Ревную чоловіка до колишньої
Ірина Віталіївна Нізовцева психолог Київ 12-06-2024 15:32:53 |
Доброго дня)). Чи впевнені ви у своїх почуттях до чоловіка?
Як ви почуваєтесь/ почувались у інших відносинах з людьми, чоловіками? Чи можете ви довіряти? З вашого опису нібито немає чому тригірити, але схоже саме для вас важливо бути у тривозі, не довіряти чоловікові.... Відредаговано автором 12-06-2024 15:35:18 |
12-06-2024 15:49:30Доповнення від автора |
В почуттях впевнена і в своїх і в його. Але мене тригерить все. Розумію, що вона мені далеко не рівня. Ні по красі , ні по розуму, ні по успіху, ні по статусі в суспільстві (я викладач англійської мови). Але чогось є відчуття меншовартості. Не знаю чому так . Також в мене є синдром першості, тобто я маю бути найкращою у всьому. |
Наталия Павловна Венглинская психолог Київ 12-06-2024 16:20:14 |
Доброго часу доби!
Те, що Ви описали, схоже на суперництво. Правила та принципи такого стилю життя закладаються ще в дитинстві, батьками. Хт саме з батьків Вас спонукав бути першою, перемагати? цитата:
в мене є синдром першості, тобто я маю бути найкращою у всьому. Коли почалася гонака за переше месце? Перечитала ще пару раз Ваш допис.. таке відчуття, що Ви ніби сама себе вмовляєте як Ви гарна, розумна, крута.. А чи вірити Ви в це? Чи дійсно Ви себе відчуваєте успішною, красивою, розумною? (без порівняння з кимось) Відредаговано автором 12-06-2024 16:22:58 |
12-06-2024 16:37:21Доповнення від автора |
В тому і річ що я фактично зубами вигризала свій шлях до успіху. Я була найрозумніша дитина в класі , але мама завжди говорила, що я найгірша, найтупіша. Я брала призові місця на олімпіадах, шахових турнірах, але все одно була найгірша. Зараз коли я виросла, мені майже 30 років, у мене ж все. І того всього я добилася сама, я не можу стерпіти, що якась недолуга шмата завжди отримувала задарма все, що мені давалося з трудом . |
12-06-2024 17:50:44Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 366888 для Ірина Віталіївна От я з тої тривоги ніяк вибратися не можу . І знаю, і розумію, що минуле в минулому. Але оцей червʼяк в голові жити не дає … |
Наталия Павловна Венглинская психолог Київ 12-06-2024 19:01:38 |
👍 краща відповідь! 1
цитата:
Я була найрозумніша дитина в класі , але мама завжди говорила, що я найгірша, найтупіша. Я брала призові місця на олімпіадах, шахових турнірах, але все одно була найгірша. Рекомендую обрати фахівця та попрацювати над самоцінністтю, самооцінкою та автентичністтю. |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 12-06-2024 21:26:49 |
Два варианта: плохой и еще хуже.
Плохой: Вы просто получили нарциссическую травму в детстве от мамы-нарцисса, стали невротиком-перфекционистом, постоянно пытающейся заслужить любовь-принятие-одобрение-восхищение у окружающих (мамы) и никогда не получающим настоящего удовольствия от своих достижений - так как их ВСЕГДА НЕДОстаточно. В этом случае просто необходима психотерапия с психологом, умеющим работать с подобным видом травмы. Само НЕ пройдет и самостоятельно НЕ справиться. Еще хуже: кроме нарциссической травмы полученной от мамы, Вы и сами имеете НРЛ (нарциссическое расстройство личности). При втором варианте вышеописанные страдания не прекратятся никогда, даже после длительной психотерапии. Так как структура личности кардинальным изменениям не подвержена - она стабильный конструкт. |
Нора Маркман психолог Київ 13-06-2024 00:14:54 |
Вітаю! Добре, що ви розумієте, що щось з цим не так. Це вже само по собі - гарний знак. Скажіть, як саме ви підсилюєте ці ревнощі? Гортаєте соцмережі? Розпитуєте чоловіка про неї? Ви пишете, що заздрите тому, що їй щось там дісталося якось легко - але щоб почати про це думати - треба десь дістати інформацію, вірно? ) Скажіть ще таке, чи ви заздрили таким чином іншим людям? Чи тільки вона викликала у вас такі сильні негативні почуття? Було б дуже непогано, якби ви звернулися до спеціаліста за консультацією, насправді. Це б могло пришвидшити і спростити шлях до внутрішнього спокою. Мудрості вам і гармонії!
|
13-06-2024 07:59:17Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 366922 для Нора Маркман Я взагалі нікому не заздрю, мене бісить факт шо сміття яке нічого з себе не представляє жило за чоловіком як за камʼяною стіною. В той час , попри всю мою крутість, вміння , навички і звʼязки мені треба всього добиватися самій. Зараз так, він мене балує і оберігає. Але бісить як можна було жити з тим смітником на ножках |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
![]() |
|
Наші психологи