Ставлення до інших людей. Чи заслуговує кондуктор на вашу посмішку?

Посмішка як інструмент для покращення має науково-обгрунтовану природу (можете ознайомитися із психологією емоцій. А почуття гумору, до прикладу, це один із найпотужніших та, не менш важливо, конструктивних захисних механізмів. Звісно під емоційним забарвленням кожному можна подати суперечливу інформацію, оскільки у веселому стані людина стає менш критичною.

Будь-які задоволення навіть від насиченого та неординарного життя значною мірою містять в собі вміння налагоджувати та підтримувати контакт з іншими людьми, так звані соціальні навички.

В мас-медіа, кінематографі та на багатьох соціальних ресурсах активно пропагується ідея комунікації між людьми із позиції маніпулятора. Я особисто часто зустрічаюсь із такими способами налагоджування контакту і він, м'яко кажучи, залишає неприємний осад.

В першу чергу неприємні враження спрямовані на людину, яка використовує позицію маніпулятора, контактуючи з іншими. Що я маю на увазі під позицією маніпулятора під час контакту? Найчастіше-це контакт з людьми заради ресурсу, а якщо і відповідного ресурсу у когось із людей не має, то і контакт маніпулятора із такою людиною буде зверхній або грубий.

Таких людей легко виявити, коли вони спілкуються із обслуговуючим персоналом у закладах харчування чи водієм автобусу, або ж кондуктором. Маніпулятор, вважаючи, що від людини, яка його обслуговує в певний момент часу, нічого не потрібно, окрім якихось формальностей, дозволяє собі порушувати норми приватності та елементарної ввічливості.

Чому таких людей я називаю маніпуляторами? Вся справа в тому, що як тільки маніпулятор зустрічається із людиною, яка може, на його суб'єктивну думку, дати щось цінне та вартісне він одразу ж згадує про норми пристойності, етикет і т.п.

Часто маніпулятор, не помічаючи цих аспектів власної поведінки, щиро дивується, побачивши до себе неприхильне ставлення колег на роботі, деяких членів сім'ї та колишніх друзів. Інша справа полягає в тому, що маніпулятор просто не навчився жити по-іншому і він дійсно не розуміє навіщо посміхатися людям, які не можуть чогось йому дати.

З будь-чим можна працювати, проте і без психотерапії ви відчуєте якісні зміни в своєму житті коли посміхатиметесь незнайомим людям, особливо звичайних професій.

Звісно вашу посмішку чи привітання можуть проігнорувати, звісно реакція на неї може бути  неадекватною та грубою, проте це проблеми людей, які мають всередині страхи та застороги, як наприклад контактувати з незнайомими людьми на вулицях.

Можна дивитися на незнайому людину і бачити в ній неосвідчену персону, яка застрягла в своїх упередженнях та стереотипах. А можна дивитися на неї, як люблять говорити буддисти, як на вчителя, який в цей момент навчає нас чомусь.

Ця позиція має сенс, оскільки кожна людина має свій унікальний досвід, яким ви, незважаючи на будь-які знання, не володієте та володіти не зможете.

Дивіться на кондукторів в тролейбусах як на вчителів і посмішка з'являтиметься сама по собі. Навіть якщо всі кондуктори міста ігноруватимуть вашу милу посмішку та щире привітання через деякий час котрийсь із них посміхнеться вам у відповідь.

Якщо інформація була вам корисною-поширюйте її в соцмережах. Хто не згоден з моєю точкою зору також доповнюйте мене в коментарях. Для вас така активність в мережі- це кілька хвилин, а для мене-найкраща подяка.