Коли бракує уваги

Усім нам хочеться, щоб нас помічали, цікавились, вислуховували, але рано чи пізно ми зіштовхуємося з ситуаціями, де увагою до себе потрібно поділитись з іншим/и. І преживаємо ми ці ситуації по-різному.

Хтось у дитинстві – коли з народженням братика чи сестрички доводилося ділити любов і турботу батьків, а з часом взагалі усвідомити, що мама належить не мені, а татові, а тато мамі; чи у школі або на гуртках, де були інші діти, які так само потребували уваги вчителя чи тренера.

У дорослому віці ситуацій де ми могли б відчути свою унікальність стає ще менше. Навчаємося і працюємо ми зазвичай у груповому форматі, тобто таких як ми на курсі, факультеті, компанії чи організації десятки, сотні іноді навіть тисячі.
З появою партнера чи партнерки ми можемо відчути себе особливим/ою (хоча буває по-різному), але тут з'являються його/її батьки, які хоч і стають членами нашої родини, але зять чи невістка все-таки програє рідному сину чи доньці. Якщо з фрустрацією викликаною стосунками з батьками дружини/чоловіка можна справитись, до прикладу, живучи окремо, то при народженні дитини такий варіант вирішення є малоймовірним. З утворенням тріади (мати, батько та дитина), раніше діадні стосунки партнерів зазнають змін і, тепер, увага партнера належить не лише мені, але й новонародженому члену сім'ї. На жаль, не кожній сім'ї вдається справитися з викликами даного етапу життя.

Життя дає нам багато можливостей для зростання. Та іноді життєвий досвід людини складається таким чином, що вона з об’єктивних чи суб’єктивних причин не здатна скористатися цими можливостями. 

Така людина могла зростати в сім’ї, де вона була єдиною дитиною і вся увага батьків була для неї; досконало виконувати усі шкільні завдання, щоб отримати похвалу не лише від батьків, але й від вчителя; більше спілкуватися, до прикладу, з однолітками протилежної статі, що дозволило б їй/йому відчути свою унікальність. Такій особі може бути досить комфортно у спілкуванні чи стосунках один на один, але при взаємодії з більшою кількістю людей вона почуватиметься не зауваженою (адже увагою доведеться ділитись), відчуватиме розчарування, заздрість, ревнощі чи будь-які інші почуття, які супроводжують ситуацію, коли очікування не справджуються. Якщо людина вбачатиме джерелом дискомфорту присутність більшої кількості осіб, вона може почати уникати взаємодії з групою, зокрема, надаватиме перевагу індивідуальним заняттям перед груповими, дружнім зустрічам тет-а-тет перед компанією друзів, не виступатиме публічно. У випадках коли їй все ж доведеться бути серед групи людей, така особа намагатиметься продемонструвати свою унікальність – чи своїм виглядом, чи знаннями/вміннями, чи досвідом, чи будь-яким іншим чином привернути до себе увагу, адже для неї краще бути “білою вороною”, ніж “невидимкою”. 

Якщо це заважає чи приносить дискомфорт, важливо надати своєму досвіду нового значення і допомогти у цьому можуть наступні кроки:

читайте также:

Как правильно ссориться В любой семье время от времени возникают конфликтные ситуации и ссоры. Если ссоры никак не миновать, нужно придерживаться некоторых правил, которые помогут в решении конфликта.

Все, что мы хотим от других, мы можем дать себе сами Нередко мы можем ощущать себя нелюбимыми не потому что нам не демонстрируют любовь, а потому что мы ее не ощущаем сами. Теперь же, пребывая в состоянии любви от самого себя, мы не будем так критичны и слепы к проявлениям любви со стороны других люде

 Відслідкувати ситуації групової взаємодії, які приносять дискомфорт.

 Зауважити свої реакції (почуття, думки, переживання) щодо кожної ситуації. На цьому етапі найважливішим є питання “Що я відчуваю?”.

 Усвідомлено опрацювати ці реакції (проговорювання чи занотовування думок, почуттів, переживань). Запитання “У яких ситуаціях я відчував/відчувала себе подібним чином?”, "Які мої потреби я таким чином задовольняю?" стане у нагоді.

 У подальшому свідомо стикатися з дискомфортними ситуаціями, не використовуючи захисної поведінки, для набуття нового корегуючого досвіду (цей крок є найважливішим проте найскладнішим, тому іноді для його виконання потрібна стороння допомога).

Якщо дана стаття знайшла відгук всередині вас, запрошую поділитись своїми думками, почуттями, а можливо й досвідом у коментарях чи за допомогою повідомлення. Сподіваюсь вам було цікаво. 

Дякую за увагу! До нових зустрічей! 😉

У Психолога » Психология отношений » Коли бракує уваги
психолог

Оценка публикации
  нравится публикация?  

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии psihologiya-otnosheniy Что делать, если вы всем должны?

Понять, что вы не обязаны относиться к себе точно так же, как ваши родители и окружающие вас взрослые, когда вы были ребенком. Хорошо вспомнить слова о том, что благими намерениями выстлана дорога в ад. И если вы желаете добра вашим близким, постепенно снимайте окружающих с вашей шеи.

статья по психологии psihologiya-otnosheniy Целостный человек

Я не очень люблю модное нынче слово «самодостаточный». Если самому себе тебя достаточно, то какой тогда смысл быть в отношениях? Лично мне гораздо больше нравится слово «целостный». Кто же такой человек целостный?

Все публикации раздела Психология отношений >>

 
Комментарии к "Коли бракує уваги"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr