Question

28-06-2023

Доброго дня. Я давно одружена, і врешті зрозуміла, що труднощі у відносинах з чоловіком значною мірою через те, що я не приймала його як є, а хотіла змінити під свої потреби і бажання. Я обдумала взагалі всі ''відносини'' які в мене були за життя і дійшла до дивного висновку: я завжди вибирала або погоджувалась на стосунки з тими чоловіками, які мені не подобалися або не зовсім подобалися. Всі знайомства ще до одруження, ті з ким зустрічалась і спілкувалась, і чоловік включно – це люди в яких мені щось або багато що не подобалося, включаючи зовнішність, характер, цінності і погляди, поведінку, звички тощо. Раніше я про це навіть не замислювалася, це складалося так на автоматі. Хочу поцікавитися думкою психологів, чому таке відбувається?

І які перспективи розвитку стосунків з чоловіком, якщо зі старту було багато чого, що не подобалося і це звісно досі не змінилося?
До речі, є відчуття, що і я йому теж не цілком подобаюся.
Проте з'явилося багато спільного: діти, прив'язаність, спільна територія і побут, інколи приємне спільне дозвілля. Не вистачає поваги і розуміння, відчуття впевненості і безпеки у стосунках, інтересу, щирості, життя.

Питання від: Asker; Вік: 28

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

28-06-2023 19:46:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 345754 для Євгеній Мишенко

Дякую за коментар.
Залежить від мене, зрозуміла.
Я зараз усвідомлюю, що він і не повинен був змінитися. А ці питання мені як якийсь суд. Аххахх самокритики мені й так вистачає.

28-06-2023 19:53:56Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 345755 для Елена Владимировна

Дякую за коментар. Хочеться відповісти про копання в минулому. Розумієте, ситуація така, що деколи здається ще крапля до розлучення. Якщо це буде, то я опинюся майже на старті і з тим самим вмістом, що й була. Тобто я може й хотіла б розлучитися щоб закінчити все неприємне, що є, але мене не надихає те, що я можу знову ж таки ставши вільною вибрати людину яка не подобається. Та й щоб налагодити ті що є стосунки вважаю важливо покопатися в минулому, там де заклався фундамент, початок цього, може там і розгадка чому все не так добре. Може там сформувалася певна програма поведінки з багом, повторюючи яку ніщо не запрацює добре.

28-06-2023 19:58:55Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 345756 для Ольга Владимировна

Дякую за коментар. Мені ще спало на думку таке, що підсвідомо спеціально вибирала стосунки з тими хто не подобається, щоб не надто зближуватися, не прив'язуватись, щоб бути незалежною внутрішньо і щоб людина поруч не могла для мене стати настільки важливою, щоб могти зробити мені боляче.
Щодо стосунків з батьками справді дуже багато питань, там було багато проблем. Мені важко визначитися яку я хочу отримати допомогу.

28-06-2023 22:38:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 345760 для Владимир Анатольевич

Дякую за коментар. Зрозуміла. Так, Ваше припущення цілком вірне. Можу сказати так, зрештою виходить перебувати в знайомому мені з дитинства відчутті ізольованості, непотрібності. Ніби разом, але кожен у своїй бульбашці, дистанція.

28-06-2023 22:47:14Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 345761 для Євгеній Мишенко

Дякую за відповідь. Схоже на те. Перше що спадає на думку, чим недостойна і за що караю себе – я не мала б народитись, і через те що народилась то цим завдала клопоту своїй сім'ї де я була зайвою і непотрібною, тому що я пізня дитина у великій сім'ї, і батькам не просто було мене ростити, бо це додаткові витрати, час, увага, нерви, + вони вже не такі молоді і здорові були, і мабуть їм було б краще, щоб я не народжувалась. Чомусь в першу чергу думаю про це.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Євгеній Мишенко · Answer 1 · 2023-06-28 17:57:17

цитата:

І які перспективи розвитку стосунків з чоловіком, якщо зі старту було багато чого, що не подобалося і це звісно досі не змінилося?

Все залежить від вас. в Японії вчаться любити тих, кого вибрали. А в нас вибирають тих, кого полюбили.
коли щось не так, а бо любов пройшла - шукаємо нового, без кого неможливо жити, від кого мурашки по тілу і.д. Полюбили, вибрали, живем.
Люди перестають любити один одного від душевної ліні. не бит вбиває любов, а душевна лінь і позиція жертви. Раз я тебе люблю - ти мені должен, і постійно недодаєш ... (уваги, квітів, подарунків, цілунків, обіймів, допомоги.. та не важливо, будь до чого можна ). бажання давати і отримувати в заміну або тільки отримувати, а не давати без очікування чогось у відповідь, така любов швидко гасне. Мудрі називають любов*ю благодарность ні за що.

цитата:

і це звісно досі не змінилося

а чому мало змінитися? Коли задолжав зміни? коли ви його вибрали? Ви його вибрали таким, він все життя таким був, і весь час, який ви були разом ви чекали доки він зміниться і бражалися, що це досі не сталося???

цитата:

що я не приймала його як є, а хотіла змінити під свої потреби і бажання

це схоже на гординю, але тяжко судити з переписки

Елена Владимировна Мороз психолог Київ · Answer 2 · 2023-06-28 18:37:45

Добрий день! Я так розумію, що вам у вашому сімейному житті «не вистачає поваги і розуміння, відчуття впевненості і безпеки, інтересу, щирості, життя». Ви довго розмірковували, як так сталося і знайшли пояснення - це тому, що ви вибрали не того чоловіка. Він вам не подобався, але все ж таки ви погодились вийти за нього заміж і народити дітей. Ок. Не знаю, як ви дійшли до такого висновку, але він дуже цікавий. Бо тоді виходить, що ви вибирали для стосунків тих чоловіків, яких, як вам здавалось, ви можете змінити під свої потреби і бажання. І можливо ваш чоловік був самий «придатний до змін». А потім виявилось, що він на збирається мінятися...
Ви описуєте одну сторону відносин - те, що не подобалось. Та все ж таки ви його обрали за чоловіка. За що ви погодились стати його дружиною? Що в ньому вам подобалось? А що ви хотіли переробити в ньому?
Справа в тому, що шукати причини сьогоднішніх негараздів у минулому і знаходити пояснення цікаве заняття. І справді можна знайти пояснення багатьом ситуаціям, які зараз не подобаються. Та справа в тому, що минуле ми не можемо змінити. Можемо тільки змінити відношення до нього.
З повагою, Олена Мороз

Answer 3 · 2023-06-28 18:38:26

Добрый день!

цитата:

Я давно одружена, і врешті зрозуміла, що труднощі у відносинах з чоловіком значною мірою через те, що я не приймала його як є, а хотіла змінити під свої потреби і бажання. Я обдумала взагалі всі ''відносини'' які в мене були за життя і дійшла до дивного висновку: я завжди вибирала або погоджувалась на стосунки з тими чоловіками, які мені не подобалися або не зовсім подобалися.

Очень важно, что Вы можете это проанализировать и подумать об этом. Чаще всего это происходит по причине того, что что-то Вы могли не получить в отношениях с родителями и тогда приходится проигрывать этот сценарий с партнером, Какие у Вас были отношения с родителями? так же важно сформулировать свой вопрос, какую помощь Вы хотите сейчас получить от психологов? Если Вы хотиет действительно с этим разобраться, то было бы хорошо обратиться к специалисту индивидуально за терапией

Відредаговано автором 28-06-2023 18:39:05

Answer 4 · 2023-06-28 21:17:08

Доброго вечора!

цитата:

Хочу поцікавитися думкою психологів, чому таке відбувається?

Моє припущення. Відбувається так тому, що вибір здійснює ваше підсвідоме, тобто так влаштоване ваше лібідо. А чому воно так влаштоване? Бо з дитинства закріпилась модель відчувати певні звичні емоції, які переживали у стосунках з батьками (з кимось з них, точніше). Тоді формувалось уявлення близькості через повсякденні контакти і відповідні емоції. Хтось з батьків ставився до вас байдуже, прохолодно. А любові від нього вам конче хотілось. Проте чимало разів обпікались, відчували біль і ще щось неприємне.
Зрештою вибудовалась модель - пригасивши почуття (аби знову не розчаровуватись), намагатись змінити ставлення до себе(!), змінивши людину.

Поступово зневіра в здатності любити зміцніла, а бажання любити втекло в невідомому напрямку.

А ще й певним чином могла посприяти модель стосунків між батьками. Та їхні коментарі і настанови вам - дочці, мовляв, головне раціонально і тверезо мислити, а почуття - то таке, приходяще. Буде чоловік порядний і чесний - ото буде НОРМАЛЬНЕ життя. Нормальне в розумінні обивателя. А чи щасливою будете? - кому до того діло. Батьки ж передавали свій власний досвід.

Ще раз зазначу. Це були мої припущення. Насправді ж, наповнення дорослої людини відбувається ще складніше. Я навів лише каркасні вектори.

Євгеній Мишенко · Answer 5 · 2023-06-28 22:07:39

цитата:

Я зараз усвідомлюю, що він і не повинен був змінитися. А ці питання мені як якийсь суд. Аххахх самокритики мені й так вистачає

Не спішіть себе критикувати.
Ці питання лиш маркери, щоб звернути увагу на певні протиріччя та не стиковки. Вони аж ніяк не пов'язані з осудом вас.
Якщо ви самі себе їсте, самі себе засуджуєте, це свідчить про якусь провину.
Можливо ви вибирали тих, хто не подобається, щоб покарати себе, бо десь з середини вам говорить совість, що ви не достойні щастя?
Це лише один із можливих варіантів, бо причини може бути безліч

Євгеній Мишенко · Answer 6 · 2023-06-29 01:28:12

А ви б не хотіли позбутися провини і перестати карати себе власним образом жизні, і хоч трохи вкусити щастя і радості життя?

Проте це не буде легко. Робота над собою та зміна власних стереотипів - тяжка, але якщо працювати то дуже ефективна

Answer 7 · 2023-06-29 08:46:46

цитата:

Так, Ваше припущення цілком вірне. Можу сказати так, зрештою виходить перебувати в знайомому мені з дитинства відчутті ізольованості, непотрібності. Ніби разом, але кожен у своїй бульбашці, дистанція.

Та атмосфера дитинтства в сім'ї не сама по собі з'явилась. Батьки своєрідним чином ставились до вас, до маленької дитини, і, напевно, не могли не транслювати свої емоції - щось відкрито і відверто, а щось приховано і завуальовано. І ви це все "споживали, перетравлювали" і втілювали в складові образу себе, мовляв, я зайва

цитата:

мабуть їм було б краще, щоб я не народжувалась

Тобто, оскільки так, то я не маю права розраховувати на любов і щастя, бо не гідна їх. Отже, мені потрібно відмовитись від самої можливості кохати, придушити в собі її зародки (якщо з'являться) і вдовольнятись традиційними ритуальними речами. Зовні, ніби все в порядку, а зазирнеш за ширму - жахаєшся.

Цікаво, які імпульси спостерігаєте в собі, відкрившу завісу проблеми? До чого тягнетесь? Чого бажаєте?

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 8 · 2023-06-29 12:16:48

Доброго, Asker!
Майже в кожній Вашій фразі неприйняття або себе, або іншого.
Вибір "не того" - результат відмови від СЕБЕ. Ще в дитинстві. Результат довготривалої невротизації батьками через відторгнення, критику, нехтування бажаннями та потребами дитини.
Тут роботи в психотерапії з психологом на довготивалий час.

Чому завжди вибирала для стосунків тих, хто не подобається?