Коли бракує уваги

Усім нам хочеться, щоб нас помічали, цікавились, вислуховували, але рано чи пізно ми зіштовхуємося з ситуаціями, де увагою до себе потрібно поділитись з іншим/и. І преживаємо ми ці ситуації по-різному.

Хтось у дитинстві – коли з народженням братика чи сестрички доводилося ділити любов і турботу батьків, а з часом взагалі усвідомити, що мама належить не мені, а татові, а тато мамі; чи у школі або на гуртках, де були інші діти, які так само потребували уваги вчителя чи тренера.

У дорослому віці ситуацій де ми могли б відчути свою унікальність стає ще менше. Навчаємося і працюємо ми зазвичай у груповому форматі, тобто таких як ми на курсі, факультеті, компанії чи організації десятки, сотні іноді навіть тисячі.
З появою партнера чи партнерки ми можемо відчути себе особливим/ою (хоча буває по-різному), але тут з'являються його/її батьки, які хоч і стають членами нашої родини, але зять чи невістка все-таки програє рідному сину чи доньці. Якщо з фрустрацією викликаною стосунками з батьками дружини/чоловіка можна справитись, до прикладу, живучи окремо, то при народженні дитини такий варіант вирішення є малоймовірним. З утворенням тріади (мати, батько та дитина), раніше діадні стосунки партнерів зазнають змін і, тепер, увага партнера належить не лише мені, але й новонародженому члену сім'ї. На жаль, не кожній сім'ї вдається справитися з викликами даного етапу життя.

Життя дає нам багато можливостей для зростання. Та іноді життєвий досвід людини складається таким чином, що вона з об’єктивних чи суб’єктивних причин не здатна скористатися цими можливостями. 

Така людина могла зростати в сім’ї, де вона була єдиною дитиною і вся увага батьків була для неї; досконало виконувати усі шкільні завдання, щоб отримати похвалу не лише від батьків, але й від вчителя; більше спілкуватися, до прикладу, з однолітками протилежної статі, що дозволило б їй/йому відчути свою унікальність. Такій особі може бути досить комфортно у спілкуванні чи стосунках один на один, але при взаємодії з більшою кількістю людей вона почуватиметься не зауваженою (адже увагою доведеться ділитись), відчуватиме розчарування, заздрість, ревнощі чи будь-які інші почуття, які супроводжують ситуацію, коли очікування не справджуються. Якщо людина вбачатиме джерелом дискомфорту присутність більшої кількості осіб, вона може почати уникати взаємодії з групою, зокрема, надаватиме перевагу індивідуальним заняттям перед груповими, дружнім зустрічам тет-а-тет перед компанією друзів, не виступатиме публічно. У випадках коли їй все ж доведеться бути серед групи людей, така особа намагатиметься продемонструвати свою унікальність – чи своїм виглядом, чи знаннями/вміннями, чи досвідом, чи будь-яким іншим чином привернути до себе увагу, адже для неї краще бути “білою вороною”, ніж “невидимкою”. 

Якщо це заважає чи приносить дискомфорт, важливо надати своєму досвіду нового значення і допомогти у цьому можуть наступні кроки:

читайте также:

Почему некоторые люди никогда не извиняются? Иногда бывает ох как не просто сказать два совершенно несложных слова «МНЕ ЖАЛЬ». Почему некоторые люди никогда не извиняются, неужели так трудно произнести «извините». Давайте немного покопаемся в психологии извинений...

Правила и Успех В одном городке жили шестеро соседей, и было у них правило общаться в одностороннем порядке. Откуда это правило появилось никто из них уже и не помнит, но они его очень старательно придерживались и не отступали от его выполнения.

 Відслідкувати ситуації групової взаємодії, які приносять дискомфорт.

 Зауважити свої реакції (почуття, думки, переживання) щодо кожної ситуації. На цьому етапі найважливішим є питання “Що я відчуваю?”.

 Усвідомлено опрацювати ці реакції (проговорювання чи занотовування думок, почуттів, переживань). Запитання “У яких ситуаціях я відчував/відчувала себе подібним чином?”, "Які мої потреби я таким чином задовольняю?" стане у нагоді.

 У подальшому свідомо стикатися з дискомфортними ситуаціями, не використовуючи захисної поведінки, для набуття нового корегуючого досвіду (цей крок є найважливішим проте найскладнішим, тому іноді для його виконання потрібна стороння допомога).

Якщо дана стаття знайшла відгук всередині вас, запрошую поділитись своїми думками, почуттями, а можливо й досвідом у коментарях чи за допомогою повідомлення. Сподіваюсь вам було цікаво. 

Дякую за увагу! До нових зустрічей! 😉

У Психолога » Психология отношений » Коли бракує уваги
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии psihologiya-otnosheniy Психологический лайфхак, или как научиться понимать самих себя и других

Бывали ли у вас такие ситуации, когда кто-нибудь обижался на вас, хотя вы ничего обидного не сказали? Или когда вы сами вдруг обиделись на чьи-то необидные замечания? Или почему- то слова, сказанные кем-то, заставили вас волноваться ...

статья по психологии psihologiya-otnosheniy Доверять или подозревать?

У подозрительных личностей происходит некое  «застревание» в прошлом, болезненный опыт как будто заслоняет возможность другого, более качественного и наполненного будущего. Теряется наполненность и осмысленность. Такие  люди живут по принципу: «ни с

Все публикации раздела Психология отношений >>

 
Комментарии к "Коли бракує уваги"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr