У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Хто я? (Багато негативних проявів)

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Хто я? (Багато негативних проявів)
Добрий день.
Не знаю з чого почати. Була така ситуація: чоловік іноді випиває, і крайнього разу він затримався з друзями до 2 години ночі, і в той момент, коли ніч, я з дітьми сама вдома, хвилююсь, не знаю коли він прийде, в якому стані і чим це закінчиться (раніше бували випадки коли все спокійно, бували проблеми в нього матеріальні і зі здоров'ям, бували неприємні з'ясовування стосунків)...і в мене в ту ніч був такий стан – це не панічна атака, а щось інше, гірше, дуже сильний дискомфорт душевний і фізичний, ніби ломка. Мені було необхідно щоб він негайно був поряд, разом з тим безпорадність, бо я не можу керувати і змусити дорослу людину чинити так чи інакше. Це було нестерпно, і напевно настільки гостро я це не переживала раніше. Коли ця ніч пройшла, я чітко вирішила, що більше так не хочу, я зрозуміла що в мене реально дуже сильна емоційна залежність від чоловіка, я раніше цього так не розуміла. Тоді я почала шукати інформацію про це, багато статей прочитала на цьому сайті. Зрозуміла що мені потрібно відчепитися від стосунків і працювати над собою, щоб щось змінити. Я почала фокусуватися більше на своїх справах, прислухатися що мені потрібно і що цікаво зараз. В мене попереду ще багато роботи над собою, бо я не відчуваю себе нормальною, повноцінною людиною, розумію що дуже багато відповідальності перекинула на чоловіка і обставини, і щоб стати самодостатньою ще дуже багато працювати. Але вже зараз спостерігаю в себе чимало негативних проявів, яка я ''погана'' – наприклад, часто контролюю що чоловік каже дітям, що діти говорять один одному та чоловіку, влізаю в розмову і роблю всім зауваження, ніби всі говорять не правильно. Також часто висловлююся до чоловіка з підколами, сарказмом, пасивною агресією, раніше він підколював мене, такий в нього був стиль спілкування, тепер мені доводиться стримуватися, щоб самій його не підколювати та не контролювати в кожній розмові його і дітей. Я не хочу бути такою, важко зрозуміти, чи я і раніше була такою і не помічала, чи я почала поводитися так більше зараз. Також помічаю що я маніпулюю і добиваюся від інших потрібної мені поведінки. Я не хотіла б так поводитися, стримуюсь, але в якийсь момент закінчується терпіння і я знов це роблю. Бачу себе з ''негарної'' сторони. Коли я була поглинута стосунками з чоловіком, я бачила себе нікчемною і потребуючою, ну ніби я була ''хороша'', це він ''поганий'' і ''змушує мене страждати'', або ситуація така складна. А зараз помічаю яка я ''погана''.
Питання від: ; Вік: 28

20-07-2023 11:29:58Доповнення від автора
Питання до психологів сайту:
Чи нормально що в цій ситуації помічати свої ''погані'' сторони? Чи це поворот не туди і я мала б сприймати себе позитивно?

Загалом навіть помічаючи який з мене лізе негатив, зараз, коли я налаштована відбудувати самодостатність, я почуваюся краще, почуваюсь сильнішою.


психолог онлайн
1
Александр Владимирович Сергиенко
Доброго дня, Ira!
цитата:

Чи нормально що в цій ситуації помічати свої ''погані'' сторони? Чи це поворот не туди і я мала б сприймати себе позитивно?

Загалом навіть помічаючи який з мене лізе негатив, зараз, коли я налаштована відбудувати самодостатність, я почуваюся краще, почуваюсь сильнішою.

До цієї картинки не вистачає кількох деталей. Перша - помічаєте і відкриваєте не "погані" сторони, а особливості. І це шлях, що веде до відкриття себе цілісною (не фрагментарно), без виключень, без поділу на хороше і погане. Так зазвичай і відбувається трансформація людини через більш повне усвідомлення себе.

Друга деталь - якщо почуваєтесь краще, сильнішою, то оце ознака позитивних змін, бо йдете за своїми бажаннями і рішеннями, які прийняті не всліпу або імпульсивно - за давньою звичкою.
Ваші прагнення обумовлені свідомим вибором
цитата:

мені потрібно відчепитися від стосунків і працювати над собою, щоб щось змінити. Я почала фокусуватися більше на своїх справах, прислухатися що мені потрібно і що цікаво зараз.

З чим я вас щиро вітаю!

Якщо обрали шлях самостійних пошуків, то варто час від часу звіряти годинник з кимось, хто зрозуміє і підтримає.

👍 радити психолога:

20-07-2023 12:23:22Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347123 для Владимир Анатольевич

Дякую за відповідь і пояснення. Я ще зловила себе на думці, а може це я не скаржусь/засмучуюсь на те, що проявляю/помічаю такі особливості, а тішуся/вихваляють? І якось ніби незручно від цього.

Уточніть, будь ласка, що означає звіряти годинник, що ви маєте на увазі?


психолог онлайн
цитата:

Уточніть, будь ласка, що означає звіряти годинник, що ви маєте на увазі?

Спілкуватись з психологом, ділитись думками, почуттями, відкриттями, знахідками, змінами у ставленні до себе і до навколишнього світу.

Ось, наприклад
цитата:

Я ще зловила себе на думці, а може це я не скаржусь/засмучуюсь на те, що проявляю/помічаю такі особливості, а тішуся/вихваляють? І якось ніби незручно від цього.

Розкажіть, які підстави дають вам грунт для думок, ніби ви тішитесь/вихваляєтесь?

👍 радити психолога:

20-07-2023 12:48:18Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347125 для Владимир Анатольевич

"Розкажіть, які підстави дають вам грунт для думок, ніби ви тішитесь/вихваляєтесь?"
Хоча я розумію що це не найкращий варіант моєї поведінки (підколи, контроль, зауваження, маніпуляції) і я хотіла б інакше, АЛЕ в мене присутнє якесь таке відчуття внутрішньої радості від того, що тепер я це помічаю за собою, і що я аналізую Свою поведінку і шукаю можливі варіанти це змінити, а не думаю лише про чоловіка, чому він так чи інакше поводиться, чи про обставини, що вони якісь погані загалом і тут вже нічого не вдієш. Мабуть для мене приємний цей контраст, що я можу ще й так, дивитися на ситуацію своїми очима і обдумувати саме свої дії, відчуття


психолог онлайн
цитата:

Хоча я розумію що це не найкращий варіант моєї поведінки (підколи, контроль, зауваження, маніпуляції) і я хотіла б інакше, АЛЕ в мене присутнє якесь таке відчуття внутрішньої радості від того, що тепер я це помічаю за собою, і що я аналізую Свою поведінку і шукаю можливі варіанти це змінити, а не думаю лише про чоловіка, чому він так чи інакше поводиться, чи про обставини, що вони якісь погані загалом і тут вже нічого не вдієш. Мабуть для мене приємний цей контраст, що я можу ще й так, дивитися на ситуацію своїми очима і обдумувати саме свої дії, відчуття

То ви тішитесь. А до того припускали, що вихваляєтесь. Зрештою, розібрались, чи не так?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
цитата:

розумію що дуже багато відповідальності перекинула на чоловіка і обставини, і щоб стати самодостатньою ще дуже багато працювати.

Те що у вас спостерігається називається співзалежність. Робота з нею починається з прийняття відповідальності на себе за свої реакції
мислі та почуття, почуття далі вдстеження і корекція як почуттів так і поведінки.,отже тещо ви почали працювати над собою визиває повагу.
цитата:

пасивною агресією, раніше він підколював мене, такий в нього був стиль спілкування, тепер мені доводиться стримуватися, щоб самій його не підколювати та не контролювати в кожній розмові його і дітей. Я не хочу бути такою, важко зрозуміти, чи я і раніше була такою і не помічала, чи я почала поводитися так більше зараз. Також помічаю що я маніпулюю і добиваюся від інших потрібної мені поведінки. Я не хотіла б так поводитися, стримуюсь, але в якийсь момент закінчується терпіння і я знов це роблю.

Це означає що у вас надлишок агресіії щодо чоловіка та його поведінки щоб це скорегувати потрібномати якийсь канал витоку наприклад , виговорювати її на сесії психолога або на группах взаємодопомоги або через ведення щоденника. Інколи в таких випадках допомагає аналіз: наприклад хотіла скаазати щось образливе для чого ?( ладно хотілось але що це дасть крім образи та злості чоловіка , а що мені потрібно насправд? і( наприкладщоб допомогли в чомусь , чи щось зробили для мене і можливо краще сказати спокійно і доброзичливо( продумуємо як само, не завадить це записати десь для памяті і переглядати

👍 радити психолога:


психолог онлайн
2
Владимир Анатольевич Тарасенко
Павел Леонидович Басанский
Доброго дня Іро!
Я не стану одразу писати багато того, що привертає увагу, як сімейного психолога. А лише те, що одразу впало в очі з написаного Вами: "бо я не можу керувати". Такий собі невгамовний цензор, що звик все і всіх контролювати і коли хтось "випадає" з під його уваги, одразу починається стан дискомфорту ..
При чому, як на мене, цей внутрішній цензор спостерігає прискіпливо не лише за чоловіком, але і за дітьми.
А у таких випадках, спрацьовує правило: чим сильніше установка на контроль, тим швидше ті, на кого вона спрямована, будуть намагатися з під неї вийти...при чому, в дуже різний спосіб, як наприклад: не прийти додому вночі, напитися до нестями, щоб відключити мозок, у тому числі - втратити всі гроші...
При чому, відчувається, що проблема дуже глибока, рівня підсвідомих установок та моделей поведінки.
Тому виникає логічне питання, а чи дійсно цей "внутрішній контролер" створений Вами особисто? І чи не "переданий Вам у спадок" від когось з близьких чи рідних?
Як до Вас ставилися батьки в дитинстві?




👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
Добрий день. Читаючи Вашу розповідь, спочатку було дуже сумно, що так склалися обставини Вашого життя, а потім я помітила світло в кінці тунелю, те, що Ви описуєте-це позитивні зміни, те, що з Вами відбувається - це особистісний ріст, не лякайтеся побачити "погані" сторони своєї особистості, бо без цього немає росту і змін, ми всі такі, всі не ідеальні, те, що Ви почали слідкувати за собою і намагатися стимувати прояви, які Вам не подобаються- це просто варте поваги, мало хто так старається, я думаю у Вас є ресурс змінити своє життя, просто Вам дуже потрібна підтримка і допомога, тому що із співзалежних стосунків вийти важко самому і це досить не швидко. Не лякайтеся власних різних думок, я б рекомендувала їх фіксувати і потім обговорювати зі спеціалістом, бути безоціночним спостерігачем. З повагою та щирими побажаннями Вас всього найкращого, клінічний психолог, Маргарита.

👍 радити психолога:

20-07-2023 14:36:36Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347129 для Владимир Анатольевич

"То ви тішитесь. А до того припускали, що вихваляєтесь. Зрештою, розібрались, чи не так?"
Ні. Здається, не зовсім розібрались. Спершу я була стривожена і засмучена своєю поведінкою, потім подумала що взагалі то я більше радію і мені хочеться не скаржитися, вихвалятися цим (тим що я як мінімум можу зосередитися на собі і аналізую свою поведінку). Зрештою знову ж таки мені якось соромно з цього приводу відчувати радість, адже мої близькі не можуть зі мною розділити цю радість (чоловіку наприклад весело коли він підколює мене, а не коли я його, ну а про свої рефлексії я взагалі зараз з ним не розмовляю, а дітям вся ця каша думаю просто шкідлива і взагалі зважаючи на це зараз немає чому радіти, а потрібні кардинальні зміни щоб було дійсно добре)

20-07-2023 14:45:35Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347131 для Александр Владимирович

Дякую за підтримку!

"Це означає що у вас надлишок агресіії щодо чоловіка та його поведінки щоб це скорегувати потрібномати якийсь канал витоку наприклад , виговорювати її на сесії психолога або на группах взаємодопомоги або через ведення щоденника. Інколи в таких випадках допомагає аналіз: наприклад хотіла скаазати щось образливе для чого ?( ладно хотілось але що це дасть крім образи та злості чоловіка , а що мені потрібно насправд? і( наприкладщоб допомогли в чомусь , чи щось зробили для мене і можливо краще сказати спокійно і доброзичливо( продумуємо як само, не завадить це записати десь для памяті і переглядати зв'язатися з психологом"
В мене така ситуація, що свідомо не хочу говорити щось образливе, почитала про свою залежність і зрозуміла що в принципі в наших стосунках проблеми не через чоловіка, а це багато в чому справа в мені, свідомо я хочу поводитися, говорити делікатно, врівноважено, я хочу бути адекватною людиною. І ці негативні моменти виходять якось на автоматі. Дякую за ваші рекомендації, буду практикувати.

20-07-2023 14:54:49Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347135 для Алла Григорівна

Дякую за відповідь.
"Тому виникає логічне питання, а чи дійсно цей "внутрішній контролер" створений Вами особисто? І чи не "переданий Вам у спадок" від когось з близьких чи рідних? Як до Вас ставилися батьки в дитинстві?"
В мене якось такого щирого бажання керувати, контролювати немає, мені навпаки це огидне. Але одразу спадає на думку, що коли щось іде не так і я бачу що розвиток ситуації може бути поганим, то цей контроль і маніпуляції включаються. Ви написали про дітей, щодо них приклад: коли якийсь конфлікт між ними і я хвилююся що може початися бійка чи якось інакше можуть ображати один одного, і комусь в результаті буде боляче або погано, то в той момент я вмішуюсь. Можливо я роблю неправильно і краще щоб вони самі вчилися комунікувати, можливо я не знаю якою мала б бути моя нормальна роль. Батьки в дитинстві були строгими і вимогливими

20-07-2023 15:01:56Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347136 для Маргарита Вікторівна

Дякую за пояснення, заспокоює. Я теж розумію що самостійно це буде складно, і потрібна підтримка, а зараз такої немає. В мене нема таких близьких людей які б просто підтримали. Я зустрічала в соцмережах інформацію про наставництво, думаю про те що можливо мені потрібна така співпраця, тому що є проблеми в багатьох сферах, і самостійно я думаю що дуже скоро можу закинути свої старання, коли зіткнуся з труднощами. Я трохи сумніваюся чи це не є якесь інфантильне нездорове бажання знайти собі батьків під виглядом наставника, чи це нормальна практика? Також думаю про роботу з психологом


психолог онлайн
Дякую за щиру та відверту відповідь. Як на мене, Ви самі дали відповідь на всі свої питання однією своєю фразою "Батьки в дитинстві були строгими і вимогливими", тобто, контролюючими...
Якщо дійсно хочете змінити своє життя, необхідний повний "перезапис" батьківських програм контролю..
Все інше, буде поверхневим і не дасть можливості змінитися ні Вашому чоловіку, ні ставленню до дітей... Адже, сім'я, як Ви правильно написали - це дзеркало для всіх. Чоловік так себе поводить, бо несвідомо "тікає" з під Вашого жорсткого внутрішнього контролю ( на рівні емоцій та почуттів). Діти швидко ростуть і, на превеликий жаль, всі невирішені питання з чоловіком автоматично перекладаються потім на стосунки з дітьми і на якість їх життя...

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Стосовно наставництва я б не поспішала, нехай психолог, з яким будете працювати, визначить чи дійсно це не є заміною авторитетної фігури.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня!
Видимо вам всевремя не хватает эмоций... и вы всех вокруг провоцируете на выяснения отношений.
Через скандалы или придирки... вы так выводите других людей на эмоции. Подпитываетесь эмоционально.
Хочется спросить вам скучно жить? Или зачем вы это делаете?
Эмоции и страсти вами руководят. Вот это надо осознать.
Хотите ли вы чтоб вами руководили эмоции? Что вы от них получаете? ( адриналин, удовольствие что? )
Мир слишком пресный для вас... слишком обычный и потому вы его так расскрашиваете эмоциями?
Вам тяжело брать ответственность на себя и за себя. Почему? За свои поступки... Не хотите взрослеть?
Выгодно спрятаться за такую вот стервочку?
Специально задала вам вопросы на подумать. ( извините, если резко)
Все это надо проговорить с психологом.
Удачи!

👍 радити психолога:

20-07-2023 16:34:37Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347146 для Алла Григорівна

Дякую за відповідь. Уточніть, будь ласка, що означає "перезапис батьківських програм"? Я не хочу зазіхати на те, щоб змінити чоловіка, мене в принципі насторожують пропозиції змінити іншу людину. Взагалі я вважаю чоловіка досить хорошою людиною, зі своїми особливостями, але він загалом досить гарна людина, а наші діти дуже цікаві, гарні, розумні, талановиті маленькі люди, я захоплююся тим, що вони в нас є такі. Я б хотіла сама змінитися, навчитися помічати свої сильні сторони, розвиватися, цінувати себе та інших. Мені не подобається та я, якою я була, хочу стати врівноваженою і спокійно і з цікавістю сприймати себе, чоловіка, дітей, інших людей, бути хорошою мамою, розвиватися як особистість, бо думаю такої як я є не достатньо щоб бути опорою для дорослішаючих дітей, бути самодостатньою, навчитися витримувати труднощі, спілкуватися, отримувати задоволення від життя

20-07-2023 16:42:01Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347147 для Маргарита Вікторівна

Дякую за пораду, мені з однієї сторони цікава перспектива отримати таку тотальну підтримку для свого розвитку, яку може дати наставництво, а з іншого боку теж насторожує думка що це може бути моє дитяче прагнення замінити батьків, і в результаті це може бути знову ж таки залежність, перекладання відповідальності, пересилювання себе, розчарування, а не розвиток. Не знаю 🤔


психолог онлайн
цитата:

Зрештою знову ж таки мені якось соромно з цього приводу відчувати радість, адже мої близькі не можуть зі мною розділити цю радість

Цікаво, звідки ця уява, буцімто близькі мають поділяти з вами радість?! Над собою працюєте ви. І то було ваше рішення і ваше прагнення. А вони тут до чого?
Якщо і будуть радіти, то лише помічаючи зміни в стосунках з вами. Наприклад, контролю стає менше. Розуміння, співчуття, теплоти і підтримки більше. Задоволення більше.
цитата:

(чоловіку наприклад весело коли він підколює мене, а не коли я його

Цей приклад з зовсім іншої опери. Хіба не так?
Рівень самооцінки, інтелект, взаємоповага та почуття гумору - від цього, здається, залежить адекватна реакція на милі підколи. Якщо вони, звісно, милі. Якщо ні - то мова вже бути йти про емоційне відреагування прихованої агресії.
цитата:

ну а про свої рефлексії я взагалі зараз з ним не розмовляю

Мабуть, поки що не готові. Або у вас є побоювання, що якось відреагує не так.
цитата:

потрібні кардинальні зміни щоб було дійсно добре)

Та, безперечно, потрібні і бажані. Однак ви за еволіційний шлях поступових якісних змін чи за революцію у максимально стислі терміни, в ніч з четверга на п'ятницю?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Добрий день.
цитата:

Чи нормально що в цій ситуації помічати свої ''погані'' сторони? Чи це поворот не туди і я мала б сприймати себе позитивно?

Помічати себе різною - це є чесно по відношенню до себе. Але мені здається, що вам не так легко справлятися з тим, що можете проявлятися в умовно "негативному" образі.
цитата:

ХТО Я?

Мабуть ви зараз займаєтеся цим дослідженням.
Також розумію, що у вас не зовсім все добре у відносинах із вашим чоловіком.

Чи думали ви працювати з психологом індивідуально?

👍 радити психолога:

20-07-2023 17:07:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347148 для Ірина Миколенко

Дякую за відповідь.
Перше враження від вашої інтерпретації і запитань – шок і збентеження, невже я така, невже хтось мене бачить такою? Я зазвичай вважала себе слабачкою, "стервочка" в мене асоціюється з силою тримати удар, здатністю зберегти самоповагу і гідність у ситуації, коли потрапляєш в несприятливе, недружелюбне оточення. І якби на мене сказати стервочка, то це для мене як комплімент. Можливо інші люди вкладають інше значення. Питання по відчуттях ніби спонукають виправдовуватися. Хоча спробую відповісти щоб прояснити для себе. Цікаво прислухатися і зрозуміти чи дійсно про мене


20-07-2023 17:36:00Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347148 для Ірина Миколенко

*Видимо вам всевремя не хватает эмоций...
– Не знаю, для мене важливі емоції, проявити, виразити що відчуваю і знати що відчуває близька людина і чому.

*и вы всех вокруг провоцируете на выяснения отношений
– Знову ж таки не знаю чи провокую. Мені важливо знати що у відносинах відбувається, як людина до мене ставиться. Були періоди коли в стосунках більшість щирих розмов з чоловіком були про стосунки! Це дуже болісний для мене момент, бо його це відштовхувало, а мені було потрібно розібратися. Пізніше я прочитала про емоційну залежність і зрозуміла що це може бути як "симптом"

*Через скандалы или придирки...
– Я "придираюсь" не для того щоб спровокувати на емоції. Я роблю зауваження коли не можу витримати в ситуації тривогу щодо негативних наслідків, які можуть статися якщо не вмішатися. Наприклад, діти граються, менша не дотримується правил, старший каже "якщо ти будеш так робити, то в тебе ніколи не буде друзів". Мені дуже болісно таке спостерігати, і я беруся пояснювати, чому варто дотримуватися спільних правил щоб їм було приємно гратися і щоб було справедливо, + запевняю, що друзі обов'язково будуть. І багато таких ситуацій між дітьми чи між дітьми і чоловіком, коли мене душа болить, не можу залишатися осторонь


*вы так выводите других людей на эмоции. Подпитываетесь эмоционально.
– Я не розумію в чому полягає моє підживлення?

*Хочется спросить вам скучно жить? Или зачем вы это делаете?
– Відчуваю відповідальність вмішатися щоб допомогти налагодити порозуміння, згладити ситуацію. Чи скучно мені жити – не знаю, деколи здається все безсенсовим, деколи навпаки життя мені здається дуже насиченим і багато завдань, немає навіть часу думати про нудьгу

*Эмоции и страсти вами руководят. Вот это надо осознать.
– так, можливо я занадто піддаюсь емоціям

*Хотите ли вы чтоб вами руководили эмоции?
– Я хочу золотої середини, єднання емоцій, розуму і духу. Повністю виключити емоції не хотіла б точно, але не емоціями єдиними

*Что вы от них получаете? ( адриналин, удовольствие что? )
– Від емоцій я отримую відчуття що я жива, коли бачу емоції інших людей, коли вони відкриваються, проявляються, для мене це означає щирість, і так спілкування з глибиною і щирістю це про задоволення

*Мир слишком пресный для вас... слишком обычный и потому вы его так расскрашиваете эмоциями?
– Питання звучить знову ж ніби я спеціально щось таке роблю. Я вважаю що веду себе органічно, відповідно до своєї природи і обставин життя, проте дещо змінити в собі я б хотіла, писала вище

*Вам тяжело брать ответственность на себя и за себя.
– Так

*Почему?
– Я боюсь не справитись, відчуваю себе нездарною, нікчемною. Ніби здатна лише частину чогось робити для забезпечення свого життя, дітей, і ніби без допомоги не можу впоратися. В мене не вистачає сил, розуму, організованості, мужності, дисципліни. Взаємообмін може рятувати, тому дуже важливі стосунки (але чи важливі вони для чоловіка?)


*За свои поступки...
– Звучить як про жахливі вчинки. Які?

*Не хотите взрослеть?
– Не вмію радше, але шукаю як і думаю я на шляху

*Выгодно спрятаться за такую вот стервочку?
– Уточніть будь ласка, що ви маєте на увазі під "стервочкою", підозрюю що я сприймаю не так як ви чи як інші люди, у мене це слово асоціюється зі стійкістю, і не певна що це про мене зараз


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
Под словом "стервочка" - я имела ввиду выводить других на эмоции - провоцировать скандалы и т д.
Смотрите ваши слова - "я зрозуміла що в мене реально дуже сильна емоційна залежність від чоловіка, я раніше цього так не розуміла."

Эмоции...

"наприклад, часто контролюю що чоловік каже дітям, що діти говорять один одному та чоловіку, влізаю в розмову і роблю всім зауваження, ніби всі говорять не правильно."

Желание опять же получить эмоции... влезть в разговор через контроль. (это как режиссер в театре). Через разговор люди делятся мыслями и эмоциями. Плюс контроль даже гипер контроль... как будто вы стираете границы других людей. Вы ранее писали, что боитесь, что дети друг друга обидят.
Смотрите - вы всевремя реагируете именно на эмоциональные ситуации.
Там где можно более спокойно среагировать... вы скорее всего включаетесь на все 100% и потом уже идет либо взаимное непонимание либо обиды.
Вы как будто мониторите именно те ситуации, где много эмоций.

"Також часто висловлююся до чоловіка з підколами, сарказмом, пасивною агресією, раніше він підколював мене, такий в нього був стиль спілкування, тепер мені доводиться стримуватися, щоб самій його не підколювати та не контролювати в кожній розмові його і дітей."

Опять же попытка получить эмоции реакции, как будто вы кричите пространству - "я тут я тут!" но делаете это именно через эмоции.

"І багато таких ситуацій між дітьми чи між дітьми і чоловіком, коли мене душа болить, не можу залишатися осторонь"

Понимаю вам действительно больно ... и переживаете... но может иногда нужно дать им волю, чтоб они сами это прошли и свои последствия тоже? Чтоб научились чемуто пусть даже и через негативный опыт. А иначе как они сделают выводы из ситуации?
Да можно им все объяснить, как вы делаете. Но понимают ли они вас всегда правильно?


"Я не розумію в чому полягає моє підживлення?"

Вам же нужны эмоции в общении или нет?

"– Я хочу золотої середини, єднання емоцій, розуму і духу. Повністю виключити емоції не хотіла б точно, але не емоціями єдиними"

Вот вот это уже очень верно и здраво! Именно то что нужно для баланса и гармонии. Чтоб уметь руководить собой.

"Від емоцій я отримую відчуття що я жива"

То есть это и есть как бы ваша база - где вы себя чувствуете настоящей включенной в жизнь! Потому они для вас так важны.


"*За свои поступки... – Звучить як про жахливі вчинки. Які?"

необязательно страшные поступки... а вообще в целом чтото сделал и сделал именно ты. ( может быть хорошо, может средне, а может плохо)


"*Не хотите взрослеть? – Не вмію радше, але шукаю як і думаю я на шляху"

Так можно ж научится)) Но к своей зрелости да, порой долгое путешествие надо пройти.
Главное что вы в пути и ищите ответы на свои вопросы. А значит уже потихоньку меняете себя.

Спасибо за ответы!) Было интересно почитать.

Відредаговано автором 20-07-2023 20:08:50


👍 радити психолога:

20-07-2023 20:11:29Доповнення від автора
Дякую за відповідь.

*Цікаво, звідки ця уява, буцімто близькі мають поділяти з вами радість?!
– Не думаю що Повинні поділяти, але здається в мене є така Потреба.
А щодо Звідки – можливо це пов'язано з тим що я виросла у великій родині, і якщо відрізнялась від інших (чомусь раділа, коли іншим сумно), то за це могли насварити, попринижувати, тобто звичка/обов'язок бути як інші довкола.

*Над собою працюєте ви. І то було ваше рішення і ваше прагнення. А вони тут до чого?
– Тут я не кажу що повинні, а як мені це, про свої відчуття і потреби.

Щодо підколів. Мені вони завжди були прикрими і неприємними, не знаю, чи може бути інакше? Хоча серед інших людей часто бачила як підколюють один одного і ніби норм. Наведіть, будь ласка, приклад милого підколу. Можливо я не правильно розумію. Вибачте якщо це не коректне прохання

"Та, безперечно, потрібні і бажані. Однак ви за еволіційний шлях поступових якісних змін чи за революцію у максимально стислі терміни, в ніч з четверга на п'ятницю?"
Так, я розумію що потрібен час. Знаходила інформацію що для "лікування" емоційної залежності потрібно 2-5 років. Хоча звісно хотілося б швидко і прикро що не можна одразу змінити ситуацію цілком.

20-07-2023 20:41:39Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347154 для Віталія Юріївна

Дякую за відповідь.

"Помічати себе різною - це є чесно по відношенню до себе. Але мені здається, що вам не так легко справлятися з тим, що можете проявлятися в умовно "негативному" образі."

Так, не легко, я не знаю як на це реагувати, якось незвично, некомфортно помічати себе "погану", з іншого боку мені цікаво змінюватись, В результаті я не знаю яка я і на що здатна, що для мене добре.

"не зовсім все добре у відносинах із вашим чоловіком" – є класні моменти, але є таке що не можу витримати і просто якщо чесно зрозуміла що не розумію як будувати стосунки, як спілкуватися, як може і як має бути...

"Чи думали ви працювати з психологом індивідуально?" – Мені стало краще морально коли я почала вивчати питання, читати статті про свою ситуацію, багато цікавих матеріалів знайшла, також я думаю в подальшому про індивідуальну роботу з психологом і/або наставником/коучем, щоб змінити свою поведінку, самопочуття і ситуацію загалом


психолог онлайн
1
Ірина Миколенко
цитата:

Так, не легко, я не знаю як на це реагувати, якось незвично, некомфортно помічати себе "погану"

Можливо у вас є стійкий образ себе хорошої, і схильність до ідеалізації, але я вам відкрию великий секрет, що "погана" ви - теж є ви. Вам варто розібратися в цьому - присвоїти ваше, викинути - зайве. З цього відбуваються зміни самі по собі, коли я становлюсь тим, ким є, а не тим, ким хочу здаватися.

Читати, слухати - це також важливо. Але я вам хочу сказати про те, що живий контакт ніщо не замінить.
Удачі 🍀

👍 радити психолога:

20-07-2023 23:04:08Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347168 для Ірина Миколенко

Дякую за відповідь. Ну це трохи кумедно, що я розуміла слово "стервочка" геть інакше, ніж ви і може й не так як більшість. В моєму уявленні це був "позитивний" персонаж, це про стійкість, незалежність було для мене. Але не суть.


Та, якою ви мене побачили має дещо іншу назву – психотик. Чи я не правильно розумію? Загалом іноді мені спадало на думку, що можливо я психотик, не знаю як розібратись чи дійсно так. Загалом я завжди була ізгоєм і не могла налагодити хороші, близькі, тривалі стосунки з іншими людьми, як би не хотіла, завжди була настороженою, можливо в цьому справа. Це прикре відкриття, бо наскільки мені відомо це не змінюється в принципі ніяк, це найнижчий рівень організації психіки, чи це я щось наплутала?


психолог онлайн
Надо более подробно разбираться - почему именно не могли наладить отношения? что мешало? как они складывались? По каким причинам расставались с людьми? Видь люди тоже разные, и с разными людьми может быть разный контакт. С кемто лучше... с кемто хуже.
Вопрос - а действительно ли вы хотели близкого контакта с людьми? Может вы сами закрываетесь от людей?
Или люди чтото подсознательно от вас чувствуют вашу закрытость... или настороженность... напряжение... потому и отдаляются от вас? Это все с психологом надо обговаривать.

👍 радити психолога:

20-07-2023 23:29:43Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347178 для Віталія Юріївна

"Можливо у вас є стійкий образ себе хорошої, і схильність до ідеалізації,"
– Міркую про що це для мене... Скажу так, в мене є хаос уявлень якою я мала б бути, щоб бути хорошою по мірках чоловіка, батьків, суспільства... І по-перше я в ці стандарти не влажу ніяк, по-друге думаю що це не можливо взагалі. Разом з тим дійсно дуже багато старалась бути хорошою! Дуже шкода себе зараз! Бо я не знаю а яка я для себе і що для мене добре.

"але я вам відкрию великий секрет, що "погана" ви - теж є ви."
Я не знаю яка я і мені страшно, що мене можуть просто зненавидіти, всі, сім'я, знайомі, якщо я проявлятиму себе з "поганої" сторони. В тому числі психологи чи інші спеціалісти, ніхто не захоче мати зі мною справу. І тому я повинна контролювати свою поведінку і негайно виправитись. Так неприємно помічати ну наприклад такі речі що Я можу підколювати іншу людину... Мені завжди було дуже прикро і боляче коли підколювали раніше мене. А тепер я сама це роблю на автоматі, просто ніби само так виходить, а розумію, аналізую вже після того!

"Вам варто розібратися в цьому - присвоїти ваше, викинути - зайве.
З цього відбуваються зміни самі по собі, коли я становлюсь тим, ким є, а не тим, ким хочу здаватися."
Я справді старалась бути хорошою, щоб мене приймали і любили. Не знаю що в мене вийшло насправді, але мені вже 28 років і відчуття що я взагалі не своє життя прожила всі ці роки.

"Читати, слухати - це також важливо. Але я вам хочу сказати про те, що живий контакт ніщо не замінить. Удачі 🍀"
Дякую! Я збираюся на це наважитися. В мене був деякий незрозумілий досвід роботи з психологом раніше, з коучем сходу не склалась комунікація, але я думаю спробувати ще!


психолог онлайн
цитата:

Я справді старалась бути хорошою, щоб мене приймали і любили. Не знаю що в мене вийшло насправді, але мені вже 28 років і відчуття що я взагалі не своє життя прожила всі ці роки.

Стратегія "бути хорошою для усіх" працює в ранньому дитинстві, де вас історично навчили бути такою.
Далі цей патерн не працює, або ж працює вам у шкоду.
Насправді те, що ви помітили це - це вже прекрасно. Вам лишилося вибрати свого психолога, і у вас має статися Знайомство із собою.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
2
Ірина Миколенко
Владимир Анатольевич Тарасенко
Фраза "Перезапис батьківських програм" стосується безпосередньо установок отриманих від Ваших батьків, а отже - Вас, і аж ніяк не Вашого чоловіка та Ваших дітей.(Думаю, якщо Ви більш уважно перечитаєте попередньо написане, то і самі це зрозумієте без додаткових пояснень)
Тим паче, що змінити нікого не можливо, якщо сама людина цього не захоче - змінитися можемо лише ми самі. І вже через особистісні зміни впливати потихеньку на своїх близьких. Адже, сім'я - це єдиний організм, де всі і кожний відзеркалює один одного. Та особливу вагу має саме жінка. Бо її внутрішня енергія настільки потужна та сильна, що навіть невеличкі зміни настрою миттєво передаються її рідним.(Відслідкуйте, як поводять себе рідні коли Ви роздратовані, чи пригнічені, чи в стані контролю тощо). Не просто ж так жінку називають берегинею роду. Тобто, перезаписавши
на рівні підсвідомості установки отримані в дитинстві, Ви зможете почати змінюватися глибинно, з самого "коріння". І таким чином, вплинути і на поведінку чоловіка, підсиливши його найкращі якості і зменшивши те, що тривожить Вас та вносить дисгармонію у стосунки.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Не думаю що Повинні поділяти, але здається в мене є така Потреба.
А щодо Звідки – можливо це пов'язано з тим що я виросла у великій родині, і якщо відрізнялась від інших (чомусь раділа, коли іншим сумно), то за це могли насварити, попринижувати, тобто звичка/обов'язок бути як інші довкола.

Про потребу, аби близькі поділяли з вами радість, начебто зрозуміло. З її допомогою реалізується бажання в близькості з рідними. Якщо вони поділяють, то це ознака, що вони в контакті з вами, уважні до вас, мовляв, на одній хвилі.

Разом з тим, хочу дещо прояснити - ви раділи через те, що іншим сумно? Чи раділи своєму паралельно з тим, як інші сумували? А вас сварили, буцімто погано радіти, коли комусь в родині погано. Своєрідна заборона бути собою і відрізнятись. Якщо страждати, то колективно всім. І це був для старших гарний маркер наявності "правильних" чеснот.
цитата:

Наведіть, будь ласка, приклад милого підколу.

Будь, ласка. Чоловік звертається до дружини: "От навіщо ти так гарно і смачно готуєш? Напевно, боїшся, що буду залишати трохи їжі в тарілці."

👍 радити психолога:

21-07-2023 12:39:45Доповнення від автора
"Про потребу, аби близькі поділяли з вами радість, начебто зрозуміло. З її допомогою реалізується бажання в близькості з рідними. Якщо вони поділяють, то це ознака, що вони в контакті з вами, уважні до вас, мовляв, на одній хвилі."
Так, ви правильно зрозуміли, дуже хочеться бути на одній хвилі з людьми поруч, але цього немає вже багато часу

"Разом з тим, хочу дещо прояснити - ви раділи через те, що іншим сумно? Чи раділи своєму паралельно з тим, як інші сумували? А вас сварили, буцімто погано радіти, коли комусь в родині погано. Своєрідна заборона бути собою і відрізнятись. Якщо страждати, то колективно всім. І це був для старших гарний маркер наявності "правильних" чеснот."
Наприклад не можна було сміятися граючись, бо тато хворіє і йому погано, не можна тішитись своєму подарунку на дн, бо сестрі образливо, адже їй в той день не могли зробити теж подарунок, не можна спокійно насолоджуватися читанням книжки, коли мама готує вечерю а вона ж після роботи втомилась, та багато всіляких моментів, коли треба було бути як всі щоб бути нормальною, або бути непомітною, навіть пам'ятаю як мені частенько говорили "ЗНИКНИ!" (та це ще квіточки)

"Будь, ласка. Чоловік звертається до дружини: "От навіщо ти так гарно і смачно готуєш? Напевно, боїшся, що буду залишати трохи їжі в тарілці.""
Зрозуміла, так це дійсно мило


психолог онлайн
цитата:

навіть пам'ятаю як мені частенько говорили "ЗНИКНИ!" (та це ще квіточки)

Зникни, тобто сховайся, перестань існувати. Я собі уявляю, якщо це були тільки квіточки, то що залишаєте за лаштунками...

👍 радити психолога:

21-07-2023 13:12:19Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347226 для Владимир Анатольевич

Не квіточки "краще б ти здохла, як була маленька", "я тебе породив – я тебе і вб'ю", "якщо не будеш слухатися – я скажу татові, і ми тебе здамо в інтернат"


психолог онлайн
цитата:

Не квіточки "краще б ти здохла, як була маленька", "я тебе породив – я тебе і вб'ю", "якщо не будеш слухатися – я скажу татові, і ми тебе здамо в інтернат"

Це справжній жах. Як ви тільки вижили і зберегли світло в серці?! Хочу вас підтримати. Ви сильна насправді жінка і особистість))

👍 радити психолога:

22-07-2023 01:38:23Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347234 для Владимир Анатольевич

"Як ви тільки вижили і зберегли світло в серці?"
Як я розумію – я просто адаптувалася, навчилася жити по правилах, щоб бути переважно хорошою дівчинкою перед своїми рідними і цим відстоювати право на життя. Ну а зараз це вже не працює... І тепер я повинна або рости, або регресуватиму (хоча не відомо куди вже)
Також хочу поділитися, я думаю про те, що попри все, при всіх тих моментах, які були в моїй родині – мої рідні теж боролися з темрявою. Вони теж виборювали життя і намагалися зберегти якесь світло, як мінімум вони дали мені можливість вижити досі, і передати життя. Я взагалі дивуюсь як я змогла зважитися на сім'ю, народити дітей, виростити їх до цього моменту, не погану сім'ю, не поганих дітей, для яких я якось можу старатися, і не знаю чи це правда, і чи не надто пафосно, але думаю я не найгірша мама і не найгірша дружина на світі!

Дякую вам за підтримку. Ваші слова огорнули мене таким теплом, що спершу мені не хотілося більше ніяку інформацію підпускати до себе, щоб зберегти подовше це відчуття, і більше нічого не треба – в мене склалося таке враження що ви мене по справжньому зрозуміли в цей момент, проявивши сміливість відкрити таке, не погидувавши і не відвернувшись. Дякую.

Разом з тим мене непокоїть такий момент. Вище психолог Іринка висловила запитання і припущення про мою ситуацію, що насправді я стервочка, виводжу людей на емоції і живлюся ними – це прикре але думаю що таки певною мірою має місце, можна визнати що і це про мене з якогось боку... Разом з тим, задаючи це питання на форумі (Хто я?) – я вже хоч і боячись зізнатися собі в цьому припускала, а раптом я психопатка, коли спостерігаю за собою таке, та якщо врахувати багато інших нюансів. Далі я ще трохи пошукала інформацію і зрозуміла що швидше за все я психотик, бо до психопата я не дотягую (це ж антисоціальний розлад особистості, тобто межовий рівень організації особистості, а він вище ніж психотичний(?)). Отже я психотик, або щось між тим і тим. І тобто тепер, коли я отримала такі приємні відчуття від ваших слів підтримки я вже не певна, що це "хороший" момент, що це саме магія справжнього порозуміння, як мені хочеться думати. Дозвольте запитати, а як це для вас? Чи виникло відчуття що я розвела вас на емоції і тому ви дали цю підтримку? Чи це все-таки інше?

Вибачте, можливо мої питання дурні чи недоречні. Не відповідайте якщо не хочеться, якщо вам некомфортно. Можливо це забагато всього для форуму. Трохи незручно, але все таки хочеться розібратися, і вирішити куди рухатися.

Думки/сумніви про те, що а раптом я психотик/психопат вкидають мене в розгубленість і безнадію, що я невиправна, спроби змінити своє життя даремні і я лише можу існувати за рахунок інших людей, лише в залежності і злитті, а сама я ні на що не здатна.

З іншого боку я картаю себе за це намагання призначити собі "діагноз", ярлик, щоб що? Щоб сховатися за ним і нічого навіть не намагатися зробити, змінити на краще? Прикро від цього, бо це означає навпаки слабкість. А яка я насправді – це факт чи вибір?

Разом з тим в мене є таке відчуття, що все ж я не використовую свій потенціал, не проявляюсь, не реалізовуюсь так як могла б, не роблю все хороше що могла б, ніби не вистачає якоїсь частинки пазлу, щоб я була повноцінною і здатною на справжнє життя. Відчуття, що я ще не виконала своє завдання, своє призначення. Це змушує мене не зупинятися.


психолог онлайн

👍 краща відповідь!

цитата:

Чи виникло відчуття що я розвела вас на емоції і тому ви дали цю підтримку?

Мене - ні, не розвели. Щодо інших - не берусь стверджувати.
Виникло бажання висловити почуття, бо мені завжди імпонували люди, що шукають СЕБЕ, прагнуть змін, долаючи серйозні перешкоди.

Водночас помічаю, наскільки ви є поки що вразливою. А намагання довіряти і брати за чисту монету чиїсь передчасні висновки завдає шкоди, нівелюючи ваші кроки і здобутки. Моя позиція відверта і зрозуміла - ані на форумі, ані у безпосередньому спілкуванні з клієнтом не вдаватись до постановки діагнозів і навішування ярликів(!)

Якщо ми в процесі, то ми досліджуємо феномени процесу - відчуття в тілі, емоції, думки, бажання, потреби і т.ін. Помічаємо з'язки і якісь тенденції, закономірності тощо. Там немає місця трафаретам, в які, при бажанні, так просто загнати реальне життя. Цей релятивізм, зрештою, шкодить і спотворює прозоре діалогове спілкування.

До того ж, я не лікар. І через те не берусь лікувати. А що роблю? Знаходжусь поруч з людиною у близькому контакті. Відчуваю її (в усякому разі намагаюсь, наскільки це вдається), відзеркалюю, пропоную звернути увагу на те, яким чином вона будує свою власну реальність. Іноді ставлю питання і стримую себе, аби не давати відповідей (це справа самої людини) і тим більше готових рецептів, як подолати проблеми і стати щасливою.

Відредаговано автором 22-07-2023 10:22:03


👍 радити психолога:

23-07-2023 00:15:33Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 347284 для Владимир Анатольевич

Дякую вам за відверту відповідь.

"ані на форумі, ані у безпосередньому спілкуванні з клієнтом не вдаватись до постановки діагнозів і навішування ярликів(!) Якщо ми в процесі, то ми досліджуємо феномени процесу - відчуття в тілі, емоції, думки, бажання, потреби і т.ін. Помічаємо з'язки і якісь тенденції, закономірності тощо. Там немає місця трафаретам, в які, при бажанні, так просто загнати реальне життя. Цей релятивізм, зрештою, шкодить і спотворює прозоре діалогове спілкування. До того ж, я не лікар. І через те не берусь лікувати. А що роблю? Знаходжусь поруч з людиною у близькому контакті. Відчуваю її (в усякому разі намагаюсь, наскільки це вдається), відзеркалюю, пропоную звернути увагу на те, яким чином вона будує свою власну реальність. Іноді ставлю питання і стримую себе, аби не давати відповідей (це справа самої людини) і тим більше готових рецептів, як подолати проблеми і стати щасливою"

Дякую за пояснення. Дякую що ви відгукнулися на мої питання і уважно, делікатно та щиро відповіли. Мені дуже подобається ваш підхід, як на мене він про повагу і чуйність, відповідальність і безпеку, мабуть, саме таким я уявляла зразковий контакт психотерапевта з клієнтом. Виникає ще багато питань і сумнівів, але, думаю, це вже не для форуму. Буду звертатися при нагоді.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Психологічний аналіз творів
Такса
фільмТакса теми: відносини любовь психоанализ
Мандрівний замок (Hauru no Ugoku Shiro)
фільмМандрівний замок (Hauru no Ugoku Shiro) теми: прийняття себе відносини резільєнтність
qr