Question

12-05-2024

Всім доброго дня!
Все життя і понині я був і є дуже сором'язливим і замкнутим у собі, мовчазним. Через свою хворобливу сором'язливість я втратив багато можливостей у житті. У свої 30 років я ніколи не був у стосунках, вибирав роботу з найменшою відповідальністю і відповідно зарплатнею, майже не маю друзів та і зараз їх не бачу через ситуацію в країні.
Знаю, що минулого не змінити просто хочеться нарешті почати жити повноціним життям. Подолати цю свою ваду. Причиною своєї сором'язливість я вважаю те, що з малечку мене порівнювали з іншими і вимагали бути спокійним і зручним для батьків. Мати дуже переживала за мене постійна гіперопіка, навіть зараз. Допоможіть знайти шляхи подолати цю ваду, бо з часом все стає тільки гіршим і часу все менше. Сам виріс в селі, де всі всіх знають, тому завжди вчили, що головне, що про тебе подумають інші люди страх тільки переріс у справжню соціофобію. Появився страх появитися перед старими знайомими, навіть тими людьми, яких колись вважав за друзів, стид за своє життя

Питання від: Ігор; Вік: 30

подобається запитання?

Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 12-05-2024 14:11:00

1

Елена Владимировна Мороз

Вітаю!

Ви чітко описали свою проблему та навіть виявили причини, тому треба відштовхуватись від тієї точки, в якій ви зараз і рухатись до бажаної мети. Така глибинна проблема пропрацьовується довго і потребує регулярної терапії. Ваш вік не є проблемою, важливе бажання та зусилля!

Вам потрібно вчитись розуміти, відчувати себе і довіряти своїм бажанням. Це все буде сприяти внутрішній опорі, з якою буде легко йти до людей та заводити знайомства.

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

12-05-2024 16:47:11Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365771 для Елена Владимировна

Я це розумію, є певні зрушення з часом сором'язливість стає меншою, якщо порівняти себе з тим яким я був 10 років тому. Просто це все займає дуже багато часу і інколи входиш, в якийсь депресійний стан коли думаєш про своє життя. Порушення апетиту, поверхневий сон ще пару років тому такого не було, є позитивні зміни в зменшенні сором'язливості, але і важче стає в плані того що часу все менше, а скільки всього потрібно встигнути і надолужити

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2024 16:57:49

Поскольку вы практически всю жизнь живете с этой проблемой, плюс, как сами пишите, решение проблемы занимает много времени, а жизнь идет, то лучшим вариантом будет психотерапия. Она будет достаточно длительной, но точно быстрее, чем пытаться решить проблему самостоятельно.
В терапии вы сможете и проработать причины таких переживаний, и научиться взаимодействовать по другому, вначале с терапевтом, потом и с другими людьми. И так, шаг за шагом измените свою жизнь

👍 радити психолога:

12-05-2024 17:13:15Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365775 для Валентина Михайловна

Можливості зараз звернутися не має, більш всього появиться тільки коли закінчиться війна. Це і змусило написати сюди, перед війною були можливості для змін (скажем змінити роботу, більше свлободи в багатьох аспектах життя). Сам не знаю, що робити не хочеться перегоріти повністю і втратити будь-яку мотивацію потім ще довше необхідно виходити з цього стану

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2024 20:53:09

Почему сейчас нет возможности?
И возможности какой именно нет?
После войны это из категории "никогда". Никто не знает, когда война закончится. Да и жизнь ваша идет, эти годы никто вам не добавит потом. Поэтому живите сейчас и решайте проблемы тоже сейчас.

👍 радити психолога:

13-05-2024 07:47:24Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 365783 для Валентина Михайловна

Мобілізований в тилу поки, але без обмеження сволободи і права вибору в наш час нікуди

Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 13-05-2024 09:49:12

Доброго ранку!

цитата:

ЯК ПОБОРОТИ СОРОМ‛ЯЗЛИВІСТЬ?

Ваша сором'язливість - не є головною проблемою. Вона, радше, наслідок. Якщо хочете, прояв невпененості в собі і емоційної залежності від мами.
На жаль, так з Вами сталося. Але не варто робити з того висновок приречення.

цитата:

Знаю, що минулого не змінити просто хочеться нарешті почати жити повноціним життям.

Минулого не змінити, проте можна змінити своє ставлення до нього. І, відповідно, змінити ставлення до себе, пропрацювавши з психологом найбільш критично значимі епізоди того минулого, коли

цитата:

з малечку мене порівнювали з іншими і вимагали бути спокійним і зручним для батьків. Мати дуже переживала за мене постійна гіперопіка, навіть зараз.

цитата:

Сам виріс в селі, де всі всіх знають, тому завжди вчили, що головне, що про тебе подумають інші люди страх тільки переріс у справжню соціофобію.

Знадобиться певний час і тривала взаємодія зі спеціалістом. Минуле буде поступово відпускати, внаслідок чого набуватимете більше опори на себе. Почнете присвоювати собі ПРАВО задовольняти власні бажання без озирання на маму та інших людей навкруги(!)

Щодо мами, то окреме питання, яке теж потребує уваги. Стосунки з нею доведеться вирівнювати. Бажано, не травмуючи її та розумно оминаючи уявну провину за свої самостійні висновки, рішення і дії.
Згодом сором'язливість зникне, бо не буде в ній потреби.

Відредаговано автором 13-05-2024 09:50:19

👍 радити психолога:

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 13-05-2024 12:19:22

Не совсем поняла, чем вам мешает ваша мобилизация в тылу работать раз в неделю с психологом?
Меняется в первую очередь внутреннее состояние, даже в не совсем благоприятных условиях

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Анастасия Меркулова
(Черкаси)

Катерина Вовк
(Київ)

Елена Владимировна Мороз психолог Київ · Accepted Answer · 2024-05-12 14:21:04

Добрий день, Ігор! Ви пишите, що все життя і понині ви були і є дуже соромʼязливою людиною і ця ваша особливість заважає вам. Не вдаючись у подробиці вашого життя і становлення, як особистості, розповім, як дуже соромʼязливі люди можуть собі допомагати.
По-перше: Вчиться бути сміливим. Соромʼязливість долається рішучостю зробити те, чого ви боїтесь. Наприклад: заговорити першим з кимось з сусідів, спитати, як справи? Або написати комусь у якійсь соц. мережі. Тобто зробити крок назустріч іншій людині. Перед тим, як почати з кимось говорити можна себе підбадьорити словами: «Я це зроблю! В мене все вийде!» А далі практика, практика і практика. Спілкуйтеся з оточуючими якомога частіше, ризикуйте заводити нові знайомства, і через деякий час ви помітите, як ваша сором'язливість почне зменшуватись.
По-друге: Змініть щось у своєму житті.
Зробіть нову зачіску, пересуньте меблі в кімнаті, почніть вивчати іноземну мову, послухайте лекцію на цікаву для вас тему та ін. Зміни додадуть впевненості у собі, що ви точно можете впливати на те, що робите.
По-третє: Помічайте всі свої найменші зусилля по подоланню соромʼязливості і хваліть себе за них. Наприклад: сьогодні сусідка не відповіла вам на привітання, то замисліться, чи це справді так страшно і ви щось втратили, чи то за звичкою лякаєтесь? Якщо помітили, що злякались не так сильно, як раніше, скажіть собі, що ви молодець!
Четверте: Перестаньте себе накручувати і лякати всякими жахами. Ви не повірите, та інші люди, зазвичай не думають про вас. У них такі ж проблеми, як і у вас і вони частіше думають про те, як вони виглядають у ваших очах, ніж про те, як ви виглядаєте у їх. Тому ризикуйте і тренуйте свою впевненість, лікуючи свою соромʼязливість через спілкування з іншими. У тому числі звертаючись за підтримкою і допомогою.
З повагою, Олена Мороз.

Як побороти сором‛язливість?