Психологиня Олександра (Леся) Коцюба м Ірпінь лише онлайн

Не зовсім зрозумілі обставини. Що означає "вдома всього лиш один день"? Звідки ви прибули і привезли з собою страх? Може з вами сталася якась психотравмуюча подія? Тоді треба звернутися до фахівця, щоб поміг її опрацювати. Як ви жили вдома раніше, чи був цей страх? І якої саме небезпеки боїтесь? Знову питання, без відповіді на які неможливо надати дієві рекомендації.

Відредаговано автором 29-08-2024 12:48:22

Після прочитання вашого питання у мене склалося враження, що стосунки вам потрібні, щоб все було як у всіх: регулярний і секс і щоб було з ким вийти погуляти. Якщо дівчата теж відчувають це у спілкуванні з вами, то не дивно, що не хочуть таких стосунків. Кожна людина шукає таких стосунків, де відчує себе особливою, цінною, центром всесвіту для когось. Щоб людина почала вам симпатизувати, ви маєте щиро зацікавитися нею і проявляти цей інтерес належним чином. Поки що вас тільки цікавить, що з вами не так і яким вас бачать інші - це сконцентрованість на собі, а не на партнері. Заради справедливості зазначу, що дівчата вашого віку також мають схоже мислення, переймаються більше собою, ніж хлопцем. От і маємо зустріч двох егоїстів, яким важко віддавати одне одному щось, бо кожен хоче тільки брати. А має бути захоплення, повага, навіть благоговіння перед іншою людиною. І вона відчує це і відповість взаємністю.

Візуальні образи дуже сильно засідають в голові і можуть переслідувати людину довгий час. Це накладається на ваш вік, коли сексуальне бажання посилюється, а соціально схвалюваного виходу воно поки що не може знайти. Сама по собі наявність таких думок, які атакують вас без вашої згоди, зовсім не є ознакою зоофілії. Біда в тому, що ви чіпляєтесь на гачок цих думок. Як і інших тривожних думок. Медикаменти згладжують інтенсивність їхнього впливу, але не вирішують проблему в корені. І після відміни препаратів проблема може повернутися з попередньою гостротою. Тому я би рекомендувала вам лікувати ваш тривожний розлад у психотерапевта (це не додачу до медикаментів), наприклад, у когнітивно-поведінкових методах (краще обрати останні покоління цієї терапії, наприклад АСТ). Ви зможете не тільки цілком позбутися цієї проблеми, а ще й розвинути психологічну стійкість до всіх наступних викликів життя. А поки ви ще не почали роботу з психотерапевтом, то варто принаймні припинити перегляд такого відеконтенту.

У кожного в голові чимало думок, гудуть як у вулику. Серед них бувають дурні, безглузді, шкідливі. Не варто слухатися кожної думки. Насправді це навіть і не думка, а просто мем. Спробуйте просто спостерігати, коли, за яких обставин приходять ці думки про самогубство, записуйте ці обставини і настрій, який вони викликають. Можливо, вам вдасться відслідкувати, що найбільше провокує їх. А також відмічайте, які ще думки відвідують вашу голову і які після них виникають почуття. Повірте, вас чекає багато відкриттів. Поки що відкладіть свій суїцидальний план і подосліджуйте думки і емоції.

Чую у ваших словах біль, незадоволення собою, власною нерішучістю. І нерозуміння, куди рухатися далі, щоб щось змінити на краще. З іншого боку, ви вже зробили вчинок, який дає вам підстави пишатися собою - ви воїн і наш захисник, за що вам низький уклін.
Теперішня ситуація і статус не дають вам багато вибору. Проте залишають вам багато часу для аналізу і планування: розібратися, чому все пішло не так як хотілося і як розвернути цей рух у бажаному напрямку.
Ви самі описали, як ваша покірність батькам і покладання у всьому на їхні рішення завела вас у глухий кут. Бути слухняною дитиною - це стратегія, яка вичерпує себе вже у підлітковому віці. Робити по-своєму, нехай навіть помилки - це потреба кожної людини. На помилках ми вчимося, дорослішаємо, перестаємо боятися життя і власних рішень. Що ж, ви таки зробили свою помилку, тепер є від чого відштовхуватися. Спробуйте подивитися на життя як на квест: не вдалося так- спробуємо по-іншому. У вас ще багато-багто років попереду, щоб грати в цю гру і знайти свій стиль і спосіб життя.