«Хто такий психолог і з чим його їдять» або головні міфи про психологів
» Робота з психологом, психотерапевтом » Хто такий психолог і з чим його їдять або головні міфи про психологівМабуть, жодна професія не огорнута такою кількістю міфів та домислів, як професія психолога. І все тому, що представники інших професій працюють з чимось зрозумілим та відчутним: лікарі лікують тіло, юристи вивчають та створюють закони, перукарі – стрижуть волосся. А з чим працює психолог – не зрозуміло. Як звичайна людина може собі уявити, що таке психіка, якщо навіть вчені ще не до кінця розуміють її суть, а лише розробили наукові моделі для пояснення її проявів?
От і виходить, що психолог - це якийсь загадковий напівшаман, напівлікар, напівшарлатан, який «лізе в душу», щось незрозуміле там робить – і в результаті з людиною щось відбувається.
На жаль, багато мас-медіа лише посилюють ці середньовічні погляди: коли на екрані телевізора популярний «психолог» (а насправді – псевдопсихолог) показово розповідає сидячому перед ним «клієнту» про всі його комплекси перед мільйонною аудиторією – як не повірити, що це психологи – бездушні, черстві, моторошні люди, наділені паранормальними здібностями. Звідсий ірраціональні вірування на кшталт «Психолог може розповісти про людину все, тільки подивившись на нього», «Психологія — наука на межі шарлатанства. Людська психіка до ладу не вивчена, це важко тому, що кожен індивідуальний. І що там, у підсвідомості, твориться одному Богові відомо.»
У своїй практиці та повсякденному житті я часто стикаюся з безліччю забобонів, які огортають мою професію. Колись я ідеалістично намагалася розвінчувати всі ці хибні уявлення, пояснювати людям, де і в чому вони помиляються. Потім я зрозуміла, що сперечатися марно, тому що самі ці упередження – це певний симптом.
Знайдіть свого психолога онлайн.
Історично міфи створювалися для того, щоб пояснити щось страшне та незрозуміле. Значить, там де міф – там страх і нерозуміння. Якщо людина заявляє мені в обличчя що «до психолога ходять лише слабаки!» – може, це говорить про її власний страх виявитися слабкою й безпорадною, невміння попросити про допомогу? Якщо мені говорять із сумнівом: «адже ви з клієнтом тільки за гроші проводите час, інакше ви б його і не слухали» – можливо, людина боїться виявитися не цікавою, боїться, що її відкинуть, що сама по собі вона не становить цінності?
При подібних «наїздах» мені найбільше допомагає чітке усвідомлення своєї професійної позиції. Для мене психологія – це робота у сфері послуг. І я надаю унікальну послугу – я проводжу з людиною час і будую з нею певні, психотерапевтичні відносини. У цих відносинах мій клієнт має можливість відчути щось важливе, отримати несподіваний досвід, дізнатися про себе з об'єктивного джерела (професійний психолог об'єктивний настільки, наскільки взагалі людина може бути об'єктивною), і навіть змінити свої погляди на життя, а значить і саме життя. Отже психологія – це не магія, не чаклунство, не лікування та не ремонт – це окрема послуга, лише унікальна за своєю суттю.
З такої позиції багато розхожих переконань стають очевидно нелогічними: «Психологи самі не потребують допомоги і самі собі лікарі» – звичайно, адже, наприклад, перукарі самі себе стрижуть! «Якщо психолог не може сам вирішити свої проблеми, то як він вирішить мої?» – справді, якщо стоматолог не може сам собі поставити пломбу, як він поставить мені? «Послуги психолога — для психічно нездорових людей» – правильно, а до юристів ходять тільки лузери, а до фінансових консультантів – ; тільки жебраки. І так далі.
Ще є важливий момент, чому так страшно йти до психолога – тому що це єдина професія, в якій головним вважається думка самого клієнта. Приємно прийти до лікаря – він скаже «у вас ось тут вітамінчиків не вистачає, а ось тут зайвий палець виріс – зараз відріжемо, рецепт випишемо, і все буде добре.» Майже будь-якій людині радісно, ??коли є хтось розумний, хто візьме на себе відповідальність і скаже як краще. Тому і на психологів поширюють цю лікарську модель: «Психолог здатний дати таку пораду, яка відразу вирішить мою проблему», «Син погано вчиться, я прийду до психолога, він мені розповість, що робити з сином». І не враховується один нюанс – ніхто краще за саму людину не знає, що коїться у неї в душі. І ніхто краще за саму людину не прийме за неї правильне рішення про її власне життя. Усвідомлювати ці факти дуже складно, адже це означає визнати, що ти сам зробив собі таке життя, яке в тебе є. І тільки в твоїх руках можливість міняти його чи залишити все як є. Така відповідальність - це важкий тягар, і саме тому боятися, відкидати та висміювати психологів набагато простіше, ніж прийти, та зустрітися з чимось новим про себе. Саме тому люди безоглядно довіряють себе хірургам, акушерам, нянечкам, охоронцям, а от довіритися психологу - страшно. Простіше сказати «Психолог бере гроші просто так, за розмови, і реально нікому не допомагає». Або заявити: «Сформовану проблему словами не вирішити» – та припинити будь-які спроби якось вплинути на власне життя. Знову приходимо до того, що подібна «міфотворчість» – показник внутрішніх страхів.
Але насильно психологи ні з ким не працюють, і якщо людина так активно пручається, значить просто не готова працювати, досліджувати своє життя та свій внутрішній світ. І це цілком нормально та природно. Приходьте – коли будете готові!
Наталія Трушина, психолог-консультант, психотерапевт
Останнє редагування 03-03-2024 в 02:07 за Києвом
Опубліковано на сайті 22-06-2012
» Робота з психологом, психотерапевтом » Хто такий психолог і з чим його їдять або головні міфи про психологів
