Діти і садочок.
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Діти і садочок.
| Олена Анатоліївна Летута (Львов) 23-05-2019 15:11:51 |
1
Доброго дня, Тетяно! На адаптацію має піти деякий час й сльози, то доволі типова реакція дітей в цій ситуації, особливо, якщо раніше Ви постійно були з малюками. Як давно Ви віддали дітей в дитячий садок? Зауважте, що зараз Ваші дітлахи можуть переживати вікову кризу (3-х) років, для якої характерні подібні емоційні реакції: плачі, істерики. Перший похід до садка — це великий стрес для дитини тому, поєднувати й то, й інше краще не треба. Однак якщо Ваші малюки вже ходять до нього, то щоб полегшити цей процес необхідно співпрацювати з вихователями. Можна звернутися по допомогу до дитячого психолога, котрий має працювати в Вашому дитячому садку. Також спочатку не віддавати малюків на увесь день садок, а лише на кілька годин. Постарайтеся створити в уявленні дітей позитивний образ садочка. Діти набагато легше переносять розставання з мамою, якщо їх зайняти грою. Створіть в них в уяві образ садка, як великої ігрової кімнати, де багато іграшок, та де можна погратися. Серед популярних лайфхаків: дати Вашим дітям якусь річ, щоб нагадувала про Вас, такий собі "шматок" (якби лячно це не звучало) мами (Вашу хустинку, рукавичку та іншу річ безпечну для малюків). Вигадайте собі ритуали прощання-вітання: жести. слова, танок, пісеньку з якими Ви будете зустрічатися та прощатися. Або ще один "чітерський" варік лишити на ніч іграшку в садку, а зранку "піти її забирати". 
|
| Ольга Васильевна Родионова (Киев) 23-05-2019 22:12:41 |
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 24-05-2019 00:15:04Дополнение от автора |
|
Відповідаю Ольгі Анатоліївні.Син вже рік ходить до садочка.Звикав місяців два, потім все було добре.В квітні ми тиждень були в лікарні,потім три тижні дома.Тепер він з криком іде в садочок.Пробувала і пояснювати і говорити і((наказувати,безрезультатно. Доня ходить в садок з січня і кожен раз це як каторга. |
| 24-05-2019 00:18:57Дополнение от автора |
|
Відповідь Ольгі Василівні. Вихователі говорять,що через 10хв всі заспокоюються і до вечора все добре.Доня може трохи похникати за мамою,але відволікається і забуває.й |
| Галина Несмашна (Тернопіль) 24-05-2019 07:51:20 |
Тетяно, а як ви налаштовуєте їх до садочка? Що говорите вранці?
Чи є у вас якісь ритуали "збору до садка? У якій атмосфері проходить ранок? Чого у ній більше - радості від початку нового дня чи тривожного налаштування на нього? Чи може агресивного нетерпіння? Чи говорите дітям, що ви їх обовязково заберете? Чи було таке хоч раз, що ви лякали дітей садком (або ж тим, що десь залишите, що забере тьотя, бабай, поліція)? Чи може дітей у садочок доправляти тато? (Іноді з татком все набагато простіше) Як ви самі почуваєтеся, коли збираєте , ведете та віддаєте дітей в садок?
|
| Ольга Васильевна Родионова (Киев) 24-05-2019 12:15:15 |
У такого детского поведения есть два типа причин: внутренние и внешние. Внутренние причины - это индивидуальные особенности темперамента и характера ребенка, на которые сложно влиять, их надо просто учитывать, искать индивидуальный подход. Если одному малышу достаточно 2 минуты, чтоб с мамой попрощаться, то возможно вашему малышу надо чуть больше времени. Придя в садик, побудьте с ним ещё какое-то время, понаблюдайте как он переобувается, поговорите при нём с воспитателем (только не про малыша) и уходя скажите "скоро увидимся. Обязательно приду за тобой". Поищите именно ваш ритуал.
Есть внешние причины - это среда, в которой растет и развивается ребенок дома и на которую родители не просто активно влияют. Эмоциональное состояние родителей, особенно мамы передаётся малышу. Если вы переживаете, волнуетесь, тревожитесь за то, как ребенку будет в саду (хорошо ли, плохо ли, как он там без вас, он такой маленький и беспомощный и т.п.), то весь этот эмоциональный дискомфорт будет у ребенка на душе (даже если вы это постараетесь тщательно скрыть). Потому что ребенок в этом случае будет считывать эмоциональный посыл от матери в том, что он бедный, несчастный, брошенный малыш (брошенный — если у матери есть еще и чувство вины за то, что она отдает его в детский сад). И с таким «букетом» негативных эмоций, полученных от матери, ребенку становится небезопасно, тревожно и даже страшно идти в тот садик. Прислушайтесь к себе, нет ли у вас тревоги перед дет садом? попробуйте отрегулировать свое состояние. Также обратите внимание - развиты ли навыки простого самообслуживания, умения общаться с другими детьми (просить, давать, уступать, инициировать), умение говорить о своих желаниях. В противном случае, у малыша это может вызывать напряжение (как для "двоечника" поход в школу). Удачи вам! Ответ отредактирован автором 24-05-2019 12:18:35
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
