Проблемы с концентрацией внимания у ребенка

Оксана Игоревна Истомина психолог

20.05.2021 12:37

доброе утро. вы беспокоитесь что с ребенком что то не то? или вы сильно включены в ребенка и вам тяжело?

Оксана Сенченко психолог

20.05.2021 12:42

Доброго дня, Mizya.

цитата:

гиперактивен

Йому поставили такий діагноз?

цитата:

совершенно не может играть сам, а если начинаешь с ним играть, тут же возникает интерес к другому варианту игры.

А що Вас у цьому хвилює? До 4 років для дитини нормально не відходити від матері, адже саме зараз у Вас з ним формується і розвивається прив'язаність.

цитата:

К концу дня, я выжата, как лимон, не пойму, как его сосредоточить. Если что-то не по его, начинается истерика.

Тут скоріше проблема не в дитині, а в тому, що у Вас не вистачає ресурсу. Чи ходить Ваш хлопчик в дитсадочок? Чи є у Вас час на себе? Чи приймає батько участь у вихованні сина?

Марія Міхліна психолог

20.05.2021 12:55

Здравствуйте!
Скажите, Вас кто-то поддерживает? Помогают ли Вам близкие и папа ребенка?

Оксана Сенченко психолог

20.05.2021 12:58

цитата:

Да, диагноз поставлен.

Тоді Ви займаєтеся з дитячим психологом? Що сказав психіатр?

Оксана Сенченко психолог

20.05.2021 13:20

цитата:

С психологом не занимаемся, он назначил Алеву и все. Психиатр сказал, что у него нет вопросов к малышу.

Було б добре, якби Ви відвідували психокорекційні заняття у дитячого психолога (арт-терапія, казкотерапія тощо).

Алла Григорівна Веленко психолог

20.05.2021 14:42

Доброго дня! Я Вам співчуваю, тому що дуже важко бути "прив'язаною" до малюка. Гіперактивність - це не вирок і з цим можна впоратися. Вона виникає, коли мама під час вагітності перебувала постійно у стані напруження. Судячи з того, що Ви описуєте, Ви і досі знаходитеся у такому ж стані. Маленька дитина потребує маминої любові (не сююскання і не постійних пререживань та опікування і справжня любов аж ніяк не залежить від кількості проведенного часу поруч). Якість маминої любові напряму залежить від стану, у якому мама знаходиться, від її внутрішньої наповненості, від її внутрішніх сил. Дитина реагує не на зовнішні дії, а на внутрішній мамин стан. Оскільки малюк не відпускає Вас ні на хвилину, він не отримує тої енергії, яка йому потрібна, тому криками сповіщає, що не наповнений зовсім. Мама зовні може турбуватися, може робити дуже багато корисних справ, але, насправді, не давати дитині отого душевного тепла, яке так потребує малюк, особливоу перші роки життя, і при цьому навіть не здогадуватися про це! Допомога насправді потрібна спершу Вам! Зможете наповнитися та відновитися Ви, і з дитиною одразу стане легше впоратися...

Ответ отредактирован автором 20-05-2021 14:44:23

Алла Григорівна Веленко психолог

20.05.2021 15:26

У тому то і проблема, що, на превеликий жаль, батьки зачасти плутають любов з прив'язаністю до дитини. Це абсолютно різні речі. І кількісь проведеного часу з дитиною ще не є доказом того, що дитина отримує необхідне тепло. Ваші стосунки з дитиною якраз це і підтверджують. Можна з дитиною спілкуватися годину на добу і цього буде достатнім для того, щоб малюк почував себе захищеним. А можна 24 години бути поруч і дитина недоотримає того, що потрібно для повноцінного розвитку. Як у Вас склалися стосунки з батьками? З Вашим чоловіком? Ви себе почуваєте психо-емоційно захищеною?

Алла Григорівна Веленко психолог

20.05.2021 15:44

Одразу хочу сказати, що Ви - чудова мама і робите все, що можете на даному етапі, і все що вмієте! Таких ситуацій як у Вас зараз дуже багато і не тому, що батьки погані.
Є просто певні речі, які не дають можливості правильно контактувати з дитиною. І вони криються у внутрішньому стані мами. Мало того, чим сильніше мама старається, тим менших результатів досягає. Для того, щоб давати дитині необхідне, ви сама повинна знати де оте необхідне брати. І це далеко не зовнішні дії та переживання! І мені шкода Вас засмучувати, але якщо б малюк дійсно відчував отой живий потік внутрішньої любові (не прив'язаності), він би так себе не поводив. Дитина не "відпускає від себе маму" тільки тоді, коли її для нього мало, це факт. І ще раз кажу, справа не у кількості проведеного часу, а у якості Ваших контактів. Та вмінні правильно їх організовувати...

Алла Григорівна Веленко психолог

20.05.2021 15:59

Авжеж, Ви розумна та ніжна мама, і впевнена, зробите все можливе задля свого малюка! Єдине, гіперактивні діти, це діти вже від народження з дефіцитом отої саме уваги та концентрації, яка сформувалася ще в утробі мами. Тобто, мама під час вагітності також щось робила не дуже так як було потрібне дитині. Ми завжди хочемо вирішити всі питання самостійно - так влаштована наша психіка. Але, на превеликий жаль, не завжди маємо необхідні знання щоб з ними впоратися. І якщо б це стосувалося тільки Вас, тоді можна витрачати час на самостійні експерименти... Але це стосується і Вашої дитини. Інколи час має величезне значення у сенсі вчасної допомоги...

Ответ отредактирован автором 20-05-2021 16:00:19

Підтримали: 1

Наталія Крилова

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог

20.05.2021 18:09

Кто ставил диагноз ребенку? Как долго врач наблюдал ребенка, прежде чем поставил диагноз?

Насколько я знаю, диагноз гиперактивность ставится несколькими врачами, после наблюдения достаточно длительного за ребенком.
При гиперактивности важно комплексно подходить к проблеме - режим, питание, занятия с психологом, коррекция поведения, консультации для мамы, чтобы она понимала, что делать.
Почитайте книги, статьи, лекции про то, как быть с такими детьми.