Психологиня Софія Андріївна Держко Львів лише онлайн

Привіт. Дякую, що ви поділились своїми думками.
Те, що ви зараз описуєте, звучить як сильний емоційний біль — коли любиш людину, але водночас відчуваєш, ніби все руйнується зсередини. Це дійсно важко.

Ви пишете, що часто створюєте сварки. Такі речі не виникають “на рівному місці” — зазвичай за цим стоїть багато накопичених емоцій, страхів або образ, які не мають іншого виходу. Це не робить вас “поганим”, це показує, що однак потрібно з цим працювати та розібратись в чому причина.
А через що найбільше виникає сварок? які конфлікти найбільше у вас зараз виникають?

« Добре,я вам напишу на пошту?» можете написати на номер телефону в телеграмі, або в вайбері, де вам буде зручніше) за оплату домовимось, але буде менша аніж на сайті


« Може я перегібаю, і добре що він приїхав і потрбіно було помиритись, але це не все» точно ви не перегинаєте, тому що дуже дуже багато знаків з його сторони, що він вас не поважає і сам говорить про те, що обирає ту дівчину..: «кажу то лишайся там де ти є і розстаємся, він сказав що може лишится«


Так і є « може тому що він думає, що час пройшов і нічого страшного, я його пробачу, заскучаю і можна і помиритися
Або що я сама боялася йому всілякі питання задавати і просто була вже рада і сподівалася що він сам все усвідомив». Бо він знає, що ви знову і знову будете допускати його до себе. З одного боку він грає роль сімейного чоловіка, з жінкою, дитиною, а з іншого боку, коли йому надоїдає ця роль, він приходить до вас , знаючи, що ви дасте йому те, чого він потребує.


«Так, я думаю, що потрібно якось так ставити кордони щоб він повірив
Але я сама зараз не дуже впевнена в собі і ньому»
Ось чому потрібна терапія. Бо в терапії ви навчаєтесь чути себе, свої правила. Ви починайте більше усвідомлювати, як потрібно ставитись до вас і якого ставлення до себе від інших не допустите. В терапії ви зможете відчути, що для вас прийнято , а що ви більше не можете приймати. А психолог - це людина, яка спочатку допомагає вам віднайти себе, а тоді допомагає знайти опору всередині вас. Щоб в будь-якому випадку ви були готові, чи прийде він, чи ні, чи напише знову, чи ні - ви зможете це пройти, незважаючи на його дії. І тим більше, зможете стримати себе, щоб не написати йому. А в свою чергу це підвищить вашу цінність в його очах, бо ви вже будете не тією, до кого він може звернутись, коли йому заманеться.

"Сьогодні отримала стрес і захотілося написати дуже, коли все погано хочеться писати помітила, коли цікаво мені писати не хочу"

Так, насправді це нормально, що в такі моменти вам хочеться підтримки і кохану людину поруч. Але дуже важливо, щоб ви спробували пошукати опору в інших речах, навіть писати щоденник думок. Особливо раджу вам спробувати вести щоденник, пишучи там так звані пункти: "Подія, яка викликала в мене багато емоцій" і "Те, що я хотіла зробити через ці емоції" (можна і негативні, і позитивні).
Також опору можна шукати в друзях, чи в родинних звʼязках. Але памʼятаю про те, що ви описували негативний досвід з знайомою. Можливо, у вас є інші люди, які можуть бути поруч в складні моменти?
Ну як варіант звичайно пропоную ще себе *маленька реклама мене як психолога, можете навіть написати мені в особисті повідомлення, подумаємо навіть про безкоштовні консультації раз на тиждень* :)

"Я з ним не помирилася 2 роки назад, коли я 3 місяці витримала", це був найдовший час, коли ви змогли втриматись від спілкування з ним? саме ви, щоб не писати йому повідомлення?

"Він у бесейн приїхав ніби нічого не сталося, і поліз до мене плавати і дьоргав аід водою, ніби нічого не сталося
це неповага? " А як ви думаєте? Він спочатку віддаляється, потім знову приходить так, ніби нічого не сталось, як ви і написали. Не вважає навіть за потрібне пояснити, чому він зник? чому мовчав? чому нічого не писав? Що на вашу думку це показує?

" просто думаю знову, ну чому він же все бачив і раніше, чому і зараз не розвівся, і тоді з такою одружився
чи він підкаблучник чи залежний від еоцій і йому абюзерша якась потріьна", можна багато думати про те, чому так, є багато варіантів, що їх може повʼязувати. Але чомусь він обирає її, але ніколи не як остаточний варіант, бо завжди повертається до вас. Чи ви думали про те, а що якщо так буде завжди і він ніколи не зможе визначитись? Які почуття у вас викликає ця думка? що будете робити з цим?

"Якось мені потрібно готуватись і ставити кордони як ви казали
Але він не вірив в мою серйозність" А щоб він повірив, для цього обовʼязково важливо, щоб спочатку ви повірили в себе. В те, що ви можете поставити кордони, можете бути серйозною і можете показати йому, що вас важливо поважати і цінувати. Коли він відчуватиме, що ви стійка в цьому плані, то і не зможе переступити ваші межі. Що думаєте про це? Відгукується?

Відредаговано автором 30-05-2025 23:18:32

Все гаразд, моя анкета недовго була на модерації :) Дякую за ваші переживання.
Коли саме у вас зʼявляються моменти, що виникає відчуття "хочеться йому написати"? Можливо, ви помітили, що це частіше буває в стресові дні, або коли ви на самоті більше?

На жаль, не можна сказати точно, що він повернеться. Але такий тип чоловіків доволі часто справді може повертатись знову і знову, адже він вже не один раз це робив. Головне, щоб ви були готові до його повернення і знали, як вам буде краще вчинити в такій ситуації

Добрий день. Я тут. Ви справді молодець! Це дуже хороший результат і це показує, що справді ви можете таки прийти до того, щоб почуватись з часом краще. Як ви зараз? Як ви почуваєтесь з тим, що не пишете йому?

Ні, необовʼязково. Спочатку важливо поставити межі, зробити так, щоб ви почувались спокійною. А от як він це сприйме і чи прийме він ваші зміни, чи зможе дотримуватись ваших умов - це вже інше питання. Однак найважливіше зараз саме ваші почуття та ваш стан стабільності

Подумайте. Спробуйте перечитати всі повідомлення. Не поспішайте з рішенням, але подивіться і порівняйте різні варіанти розвитку подій. Що якщо він не повернеться/ а що станеться, якщо ж він повернеться, але знову буде вас розчаровувати/ а що буде якщо все таки повернеться, але ви не зможете пробачити йому минуле та його вчинки по відношенню до вас.

Я рекомендую вам таки звернутись в терапію, тому що обовʼязково потрібно віднайти свою цінність, побачити в собі особистість, яка заслуговує на щасливе кохання. Не емоційні гойдалки і виснаження, а шанс, щоб показати свої межі і не зазнавати постійних розчарувань.

Можете звернутись і до мене, буду рада стати для вас тією, хто покаже і пройде з вами шлях до вашого спокою 🫶🏻

То який найкращий шлях для себе ви б зараз хотіли обрати, враховуючи все що ви написали? Як ви думаєте, що вам слід зробити таки в стосунках з цим чоловіком?

Як ви вважаєте, що ви будете робити, якщо все ж таки станеться так, що нічого не зміниться? Як ви будете себе почувати?
А якщо все вийде? Чи зможете відпустити все, що сталось в минулому між вами і почати все з нуля? Як думаєте?

«Якщо пройде цей час не знаб чого чекати, напевно знову почнеться те саме , знову качелі він не буде нічого змінювати , я боюсь цього примирення»

Чому боїтесь? А якщо все знову повториться і знову буде цикл, що ви будете відчувати?

«Проблема в тому що я не знаю як правила встановити», а як ви відчуваєте, яких стосунків вам хочеться? Що ви прагнете, щоб ваша кохана людина робила для вас? Яке ставлення до себе ви б хотіли побачити?

Наскільки я розумію, ви хочете взяти паузу, щоб почуватись краще і зрозуміти себе та ситуацію загалом. Це справді дуже важливий крок. Адже інколи ми так довго намагаємось утримати іншу людину, що зовсім перестаємо чути себе.
Ви маєте право нарешті обрати себе. Але важливо, щоб ця пауза була не лише тому, що “він мовчить” — а тому, що ви самі цього хочете.

Щоб вийти з цієї виснажливої невизначеності, вам якраз таки і потрібно поставити власні правила в цих стосунках. Не чекати, коли він щось вирішить — а знайти опору в собі. Це не легко. Але вже зараз ви робите кроки в цьому напрямку — і ви молодець.
Якщо вам складно самій, звернення до психолога або підтримка від близьких — це теж крок у бік себе. Бо ви — не самі 🤍

Спробуйте відповісти також на ці питання (Але більш детально, розпишіть свої думки):
Що буде, якщо він усе ж напише вам?
Чи зможете ви залишитись осторонь і дотриматись свого рішення?
Хто поруч може бути вашою опорою в ці моменти — друзі, рідні? Може, хтось, кому ви могли б чесно сказати: “Мені важко. Мені хочеться знову йому написати”?
Що, на вашу думку, може змінитись через три місяці паузи? Як ви думаєте, як ви себе будете почуватись, якщо таки пройдете цей шлях мовчання?

А як саме ви прагнете на нього повпливати? Що ви хотіли б отримати від нього?
Коли ви думаєте про нього — які емоції переважають зараз: любов, страх, біль, надія, злість, ревнощі?
Що вам дають ці стосунки зараз? А що забирають?
Ким ви стаєте поруч із ним? А ким хочете бути поруч із партнером?
Спробуйте відповісти на кожне з цих питань

По вашому запиту можна побачити, що ви втомлена та виснажена від його дій. Те, як він дає і відбирає увагу, як залишає вас у стані очікування, ревнощів, невизначеності. І я розумію, що у вас є бажання зрозуміти - чому він це робить? Однак на це запитання ми можемо лише фантазувати і робити гіпотези. Можливо, він не готовий мати стабільні стосунки лише з одною людиною. Можливо, він боїться близькості. Можливо, він має нахили до нарцисизму, хоче мати владу над кимось та обрав для цього вас. Можливо, він емоційно інфантильний і не здатний будувати загалом нормальні стосунки. Причин може бути безліч насправді.

Важливо ось що, чого саме ви б хотіли на цьому етапі? Яку саме допомогу ви шукаєте? Зрозуміти його поведінку, налагодити з ним стосунки чи зрозуміти, що робити вам в цій ситуації?

Відредаговано автором 23-05-2025 12:12:10

Добрий день! Те, через що ви пройшли, було дуже важким і емоційно виснажливим. Ваш біль і розгубленість — цілком зрозумілі. Ви вкладали себе у стосунки, сподівались, терпіли, чекали — і водночас стикались з байдужістю, обманом і подвійними стандартами. Це завдає глибокої душевної рани, бо весь цей час ви не просто любили — ви намагались зберегти себе в цьому хаосі, де вас не обирали, але й не відпускали.

З того, що ви описали, видно: цей чоловік весь час мав владу у стосунках — вирішував, коли з’являтися, коли зникати, коли бути ніжним, а коли відстороненим. А чого хочете ви? Які стосунки потрібні? Чи справді вам потрібний саме цей чоловік? чому він? Що змушує вас знову і знову повертатись до нього і давати йому шанси?
Чи бували моменти, коли ви чітко вирішували — “все, досить”? Що заважало дотриматись цього рішення?

Відредаговано автором 22-05-2025 22:07:23

Добрий день. Дякую вам, що наважилися написати про це та не тримати думки всередині себе. Це вже важливий крок до вирішення вашого стану. Зверху колега написала, що ви можете зробити і до кого звернутись, але я хочу сказати ще дещо.

Те, що ви описуєте, схоже на стан підвищеної тривожності або навіть на обсесивно-компульсивні прояви — коли нав’язливі думки лякають, а потім виникає сильне бажання їх “нейтралізувати”, заперечити, відкинути.
Але важливо памʼятати, що ці думки страшні, але не реальні. Це продукт тривожного мозку, який намагається контролювати все навколо, навіть думки. І чим більше ми боремося з ними — тим більше вони повертаються. Це замкнене коло.

Тому в такому випадку, щоб вибратись з цього кола потрібна допомога. Потрібна або допомога спеціаліста, або можна собі трішки зараз самостійно допомогти. В першу чергу - це щоденник думок. Він допоможе вам відслідковувати, звідки ці думки взялись. Можна записувати по принципу: Що я подумала? Яку емоцію відчула?
Який страх за цим стоїть? Що станеться, якщо мої думки стануть реальністю? Чи правда зі мною може щось трапитись і як я можу захиститись в тих чи інших ситуаціях? Що я б сказала подрузі, якби вона таке відчувала?

Це може тимчасово допомогти знизити тривожність, але все ж справді краще звернутись по допомогу на безкоштовні ресурси

Відредаговано автором 19-05-2025 17:29:16