Як відволіктися від сумнівів?
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Як відволіктися від сумнівів?
| Марія Радченко психолог Дніпро 26-10-2023 19:47:02 |
Доброго вечора.
Хоча психологія і релігія загалом - різні речі, спільний момент в тому, що і в психології як науці, і в багатьох релігіях визнається, що людина - недосконала істота. Нема жодної людини, яка ніколи б не сумнівалась в собі і не робила помилок в житті. Сама природа свідомості влаштована так, щоб людина могла через сумніви та помилки вивчати себе і світ навколо, тому можна вважати їх важливою частиною свого духовного зросту. 
|
| 26-10-2023 19:48:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 353775 для Марія Радченко Так, але що робити, коли ці сумніви заполонили голову? |
| Марія Радченко психолог Дніпро 26-10-2023 19:54:12 |
Можете детальніше описати, як відчуваються сумніви, що заполонили голову? Вони виникають у свідомості без Вашого на те бажання, тобто носять характер нав'язливих думок, чи Ви самі свідомо все обдумуєте?
І ще, можете навести приклад ситуацій, через які сумніви виникають? Якщо намагатись подавляти подібного роду думки, вони навпаки можуть посилюватись, але якщо розібратись в їх причинах, можливо дискомфорту буде менше.
|
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 26-10-2023 19:55:55 |
|
| 26-10-2023 20:23:54Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 353779 для Віталія Юріївна Це взагалі довга історія(якщо говорити про моє знайомство з Богом). Перший раз почула про Бога на уроках християнської етики в школі, до цього зі мною на такі теми ніхто не говорив. Раніше я боялась Бога, бо на цих уроках розповідали багато неприємних історій, а ще показали фільм "Пристрасті Христові" нам в першому/другому класі. А коли почула про космос взагалі стала атеїсткою. Але одного разу, коли мені було 11 років до мене на вулиці підійшов один чоловік(не знаю для чого і яке конкретно в нього віросповідання крім того, що він християнин) і став говорити зі мною на цю тему. Мені було страшно(бо я впринципі боялась цієї теми) але я всеодно з ним говорила, бо було цікаво. Після того стали з'являтися нав'язливі думки про смерть. "Молюся за..." ось так звучала думка. Не знаю, як пояснити, але стала помічати, що ці думки збуваються. Я намагалась собі навіювати, що Бога немає, що мої думки не мають ніякого стосунку до того, що відбувається. Можливо, через це потім страх зник і мені совість не докоряла. Це відбувалось протягом кількох років. Періодично ці думки зникали, потім повертались знов. Але коли я вже закінчувала школу з'явився страх, що я потраплю до пекла. Я помолилась Богу, щоб всі мої страждання зникли. Можливо, тоді вирішила, що навіть якщо молитва моя гріховна, то Бог простить мене, бо він милосердний. Але вже не пам'ятаю, щи була в мене така думка тоді, чи ні. Після цього я дійсно перестала страждати, але в мене тоді виникли ці сумніви, які я описала вище(щодо спасіння). Раніше я йшла в інші ствіти(мультфільми) зараз перестала це робити, бо зрозуміла, що мені шкодить це. Але я знаю, що те, що я намагалась собі навіювати що все те неправда, і мій можливий сумнів це величезні гріхи. |
| Соломія Лехіцька психолог 26-10-2023 20:49:58 |
Доброго дня
Відволікатися - це тимчасово про щось не думати. Але ж в цілому від того ситуація не змінюється. Можна, в принципі, тимчасово навіть від голоду відволіктися, але їсти ви не перестанете хотіти і вам доведеться поїсти. Так само з сумнівами. Ви думаєте те, що думаєте і відчуваєте те, що відчуваєте. Віра - то не вчинок, що силою волі його можна робити або ні. Віра, як і любов, вона або є, або немає. Відволікання вам ніяк не допоможе повірити і ці сумніви даватимуть про себе знати знову в знову. Тому, можливо, вам варто чесно визнати перед собою свої погляди і уявлення, якими вони є на даний час. І відштовхуючись від цієї чесної реальної позиції, спробувати розібратися в даних питаннях, дослідити їх, присвятити цьому час, обговорити з компетентними людьми, яким довіряєте, почитати книги. А згодом випрацювали свою зрілу сенсожиттєву позицію, в яку ви будете щиро вірити. Бо зараз щось таке виходить, що ви нічого не робите, але все одно грішна, не приймаєте себе і виходу нема. Бо віру не купиш і силою волі вона не створюється. Також цікавим фактом є те, що люди часто проектують на Бога риси характеру та моделі поведінки своїх батьків. Грубо кажучи, несвідомо порівнюють Бога з батьком. Це чоловіча фігура. Звідси, давайте подумаємо, чи хтось з ваших батьків ставився до вас з неприйняттям, вважав, що з вами щось не так і вам було не відомо як це виправити, ображався на вас, а пробачення було отримати складно?
|
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 26-10-2023 21:23:23 |
цитата:
я всеодно з ним говорила, бо було цікаво. Після того стали з'являтися нав'язливі думки про смерть Ви, напевне, чутлива і творча людина. Ви піддаєтеся впливу, як думаєте? Ви говорите про свої переживання з близькими? Я працюю з жінками різного віку, але наслідки впливу на дитячу психіку релігійних тем мають схожі наслідки. Вже доросла людина почуває провину і страх там, де їх об'єктивно не мало б бути. Якшо ваші думки мають характер навязливих, вам слід звернутися до психіатра. Також вам слід взяти індивідуальні консультації з психотерапевтом, щоб звірити істинність ваших знань, і спробувати розібратися як справлятися із вашими станами.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
