Ирина Константиновна 2 години тому: 
Батьки і освідчення
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Батьки і освідчення
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 02-08-2024 01:19:08 |
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 02-08-2024 01:40:12 |
👍 краща відповідь! 2
Алла Володимирівна Романенко Доброї ночі! цитата:
5 днів назад хлопець зробив мені пропозицію, коли ми поїхали відпочивати з палатками на 3 дні цитата:
На що вона відповіла «вітаю. Будьте щасливі». Ані дзвінка, ані привітань нормальних. Коли ми приїхали додому мама просто мовчала ні слова не сказала. На наступний день я вже не змогла і перша заговорила. На що почула багато образливого. Але суть така: «немає тата їй важко. Який розпис, для неї це буде не свято. Вона хоче, щоб тато теж був присутній і все було як в нормальних людей. Мій хлопець мав би її попередити що збирається пропозицію робити. І взагалі вона хотіла, щоб я їй поз дзвонила в той день. І бути з нами, бо ми її виставили за борт.» і все в такому роді. В мене вже немає сил плакати. Я не хочу вже нічого. Я не думала, що такий день перетвориться в якийсь траур Тож не дивно, що цитата:
З мамою часто сварки і непорозуміння цитата:
коли закінчиться війна і так, як просить мама почекати рік-два цитата:
тато за кордоном, але я для нього найдорожча, а він для мене цитата:
Я була щасливою, поки не повернулась додому цитата:
Я не знаю як бути цитата:
І я вже просто виню хлопця, бо він зробив пропозицію. Чого не почека, чого ми спочатку не зʼїхались цитата:
З хлопцем я почуваю себе щасливою. Але батьки цитата:
Я злюсь, бо рахую що він мене кинув і я сама розхльобую всі проблеми Насправді Ви злитесь на свою маму, але Вам складно виражати їй свою злість - бо мабуть вона все це гарно перекрутить і ще зробить Вас винною в усьому, так? 
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 02-08-2024 10:13:28 |
1
Доброго ранку! цитата:
5 днів назад хлопець зробив мені пропозицію, коли ми поїхали відпочивати з палатками на 3 дні. А тепер до суті. цитата:
В мене вже немає сил плакати. Я не хочу вже нічого. Я не думала, що такий день перетвориться в якийсь траур. Відчуття ніби я завагітніла в 15 і вони просто стараються прийняти ситуацію. Як поступити я не знаю. цитата:
Але суть така: «немає тата їй важко. Який розпис, для неї це буде не свято. Вона хоче, щоб тато теж був присутній і все було як в нормальних людей. Мій хлопець мав би її попередити що збирається пропозицію робити. І взагалі вона хотіла, щоб я їй поз дзвонила в той день. І бути з нами, бо ми її виставили за борт.» і все в такому роді. У Вас мають бути СВОЇ ВЛАСНІ (бо Ви - не мама) погляди дорослої особи щодо Вашого життя. Поки що вони ще не визріли, але визрівають. І в тому числі за рахунок цієї ситуації. Отже, маємо факт - Ваші очікування від реакції мами не справдились. Між іншим, так само, як і мамини. Тому період розчарування закономірний і його доведеться пройти, шукаючи опору в собі і не звинувачуючи хлопця, бо в цьому аспекті Ви стаєте схожою на маму. цитата:
Я просто не знаю що робити, бо на мене давлять всі. По-друге, точно не поспішати, візьміть свою долю у свої руки(!) Це означає брати відповідальність на себе і діяти з готовністю зустрітись з наслідками цих дій. цитата:
Чого не почека, чого ми спочатку не зʼїхались. Ви можете спочатку з'їхатись і пожити разом, аби відчути реальний потенціал ваших взаємин. Ви можете порадитись з татом, але остаточне рішення все одно залишити за собою. Ви багато чого можете. Вірте в себе. Ставайте твердіше і впевненіше на ноги. До речі, на цьому шляху будуть доречними підтримка і супровід психолога.
|
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 02-08-2024 13:00:45 |
2
Павел Леонидович Басанский Доброго дня! Вітаю вас з статусом нареченої! Це чудова подія і навіть якщо хтось не може порадіти чи підтримати вас, це не привід відмовитись від свого щастя! Я підтримую колегу Басанського Павла Леонідовича, бо реакція вашої мами неадекватна та токсична. Вона вкрала у вас відчуття щастя, нанизуючи провину, власний егоїзм та неспроможність радіти дорослішанню та автономності доньки. Прикро, що ви так залежні від неі і погоджується з її реакціями і атакуєте свого хлопця. Хлопцю жити з вами, не з вашою мамою та татом. Ви зараз скоріше донька, а не потенційна жінка. Батьки можуть мати інші погляди, почуття і це не має бути ваш задачею це обробляти, ви не їх батьки і не відповідальні за це. Можна мамі сказати: «Вибач, що я стаю дорослою, але я маю право на це, навіть якщо тобі це не подобається і ти маєш право на свої почуття, а я на свої…». Можна навіть не говорити, проте ця фраза розділяє ту залежність між вами, бо і у війну народжуються шлюби та діти! Життя все ж таки перемагає! Рекомендую подумати як вам все те, що відбулось без опор на реакції мами, тата. Ви зраділи? Ви хочете одруження? Відредаговано автором 02-08-2024 13:02:29
|
| 02-08-2024 14:50:15Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369314 для Алла Володимирівна Так! Хочу дуже бути дружиною. Я впевнена в чоловікові на всі 1000. Ми не місяць разом, і я не завагітніла в 15. Така реакція батьків і близьких мене просто вбиває. Я не знаю як поступити правильно, тому що тато закордоном і всі на це давлять. Чекайте тата. А як тато. Тато теж хоче бути присутнім. Йому важко. Больно і т.д. Я це все розумію, і не менше хочу аби він був біля мене і розділив цей день зі мною. Але на вулиці війна і я не знаю що буде далі. Я хочу стати дружиною і взяти фамілію чоловіка. А не чекати 2 роки. Але й без тата весілля не буде святом і мене всі засудять. Зараз всі родичі з моєї сторони мене засуджують, бо я не попередила нікого. І мені зробили пропозицію не так, як це мало бути, не так, як це прийнято. І вийшло, що це не свято і не наш обдуманий дорослий вчинок, а ніби ми діти і вирішили одружитись, бо це весело. Ми самостійно заробляємо і зможемо витягнути свою сімʼю. І ми хочемо СВОЮ СІМʼЮ. Але я не можу змиритись з думкою рідних і відчуваю, що поступаю не правильно. Я не можу зараз бути щасливою, бо проблем дуже багато звалилось і дуже велика давка. Я хочу щоб було добре всім, але я знаю, що так не буде і мені потрібно вибирати, або через 2 роки розписатись і зробити, як хоче рідня, але чоловік не буде задоволеним, або зробити, як хоче чоловік, але сімʼя не вибачить мені це до конці життя |
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 02-08-2024 15:22:54 |
Тоді лише один варіант - до кінця життя все питати у мами та тата. Коли народжувати? Як дітей називати? Як що … Вибачте, але я накаляю, щоб ви побачили очевидну реальність. Ви можете робити те, що ви хочете, але як я відчуваю ви не витримуєте невдоволення батьків. Конфлікт між колективним та індивідуальним, але вам обирати. Ви не готові на конфлікт, ви хочете миру, а мир це покірність… Тобто ви регресуєте у хорошу дівчинку, дочку.
Як би це було з боку рідні вашого чоловіка і така давка його родичів, якби ви реагували? Наприклад, його мама каже що треба почекати 3 роки і чи не на часі зараз весілля робити. Вам треба розхльобувати свої стосунки з батьками, не вашому хлопцеві. Це ваші задачі розвитку. Він же не змушує вас свої стосунки з ріднею вирішувати. Ви зараз у відчаї, але я рекомендую вам пережити це і перечитати на днях по декілька разів що вам відповіли колеги. Доречі, у всіх одна думка з приводу вашої ситуації…. Відредаговано автором 02-08-2024 15:33:08
|
| 02-08-2024 15:48:57Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369316 для Алла Володимирівна Дякую вам! Ви розложили трішки в мої голові все по полицям. І на даний момент, я хоч розумію, що живу правильно. Я постараюсь жити СВОЄ життя і, нарешті, прислухатися до себе. ДЯКУЮ! |
 |
|
Наші психологи
