Що означає впевненість? Як не бути нудним?

Ніка, вітаю!

З приводу першого питання, то це динаміка нарцисичного суспільства - бути проявленим, розкутим, проте в цьому втрачається культура та етика, бо оцінка важливіша за відношення. З такими людьми краще тримати дистанцію, не відкривати душу і якщо вони щось коментують невпопад, то можна відповідати: «Дякую за думку, я її не просила!». Тобто зупиняти там, де межі і кордони порушили.

І в першому і в другому питанні є спільне, вам важко коли хтось сильно проявлений, егоцентричний, а ви ні. Ви ніби засуджуєте таке і не дозволяєте і в той же час бажаєте собі такого. Це говорить про те, що вам не вистачило уваги, відзеркалення у дитинстві і тому вас тригерить це в інших. Свій дефіцит всеодно важливо прожити, бо щоб впустити іншого і цікавитись ним, потрібно насититись собою і потребувати іншого як іншого, а не як функціонал по відношенню до себе. Там де вам нудно, важливо себе там витримувати і тоді це не буде тягарем для інших. Ви себе таку знаєте і відповідно треба знайти і пробуджувати своє відношення до такого прояву. В нас є і егоїстичні, і злобні, і придуркуваті, і травмовані і всілякі частинки особистості. Всі мають право на існування! Важливо ними управляти, домовлятись і дружити з ними, бо якщо цього не станеться, то воно будуть захоплювати нашу реальність і відриватись по повній.

Ви дуже влучно і інтуїтивно все гарно усвідомлюєте і це говорить про вашу аналітичність і розміркованість. Я рекомендую вам при нагоді взяти сесії з психотерапевтом і детальніше досліджувати цю тему!

Говорити лише про себе краще з психологом. Тоді у розмові з іншими людьми у Вас не буде такої гострої потреби виговоритись. А розмова з іншими буде більш гармонійною і цікавою, після опрацювання цього питання на психотерапії

Ні, це не впевненість, це, як і казала моя колега, а токсичні прояви нарцисів - егоїстичних та поверхневих самозакоханців у власне роздуте "Я" - пусте та надмінне. І більше нічого там немає.

Щодо другого питання, то говорити ТІЛЬКИ про себе зовсім і необов'язково, але ж іноді всім хочеться поділитись з ближнім чимось важливим про себе - думками, почуттями, спогадами, планами. Чом би це не зробити? Вам же є чим поділитись?

Говорити тільки про себе - справді егоїзм та егоцентризм.
Нічого про себе не говорити - занудство та скритність.
Тому тут важливо триматись золотої середини.
Щоб і розкриватись перед іншими, і не перетягувати увагу тільки на себе.

Але мені здається, що у Вас, Ніка, є якась проблема з цим "егоїзмом". Може Вас надто звинувачували у ньому колись? Чи хтось з рідних був таким собі егоїстом-антиприкладом? І тепер сформувався цілий комплекс: страх бути таким самим егоїстом.

В такому випадку Вам є над чим працювати з психологом.
Це готовий запит на психотерапію.