Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 хвилини тому: «Доброе утро! цитата: «Что делать» Проявить подлинную заботу о себе(!) Это значит поступить ответственно. Вначале можно обратиться к психологу - очно или удаленно. Оба варианта в»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 10 хвилин тому: «Здравствуйте! цитата: «Предьявы отца» Можно сказать и так. А можно посмотреть иначе. Это могло быть проявлением отцовской заботы о будущем своих сыновей(!) Заботы в плане волне»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 1 година тому: «Здравствуйте. Скорее всего, за вопросом отца стоит тревога за ваше будущее. Но если вас задело, стоит разобраться. Возможно, это связано с тем, что вы сейчас находитесь в периоде »
Питання від: Татьяна Вік: 25

Как выйти из апатии

Здравствуйте!

Мне 25 лет. Я живу с молодым человеком 3 года. Он уже несколько раз очень сильно меня обманывал. Играл на ставках и залазил в долги. Я его всегда прощала. Его родители всегда гасили все долги. У него очень хорошие папа и мама, которые приняли меня в свою семью. В конце мая после того как я съездила в отпуск (одна, потому что у него нет возможности), он меня опять обманул. Я его простила, но мне постепенно становилось все равно на происходящие вокруг меня события. Не смотря на сложившуюся ситуацию он хотел пойти на свадьбу, отметить свое день рождения.
Первое время я боролась с апатией. Все же пошла с ним на свадьбу и встречалась с друзьями. Но с каждым днем мне становилось все хуже. Не смотря на то что мой парень относится ко мне хорошо, всегда поддерживает. Мы просто разные люди, но я его люблю.
На работе я не могла сосредоточиться, не могла сделать нормально ни одного задания. Дома мне трудно было делать домашние дела. Я не выдержала и ушла к маме, которая меня всегда и во всем поддерживает.
Тут мне не стало лучше, я только еще больше впала в апатию. У меня поднялась температура и я села на больничный на полторы недели. Все это время я тупо лежала и ничего не делала. Когда больничный мой подходил к концу, я решила вернуться к себе домой к парню (это моя квартира). Я переночевала одну ночь и на утро поняла, что я не смогу дожить до вечера одна. Как это не стремно, но я собрала вещи и уехала назад к родителям. Уже 17 дней я принимаю антидепрессанты Грандиксин. К психотерапевту не обращалась.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
Мне кажется, что я все три года тащу наши отношения на себе. Стараюсь сделать ремонт за свои деньги, купить что-то в квартиру. Уговариваю его куда-то съездить. Но ему это все не надо. Он очень ленив. Его главная отдушина - это встреча с друзьями и алкоголь. Моя главная отдушина - это путешествия. Но уже 3 года мы стоим на месте. Теперь мне и путешествия не нужны. Мне ничего не надо, я просто хочу уйти и сидеть одна.
Татьяна, добрый день!
цитата:
Мне 25 лет. Я живу с молодым человеком 3 года. Он уже несколько раз очень сильно меня обманывал. Играл на ставках и залазил в долги. Я его всегда прощала. Его родители всегда гасили все долги. У него очень хорошие папа и мама, которые приняли меня в свою семью.

Вы говорите, что в таких отношениях находитесь уже три года. Скажите, что Вас в них держит? Вы понимаете, что находитесь в отношениях с зависимым человеком, а это ведет уже к Вашей созависимости с ним.
цитата:
В конце мая после того как я съездила в отпуск (одна, потому что у него нет возможности), он меня опять обманул. Я его простила,

Это так звучит, будто Вы разочаровались не только в своих отношениях, а и в себе.
цитата:
ВЫЙТИ ИЗ АПАТИИ

Поверить в себя заново, быстрее будет вместе с психотерапевтом.
...
Доброго дня Тетяно! Як на мене, у Вас не депресія, а депресивний стан. Бо депресія, як правило, виникає без причини. А у Вашому випадку причина є - Ви "загнали" свої образи, гнів, претензії вглиб підсвідомості "Я его простила, но мне постепенно становилось все равно на происходящие вокруг меня события". Оте, що Ви називаєте "простила", то лише "витіснення" проблеми в середину себе. Через те Вам стало так погано. Бо Ви насправді вчинили насилля над собою, своїм "Я". А це є програма самознищення. Перечитала декілька разів Вашу сповідь. І у мене склалося враження, що не тільки з коханим Ви "витісняєте" свої проблеми. Що це така звичка реагувати, коли виникають проблеми - "нагинати" голову і мовчки терпіти... Як склалися стосунки у Ваших батьків? Як на мене, конче потрібно знайти "корінь" таких Ваших реакцій...
...
Доповнення від автора питання ·
Спасибо огромное за отклик на мою проблему.

Татьяна, да, я понимаю, что это токсичные для меня отношения. Но я боюсь остаться одна.
Доповнення від автора питання ·
Извините, хотела обратиться к Ольге Владимировне
Доповнення від автора питання ·
Инна Владимировна, действительно, я разочаровалась в себе. Я не уверенна в себе абсолютно. Во мне пропал задор, огонек.
Доповнення від автора питання ·
Алла Григорьевна, моя мама несколько лет прощала отца за измены и побои. Но потом все же нашла силы бросить его.

Я пытаюсь вытеснить все мысли из своей головы, чтобы не думать ни о чем. Может потому что меня не устраивает моя жизнь. Нет уверенности в себе абсолютно
Ви пишете "моя мама несколько лет прощала отца за измены и побои. Но потом все же нашла силы бросить его". Тема прощення надзвичайно складна і на превеликий жаль, величезна кількість жінок у цьому питанні повністю заплуталися... Тому що звикли сприймати поняття "простити" як "нахилити голову" і терпіти далі, або, коли терпець уривається - не розв'язувати "вузлики", а їх категорично розрубувати. Так сталося і з Вашою мамою. Їй ніхто не пояснив, що прощення - це поняття внутрішнього стану, але аж ніяк не зовнішнього. Якщо чоловіку тільки догоджати і не виховувати, ставлячи конкретні вимоги, він з часом перетворюється на монстра. Так створене життя, що дочка, не розуміючи цього, переймає від матері поведінкові моделі та стереотипи поведінки. І потім в дорослому житті поводить себе у відповідності до них. Так, життєві сценарії Вас та Вашої мами різняться, але реакція на ганебну поведінку що батька, що чоловіка абсолютно однакова...медикаментозна допомога певним чином потрібна у критичні моменти. Але ліки не вирішують проблеми, вони лише на деякий час тамують симптоми, зачасти "заганяючи" проблему ще глибше і з часом переходять на рівень психо-соматики з хронічною формою вираження... Проблему потрібно "витягувати" і вирішувати, щоб нарешті стати самодостатньою та почувати себе з гідністю... Тоді у нашого організму відпаде необхідність намагатися до нас "достукатися" за допомогою депресивних та хворобливих станів, щоб ми нарешті почали вирішувати свої внутрішні проблеми...
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?