У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Сходжу з розуму

Добрий вечір. Є дуже велика проблема - в мене реально їде дах...
Мені 30. Живемо з чоловіком 10 років разом. 2 дітей, погодки. Старший з особливостями розвитку. Істерики безкінечні, агресія, ехолалії, стімінг...ну аутичного багато...Чоловік не підтримував, говорив, що я придумую і мені треба до психіатра. Батьки до сих пір не приймають, шукають оправдання його поведінці...На шлях реабілітації і корекції я встала одна. З двома дітьми. Старшому зараз 4, молодшій 2. Шлях почався 2 роки назад. Тьма спеціалістів, біомед, дієти, поїздки по всій країні...
Так виходить, що зараз всі бідкаються на карантин, що доводиться з дітьми весь день бути, неможливо працювати так і тд...А в мене особисто нічого не змінилося...Я так живу вже 4 роки. І я хочу вас спитатись, чи це нормально? Мені не нормально. В мене їде дах...Я на антидепресантах, я не можу заснути вночі..зранку не можу встати...Ви спитаєте - чому я нічого не міняю?! Все ж в моїх руках.
Є чоловік. Хороша людина. Я його люблю. Та моє життя перетворилося в тюремне просто. Без права вийти в магазин...без права зідзвонитися зі шкільною подругою. Я не можу дзвонити навіть мамі...Він злиться одразу, одразу 100 питань кому дзвонила, про що говорили...я розумію, що це цікавість просто, та я немаю взагалі ніякого простору. Ні секунди. Ні секунди за 4 роки...До народження дітей я працювала і бувала на одинці. Тепер я 24/7 вдома. До карнтину я з дітьми виходила на прогулянку 1 раз вдень. На вихідних ми вдома, бо чоловік ненавидить ні з ким спілкуватися і він хоче бути вдома. Якщо я хочу взяти дітей і кудись поїхати, він їде з нами і веде себе так, ніби робить мені величезну послугу! Тяжко вздихає, нервується, говорить: опять надо что-то делать!!! І я постійно відчуваю себе винною...зажатою...закритою...з обрізаними крилами. Коли сваримось, то він докоряє всім, навіть тим, що я зранку можу в душ сходити, якщо мені треба, докоряє тим, що я говорила по телефону з подругою, що я виходила в магазин на тижні. В магазин за молоком. Розумієте? Я не їжджу нікуди ні на які догляди: манікюр, педикюр і всякі інші процедури до мене немають ніякого відношення. Розумієте як я виглядаю, яка в мене самооцінка...Я їздила до психотерапевта 1 раз в тиждень...
Вопрос от: ; Возраст: 30

13-04-2020 20:39:12Дополнение от автора
Приїжджала додому - а там пекло. Він злий, діти його дістали, квартира перевернена, все доводилось прибирати до ночі. Зараз він працює з дому. Діти постійно вриваються до нього, він злиться на мене. Я весь день просто віддираю дітей від нього. Я так не можу. Я не можу ні в туалет, ні поїсти, ні прибрати...Звичайно, про що тут говорити - я не розвиваюсь взагалі...Вночі я готую дітям заняття, займаюсь з ними вдень. Вночі я прибираю, варю їсти...Як думаєте - нормально, що в мене дах їде? Він чекає від мене, щоб я працювала з дому, бо я сильна і маю придумати собі заробіток. Бо йому надоїло тратити на аналізи, на препарати для малого, на спеціалістів...На квартиру набридло давати, це ж я хотіла квартиру і його заставила купити. І одружуватися я його і моя мама змусили...І взагалі "тих дітей я хотіла"
Мені нема куди іти. Я пропонувала чоловіку з*їхати, зняти квартиру, зробити паузу...Але він проти категорично. Я їздила до батьків, на місяць-два. Було чудово, звичайно. Я приходила в себе. До батьків не можу преїхати, там брат з сім*єю. В нас погані відносини з ним. І я поїхала фактично в інше місто, щоб не заважати йому.
Скажіть мені, що це? Це нормально? Це всі так живуть? Як мені ще треба ламатись, приймати, запихати то все в себе...Звичайно, що ми говорили про це не раз. Звичайно, що я йому це все озвучувала. Говорила, що я так жити не можу. Я не можу. Я просто до 35 подохну так. Він все розумів, кивав головою. І наступного дня все те саме. А при наступній сварці - ще більше докорів.


психолог онлайн
Доброго вечора, Мантра. Те, що Ви описали - ненормально. Оскільки, це ненормально для Вас, в першу чергу. Ви пишете, що у вас хороший чоловік. А в чому його хорошість? В описі тільки його злість, контроль за Вами, порушення Ваших особистих кордонів, невміння керувати емоціями та ін. Ви терміново потребуєте спеціаліста. Окрім того, що вилити свої емоції, які переповнюють, ще й зрозуміти - що хотіли би і як це зробити?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Добрый вечер! Я вам очень сочувствую, я работаю с детьми с особыми потребностями и знаю, как нелегко их родителям. То, что делает ваш муж - контроль, отсутствие у вас личного пространства, возможности элементарно позаботиться о себе - это ненормально. Вы такой же человек, как и он, и имеете те же права. Какую помощь вы хотели бы получить здесь?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
чи є у вашому місті реабілітаційні центри для дітей з особливостями розвитку? Зазвичай вони є державними і для дітей з особливостями - безкоштовні. З старшою дитиною там будуть займатися фахівці, а у вас знайдеться трішки часу для відпочинку.
Чи є у вашому місті громадські організації , як об"єднують батьків дітей з особливостями розвитку? Чи є у вашому місті інклюзивно-ресурсний центр. куди ви можете звернутися за допомогою ( там же можуть порекомендувати куди звернутися, а можливо, у них проводяться групи підтримки для батьків ) .
Чи є можливість перебування старшої диини в садочку ( зараз для дітей з особливостями розвитку створюють інклюзивні групи, про що вам також можуть розповісти в ресурсному центрі.)
Здається,ви сприйняли особливості вашої дитини як важкий хрест, який ви зобовязані нести сама...але то не обов"язково.. як то кажуть, розділене горе- півгоря....


👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго вечора.
Звісно, що все це не нормально. Ви виснажені і фізично і психологічно. З цього всього цікавить одне питання: яким чином ви можете зберігати любов до чоловіка при такому поганому ставленні? Що означає, що дітей хотіли тільки ви? Вони не народжуються від непорочного зачаття! Чоловік брав участь у тому, що вони з'явилися на світ і несе відповідальність за них, хоче він цього чи ні.
Намагайтеся більше про себе попіклуватися, менше думати про чоловіка і не перейматися тим, що він постійно чимось не задоволений. Ви теж не задоволені, то чоловік цим взагалі ж не переймається. Так само і ви. Якщо він з вами йде і нарікає, що йому тут не подобається, то нічого страшного. Це було його рішення створювати сім'ю, тому він може виділити час на спільну прогулянку. Беріть його з собою якомога частіше і ніяк не реагуйте на незадоволення, помало звикне. Ви не мусите постійно не пускати дітей до чоловіка, це його діти теж, вони існують. Хоче чоловік цього чи ні. Він їх тато. Ви маєте право сходити в душ, поїсти, зробити необхідну роботу. Чоловік може злитися. що діти до нього йдуть, але ви не мусите нести відповідальність за його почуття, нехай злиться. нічого страшного. Так само з іншими речима. Ви зараз не зможете піти від чоловіка, бо у вас малі діти і ви не можете працювати. щоб себе і їх забезпечити ще деякий час. Але ви можете менше себе виснажувати тим, що так бережете почуття чоловіка, хоча він ваших не береже, від слова зовсім

👍 рекоммендовать:

14-04-2020 00:15:56Дополнение от автора
Галина Несмашна, дякую дуже за відповідь. Ми у Києві, звичайно, що і в центрах були. У всіх тут топових і можливих. Були і в державних організаціях. Моя мета - якомога краще скомпенсувати дитину. Щоб він міг нормально дати собі раду, якщо мене не буде поруч. Те, що відбувається у центрах - це просто трата грошей, часу і ресурсу. Приватні центри учуяли в аутизмі золоту жилу, беруть молодих спеціалістів, проводять їм якийсь один вводний курс і беруть на роботу. Люди просто таку дічь, вибачте, там роблять. Одне заняття - 600грн. Я просто в шоці. На питання - яка програма, яке домашнє, дайте мені інфо, щоб я могла займатися з ним вдома, закріплювати. Кормлять обіцянками. В результаті через 2 місяці говорять, що тепер він вміє складати пірамідку (яку він вже 1.5 складав без проблем) і знає декілька кольорів, а прийшов то він до них взагалі нульовий...Пишуть мені у звітах не його ім*я, зробили психологічну характеристику - то я після неї мала нервовий зрив. Вона коштувала 1500 грн, там нема імені моєї дитини, абсолютно його не характеризує. Спочатку пишуть, що дитина не готова до садку, не реагує на зовнішній світ. А в заключенні пишуть, що рекомендують загальний садок...Руки опускаються. Я так не можу працювати.
Просто скажу: дитині 4 роки. 2 роки назад ми стартанули з повного нерозуміння зверненого мовлення. Аутичних рис. Сьогодні дитина розмовляє, задає питання, звертається, може пояснити в чому справа...Його аутичність видає поведінка, в нього ніякої саморегуляції, істерики на кожному кроці, агресія...все дурне, що побачив - одразу повторює...Ну біда з тим страшна...Виглядає просто невихованим. Але насправді туди вкладене все моє життя, я його сама навчаю, на мені сенсорна інтеграція, ава підхід, на мені логопедія, робота з дефектами...В нас все виходить. Він молодець! І я паралельно звичайно постійно у пошуку допомоги...
В спеціалізований садочок його не беруть. Кажуть, що він не їхній клієнт. В звичайний не беруть, кажуть, що не справляться...В державний я не можу його дати на інклюзію, там питання в їжі. Він на дієті, з постійними курсами препаратів. Там то нікого не цікавить.Та і знання тої дитини теж.
Я просто несу відповідальність за його майбутнє, за його навчання, я не можу собі позволити...звільнити тут собі руки...

14-04-2020 00:26:04Дополнение от автора
Оксана Борисівна Шевчук, дякую дуже за відповідь. Був хороший психотерапевт. Я їздила певний час. Потім десь обов*язково було ось це: "ну ти ж їздиш на психотерапію!!!"...Коли була помічниця по дому, то звучало таке: "Ну ти ж тепер відпочиваєш, у тебе помічниця" (раз в тиждень приходила...)
Я не можу цього чути. Це постійно. Це відноситься до всього, чим я хочу облегшити собі життя. До всього. Приїжджає моя мама там раз в пів року: "Ну в тебе ж мама, ти ж відпочиваєш тепер!"
Почала слухати медитації, вернуласядо йоги: "Опять эта езотерическая дичь. Твои эти медитации...Ты же такая просветленная у нас..."
Я не можу спокійно реагувати на докори. Не можу. Бо я дуже стараюсь. Дуже рідко для себе щось прошу. Останнім часом просила гроші у батька на аналізи малого...Я не можу чути більше докори. Я нічого жахливого не роблю, щоб чути це за кожен свій вдох...

14-04-2020 00:31:21Дополнение от автора
Ксения Леонидовна Михайлова, дякую дуже за відповідь. Потрібно мені не одній побути зараз. Тому сюди написала. Я в тому стані, коли вже заплуталась, де правда, де брехня...


психолог онлайн
Дякую за доповнення. Ви пишете, що не можете терпіти докори чоловіка. Але ж терпите. Чому? Здається, у Вас три дитини. І сама найстарша дитинка, Ваш чоловік - самий ображений. Подивіться, в чому Ваша відповідальність за те, що чоловік до Вас так ставиться?
Оскільки я працюю із дітьми багато років, то чудово розумію, про що Ви пишете та наскільки Вам важко. І Ви робите багато для сина.
Питання ще таке: "Що отримую від Вас здорова дитина і що отримує чоловік, в емоційному плані?" І чому Вам так важливо бути ідеальною, правильною?
Ці питання - для Вас. Можливо, знайдете раціональне зерно.

👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Похожие онлайн консультации

Психологічний аналіз творів
qr