У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологічна сепарація від батьків

У Психолога » Батьки й діти » Психологічна сепарація від батьків

Психологічна сепарація від батьків

Що таке сепарація? Чому деяким батькам складно відпустити дитину від себе? З якими труднощами стикається вже доросла дитина, яка не відділилась від батьків?

Сепарація – це природний процес, який полягає у відокремленні від батьківської фігури і формуванні своєї особистості. Цей процес допомагає дитині розвивати самостійність та здатність приймати власні рішення. Він починається у півроку – рік, коли дитина починає досліджувати світ, і закінчується у 18-20 років чи пізніше. Однак часто він проходить зі складнощами або не завершується повністю. Людина, яка не пройшла сепарацію, залежить від батьків психологічно, а часто і фінансово. Вона боїться жити окремо, їй складно реалізуватись професійно та створювати свою сім’ю. Адже досить довго рішення замість неї приймали інші.

Зазвичай процес сепарації порушується, коли в житті дитини мами було або занадто багато або занадто мало. В першому випадку це тривожна, гіперопікаюча матір, яка боїться за дитину, що вона впаде і сильно травмується, якщо буде ходити по квартирі сама, що вона захворіє, якщо одягнеться так, як хоче. Що її будуть ображати бабусі, няня, вихователі і діти в садочку. Тривожна мама переносить свої страхи на дитину, вчить дитину багато чого боятись.

У такої мами дитина росте або також тривожною, яка з недовірою ставиться до світу, адже навколо скільки всього небезпечного. Страху більше, ніж бажання досліджувати світ. Дитина боїться виходити за межі зони комфорту. Також вона боїться контактувати з іншими дітьми, адже у відносинах можуть бути різні ситуації. І замість того, щоб їх вирішувати, дитина їх уникає, при цьому сама страждає від самотності. Або ж дитина намагається втекти від мами, позбавитись її контролю, зробити все по-своєму.

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

Якщо ж мами мало, дитина буде ходити за нею «хвостиком» в ті періоди, коли мама поряд замість того, щоб займатись своїми дитячими справами. Дитині буде складно відпускати маму і переключатись на інших людей, гратись з дітьми, адже у неї є страх, що мама її покине або мами довго не буде, і від цього дитині сумно.

Такі діти в дорослому віці шукають «маму» в інших людях з надією, що подруга чи хлопець нарешті будуть з ними проводити багато часу, будуть їх повністю приймати, давати все, що потрібно. І на початку відносин такі періоди дійсно бувають, особливо у відносинах чоловіка та жінки, коли є закоханість, ейфорія від стосунків. Але поступово партнер повертається до свого звичайного життя, в якому, окрім дівчини, є навчання чи робота, друзі, хоббі. А дівчина відчуває себе покинутою із-за того, що партнер приділяє їй менше часу, ніж вона очікує. В такому випадку важливо розібратись, насправді партнер віддаляється чи її очікування від нього занадто високі.

Що стосується теми фінансів, на неї теж має вплив непройдена сепарація. Адже дорослі відрізняються від дітей тим, що заробляють гроші і беруть на себе відповідальність за матеріальну сторону свого життя. Якщо дорослій людині в 30-40 років батьки регулярно допомагають фінансово, значить вона все ще залишається в дитячій позиції. Швидше за все їй страшно вийти з зони комфорту, щоб змінити роботу чи професію.

В дитинстві за таку людину всі рішення могла приймати мама, і зараз вона боїться ризикувати стабільністю, досліджувати світ чи витримувати конкуренцію, адже своєчасно не набула такого досвіду.

Якщо вона звертається до психолога, то отримує шанс підтримати свою «внутрішню дитину», щоб у неї з’явилось бажання пробувати щось нове, розширяти свої горизонти і врешті решт дорослішати. І краще робити це пізніше, ніж все життя уникати викликів і боятись проявляти себе.

Звичайно, батьки вплинули на те, наскільки Ви адаптувались до цього світу, як у Вас виходить вибудовувати відносини, чи реалізуєте Ви себе професійно. Але в дорослому віці від Вас вже залежить, чи будете Ви й далі жити за тим сценарієм, який отримали від своєї сім’ї, чи почнете рухатись в тому напрямку, на якому зможете отримувати новий досвід, розкривати свої таланти та жити так, хочете Ви.

У Психолога » Батьки й діти » Психологічна сепарація від батьків
психолог

Оцінка публікації
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
психологія roditeli-deti Помощь психолога в реабилитации ДЦП

Симметрия изначально и естественно является залогом порядка и гармонии. Многие методы физической реабилитации прямо или косвенно построены на принципе...

психологія roditeli-deti Про спонтанность, возможности, сожаление и немножко про сумасшествие

Она очень живая. Экспрессивная, легко возбудимая. Если бы я была её мамой, я бы гордилась ею и, наверное, сильно ей завидовала. Завидовала бы её молодости, её чувственности. Атаковала бы её за это.

Усі публікації розділу Батьки й діти ᐉ

 
Обговорення "Психологічна сепарація від батьків"

поки немає коментарів...


Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr