С самого детства и до сих пор терплю унижения из за огромного роста 192 см и веса 75 кг
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
С самого детства и до сих пор терплю унижения из за огромного роста 192 см и веса 75 кг
| Марія Радченко психолог Дніпро 06-03-2025 01:43:04 |
4
Оксана Юрьевна Селезнева Ірина Василівна Гуральчук Володимир Анатолійович Тарасенко Здравствуйте. Сочувствую, что Вам попалось такое окружение, в котором адекватно не воспринимается нормальный для человека рост и вес. 192 - нормальный высокий рост, который во многих культурах считается чем-то нейтральным, или положительным для мужчины. 75 кг - нормальный вес для такого роста, не избыточный (по ИМТ если считать). В магазинах действительно может быть сложно найти одежду человеку не средних параметров. В зависимости от региона проживания и бюджета, можно попробовать секонд-хенды, интернет магазины или магазины одежды больших размеров. Если есть финансы, то можно некоторые вещи шить себе на заказ. Ну, и продавцы не имеют право выгонять, даже если у них вещей Вашего размера нету, можно на такие магазины негативный отзыв написать, и ходить в другие. То, что на крупных мужчин в первую очередь нападают в драках, к сожалению, правда. Тут из практических советов можно походить на курсы самообороны и носить с собой газовый баллончик/электрошокер, чтобы можно было физически защитить себя. А что по психологической части. Вы пишете, что "терпите унижения". Но ведь можно не терпеть унижения, а реагировать на нарушение своих границ соответствующим образом. Можно отвечать также резко и подшучивать над собеседником (если контекст и настроение позволяют так делать), можно ограничить контакты с человеком, который пытается унизить (например, если это вынужденное общение с теми же коллегами, а рабочим местом Вы по своим причинам дорожите), можно вообще не общаться с теми людьми, которым чем-то не угодили Ваши параметры. Ну и, конечно, лучше всего посетить психолога, чтобы поработать над самовосприятием и принятием своего тела. Общество не должно быть прокрустовым ложем, но и Вы себе не должны быть палачом и ненавидеть себя за то,что Вы имеете свои физические особенности. Скорее всего, у Вас много навязанных установок от воспитывавших Вас людей, которые и привели к дисморфофобии и депрессивному состоянию, тут нужна помощь специалиста. 
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 06-03-2025 03:46:50 |
4
Ірина Василівна Гуральчук Володимир Анатолійович Тарасенко Марія Радченко Павел, у Вас прекрасный рост. Высокий, спортивный мужчина - это мечта всех девушек. Главное - не сутулиться. Просто с окружением Вам не повезло. Это не Вы слишком большого роста, а наоборот, они - мелковатые гномы. (В Голландии Вы слились бы с толпой). Многие известные мужчины - братья Кличко, Бен Аффлек, Ли Пейс и еще много много мужчин ростом выше 190 см, Рост экс-президента Америки Авраама Линкольна составлял 193 см, Кстати, результаты проведенного недавно исследования подтвердили гипотезу о том, что более высокие кандидаты в президенты чаще всего получают больше голосов. Люди высокого роста считаются более влиятельными, здоровыми и умными и имеют больше шансов получить назначение на должность, замещаемую на конкурсной основе. Уровень заработка у них тоже выше, чем у остальных. Возможно, высокий рост подсознательно ассоциируется с "величием" и "влиятельностью" – двумя неотъемлемыми качествами настоящего лидера. Вашим ростом надо гордиться, а не комплексовать. Проблема не в росте, а в Вашей низкой самооценке, которую Вам навязывают окрухающие.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 07:22:02 |
2
Марія Радченко Здравствуйте. Вы с детства страдаете от унижений из-за Ваших параметров и не знаете как с этим жить, и Вам очень больно, ведь свой рост Вы не можете изменить. Вам бы хотелось чтобы издевательства, унижения и оскорбления закончились, поскольку как и любой человек хотите хорошего отношения от других людей, и чтобы Вам не делали больно. Скажите, пожалуйста, лично Вы стали бы издеваться, унижать, оскорблять человека за его рост и вес? Можете предположить такое, что настоящая причина издевательств — не рост и вес, а моральные качества тех людей, которые так поступают? А это уже не имеет никакого отношения ни к Вам, ни к Вашему росту и весу. Похоже, у Вас укоренились убеждения, что Вы заслуживаете плохого отношения по причине Ваших параметров. И в первую очередь нужно с этим разбираться и менять отношение к самому себе. Каждый человек достоин любви, уважения и доброго отношения, не зависимо от каких либо параметров. В первую очередь важно принять себя такого как есть без негатива. Тогда и будет возможность спокойно и уверенно отстаивать себя, давать отпор обидчикам или попросту игнорировать их, а также выбирать окружение, которое будет относиться к Вам по доброму и с уважением. Как Вы сами к себе относитесь и что думаете о себе?
|
| 06-03-2025 08:35:43Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378788 для Марія Радченко в любом окружении одно и тоже. Как можно ограничиться от людей на улице, которые ,просто проходя мимо, тычут пальцем.Кстати при таком росте нормальный вес 95-100 кг. А как я должен отвечать на оскорбления родителей по поводу роста? В любом коллективе одно и тоже. Стоит мне только войти в помещение где незнакомые люди, как через минуту-пять начинаются приколы, шуточки, подколы, тупые анекдоты или сразу оскорбления. Очень часто в школе учителя выводили меня к доске со словами: "Смотрите дети, какая глиста! Два метра безобразия выросло, а стих не выучило". В магазинах с одеждой не проблема, мне просто не дают её купить. Рядом сразу же появляется минимум две или больше продавалки, которые не отходят ни на шаг и постоянно повторяют, что для меня у них ничего нет. Но вот парадокс: стоит мне зайти в тот же магазин не самому, а с нормальным человеком(нормального роста) как сразу всё нормально и кучу вещей на меня сразу от куда то находятся. В драках на меня никто один на один не нападает, только толпой и когда я один. При этом говорят что просто бьют за рост. А на приём к психологу я не иду потому что не хочу ещё и там слушать насмешки |
| 06-03-2025 08:50:55Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378789 для Ирина Константиновна Ну на счёт девушек Вы не правы. Девушек от меня воротит. У меня никогда не было отношений с девушкой, которая мне бы нравилась. Только с теми, кто соглашался быть со мной, и то не долго. Все девушки ,с которыми я встречался, стеснялись находиться возле меня на людях, а тем более показать окружающим, что мы пара.А мечта девушек - это пузатые бородатые сыночки богатых папочек, которые их унижают и ноги об них вытираю. Те имена, что вы назвали - это единичные исключения А нулевая самооценка это уже последствие..... Я бы пол жизни отдал, что бы быть хоть чуть ниже.... |
| 06-03-2025 09:08:10Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378790 для Ірина Василівна если чесно, я давно привык к такому отношению.... мне не нужно хорошего отношения от людей, просто чтобы они не обращали на меня внимания....Лично я никогда не издевался над людьми с физическими отклонениями, потому что знаю каково это. Я не верю, что все окружающие не правы, а я нормальный. Все, кого я знал в течении жизни, говорили мне одно и тоже: "глиста, шпала, палка говно мешать, х...ня длинная и т.д. ( не буду писать матюки....) Что я о себе думаю? Раз я у людей вызываю такие чувства и эмоции, такое отвращение и ненависть, значит него мне землю топтать и воздух переводить Ненавижу себя |
| 06-03-2025 09:10:37Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378790 для Ірина Василівна Единственное что меня успокаивает, это самолинчивание |
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 06-03-2025 09:18:02 |
|
| 06-03-2025 09:27:11Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378797 для Віталія Юріївна Звісно я хочу. І в спортзал теж хочу. Пару років назад я вирішив піти туди...Краще б одразу застрелився..... Навіть прибиральниця посміялась..... |
| 06-03-2025 09:29:02Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378797 для Віталія Юріївна До речі обіди я ні на кого не тримаю. На правду не можу образитись |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 09:29:25 |
1
Мой комментарий может быть воспринят как провокация и вызовет, возможно, негативную реакцию. Я это пишу не для того, чтобы Вас оскорбить, а чтобы дать возможность взглянуть на ситуацию под иным углом, чтобы Вы могли разобраться в проблеме, которая Вас беспокоит, или хотя бы увидели направление. цитата:
А мечта девушек - это пузатые бородатые сыночки богатых папочек, которые их унижают и ноги об них вытираю. Тогда не странно, что в Вашем окружении люди, которые оскорбляют, унижают, и издеваются. Подобное, как известно, притягивает подобное. Вопрос в том, что Вы хотите с этим делать — оставить все как есть и обвинять в Ваших проблемах природу и плохость других людей? Или разбираться в причинах, почему Вы так относитесь к себе и к миру, и менять это, чтобы Ваша жизнь и отношения с другими улучшились. И одно и другое возможно, вопрос в том, что Вам больше подходит.
|
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 06-03-2025 09:33:04 |
Уточніть, будь ласка, ви продовжуєте ходити в спортзал?
цитата:
Краще б одразу застрелився..... Ви продовжуєте жити з батьками? Чим ви зайняті по життю? Щодо образ,от коли ви почнете відчувати і легалізовувати свою злість, тоді й станеться "прорив". Рекомендую вам звернутися в індивідуальну роботу.
|
| 06-03-2025 09:45:50Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378800 для Ірина Василівна Ни в коем случае не хотел Вас обидеть. Прошу прощения, если оскорбил Вас.Такое моё мнение основано на словах самих девушек, которых я лично знал и я это всё слышал от них лично Я никогда не отвечал людям негативом на негатив, а просто воспринимал это как должное ихние слова Просто хочу жить как все нормальные люди, чтоб в меня пальцем не тыкали на улице.... Хочу без отвращения смотреть в зеркало |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 09:48:23 |
|
| 06-03-2025 09:55:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378802 для Віталія Юріївна В спортзал звісно не ходжу. Від батьків я пішов як тільки закінчив школу.Розумієте, прокидаюсь з ранку, в нормальному настрої, бадьорий, з посмішкою... Виходжу на вулицю на роботу чи по справах і вже до обіду декілька людей мені нагадають яка я потвора.... В магазині, в транспорті, зустріну когось знайомого.... І чомусь кожен вважає своїм обов"язком нагадати мені про мій зріст.... |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 06-03-2025 10:02:09 |
👍 лучший ответ! Доброго ранку Павел.Впевнена, що проблема, як це не дивно, не у Вашому зрості. Просто зріст - відіграє роль тригера, бо одразу притягує до себе увагу як зовнішній подразник. І те, що відбувається з Вами, одночасно, і складніше, і простіше. Складніше, бо зрозуміти деякі речі без абсолютної зміни сприйняття оточуючого світу та себе, дуже нелегко. А простіше - це вже, коли перестаєш сприймати себе лише як фізичне тіло та свідомість і усвідомлюєш, що є не лише рівень того, що ми бачимо і чуємо, а ще й рівень того, що ми несвідомо відчуваємо. Це рівень наших відчуттів, які ми не контролюємо. Але які змушують нас у той, чи інший спосіб реагувати. От Ви пишете, що люди з вадами викликають у Вас лише співчуття, бо Ви знаєте як це бути на їх місці. Тобто, Ваші страждання, певною мірою, зробили Вас більш чутливим до болі інших. Отже, як це не дивно, але ті самі люди, що ображали Вас, окрім спричинених Вам образ, змусили Вас внутрішньо сильно змінитися, і... Не лише в поганий бік... І ось тут починається те складне, яке дуже важко пояснити в переписці. Цей світ дуже неоднозначний. В ньому діють певні закони, яким ми всі підпорядковуємося, знаємо ми про ці закони, чи ні. І це закони внутрішніх зв'язків між всіма живими істотами і їх взаємодії, насамперед, на рівні підсвідомості. От як Ви думаєте, чому маленька дитина може з радістю піти на руки до незнайомої людини, яка просто тихенько посміхається до неї? Але у той же час, до людини знайомої, яка кличе до себе, дає їй іграшки, голосно зазиває, вона не лише не піде, але й почне сильно відбиватися та плакати? Відредаговано автором 06-03-2025 10:03:36
|
| 06-03-2025 10:06:07Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378805 для Ірина Василівна Своими глазами.....Да я уже особо и не смотрю ни на себя, ни на мир, ни тем более на окружающих Был период, когда я пытался относиться к себе хорошо. Следил за своим внешним видом, пытался хорошо красиво одеться, выходил на улицу, ходил на какие то мероприятия, даже пытался знакомиться с девушками, старался быть на позитиве.... Но всё это заканчивалось одинаково. Тем что я слышал фразы в свою сторону типа: "Куда это чучело вырядилось? " "Какое нарядное пугало" и т.д. |
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 06-03-2025 10:06:30 |
цитата:
В спортзал звісно не ходжу. Як на мене,то неможливо змінити щось,якщо діяти своїм звичним способом. цитата:
вже до обіду декілька людей мені нагадають яка я потвора.... Зовнішнє - маркер внутрішнього. Вибирайте собі психолога і починайте працювати над собою. Удачі
|
| 06-03-2025 10:15:25Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378811 для Віталія Юріївна Я заходжу в спортзал, одразу всі звертають увагу, сміються, показують пальцем і пошепки між собою ( але щоб я чув) : "Що він тут забув? Мабуть прибиральник? Чого він лізе на ті тренажори? Йди от сюда, не позорся?"А Ви би ходили на моему місці? |
| 06-03-2025 10:17:53Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378808 для Алла Григорівна Ви правильно сказали: Мій зріст - це зовнішній подразник для оточуючих.Я не хочу щоб на мене звертали увагу, бо ця увага завжди негативна ЗАВЖДИ!!!! |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 06-03-2025 10:19:30 |
|
| 06-03-2025 10:20:29Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378811 для Віталія Юріївна Щоб Ви зрозуміли що я відчуваю, уявіть що Ви підстриглись наголо і пішли на вулицю в одних трусах |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 10:23:06 |
Хочете щоб ми Вас жаліли? Чи щоб велися на Ваше самолінчування і страждали разом з Вами?
Хотілося б, але немає можливості:) Людина не народжується з навичкою оцінювати себе чи світ якимось чином, позитивно або негативно. Ми отримуємо фільтри сприйняття себе, інших людей і світу від значимих дорослих в дитинстві (батьки, опікуни). І коли це якісь крайнощі, то в дорослому віці людина застрягає в цих переконаннях, які вона отримала від свого оточення в дитинстві, її самість не може крізь них пробитися. Тоді потрібна ціленаправлена робота над собою щоб щось змінити. Хто відносився до Вас в дитинстві з осудом? Яку допомогу Ви насправді хотіли б отримати від психологів?
|
| 06-03-2025 10:23:50Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378816 для Володимир Анатолійович Имел опыт общения с психологом в приватной беседе ( не по его профессии , а просто разговор) |
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 06-03-2025 10:25:17 |
цитата:
Щоб Ви зрозуміли що я відчуваю, уявіть що Ви підстриглись наголо і пішли на вулицю в одних трусах Це ваші відчуття і ваша відповідальність. Вам 36,ви відповідаєте за те,як ви відноситеся до себе і що ви робите зі своїми фрустраціями. Справа не в зрості,а в тому як ви будуєте контакт з собою і з людьми. Втретє, рекомендую почати роботу над собою в індивідуальній роботі з психотерапевтом. Відредаговано автором 06-03-2025 10:35:18
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 10:32:14 |
Жаль, что вы в детстве столкнулись с таким издевательством, насмешками. И дело тут не в росте, а в том, что окружение неадекватное было. И травму вы получили сильную.
Но детстве закончилось и дальше, я предположу, вы уже невольно подсознательно ищете подтверждение, что да, с вами не все ок и люди вокруг неадекватные. Нашей психике это важнее, чем что-то новое в картинке мира - убедиться, что я прав и люди такие травят меня. У вас отличный рост для мужчины и думаю вы просто не замечаете интереса к вам, зато четко "выискиваете" тех, у кого проблемы с вежливостью и адекватностью. цитата:
Только с теми, кто соглашался быть со мной, и то не долго И это нормально. Даже у самый красивых и успешных есть невзаимные чувства. Но. Вы это все сводите к своему росту. Плюс не замечаете, что и вам девушки чем-то не понравились. Возможно сейчас уже дело не в росте, а в том, как вы проявляетесь. Понятно, что когда хорошего опыта отношений нет, то сложно быть позитивно настроенным и испытываться теплые чувства к окружающим, но сейчас вы невольно можете транслировать отвержение людям и они в ответ делают это же. Посмотрите вокруг - встречаются, женятся, рожают детей с мужчинами, кто ну оооочень далек от того, чтобы его можно было назвать даже симпатичным. После 30 вообще уже меньше смотришь на внешность и больше на качества и как ты чувствуешь себя рядом с человеком. Я вам очень рекомендую работу с психотерапевтом. И это будет длительная работа. Но вам нужно и опыт свой прожит негативный, и получить другой опыт отношений, с психологом, для начала. И понять, как вы сейчас строите общение и что транслируете другим.
|
| 06-03-2025 10:32:34Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378818 для Ірина Василівна З осудом??? Мене в 11 років продали сусіду за чекушку самогону, щоб той запрягав мене в плуг замість коня. Думаєте я брешу??В моєму дитинстві кусок хліба треба було реально заробити! Дякую, я зрозумів що у всьому винен лише я. Дякую Вам))) |
| 06-03-2025 10:33:23Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378820 для Віталія Юріївна Дякую, я все зрозумів |
| 06-03-2025 10:38:12Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378821 для Валентина Михайловна То есть все же вы вызывали интерес у девушек и они готовы были быть с вами, но чем-то не понравились вамВы не поняли меня, Всё наоборот |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 10:38:43 |
цитата:
З осудом??? Мене в 11 років продали сусіду за чекушку самогону, щоб той запрягав мене в плуг замість коня. Думаєте я брешу?? Хочете про це поговорити? цитата:
Дякую, я зрозумів що у всьому винен лише я.
|
| 06-03-2025 10:42:52Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378826 для Ірина Василівна ой поверьте, мне вообще не смешно....рад что хоть вас повеселил.... Спасибо Вам и простите что занял Ваше время Теперь точно знаю, у психолога мне делать нечего Спасибо |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 10:43:13 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 10:49:42 |
"и мои отношения не были дольше месяца, меня бросали"
А почему вы решили, что вас бросали из-за роста? Если девушки не проявляли интереса, то как были отношения, пусть даже и месяц? Значит интерес был. А по какой причине он прошел, можно понять в психотерапии
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 06-03-2025 10:57:52 |
А Ви не замислювалися, чому Вам легше стає, коли Ви починаєте себе дуже сильно звинувачувати та знецінювати? Чому самоприниження дає Вам можливість якось жити далі?
Як на мене, відповідь криється в перших словах Вашого звернення на форум "Всю жизнь терплю унижения издевательства оскорбления из за своего роста. От родителей, родственников, учителей в школе и институте, от коллег и начальства..." Де ключові слова, як на мене: "От родителей" Якщо я правильно зрозуміла, перші приниження та образи були саме з боку батьків? Хто такі батьки? Це ті, хто повинні задовольнити в дитини, насамперед, базові потреби в любові та сомоцінності. Тобто, саме вони є критерієм сприйняття себе та оточуючого світу. І якщо замість програми любові закладають програму агресивності, вона, програма, потім несвідомо "проростає" в їх дитині і з віком починає розвертатися до всіх оточуючих. Змушуючи тих самих оточуючих реагувати не на Ваш зріст, а саме на цю програму, закладену ще з дитинства батьками. І що, в такому випадку, робить самоприниження та самозвинувачення? Програма агресії проти оточуючого світу розвертається по відношенню до Вас. І Ви у такий спосіб трошки гармонізуєте несвідомо стосунки з оточуючими, але... Непомітно знищуєте себе .. Що робити? На моє.твнрде переконання, потрібне повне "перезавантаження" от тієї самої батьківської програми. Я не збираюся Вас ні в чому переконувати. Адже, тільки Ви самі можете зробити вибір: продовжувати так жити і далі, занурюючись все глибше у самознищення, чи іти в тривалу терапію попри страх бути висміяним. Бо це Ваше життя, яке за Вас ніхто інший не проживе. Єдине, додам. Спробуйте порівняти страх бути ще раз висміяним, коли Ви через таке і так проходите майже кожного дня (що аж зовсім не обов'язково) і велетенський шанс повністю все змінити. А на мою думку, змінити все, цілком реально. І ще хочу додати. Є поняття резонансу, а психологи не лише спеціалісти з різним рівнем професійності та досвіду, але й також живі люди. Тому той самий закон взаємодії може проявити себе і на цьому форумі в контакті з тими, з ким певні програми резонують. Не варто все перебирати на себе, повірте. Відредаговано автором 06-03-2025 11:08:32
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 10:59:39 |
1
Здається, Ви не відповіли на запитання, яку допомогу від психологів Ви хотіли б отримати? Чому вирішили пропустити це запитання? "ой поверьте, мне вообще не смешно...." А як Вам? "рад что хоть вас повеселил...." Я не відчуваю веселощів. Відчуваю бажання зрозуміти та допомогти розібратися в ситуації. "Спасибо Вам и простите что занял Ваше время" Будь ласка. За що Ви вибачаєтеся? Ви звертаєтеся по допомогу, а ми допомагаємо по своїй волі і з власного бажання приділити цьому свій час. "Теперь точно знаю, у психолога мне делать нечего" Тобто до певної визначеності для себе Ви все ж прийшли. Хочете поділитися тим, що стало причиною такого висновку? У Вас ще залишилися запитання до психологів сайту?
|
| 06-03-2025 11:24:40Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378841 для Ірина Василівна Я хотел поговорить с человеком который меня поймет.... |
| 06-03-2025 11:27:47Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378839 для Алла Григорівна Вибачте, але я зовсім Вас не зрозумів |
| 06-03-2025 11:33:36Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378841 для Ірина Василівна Я хочу быть нормальным человеком. Я не живу , а существуу. Такое состояние у меня уже много летХочу научиться хоть немного хорошо относится к себе. Хочу заходить в магазин и выходить от туда с покупкой, а не бежать с мыслью о том, что я не достоин и не заслуживаю иметь какую нибудь хорошую вещь. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 06-03-2025 11:35:10 |
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 11:37:29 |
1
цитата:
Я хотел поговорить с человеком который меня поймет.... цитата:
Я хочу быть нормальным человеком. Я не живу , а существуу. Такое состояние у меня уже много лет
|
| 06-03-2025 11:41:34Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378858 для Алла Григорівна Из хорошего: На новый год и день рождения я получал подарок, хоть и маленький дешёвенькийИз плохого: за мелейшие проступки били хлополкой для ковров по морде до крови, в 11 классе нашли в кармане презерватив и пообещали отрезать член, когда слёг с гриппом отец выгнал из дому, думая что я наркоман и у меня ломки..... Когда-то в детстве продали в плуг вместо коня... |
| Марія Радченко психолог Дніпро 06-03-2025 11:46:20 |
цитата:
Кстати при таком росте нормальный вес 95-100 кг. цитата:
В драках на меня никто один на один не нападает, только толпой и когда я один. При этом говорят что просто бьют за рост. цитата:
В магазинах с одеждой не проблема, мне просто не дают её купить. Рядом сразу же появляется минимум две или больше продавалки, которые не отходят ни на шаг и постоянно повторяют, что для меня у них ничего нет. Но вот парадокс: стоит мне зайти в тот же магазин не самому, а с нормальным человеком(нормального роста) как сразу всё нормально и кучу вещей на меня сразу от куда то находятся. Психолог над Вами смеяться не будет, потому что психологи нужны для того, чтобы помогать людям решать их проблемы, а не унижать их. так что очень рекомендую обратиться за помощью.
|
| 06-03-2025 11:46:39Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378860 для Ірина Василівна Вибачте, але я не знаю як відповісти правильно. |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 11:53:46 |
"Из хорошего: На новый год и день рождения я получал подарок, хоть и маленький дешёвенький
Из плохого: за мелейшие проступки били хлополкой для ковров по морде до крови, в 11 классе нашли в кармане презерватив и пообещали отрезать член, когда слёг с гриппом отец выгнал из дому, думая что я наркоман и у меня ломки..... Когда-то в детстве продали в плуг вместо коня..." Те, що Ви описуєте, справді жахливо і такий досвід закономірно міг стати причиною негативного ставлення до себе і світу. Важливо щоб Ви мали можливість все наболіле виразити в безпечному просторі. Для цього може підійти індивідуальна співпраця з психологом, коли будете готові. Можна писати і на форум, виписувати в щоденник, виражати свої емоції через творчість. При цьому всьому розуміти, що цей досвід не мусить визначати Ваше майбутнє і теперішнє. Ви можете прожити, випустити накопичені образи, відділити себе, своє Я від цього. Як почуваєтесь зараз, коли поділились цим? Чи відчуваєте що Вас зрозуміли і почули? Що викликає найбільше хвилювання саме зараз?
|
| 06-03-2025 11:53:46Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378865 для Марія Радченко В магазине я эту вещь держу в руках, вижу что она на меня. Продавец говорит, не трогай, это не для тебя! "Тебе же сказано, на тебя ничего нет!" |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 12:00:25 |
|
| 06-03-2025 12:05:34Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378869 для Ірина Василівна Почуваюсь так само, як і раніше. Я розповів лише мізерну частинку. Так би мовити квіточки...Зараз я відчуваю Ваше добре ставлення, Ви мене почали розуміти) Якоїсь обіди з дитинства я особливо не відчуваю. Найбільше що мене турбує, те, що я впевнений що нічого хорошого я не заслуговую, що в мене було нормальне дитинство. Але коли я комусь розказую про своє дитинство, то люди або сміються з мене, або починають плакати, а мені якось байдуже. |
| Марія Радченко психолог Дніпро 06-03-2025 12:07:21 |
цитата:
В магазине я эту вещь держу в руках, вижу что она на меня. Продавец говорит, не трогай, это не для тебя! "Тебе же сказано, на тебя ничего нет!" 1) Жаждущий справедливости. Просите позвать администратора, и цитируете ему то, что сказал продавец. Вряд ли это изменит отношение продавца к Вам, но он скорее всего получит штраф за хамство. 2) Настойчивый. Если Вам говорят, что нет вещей на Вас, спрашивать "А если найду?" (условно говоря, как когда спрашиваешь, есть ли вещь на складе, и она магическим образом оказывается) 3) Саркастичный: - Эта вещь не для тебя! - А для кого? - Эта вещь не для тебя, уходи. - Вы не хотите, чтобы я купил у Вас вещь? Почему Вы не хотите, Вы же продавец, а продавцы вроде как хотят продавать вещи... 4) Англичанин: Уходить молча, по английски, и искать нормальный магазин или заказывать вещи в интернете. 5) Избегающий: Пока не проработали с психологом свои комплексы, можно брать с собой друга или подругу, чтобы с Вами общались нормально. Но это полумера.
|
| 06-03-2025 12:12:04Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378874 для Валентина Михайловна Я понимаю, в это трудно поверить. Меня хватает на 2-3 магазина и всё, я ухожу. Когда уже крайняя необходимость, то я беру кого нибудь с собой и тогда, почему то, всё нормально. Никто не верил, пока лично не убедились.Да и не в магазинах дело, это как один из примеров. Подобных случаев очень очень много было и я не понимаю, почему так |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 12:13:11 |
цитата:
Але коли я комусь розказую про своє дитинство, то люди або сміються з мене, або починають плакати, а мені якось байдуже. "Найбільше що мене турбує, те, що я впевнений що нічого хорошого я не заслуговую, що в мене було нормальне дитинство." Чому Ви впевнені, що нічого хорошого не заслуговуєте? Що потрібно для того щоб заслуговувати? Чому хороше потрібно заслуговувати, а, наприклад чому воно не може бути просто базою? "в мене було нормальне дитинство." Що означає нормальне дитинство у Вашому розумінні? Уявіть що у Вас є дитина — якби у Вашої дитини було таке саме дитинство як у Вас, вважаєте, що це було б ок?
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 12:15:02 |
|
| 06-03-2025 12:19:04Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378877 для Марія Радченко Магазины пол беды. Еду в маршрутке стоя , конечно согнувшись. И все сидячие с улыбкой любуются как я мучаюсь. Но это тоже ерунда. На улице любой пьяный, любой горник, каждый считает свои долгом доколупаться до меня. Через минут он рыгает кровью но вслед мне кричит: "Х....ня длинная" |
| 06-03-2025 12:19:55Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378880 для Валентина Михайловна Всё, по несколько раз |
| 06-03-2025 12:21:02Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378880 для Валентина Михайловна При этом купив 2-3 вещи |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 12:21:53 |
|
| 06-03-2025 12:27:34Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378879 для Ірина Василівна Розказував бо мене запитували. У відповідь я нічого не очікував. Просто відповідав на запитання. Такі питання мені задавали не багато людей.Для своєї дитини я б зробив би найщасливіше дитинство, щоб вона ніколи не пережила того що я. На інші питання я не можу відповісти. Не знаю як |
| 06-03-2025 12:30:19Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378885 для Валентина Михайловна Вибачте, я не спеціаліст по магазинах, але доброзичливого виразу обличчя я не зустрічав. |
| 06-03-2025 12:33:02Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378885 для Валентина Михайловна Ви хочете перевірити? Я Вас запрошую. Або можемо провести такий експеримент в будь-якому іншому місті та магазині. Спочатку я зайду сам, а потім з Вами |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-03-2025 12:35:36 |
цитата:
Вибачте, я не спеціаліст по магазинах, але доброзичливого виразу обличчя я не зустрічав. Если везде вы встречаете одну и ту же реакцию от людей, то вопрос в том, как вы предъявляетесь Відредаговано автором 06-03-2025 12:37:12
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 12:42:07 |
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 13:04:53 |
|
| Марія Радченко психолог Дніпро 06-03-2025 13:31:59 |
2
Валентина Михайловна Жемчужникова цитата:
Магазины пол беды. Еду в маршрутке стоя , конечно согнувшись. И все сидячие с улыбкой любуются как я мучаюсь. Но это тоже ерунда. На улице любой пьяный, любой горник, каждый считает свои долгом доколупаться до меня. Через минут он рыгает кровью но вслед мне кричит: "Х....ня длинная"
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 06-03-2025 14:03:14 |
Те, що Ви розповідаєте, про своє дитинство, можна анонсувати для фільму жахів, насправді.
І це не перебільшення. Після такого ставлення, можна говорити дуже впевнено, що у Вас на рівні підсвідомості залишилася купа непрожитих дитячих травм. А це можуть бути страхи, образи, гнів, ненависть, знецінення себе як людини та чоловіка, а отже, "дзеркальне" сприйняття не лише оточуючих по зразку батьків, але і презирливе ставлення до самого себе. Коли дитина народжується, батьки для неї - взірець поведінки та форми комунікування з оточуючими. Адже, дитина ще нічого не знає і не вміє. Тому агресивність та жорстокість батьків може сприйматися двояко. З одного боку, що всі оточуючі люди такі ж самі і хочуть мене лише ображати та знецінювати. А з іншого боку - дитина через те, що завжди звинувачує себе в тому, що роблять дорослі по відношенню до неї, вважає що це вона сама якась "не така, негарна, неправильна, весь час щось не так робить, бо занадто висока, занадто худа, товста, занадто низенька.... Іде час, дитина росте і поступово забуває, що тоді думала про себе, але... От те саме сприйняття себе та оточуючих людей, яке "записалося" як зразок, залишається і стає певною поведінковою програмою. Яка починає вже працювати автономно... Тобто, якщо батьки були злі до мене, тоді так само злі до мене повинні бути і всі оточуючи. А це вже певне внутрішнє несвідоме налаштування. Тобто, автоматично упереджене ставлення до оточуючого світу. Яке входить в резонанс з людьми, у яких є схожі програми агресивного ставлення до оточуючих. Окрім того, якщо в дитинстві не було отримано любові, тепла, підтримки та розуміння, потреба в цьому не просто залишається, а переноситься на кожного, з ким буде зводити життя. Тобто, у вигляді певних очікувань тепла та любові від інших людей.... Але ж люди - це не батьки, які не виконали свого призначення. Тому от це внутрішнє принижене очікування від інших розуміння, прийняття, співчуття, може викликати зворотню реакцію. І знову ж таки, почати від Вас оточуючих відштовхувати. Як це, як на мене, відбувалося в магазинах. А коли Ви заходили з кимось, більш гармонічна внутрішня налаштованість Вашого супутника цю програму "збивала" і ставлення до Вас вже було інше. Я не знаю, чи змогла і зараз пояснити як все діє в цьому житті, бо це складні речі, які потребують повного світоглядного "перезавантаження". А отже, здатності трохи відсторонитися від свого болю, щоб побачити все що відбувається ніби зі сторони... Бо це потребує певного навику. В любому випадку, лише індивідуальна робота може допомогти почати змінювати сприйняття себе, а отже, зробити Ваше життя гармонічним та щасливим. Самі Ви просто таку купу накопичених травм та проблем потягнути не зможете. Відредаговано автором 06-03-2025 14:06:51
|
| 06-03-2025 17:21:10Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378908 для Алла Григорівна Дякую Вам дуже.Я здається трохи зрозумів. Але цю купу всеж таки доведеться мені тягнути самому, бо грошей на психолога не маю( |
| 06-03-2025 17:40:18Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378890 для Ірина Василівна Вибачте шо зник, робота.Я Вам вірю. Це мій перший досвід спілкування з психологом. Я намагався хоч з кимось поговорити про це, але у відповідь тільки не розуміння та насмішки Дякую Вам |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 17:43:51 |
1
Дякую за відповідь. Чи змінився Ваш погляд на проблему, з якою Ви звернулися, після спілкування з психологами на цьому сайті? Як Ви бачите ситуацію зараз і що плануєте з цим робити?
|
| 06-03-2025 18:01:02Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378925 для Ірина Василівна Затрудняюсь відповісти. В загальному плані я наче розумію. А от що мені конкретно треба робити уяви не маю |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 18:36:31 |
1
цитата:
Затрудняюсь відповісти. В загальному плані я наче розумію. А от що мені конкретно треба робити уяви не маю
|
| 06-03-2025 18:55:39Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 378931 для Ірина Василівна Так, звісно |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 06-03-2025 20:24:24 |
1
Уточнюючі запитання: Вас консультували кілька психологів, які поділилися своїми думками щодо Вашої ситуації. Що нового Ви для себе дізналися? Які з цих думок Вам найбільше відгукуються? Як це впливає на Ваше сприйняття Вашої проблеми? З якими думками Ви категорично не згодні? цитата:
що мені конкретно треба робити уяви не маю На що Ви можете вплинути і що конкретно Ви можете для цього зробити? Які кроки можете зробити сьогодні, завтра, цього тижня? Будь ласка, дайте відповіді на ці запитання. Можете не поспішати та перечитати що Вам написали, прислухатися до своїх думок та відчуттів. Відповіді на ці запитання допоможуть Вам підвести підсумки Вашого спілкування з психологами в цій темі та просунутися далі в розумінні Вашої проблеми. Хочу нагадати, що Вам вдалося досить чітко сформулювати Ваші бажання. Тепер слід подумати, що Вам заважає їх реалізувати і на що Ви можете вплинути, та з чого почати рухатися до своєї мети, спираючись на себе та на знання і роз'яснення, які Ви тут отримали від спеціалістів. цитата:
Хочу научиться хоть немного хорошо относится к себе.
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 07-03-2025 09:00:48 |
Хочеться дещо доповнити.
Якщо Ви перший раз звернулися до психологів і до цього часу не могли відкрито виразити свої переживання та бути почутим, то зараз Ви можете переживати різні почуття і це може бути не просто. Може бути ніяково від різних думок і переживань, і це нормально. Тільки після того як Ви хоч частково виразите накопичений біль, Ви зможете трохи більше відчути своєї відповідальності за свій стан, бо поки що це може бути неможливо через велику кількість невдоволення, яке багато років не мало вивільнення і розуміння. Вам може бути складно та незрозуміло для чого відповідати на поставлені запитання. Якщо зможете то відповісте і це буде кроком вперед. Також може бути відчуття, що не зрозуміло що далі. Якщо Вас щось буде турбувати, Ви можете знайти в базі на сайті психолога та звернутися в індивідуальну роботу. Також Ви можете надалі писати на цьому сайті про те що Вас турбує в цій темі або створювати нові запитання. Якщо Ви будете продовжувати працювати над своїми труднощами, то результат буде. Ваша мета, про яку Ви сказали — почати добре ставитися до себе і жити нормальним життям, це дуже гарна мета. Якщо я правильно розумію Вас і Вашу ситуацію, то першим кроком до цього швидше за все буде вираження всього того невдоволення і болю щодо інших людей, яке Вам довелося пережити. Бо це невдоволення накопичувалося багато років і це потрібно розчистити, висловлюючи це і будучи почутим. І цей процес може бути дуже неприємним для Вас і для інших. Та з часом, якщо Ви не відступите, Ви будете все ближче до Вашої цілі. Думаю, покращення будуть, якщо Ви продовжите над цим працювати. Хоч і в деякі моменти може ставати важче і здаватися що це не працює.
|
| 09-03-2025 23:27:39Дополнение от автора |
|
Доброго вечора. Нарешті з*явився вільний час... За ці дні декілька раз перечитав усе... І Ви праві, змішані почуття. Спробую відповісти на питання Якщо чесно, то більша частина коментарів схожа на неправду. Відчуття, що мене заспокоюють як малу капризну дитину. Мабуть мене не зовсім правильно зрозуміли... Як стати нижче я так і не придумав. Не можу сказати, що відчув якісь зміни. Із позитивного: може те, що виговорився... І все... |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 09-03-2025 23:31:06 |
А ответы на сайте это лишь обрисовать темы, с которыми нужно работать и на что обратить внимание. Изменения начнутся, когда вы пойдете в терапию и начнете работать там, с еженедельными регулярными встречами. Проживание чувств+работа с мышлением, осознание+действия = изменения в жизни.
|
| 09-03-2025 23:36:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379103 для Валентина Михайловна Ясно. Тут я почав так мабуть тут і закінчуВсім дякую |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-03-2025 00:03:11 |
|
| 10-03-2025 00:36:10Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379105 для Валентина Михайловна 2-3 ГОДА???Да мне наверное жить меньше осталось |
| 10-03-2025 00:39:21Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379105 для Валентина Михайловна 2 - 3 года....это такие серьёзные проблемы с головой.... |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 10-03-2025 09:10:23 |
Мені шкода, що Ви не відчули розуміння і підтримки. Скажіть, будь ласка, що допомогло б Вам відчути, що Вас справді розуміють?
Зріст, це те, що ми змінити не можемо. Але можливо змінювати свою вагу та форму за рахунок харчування, спорту і тд, і що не менш важливо — можна змінювати сприйняття себе, ставлення до себе. Навіть якщо Ви зараз вважаєте, що це не виправить ваших страждань — це не виправить справді того, що було в минулому, а що буде далі, це вже більше Вам під силу змінювати. Ви сподіваєтеся придумати як стати нижчим? І тільки це зможе поліпшити Ваше життя? Якби Ваша дитина була з точно такими параметрами, як Ви, як Ви б до неї ставилися? Якби Ваш найдорожчий найближчий друг був таким самим як Ви, як Ви б до нього ставились? Якої допомоги від психологів Ви потребуєте на даний момент? Відредаговано автором 10-03-2025 09:11:44
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-03-2025 09:28:22 |
|
| 12-03-2025 04:27:22Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379118 для Валентина Михайловна А что значит вам меньше жить осталось? Вы чем-то больны?Нет, не болен Просто мне нужно обязательно прожить ещё 7 лет, а потом можно и заканчивать |
| 12-03-2025 04:31:53Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 379116 для Ірина Василівна Вибачте, я не можу відповісти на Ваші питання. Не знаю як...Дякую Вам за все |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 12-03-2025 09:08:45 |
цитата:
Нет, не болен цитата:
Вибачте, я не можу відповісти на Ваші питання. Не знаю як... Можете не відповідати прямо на запитання. Можливо вони для Вас зараз не зрозумілі чи недоречні. Пишіть те, що турбує. Навіть якщо хочеться повторити те, що Ви вже писали — пишіть ще. Звільняйтеся від накопиченого болю. Можливо поки що здається, що це не працює. Але це з часом може спрацювати. Багато людей проходили шлях від повного неприйняття себе і світу, і спершу так само як, мабуть і Вам, багатьом здавалося, що все безнадійно. Я Вас чую і не засуджую. Пишіть якщо буде потрібно. Якщо Ви вже звернулися по допомогу, Ви вчинили дуже сильно, мудро і сміливо, Ви вже зробили важливий крок, отже є можливість щось змінити до кращого для Вас.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Советы посетителей
Высказалось: 2
 ua52e78bua52e78bТак вот, однажды (поработав с психологом) я решила в атобусе проехаться. Автобус стоял на конечной людей собирал, к моему приходу он был уже полный, но мне уступили место, спареное, ближе к проходу. Я села и вижу что возле окна сидит мальчик лет 5 и отчаянно пытается держать со мной дистанцию. А передомной Мальчик лет 3-х держится за ручку седенья и косется на меня, а мать его одергивает и говорит "Тут тебе не зоопарк - нечего туда смотреть". Сначала стало не приятно, и я уже приготовилась полчаса ехать со сжатыми зубами, но тут я вспомнила психолога и посмотрела на картину иначе. Автобус полный, мать прикрывает младшего от толпы но ей это с трудом удается, а между мной и старшим мальчиком места чуть ли не на целое сиденье. Догадываюсь, что пацаны братья, предлагаю маме подсадить младшего к нам третьим, мол, пацаны мелкие - поместятся. Братья радосно уселись почти на одно седенье и уже смотрели друг на друга и в окно, а вот зато их папа на весь салон благодарил меня за доброту и оправдывался, что у него четверо детей и очень сложно всех вместе возить в транспорте. И весь автобус уже обсуждал не мой вид, а проблемы многодетных симей и меня не сторонились, а восхваляли за добрату немеряную, что было странно, но приятно. Понимаю, что с Вашими особенностями точно тоже самое не получится. Но, если обобщит, что вышло? Я попала в неприятную обстановку из-за внешности, но усилеем воли не поддалась эмоциям, а пошла на доброжелательный контакт, частично, использовав свою нестандартность, и напряжение разрядилось. Понимаю, местом поделиться Вы бы не смогли, за то, например, в магазине с верхней полки что-то подать Вы бы могли, а я нет. И, да, по секрету скажу, что и с маленьким и с большим ростом связаны не только психологические, но и объективные проблемы типа одежду не подобрать или до чего-то не дотянуться, но настроение портят чаще не они. |
 polovitkopolovitkoТакже, люди по умолчанию и в основе своей - открытые существа, т.е. на нас действуют всякие "высказывания" со стороны. Тут - не сделать ничего. Таковы люди, в среднем. Кстати об особенностях - гениальные люди - тоже не стандартны. Знаете в чем разница? Они принимают свои нестандарты, как свою данность и используют это в своих интересах. И, выигрывают. Эйнштейна когда-то выгнали из образовательного учреждения, Маск - аутист, говорят. И, т.д. Поинтересуйтесь в гугле, например. Так, что Ваш вопрос - скорее вопрос Вашего восприятия себя. И, Вашего восприятия слов других людей. А это восприятие изменяется очень просто и легко, только начни. Можно справиться самому, можно взять специалиста. Вам решать. Желаю Вам найти путь, Вам по душе. |
|
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
29-10-2022
так с самого детства
20-12-2015
Люблю ее с самого детства
08-10-2013
Любовь с самого детства
…Реалізм – це таке сильне, живуче, величезне, вічно голодне чудовисько…
темы: відносини семья смысл жизни
