Ольга Мамедівна 2 хвилини тому: Роздуми про Еріка Берна та Альфреда Адлера
» Професійним психологам » Роздуми про Еріка Берна та Альфреда АдлераНасправді не так багато речей в житті допомагають підвищити комунікативні навички так, як допомагає це зробити трансактний аналіз Еріка Берна. Питання в результаті, на який ми очікуємо та у відчуттях, які нас супроводжують.
Ми постійно змінюємо моделі взаємодії один із одним, проте переважно робимо це неусвідомлено та не прогнозовано для нас самих.
Вміння прогнозувати результати своєї комунікації та усвідомлено переключати моделі поведінки (Дитина-Дорослий-Батько) дозволяє нам досягати того чи іншого результату. Проте чи принесе такий наслідок відчуття внутрішнього задоволення?
Відповідь - не обов'язково. Спершу потрібно розібратися чому той чи інший результат виглядає для нас привабливішим за інші варіанти розвитку подій.
Як і будь-яка практично застосована теорія трансактний аналіз може бути основою для побудови маніпулятивної моделі взаємодії з людьми( я тобі так - ти мені так, я відреагую - а ти будеш змушений зробити наступне).
Сайт пропонує психолог онлайн безкоштовно.
Це призводить до прогнозованих результатів, які часто не приносять задоволення, на відміну від психотерапії, або спілкування із хорошим спеціалістом - психологом. ....
Людина може по-різному будувати стосунки із навколишнім середовищем, проте, відчуваючи незадоволення собою та своїми діями, варто пам'ятати, що є ціла когорта людей, які не один рік життя вивчали можливості такої взаємодії з відчуттям внутрішнього задоволення. Думаю, ви здогадалися, що називають таких людей - психологи.
Чому А.Адлер був би задоволений Грою Престолів?
Проводячи деякий час в списку знаменитих учнів Фрейда, Адлер закцентував свою увагу на важливості порядку народження в сім'ї для визначення майбутніх життєвих стратегій. Старші діти повинні бути більш відповідальними, молодші- капризними та свободолюбивими і т.п. Звісно це все умовно і ця теорія не принесла йому такої слави як компенсаторна теорія особистості.
У відповідь на запитання Брандона Старка:
Сомнения, на границе души и разума Сомневаться для меня – это жить в вечном состоянии невротического сомнения относительно своей правоты перед самим собой. Невротик, да и только...
Религия и психотерапия: возможен ли кентавр? - М.В.Розин И религия, и психотерапия имеют дело с душой человека, помогают ему осмыслить свою жизнь и справиться с трудными ситуациями...
запитати психолога онлайн-Чи буду я ходити?
Пролунало:
-Ти будеш літати.
Зараз це запитання і відповідь повторилися у фінальному епізоді.
-Всі карлики - бастарди в очах батьків, - лунало неодноразово з вуст ще одного персонажу, який мені, признаюсь, імпонував найбільше.
Стівен Кінг також солідарний зі мною в цьому плані, заявивши напередодні про свою версію завершення культового серіалу (прочитайте самі яку версію він висунув). Вислів про карликів і бастардів закликає до внутрішньої боротьби, щоб знайти особистісний ресурс для реалізації досягнень. "Я хотів, щоб ти помер, але ти не хотів помирати. Я це поважаю", -говорив Тайвін Ланістер до свого низькорослого сина. "Навіть маленька людина здатна відкидувати велику тінь", - говорив Варіс до свого друга. "В престоли або виграють, або помирають",- промовляла Серсея Ланістер в далекому першому сезоні.
Безумовно Мартін знайомий із відомими психологами та їхніми теоріями, що не може мене не втішати.
Читаючи художню літературу, переглядаючи фільми та слухаючи заяви авторитетних для багатьох верств населення людей, я часто розчаровуюсь. Розчаровуюсь, зустрічаючи повне ігнорування психологічних процесів та закономірностей у своїх висловлюваннях, судженнях та умовиводах. Часто як і в зарубіжних, так і в українських письменників зустрічаються кінцівки, які, м'яко кажучи, вибивають із колії.
Звісно все не ідеально і у Мартіна, проте врахування набутих у психології знань - це більш ніж достатньо. Можливо, знаючи про важливість своєї роботи, Альфред Адлер посміхається десь у іншому світі)
Опубликовано 2020-07-24 в 07:27
Опубліковано на сайті 15-03-2020
» Професійним психологам » Роздуми про Еріка Берна та Альфреда Адлера
