Не хочу життя і як з цим боротись?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Не хочу життя і як з цим боротись?
| Виктория Константиновна Железова (Киев) 12-06-2018 12:44:59 |
Добрый день, Ника.
Вы не против , если я буду писать на русском языке? Ваше состояние возникает у многих людей Вашего возраста! Это можно назвать своего рода кризисом. Кардинальные меры применять в сторону суицида не стоит. Ваше нынешнее состояние не вечно, оно пройдет. Главное, правильно направить работу Вашей психики. Я бы конечно рекомендовала лично это обсудить.. Но если такой возможности нет, то давайте попробуем и тут: -как давно это началось? -что-то конкретное произошло, что могло предшествовать Вашей апатии? -какой у Вас график каждый день? -Вы работаете? Если да,то где и кем? 
|
| Олеся Шевчук (Львов) 12-06-2018 12:54:26 |
1
Доброго дня. Чи були якісь події, що передували вашій апатії. Можливо бувають зараз не лише такі стани а й позитивні? Ваші медалі, дипломи це було ваше прагнення чи більше бо так треба, щоб порадувати батьків? На скільки ваш вибір був свідомий? Можливо ви багато часу приділяли роботі і просто виснажили себе? Насправді питань багато. Почніть з маленького по одній маленькій цілі вдень. Сьогодні поскладати на оцій поличці, завтра на роботу вийти раніше і прогулятися. І за кожний крок хваліть себе. Далі все більше і глобальніше. Перегляньте де ви зараз і що хотіли б змінити та що для цього потрібно зробити, знову ж таки по невеликих кроках. Плюс я б рекомендувала, на всякий випадок, відвідати ендокринолога. Інколи такі стани бувають пов'язані із проблемами у щитовидці. Ну і звичайно якщо самій не виходитиме зібратися, то відвідати психолога.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Юрий Дмитриевич Ковальчук (Киев) 12-06-2018 14:06:36 |
1
Доброго дня, Ніко! Якщо всі Ваші попередні досягнення були в основному не для себе, а для інших (в першу чергу батьків), тоді Ваш стан зрозумілий. Ви не навчились чути себе і свої власні потреби, і тепер опинились у вакуумі відсутності цілей: попередні - чужі - досягнуті, а власних - нових - немає. Це повноцінна криза дорослого життя і варто будо б проходити її з психотерапевтом. Разом зі спеціалістом Ви зможете навчитись чути себе і свої бажання, а значить і знаходити для себе нові сенси життя. І зробити це набагато швидше та екологічніше для себе.
|
| Павел Леонидович Басанский (Киев) 12-06-2018 14:28:20 |
Доброго, Ника!
Перфекционизм или "комплекс отличника", а это именно он - золотая медаль, красный диплом, "я лучшая" и пр.дребедень, часто приводит к обесцениванию себя как личности и любых своих собственных чувств, желаний, мечт и др. Возникает он изначально как желание понравиться, быть принятой и любимой своими близкими - мамой и папой в первую очередь. Но это недостижимо в принципе - так как планка постоянно повышается, а ожидаемое принятие всё оттягивается и оттягивается - и получается вечная гонка за "примарами", от которой Вы уже выдохлись и устали... Поддержу коллегу выше, необходима очная работа с психологом - длительная психотерапия. Подепрессуйте-подепрессуйте и начинайте понемногу выходить из этого состояния - вперёд к себе настоящей! Ответ отредактирован автором 12-06-2018 14:28:44
|
| Елена Владимировна Мороз (Киев) 12-06-2018 20:14:46 |
Ника, здравствуйте! Состояние апатичное, когда «нічого не хочу, і просто не трогайте мене» сложное в проживании. Потому что там, как правило, присутствует подавление энергии желания чувством вины или стыда. Сочувствую вам. И здесь, правда, важно обследоваться у эндокринолога и невропатолога, чтобы исключить гормональный сбой, например. Согласна с коллегой.
Дальше обращаю внимание на то, что вы пишите «Ви моя остання надія». И тогда вопрос: вы уже обращались со своим состоянием к психотерапевту? Возможно к эндокринологу или невропатологу? Как вы видите ту помощь, которая последняя надежда, которую могут оказать психологи здесь на сайте? Поскольку вы точно указываете начало апатического состояния год назад, то вопрос: что произошло год назад? Были ли вы когда-то влюблены? Состоите ли вы в отношениях с мужчиной? Дальше вы пишите «нічого не приносить позитивні емоції». А какие эмоции возникают у вас? Что вы чувствуете? Есть ли у вас бессонница? Вопросов много. И хочется расспрашивать вас о вашей жизни, о ваших достижениях, об отношении к этим достижениям. Впечатление, что вы интересная и не ординарная личность. С уважением, Елена Мороз.
|
| Сергей Евгениевич Талалян (Винница) 14-06-2018 20:17:52 |
Ви називаєте свій стан "якби це не я". Але я хочу запитати тоді, а хто? Була Ніка, яка прагнула чогось кращого, і є Ніка, яка нічого не хоче. Але і там і там - це Ви. Коли диплом і медаль є, Ви розумієте, що ці бажання не були істинно Ваші, вони не мають дійсно Вашої авторської мети. Чи можна тоді назвати проблему, з якою Ви стикнулися, як пошук свого бажання? Ви чітко характеризуєте це як "просто не трогайте мене". А Вас хтось "трогає" і заважає?
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
