Моє життя закінчилося, коли померла мама
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
| Тетяна Миколаївна Фаворова психолог Харків 15-03-2024 18:54:44 |
Доброго вечора, пані. Дозвольте виразити своє співчуття. Ніхто у горі не повинен лишатись наодинці із собою. І вам, як ніколи, зараз потрібно відчуття, що ви не сама, що є люди, дорогі вам, окрім мами.
Горювання це процес, що потребує часу. Це шлях, на якому людина проходить крізь невіру, відчай, заперечення, завмирання, заперечення. І тільки тоді, коли пройдені всі ці етапи, приходить прийняття. Бо ціль у горювання одна - стати здатним відпустити людину. Бо смерть неможливо відмінити. Рано чи пізно вона прийде до кожного з нас. Як би це зараз не прозвучало для вас, ваша мама була вже в достатньо поважному віці і довго хворіла. Тож, щоб не стало останньою краплею, вона, так чи інакше пішла б. Можливо пізніше, але все ж таки. І не в тому винні. Зовсім не ви. Ви кажете вона відчувала себе самотньою, попри те, що поряд були діти. Значить то був її вибір. Ви тут ні до чого. Її вибір і її відповідальність. Прийміть це. Не все у вашій владі. І намагайтеся повернутися до тих, хто зараз лишається поруч. Не йдіть від них так, як пішла від вас мама, у мовчанні. а якщо не відчуваєте достатньо сил, зверніться по допомогу до психолога, або пошукайте групу підтримки. 
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 15-03-2024 20:53:31 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Співчуваю втраті. Смерть батьків, а тим більше мами - це завжди трагедія. Але зазначу, що Ваші переживання мають всі ознаки патологічного горя. А це потребує співпраці з психологом. Бо Ваше сприйняття ситуації дещо викривлене. По-перше, мама - НЕ МОЖЕ бути Вашою душею (звучить поетично, але до реальності відношення не має), в неї була своя душа, а у Вас вона СВОЯ. По-друге, Ви НЕ Є Господом Богом, щоб мати можливість рятувати людей. Навіть лікарі за це не беруться і кажуть, що роблять ВСЕ, що можуть, а інше - то справа Бога. По-третє, переживання почуття провини - це необхідний етап в горювання, але придумувати собі зайву провину, якої не має і не було - НЕ Є правильним. Ковід - не Ваша провина, це ДОЛЯ мами. І те, що лікарі прогледіли хворобу - теж ДОЛЯ. Це не можна було змінити. Якщо в чомусь завинили перед мамою - попросіть подумки в неї вибачення. Вона, впевнений, ВЖЕ Вас вибачила - і це тільки щоб Ви в цьому переконалися. По-четверте, жити поряд із могилою, постійно там бувати, це НЕ ТЕ, чого б бажала Ваша мама. Я в цьому впевнений. І це не про життя, точно.
|
| 24-03-2024 21:13:28Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 362849 для Тетяна Миколаївна Дякую Вам за відповідь., Тетяна Миколаївна. Але як же '.бути, коли відпускати маму не хочеться. Рідні є, але вони не можуть замінити мені маму. Їм по своєму важко, для чого нав'язувати їм мій біль, в них свого болю достатньо. |
| Тетяна Миколаївна Фаворова психолог Харків 24-03-2024 21:40:47 |
Бачте, складається така ситуація, або Ви відгорьовуєте, відпускаєте маму й живете далі, або Ви назавжди лишаєтеся зі спогадами про неї у горі. І іншого вибору не має.
Я, як мати двох дівчат можу впевнено сказати, я їх народжувала й вирощувала не для того, аби вони вбивалися на моїй могилі. Я хочу, аби вони були щасливі, зі мною, чи без мене. Ба більше, я б рахувала, що не впоралася зі своїми материнськими обов'язками, аби це, не дай Боже, сталося. Батьки йдуть, діти лишаються - цього не відмінити, це аксіома. І хто я така, щоби замахуватися на закони всесвіту) Порозмірковуйте над тим, навіщо Вам таке невтішне горе? Що Ви з того маєте? Авже щось за цим стоїть...
|
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем
Как говорить с ребенком о смерти?
Все, что связанно со смертью в нашем западном обществе принято как-то больше утаивать, умалчивать. Но с точки зрения психологии, этот подход замалчивания крайне неверен. Более того, разрушителен.
Суицид: что происходит до и как быть после
Самоубийство, как явление, существовало во все века и во всех традициях. Удивительно, но были зафиксированы даже случаи самоубийства животных.
Горе утраты. Советы, которых стоит избегать.
Вопрос на форуме: «У подруги умерла дочь. Как себя вести?» Многие люди, впервые столкнувшиеся с тяжелейшим из всех испытаний - утратой ребенка, конечно же умирают какой то частью своей души... Это настолько страшное испытание ...
Як говорити з дітьми на незручні теми: Смерть!
Говорити з дітьми про смерть важко. Зазвичай батьки бояться розмовляти з дітьми на такі теми, щоб не травмувати та не налякати їх. Та чи справді такі розмови лякають дітей? Мовчання лякає дітей значно більше! Як сприймають смерть діти у різні періоди свого розвитку?
Как говорить с детьми о смерти
Как говорить с ребенком о смерти, в каком возрасте малыш способен постичь свою смертность, и как сделать так, чтоб это осознание не стало для него шокирующим?
