Разрыв отношений, развод

У чоловіка абсолютна ревнивість. Перечитує всі переписки, перевіряє всі пошти, всі мої сторінки в соцмережах. Деякі видалив, бо вони йому не подобались. При тому, що я вела соцмережі для заробітку. Сторінки були комерційні. Перевіряє всі мої дзвінки. Скільки і куди я дзвонила. Скільки тривала розмова. Раніше міг приспокійнісінько втрутитись в розмову чи переписку третім. Якщо в переписці, то від мого імені. У мене є фізична скринька на пошті і на днях я помітила, що навіть від неї ключ він перев\'язав на свою зв\' язку ключів. При тому що там буде лише для мене документація. Мені здається, що я б збожеволіла б якби перевіряла б щодня стільки посторонньої інформації. Інше що турбує, що якщо я хотіла б пройтись прогулятись з кимось, то він має бути присутній. Я малюю на замовлення і якщо я маю зустрітись з клієнтом, то я маю або брати його з собою, або він вважає, що і сам упораються, щоб взяти замовлення чи віддати готовий виріб, без мене. Із за цього було нераз багато непорозумінь але все одно продовжується. Додому я нікого запросити не можу, ні друзів, ні родичів. При тому що будинок я допомогла будувати. В ітозі подруг у мене не лишилося зовсім, а друзів можна перерахувати на пальцях однієї руки. З родичів зі мною спілкуються тільки найрідніші. Я не знаю що робити в цій ситуації. Ми не розписані але є спільне майно. Я не проти була б викупити будинок, наприклад. Ще я створила кілька онлайн магазин биків. Він переконував, що нічого не вийде, тільки викинуті гроші. Через деякий час один з магазинів вистрелив. Я зраділа, він був на роботі, я зробила скін і відправила йому з тим, що \'\' ну хто в мене не вірив? \'\', а назавтра магазину не стало. Я зв\'язалась з адміністрацією щоб дізнатись, що трапилось і мені повідомили про видалення з мого боку. Запропонували почати все з початку. Почала, тільки тепер вже потай від нього. І це теж додає страху, що якщо розверну активні дії, то він знищить усі сторінки і магазини одним махом. Одразу скажу паролі, аккаунт міняти пробувала. Навіть якось все за один раз поміняла в сервісному центрі. Прийшла додому. Поклала ноутбук, поки пішла приготувати чай, він розкрутив ноут і підключив жорсткий диск до свого компа. Я якраз його за цим застукала. Весь час намагається ставити умови або він, або... моє бажання. Сюди можна підставити будь що. В останній раз по суті це він сказав по відношенню до мого батька. Я розповіла, що у батька почало накриватись серце, і я буду збирати гроші на операцію. Він же розкричався, заявив що це марна трата грошей і що якщо я так вчиню, то можу збиратись геть. Що порадите?

Доброго вечора
Була у відносинах з хлопцем довгий час, дуже його любила, і він мене. але вийшло так що нам довелось розтатись іза дурниці, іза того того що «нам буде так краще». Рішення було прийняте нами обома.
Зараз досі не можу його випустити з голови бо все ще кохаю, і реву крокодилячими сльозами 3 день.
Підкажіть будь ласка як його відпустити і забути?.

У меня закончились отношения, и это было неожиданным решением для меня, так как я этого не хотела. Мы встречались 3,5 года, и однажды, после года отношений, мы расставались на 3 месяца по его инициативе, но потом снова сошлись тоже по его инициативе.

Сейчас причины расставания следующие: с его стороны это было связано с моим развитием в плане работы (я только закончила университет и была без работы). После того как мы сошлись снова, я нашла хорошую постоянную работу. С моей стороны были претензии к финансам; я хотела, чтобы больше выделялось денег на нас, но этот вопрос мы тоже решили.

Мы не могли сойтись на теме переезда в другой город. Он сильно хотел этого, а я сомневалась из-за привязанности к семье в родном городе (это вопрос, который мне нужно проработать отдельно). Также были переживания из-за будущего, так как я хотела детей в будущем, но из-за работы я не могла бы быть в декрете, и меня волновал вопрос помощи в этот момент.

Вторая проблема касалась брака. Я постоянно говорила о том, что для меня это важно, и что не хочу провстречаться много лет и расстаться, но парень не давал мне полной гарантии. Я слышала только ответ, что «скоро», но это «скоро» длилось 1,5 года. Было много ссор на бытовые темы, где я вела себя чрезмерно эмоционально, предвзято и упрямо. Но и он не всегда шел на компромисс и не всегда прислушивался.

В последнее время таких ссор стало больше. В эти моменты я злилась, плакала и кричала, чтобы доказать человеку, что для меня важно и чтобы он услышал. Мы ссорились из-за бытовых вопросов, его друзей, которые стали проводить больше времени с ним, чем я. Я чувствовала, что не на первом месте, и говорила ему об этом. Мы почти перестали куда-то ходить вдвоем, только с друзьями, а мне хотелось проводить время вместе, о чем я тоже говорила.

С его стороны были претензии по поводу времени, проведенного вместе. Он хотел активностей, таких как катание на квадроциклах и картинг, но я боялась этого из-за того, что потеряла маму в автокатастрофе. Я решилась попробовать поплавать на сапах, мы играли в теннис (нечасто, но это было), и я поддерживала его увлечения.

Большая проблема возникла в сексе. Он хотел больше инициативы от меня, а я — от него. Кроме того, была ментальная измена с его стороны, о которой я узнала, и это ранило меня. После этого мое желание в сексе пропало.

В течение следующего года мы обустроили квартиру, он купил много дорогой техники, мы завели собаку — это было самое ответственное наше решение. Мне казалось, что это нас объединило, и я считала нас настоящей семьей.

Во время последних ссор я дважды предлагала расстаться. Я не знаю, почему я это говорила, но я не сильно этого хотела, и он меня не поддерживал в этом решении. Я поехала в отпуск с бабушкой и его мамой, а он остался дома и позвал друзей. Я была не против, но сказала, что не хочу, чтобы они у нас оставались. В тот вечер ему позвонила, и он сказал, что друзья остаются на ночевку. Мы поругались, я была против, и он все-таки послушал меня.

Через неделю, когда я вернулась домой, я почувствовала напряжение между нами. Начался разговор и обсуждение этой темы, мы много ссорились. Он предложил расстаться, и я была против. В итоге он ушел. Я пыталась его вернуть, осознала, что была слишком требовательной, строгой и принципиальной, и что готова работать с психологом. Я плакала и умоляла его не уходить, но он все-таки ушел и не готов восстанавливать отношения, так как не верит мне и боится, что я не изменюсь.

Что нам делать? Стоило ли расставаться окончательно и можно ли попробовать восстановить отношения в третий раз?