Виникає неосподіваний ступор під час розмови по телефону
Павел Леонидович Басанский (Київ) 10-04-2023 17:24:40 |
Добрий!
Це схоже на страх чогось? Наче щось блокує горло? Чи відчувається по-іншому? |
10-04-2023 17:30:59Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 338951 для Павел Леонидович Басанский Ніби блокує. Як такого страху нема, я не розумію чому це відбувається. В реальному житті я достатньо впевнено спілкуюся. Взагалі, в мене чомусь є установка не брати незнайомі номери. Це приносить дискомфорт. Цікаво, що якби я розмовляла з людиною не по телефону такого б не було скоріше за все. Чомусь саме по телефону з якимись менеджерами дуже важко і не приємно говорити. |
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 10-04-2023 19:28:10 |
Здравствуйте!
цитата:
під час розмови по телефону з незнайомими людьми виникає ступор і оціпеніння, не можу сказати ні слова, рот відкритий а слова не вимовити, хоч у голові є що сказати. Спочатку розмова ніби іде, але в якийсь момент просто втрачаю дар мовлення. Починає битися серце, запаморочення, почуваю себе погано. Но если для вас это состояние не страх, а всего лишь цитата:
дискомфорт Так как с дискомфортным состоянием люди обычно справляются самостоятельно. А с тем, что вы описываете надо не только работать с психологом в психотерапии, но и возможно, обращаться к врачу. цитата:
Як такого страху нема цитата:
ступор і оціпеніння, не можу сказати ні слова... втрачаю дар мовлення. Починає битися серце, запаморочення, почуваю себе погано. |
10-04-2023 20:16:05Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 338964 для Светлана Владимировна Киселевская Дискомфорт мені приносить просто спілкування по телефону з незнайомцями. Але іноді, як я розумію з ваших слів, це викликає панічну атаку. Не завжди, але ось такі випадки викликають у мене занепокоєння, бо я зазвичай не маю проблем з мовленням, а тут, я ніби позбавляюся можливості говорити. Немов би страх з'являється не одразу, а поступово бере наді мною контроль. Після таких відчуттів відповідати на незнайомі номери взагалі не хочеться. |
Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) 10-04-2023 20:19:16 |
|
Надія Іванівна Шулюк (Дніпро) 11-04-2023 00:05:37 |
|
Павел Леонидович Басанский (Київ) 11-04-2023 13:56:13 |
цитата:
Ніби блокує. Як такого страху нема, я не розумію чому це відбувається. В реальному житті я достатньо впевнено спілкуюся. Взагалі, в мене чомусь є установка не брати незнайомі номери. Це приносить дискомфорт. Цікаво, що якби я розмовляла з людиною не по телефону такого б не було скоріше за все. Чомусь саме по телефону з якимись менеджерами дуже важко і не приємно говорити. |
11-04-2023 15:09:18Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 339008 для Павел Леонидович Басанский Учора мені зателефонував менеджер і пропонувала послуги їхньої компанії. Я відповіла ненавмисно, бо я не беру незнайомі номери щоб не стресувати. Це було зненацька, я не була готова говорити. Я чомусь не змогла сказати що мені це не цікаво, не змогла відмовити. Спочатку я відповідала на запитання, а потім в якийсь момент просто не змогла далі продовжувати розмову, ніби застигла і втратила мову. Змогла тільки повісити трубку. Після цього почувала себе не дуже. Я би хотіла впевнено сказати що мені це не потрібно, але замість цього рознервувалася хоча підстав для цього не було, зі мною говорили ввічливо. Раніше були випадки коли мені телефонували мої знайомі і казали не дуже приємні речі, не пам'ятаю які саме, але я взагалі не хотіла з ними розмовляти. Я завжди не хотіла щось замовляти та питати по телефону. Чомусь блок саме на такі ситуації. Іноді на онлайн уроках мене запитують і я ніби знаю що відповісти але з'являється оціпеніння, і не відпускає, поки вчитель не переключиться на іншого учня. Іноді коли я читаю вголос перед іншими або декларую вірш може раптово охопити тривога, пересихає у горлі, знову ж таки втрачаю дар мови. |
Павел Леонидович Басанский (Київ) 11-04-2023 23:37:29 |
цитата:
Я чомусь не змогла сказати що мені це не цікаво, не змогла відмовити. Спочатку я відповідала на запитання, а потім в якийсь момент просто не змогла далі продовжувати розмову, ніби застигла і втратила мову. Змогла тільки повісити трубку. Це страх образити людину. Якщо скажете "ні", то очікуєте, що образите таким чином цього менеджера. А от звідки цей страх образити...звісно від рідних. Як реагували Ваші мама чи тато (не знаю, хто з них причина, а може й бабуся), коли Ви з ними не погоджувалися, чи відмовляли їм? Хто з них дуже сильно ображався? цитата:
Іноді на онлайн уроках мене запитують і я ніби знаю що відповісти але з'являється оціпеніння, і не відпускає, поки вчитель не переключиться на іншого учня. Іноді коли я читаю вголос перед іншими або декларую вірш може раптово охопити тривога, пересихає у горлі, знову ж таки втрачаю дар мови. Знову ж таки, хто з рідних так робить? Висміює або засуджує за помилки? |
|
Наші психологи