Question

26-06-2010

Я навчаюсь на 2-му курсі в коледжі. Я була дуже рада, коли вступила в цей коледж, але після місяця навчання зрозуміла, що прийдеться важко, не в розумінні навчання, а щодо колективу. Я комунікабельна людина, відкрита, завжди рада чимось допомогти. Але не витримую серед одногрупників. Проблема полягає ось у чому: - не йдеш з нами пити (не просто випити, а напитися в їхньому розумінні) ти не такий як всі тебе починають "цькувати"; - вчитися зараз не модно, якщо починаєш з вчителем якусь розмову щодо навчання, то реакція така, шо думаю шо краще б я мовчала:(; - а щодо пліток і обмовляння то це мене найбільше вбиває, може таке є в кожній групі, я просто не знаю як в інших, але обговорити кожного мусять за спиною, і то так "поливають брудом", шо "мама дорогая"!!! Я не кажу шо я така хороша, а мої одногрупники погані, просто я не витримую психологічно серед цього колективу, мені не комфортно!! Я не заучка, я просто хочу добитися успіху! Я не знаю як ще один рік витримати? кожен день іду в коледж як на каторгу. Підкажіть будь-ласка що робити? Я залежу від їхньої думки, я навіть боюся, що вони мене побачуть з хлопцем, який не є Ален Деленом, а потім обговорюватитумть!! Невже я настільки залежна від їх думки??? Я такою не була!

Вопрос от: Таня; Возраст: 17

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Ольга Владимировна Лазаренко · Answer 1 · 2010-06-26 18:28:19

Таня!
Я розумію, як тобі зараз важко. Адже перший рік в новому колективі завжди найтяжчий. Це називається таким словом - адаптація. Тому знайте, що це не назавжди, і скоро мине.
А от щодо одногрупників. Вони таки мають для вас значення, хоча б тому, що ви - комунікабельна і хочете спілкуватися. Агресія зараз щодо них і осуд їхньої поведінки - це нормальна захисна реакція на нове середовище, так ви пристосовуєтесь до нього. Тому придивіться до них - чи справді всі вони такі, як ви описуєте, адже, напевно, кожен окремо і сам по собі досить цікава людина.
Люди завжди говорять. Чому вас так хвилює, що про вас скажуть ваші одногрупники? Чи завжди є такий страх оцінки і осуду? З цими темами краще все-таки було б проконсультуватися у психолога очно. Там і підтримку отримали б.

Владимир Николаевич Степаненко · Answer 2 · 2010-06-28 14:29:37

Шановна Тетяно!

Згоден, що вам зараз непросто. Але що ж вдієш - таке життя. Вірите, і мені не зустрічалися місця, напхані доброзичливими і розвиненими людьми, які поділяють ваші інтереси і з розумінням ставляться до вашого бажання досягти успіху в освіті та особистому житті. А коли вам щось не вдається, вони гуртом кидають всі свої справи і біжать вам на допомогу…
І що ж? Ну депресніть і відмовтеся від своїх планів. І шукайте собі Алена Делона, щоби задовольнити ваших одногрупників. Тільки от чомусь мені здається, що вони можуть вам просто заздрити. Не думали про це?
Залежати від думки інших – це абсолютно нормально. Якби ми на неї не зважали, ми б і людьми не стали. І питання просто в тому, як залежати «правильно». До якої міри перейматися поглядами інших на вас, на що зважати, а на що – ні. Вибір за вами. В мене таке враження, що вам вдасться дати раду проблемам, що у вас виникли. До речі, непогану школу життя проходите ви у своєму коледжі. Так і подорослішаєте… Гараздів!

Як знайти спільну мову з одногрупниками?