Реалізуюсь не в тому напрямку
Евгений Иоанно 20-04-2010 21:33:22 |
|
Галина Несмашна 20-04-2010 21:53:05 |
MissMelody, я так розумію, що виник внутрішній конфлікт - «і нести важко, і кинути шкода» - є вибір між важливою, відповідальною роботою, яка не цікавить, але дає прибуток і між творчою, яка хоч і менш прибуткова, але більш приємна і менш виснажлива.
Тобто, треба наважитись і щось вирішити. А спробувати поділити листок паперу навпіл і прописати всі за і проти обох робіт. А також всі страхи - що найстрашнішого станеться, якщо залишитися, що найстрашнішого- якщо відмовитись? Що могло б спонукати вас до прийняття якогось рішення на користь того чи іншого вибору? Може вам допоможе східна притча. «Одного разу мулла пішов до комори по горіхи, які дружина мала додати до його улюбленої страви. Він глибоко застромив руку в дзбан з горіхами, набрав повен кулак і не зміг витягти руку. Як не тягнув він її, дзбан не випускав стиснутий кулак.Мулла жалівся, стогнав, навіть кричав, але це не допомогло. Рука застрягла в шийці посудини. На крик прибіг сусід і сказав, що допоможе, якщо мулла буде точно виконувати його інструкції. Той погодився. «Тоді застроми руку по лікоть у дзбан». Мулла здивувався, нащо сунути руку глибше, коли він хотів вийняти її. Проте виконав. «Тепер розтисни кулак, нехай випадуть усі горіхи». Мулла розсердився, він же хотів набрати горіхів, а сусід просить випустити їх. Неохоче він виконав вимогу сусіда. «Тепер випрям пальці, притисни їх один до одного і потихенько витягай руку із дзбана». Мулла зробив усе так, як сказано і – о, чудо ! -вийняв руку із дзбанка. «Моя рука вільна, але як же я дістану горіхи?» Тоді сусід взяв посудину, перехилив її і висипав стільки горіхів, скільки було потрібно.» |
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Ольга Владимировна Лазаренко 21-04-2010 13:28:50 |
MissMelody!
А що там, за цим страхом зізнатися, що ви чогось не можете, що ця робота не для вас, що вам важко і виснажує? Зізнатися саме директорам. Чому важко? Через гроші? Сумніваюся, адже жили ж ви якось без цієї додаткової оплати і, припускаю, почувалися щасливішою. Отож, чому не можете наважитися заявити про свої потреби тим, хто стоїть вище за вас? Боїтеся оцінки, осуду, несхвалення? Що станеться найстрашнішого, якщо ви скажете про свої почуття? А як це перевірити, яким способом дізнатися, що буде? Є лише один вихід - вирішити і спробувати, а все інше - це наші з вами фантазії. |
Алина Иосифовна Фирсель 21-04-2010 13:35:52 |
Иногда занятие нелюбимым делом можно сравнить с жизнью с нелюбимым человеком.И опыт показывает,что все равно, рано или поздно, натуры творческие не выдерживают работы в административных рамках и возвращаются к творчеству. Но: все зависит от того, под каким углом смотреть на офисную работу-если как на временный вариант,который даст возможность финансово встать на ноги и со временем заниматься любимой музыкой-то, может, стоит потерпеть как временную трудность,зная,что зато потом будут деньги на все ваши творческие проекты. Но вот если рассматривать эту работу в качестве карьерного роста-похоже,что стоит признать,что это действительно не ваш конек. А выбор как всегда за вами. Удачи вам и творческой реализации.
|
Алина Иосифовна Фирсель 21-04-2010 13:41:25 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
![]() |
|
Наші психологи