватних бесідах я не знаю. Але робимо так як домовляємось ми. Навіть якщо їй це не подобається.

16-11-2021 16:57:25Дополнение от автора

Оксана! У нас немає психолога. Стати кращою - ну 29 чоловік, які були на курсах, більше ніхто не працює в журналістиці. Тобто, потрібно будо довести, що саме ти заслуговуєш.
Бути ідеальною. Тобто, мені хочеться бути задоволеною собою. Тобто, ідеальною для себе. Почуватись успішною, задоволеною собою. Раніше це якось виходило. Щоправда, на попередніх роботах я пахала більше за всіх. Але й досягнень було більше. Були нагороди, премії. Тут такого нема. Навіть якщо стрибнеш вище голови.

16-11-2021 21:52:52Дополнение от автора

Соломія! Якби ж я знала конкретно, що мені зараз допомогло б, то рухалася б до цього з усіх сил.
Що я можу робити у своїй ситуації? Сваритись з усіма. Мабуть, це не допоможе. Бо іншим на мене або байдуже. Або це тільки посилить агресію.
Дружити? У даному випадек це як випрошувати любов. Але навіщо?
Тобто, скажіть, що я можу робити у своїй ситуації?

16-11-2021 22:01:09Дополнение от автора

Оксана! Чи поиймаю я себе? Я думаю, що можу більше. Ніколи раніше на роботі мене не ставили в куточок. Щоб не давати завдань. Можливості чомусь навчитись. Розвиватись. І піти туди, де краще. Я знаю, що багато чого змогла б. Але я можу сама знайти, продумати тему. І потім її просто комусь віддають. Але чому? Просто не розумію. Невже мене взяли на роботу, щоб познущатись?
Щодо свекрухи. Я не можу заборонити їй дзвонити синові. Але мені достатньо того, що він не виконує її вказівок.
Щодо друзів, хоббі. Друзі, перевірені часом, залишились вдома. Ми спілкуємось по телефону. Тут їх нема. Якби була подруга тут - було б дуже добре.
Хоббі. На разі я обрала навчання на редактора.

17-11-2021 02:21:40Дополнение от автора

Павел! Думаю, Ваша правда. Чи можу я щось зробити в цій ситуації?

17-11-2021 16:50:15Дополнение от автора

Алла Григорівна! Я Вам вдячна. Але мені складно зрозуміти, що Ви маєте на увазі. Що я нехтую свекрухою? А де Ви знайдете невістку, яка запрошує свекруху в гості і щоразу пригощає. Для того, щоб створити хороший мікроклімат в сім'ї. Але свекруха чомусь вважає, що потрібно розказувати, що їжа сподобалась. Але вона б це приготувала по-іншому. Або невістку, яка запрошує свекруху до театру. А потім знову ж чує докір - чому це приїхали на машині. Бо вона хоче метро. Якщо моє ставлення не оцінюють - я нічого не повинна. Зрештою, я теж хочу, щоб для мене старались, а не портили настрій.
З начальницею не знаю що сказати. Вона мені не зрозуміла. Але тут ніхто ні для кого не старається

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Людмила Александровна Павлова (Киев) · Answer 1 · 2021-11-16 14:38:32

Доброго дня? Карино! Сформулюйте, будь-ласка, питання до психологів.

Соломія Лехіцька (Львов) · Answer 2 · 2021-11-16 14:54:30

Доброго дня, Карина
Скажіть, буд ласка, стосовно чого вам би хотілося отримати пораду? Ви написали що вас не влаштовує, важливо знати що ви б хотіли з цим зробити.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2021-11-16 14:57:13

Доброго дня, Каріна.

цитата:

Але свекруха напружує. Вона любить все коментувати і радити. Тому спілкування з нею я не прагну.

Ви живете разом зі свекрухою? Як Ви реагуєте на таку її поведінку? Як відстоюєте свої межі?

цитата:

А коли я кажу - дай мені це завдання. Відповідає - зайка, сиди.
У результаті колектив постійно мене стьобає. Типу, що мене скоро звільнять. Або просто тупо до чогось чіпояються, щоб спортити настрій.

Помітно, що керівниця зайняла по відношенню до Вас батьківську позицію. Ви казали їй, що Вас не влаштовує такий її підхід і до чого він призводить (непророзуміння в колективі)?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2021-11-16 15:18:25

цитата:

І взагалі чого насправді варто прагнути?

Вартість визначаєте лише Ви. Чого хочете зараз Ви?

цитата:

Морально дуже важко.

Ви ділилися з кимось своїми переживаннями? Чи є люди, які зараз підтримують Вас? Як думаєте, що має змінитися, щоб Ви почували себе морально легко?

цитата:

Також не розумію чому начальниця надала мені таку роль?

Ми можемо лише припускати, що неефективно. Справжню відповідь знає лише вона. Скоріш за все, це пов'язано з якимись її внутрішньоособистісними конфліктами. Крім цього, що Вам це дасть, адже саму керівницю Ви не зможете змінити, проте Ви здатні відстояти свої межі.

цитата:

Питання як знайти сили щось вирішувати, що далі?

Перш за все, заручитися підтримкою.

цитата:

Але вона щодня телефонує. Все розпитує. І все коментує. А коли приходить і бачить, що зробили не так як вона сказала - критикує.

Сім'я - це окрема система, яка має мати власні кордони. Помітно, що у Вашій сім'ї з цим проблеми. Важливо, що Ви заручилися підтримкою чоловіка і сказали свекрусі, скільки разів на місяць, коли, о котрій, Ви готові з нею спілкуватися і скільки це триватиме, пояснивши їй, що таким чином, Ви хочете врегулювати всі сфери свого життя і зробити спілкування з нею більш комфортним. Звісно, ви можете натрпаити на гнів та маніпуляції з боку свекрухи, але від Вас і чоловіка залежить, чи Ви цьому піддастеся, чи ні. Те саме стосується і відвідин - лише за запрошенням. Також було б класно домовитися заздалегіть з чоловіком як підтримувати один одного, коли його мама посягає на ваші межі. Припускаю, що свекруха вибудовує симбіоз із Вашим чоловіком (бо немає близьких стосунків з власним чоловіком), а Ви для неї загроза його розриву, тому вона така наполеглива.

цитата:

Але вона зі мною ніколи не розмовляє. Взагалі поводить себе щодо мене так, ніби мене нема. Тобто, поговорити з нею неможливо.

Тоді що Вас досі тримає на цій роботі?

Також цікаво, що, по суті, ситуація повторюється у ввипадку зхі свекрухою і у випадку з начальницею - тяжкість відстоювання меж з авторитетними, батьківськими фігурами. Можливо це щось з Вашого дитинства також.

Ответ отредактирован автором 16-11-2021 15:24:52

Соломія Лехіцька (Львов) · Answer 5 · 2021-11-16 15:36:04

Скажіть, буд ласка, як реагує ваш чоловік на таке ставлення до вас цого матері?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2021-11-16 15:49:16

цитата:

Ця робота далась мені нелегко. Потрібно було пів роеу ходити на нпвчання, за яке я заплатила немалі гроші. Виконати всі завдання. І стати кращою у групі. Лише мені дали можливість стажуватись тут. Ну і в результаті я тут працюю.
Що мене тут тримає? Я хотіла цю роботу. Якщо не тут - я не знаю чого хочу далі

На скільки я зрозуміла, основна причина - це уникнення розчарування, що Ви вклали значні ресурси. Насправді, Ви отримали знання, досвід і вони будуть завжди з Вами. Також цікавий момент про "стати кращою" - що це для Вас? Давайте подивимося на перспективу того, що буде відбуватися далі, якщо Ви залишитеся на роботі там, де перебуваєте зараз. Припускаю, що Ви втратите більше, ніж коли Ви визнаєте і переживете розчарування щодо втрати здобутого місця.
У Вас три варіанти: або Ви залишаєтеся у тому стані, в якому Ви зараз, або переходите в інший відділ (якщо такий є), або ж змінюєте роботу (можна навіть в тій сфері, в якій зараз перебуваєте Ви).
Також відчувається страх щодо нерозуміння того, а чого ж хочете Ви в професійній сфері і це вже запит на дослідження.

цитата:

Може, їй здається, що у мене все надто добре у житті. І потрібно трохи мегі його підісрати. Думаю, якби вона до мене ставилась добре, то просто пошоворила б.

Ок, це Ваше припущення і погляд га ситуацію. Він має право на існування.

цитата:

Вона вперта. І тому я не бачу сенсу щось їй пояснювати. Чим менше знає - тим їй спокійніше. У неї один син. Вона на пенсії. Своїх справ нема. Плюс я не відчуваю від неї повагу до себе. Таке враження, що їй здається, що всі дурні. Тільки вона всьому зарадить.

Таке враження,що Ваш гнів настільки сильний, що Ви не звернули увагу на те, що я намагалася Вам донести. Так, Ви маєте право гніватися,проте важливо, щоб Ви конструктивно перенаправили цей гнів на відстоювання меж зі свекрухою разом із чоловіком. Важливо ставити рамки.

Ответ отредактирован автором 16-11-2021 15:50:17

Людмила Александровна Павлова (Киев) · Answer 7 · 2021-11-16 16:04:00

Карино, і свекруха, і начальниця - це старші жінки, що мають певну владу. І вони, схоже, не сприймають вас дорослою і самостійною. Як скаладались ваші стосунки з мамою?
Щодо пошуку ресурсів. Чи є у вас яксь захоплення поза домом і роботою? Будь-які курси, неважливо англійська, вишивка чи танці, дадуть вам можливість отримувати задоволення і спілкуватиь з людьми, які ваше захоплення поділяють. Так можна знайти друзів чи хоча б однодумців.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 8 · 2021-11-16 16:25:42

цитата:

Думаю, що все-таки можу бути непоганою журналіскою. У мене є бажання працювати. І нічого не лякає.

Чудово, Ви знаєте чого Ви хочете. Тепер подумайте, як цього досягнути і що для цього потрібно. Невже журналістика завершується лише на цьому телеканалі і в цьому відділі? Також відчувається кореляція між Вашими словами "центальним каналом країни" та "стати кращою". Відчувається драйвер "Будь ідеальною", що може обмежувати Вас.

цитата:

Але тут, де я зараз, мені надали якоїсь дивної ролі. З однієї сторони можна просто зійти з дистанції. А з іншої - плювати на всіх і йти за своїми бажаннями.

Погоджуся, що Вам надали дивну роль, але лише Вам вирішувати, чи її приймати. Так, як Ви пишете, я зрозуміла, що Ви не хочете сходити з дистанції, і, при цьому, не хочете "плювати на всіх" і це зріла позиція. Крім цього, чи є у Вашій команді психолог по управлінню або HR, керівник відділу, який відповідальний за комунікацію між підлеглими та керівниками? Ви можете звернутися до нього, це його компетенція.

Ответ отредактирован автором 16-11-2021 16:26:33

Соломія Лехіцька (Львов) · Answer 9 · 2021-11-16 17:40:40

Ви досить детально описали свою ситуацію і досить добре зрозуміло. Ви останнім часом пережили багато стресів, як позитивних, так і негативних: одруження, переїзд, зміна роботи. Ця адаптація займає багато сил, потрібно вибудувати стосунки що зі свекрухою, що на роботі. Це нормально в такій ситуаціі відчувати себе розгублено і трохи стресувати.

Спробуйте сформулювати конкретне питання до психологів, щоб вам надали конкретні рекомендації, які ви б змогли в використовувати в житті.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 10 · 2021-11-16 18:33:58

цитата:

Тобто, мені хочеться бути задоволеною собою. Тобто, ідеальною для себе. Почуватись успішною, задоволеною собою. Раніше це якось виходило.

А чи Ви приймаєте себе, якщо не відповідаєте власним очікуванням на певних етапах? Прийнятя передбачає безумовність. Припускаю, що цей момент додає Вам додатково стресу в житті.

цитата:

Але робимо так як домовляємось ми. Навіть якщо їй це не подобається.

Це головне. Тепер також врегулюйте ситуацію із надзвонюванням та відвідуванням без попередження.

Крім цього, не було нічого чутно про суспільну сферу життя (друзі, хоббі і т. д.). Над цим також бло б класно попрацювати.

Ответ отредактирован автором 16-11-2021 18:42:52

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 11 · 2021-11-17 02:14:40

Доброго, Карина!

цитата:

Начальниця не дає мені завдань. Тобто, всім дає. А мені ні. У результаті всі ненавидять начальницю. І мене. Тому що всі стомлені. А коли я кажу - дай мені це завдання. Відповідає - зайка, сиди...
У результаті колектив постійно мене стьобає. Типу, що мене скоро звільнять. Або просто тупо до чогось чіпояються, щоб спортити настрій.
А начальниця робить так, що її насправді всі нетерплять, бо вона їх ганяє. А у мене є лише та робота, яку я знаходжу сама. Тому мене не терпоять через те, що вона мене не ганяє.

То може, Карина, Вас взяли сюди на роль "дівчинки для биття"? Бо на начальницю не можна злитись відкрито, а на Вас - можна. І рух негативу перенаправлється з начальниці на Вас. Для неї таке положення вигідне.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 12 · 2021-11-17 13:18:58

цитата:

Але я можу сама знайти, продумати тему. І потім її просто комусь віддають. Але чому? Просто не розумію. Невже мене взяли на роботу, щоб познущатись?

Замість концентрації на питанні "чому?", сконцентруйтеся на питанні "що з цим робити", "як з цього вийти" тому, що тоді Ви впадаєте у пасивність.

цитата:

Я не можу заборонити їй дзвонити синові. Але мені достатньо того, що він не виконує її вказівок.

Якби Вам було достатньо, то Ви б не писали сюди на форум про цю ситуацію. Так, Ви не можете їй заборонити, але Ви з чоловіком можете обмежити. Вона може порушувати ці обмеження, але ж Вам обирати, чи Ви це терпітимете, чи ні, адже Ви можете просто не брати трубку, попередньо проговоривши, що існують правила.

цитата:

Якби була подруга тут - було б дуже добре.

А що заважає знайти нових?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 13 · 2021-11-17 15:25:08

Доброго дня Каріно! Те, що я зараз Вам напишу, швидше за все, може здатися Вам нісенітницею, але... З досвіду психолога вже відслідковую, що випадковостей не буває ні в житті, ні в словах, ні в ситуаціях... Якщо б Вас хвилювала лише ситуація на роботі, Ви б написали лише про неї. Але свою розповідь розпочали саме зі стосунків із свекрухою... Випадково? Думаю, що ні. Про свекруху Ви пишете: "Щодо свекрухи. Вона вперта. І тому я не бачу сенсу щось їй пояснювати..." А про керівницю: "вона зі мною ніколи не розмовляє. Взагалі поводить себе щодо мене так, ніби мене нема. Тобто, поговорити з нею неможливо". Як на мене, іде таке собі "відзеркалення" Вашого ставлення до свекрухи через начальницю. Просто зі свекрухою Ви у ролі того, хто нехтує несвідомо іншою людиною. А у ситуації з керівницею опинилися у ролі того, ким нехтують... І як на мене, ситуація з Вашими роботами зміниться лише тоді, коли зможете, насправді, розібратися у ставленні до свекрухи... Адже Ви самі пишете, що Ваш чоловік говорить: "Він каже, що вона надто напориста. Але вона не злобна...". І я швидше схильна думати, що він має рацію, адже знає маму з дитинства... Тобто, як на мене, присутня деяка емоційна суб'єктивність, яка заважає правильно реагувати на жінку... І ще... На скільки я зрозуміла, Ви людина по природі активна, наполеглива, рішуча, ініціативна, яка звикла мати на все свій погляд та свою думку... І чи не може так бути, що та ж впертість - це просто завищений трохи рівень все тієї ж наполегливості, ініціативності та свого погляду на все?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 14 · 2021-11-17 15:45:05

Доброго дня Каріно! Те, що я зараз Вам напишу, швидше за все, може здатися Вам нісенітницею, але... З досвіду психолога вже відслідковую, що випадковостей не буває ні в житті, ні в словах, ні в ситуаціях... Якщо б Вас хвилювала лише ситуація на роботі, Ви б написали лише про неї. Але свою розповідь розпочали саме зі стосунків із свекрухою... Випадково? Думаю, що ні. Про свекруху Ви пишете: "Щодо свекрухи. Вона вперта. І тому я не бачу сенсу щось їй пояснювати..." А про керівницю: "вона зі мною ніколи не розмовляє. Взагалі поводить себе щодо мене так, ніби мене нема. Тобто, поговорити з нею неможливо". Як на мене, іде таке собі "відзеркалення" Вашого ставлення до свекрухи через начальницю. Просто зі свекрухою Ви у ролі того, хто нехтує несвідомо іншою людиною. А у ситуації з керівницею опинилися у ролі того, ким нехтують... І як на мене, ситуація з Вашими роботами зміниться лише тоді, коли зможете, насправді, розібратися у ставленні до свекрухи... Адже Ви самі пишете, що Ваш чоловік говорить: "Він каже, що вона надто напориста. Але вона не злобна...". І я швидше схильна думати, що він має рацію, адже знає маму з дитинства... Тобто, як на мене, присутня деяка емоційна суб'єктивність, яка заважає правильно реагувати на жінку... І ще... На скільки я зрозуміла, Ви людина по природі активна, наполеглива, рішуча, ініціативна, яка звикла мати на все свій погляд та свою думку... І чи не може так бути, що та ж впертість - це просто завищений трохи рівень все тієї ж наполегливості, ініціативності та свого погляду на все?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 15 · 2021-11-17 17:08:16

Зачасти, те що відбувається, ми сприймаємо поверхнево, лише на рівні конкретних дій та стосунків. Тоді як існує внутрішнє сприйняття всього того, що відбувається... Бо саме наші почуття та підсвідомі установки керують нашим життям та створюють певні життєві сценарії... Оточуючий світ в основному "дзеркалить" наш внутрішній стан, тоді, як нам здається, що тільки зовнішні обставини формують наші почуття... Тобто, зовнішній світ змінюється тоді, коли ми змінюємо або повністю себе, або свою точку зору на ті чи інші події...

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 16 · 2021-11-18 01:41:23

цитата:

Чи можу я щось зробити в цій ситуації?

Звісно можете. Але тільки щось кардинальне. І чи наважитесь?
Один з варіантів: піти на відкритий конфлікт з начальницею.
Але ж для того треба перестати бути слухняною та лагідною дівчинкою.
Зможете?

Відчуваю моральний вакуум