Як підняти самооцінку і почувати себе впевнено?
Марія Радченко психолог Дніпро 21-11-2024 00:31:49 |
3
Наталия Горская Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго вечора! Для Вашого стану в психології є термін "високофункційна тривожність". Тобто, людина може мати високий рівень тривожності і брак впевненості у собі, але при цьому функціонувати в соціумі цілком нормально і навіть мати багато досягнень. Досягнення успіху, в такому випадку, слугує стратегією справлятися зі стресом. Людина постійно прагне стати кращою в тому, чим займається, але після кожної виконаної цілі все одно не відчуває, що цього достатньо, і не почуває себе повноцінною. Цікаво було б дослідити, чому саме Ви в професійній сфері почуваєте себе дитиною або підлітком. Це може вказувати на проблеми з батьками чи іншими значущими дорослими в минулому, коли Вам не дозволялося висловлювати свою думку і відстоювати кордони. Тому Ви можете переносити таку модель поведінки і на доросле життя. Тут бажано звернутись індивідуально до психолога, бо питання упевненості в собі не є поверхневим та вирішується досить довго. Самостійно Ви можете для себе відповісти на питання, чого Ви хочете від життя, і що з цього - Ваші особисті бажання, а що - нав'язані соціумом? І що для Вас збитковіше - відмовитись від невигідних для себе пропозицій, відчувши тимчасовий дискомфорт, чи постійно жертвувати своїми кордонами заради того, щоб бути прийнятим? |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 21-11-2024 04:43:46 |
1
Вітаю! Дитяча позиція при спілкуванні, знижена самооцінка, невпевненість у собі, почуття штучної провини, перфекціонізм тощо - це все наслідки нарцисичної травми, яку Ви могли отримати від батьків або інших родичів. З цим усім потрібно працювати в психотерапії з психологом. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 09:57:17 |
2
Наталия Горская Доброго ранку! Як на мене, відповіді на Ваші питання потрібно шукати в Вашому дитинстві. Ви пишете "часто погоджуюсь на гірші умови, або беру вини на себе навіть якщо помилився не я". Всі наші несвідомі реакції "родом з дитинства" однозначно. Ми дорослішаємо, а реакції залишаються. Коли ми постійно себе почуваємо винними? Як варіант. Чи не тоді, коли батьки весь час хотіли від нас більшого, а ми просто не тягнули, не відповідали їх баченню нас? Або у них не вистачало на нас часу? Або ми старалися, а нас не звалили та не підтримували? А ми причину того, що нас не любили, перекладали на себе у вигляді постійного почуття провини, що це я не такий, неправильний, а отже, постійно винний? Насправді, варіантів багато, а відповіді зашифровані в Вашій підсвідомості. "Часто є відчуття що я дитина або підліток, що я не маю права командувати чи керувати кимось (хоча є підлеглі - всі старші за мене, але я не можу роздавати команди здається що я цього не заслужив і хто такий взагалі" Знову ж таки, позиція маленької безпорадної та безправної дитини. Коли дорослі більше використовують авторитарний стиль виховання. І їх любов потрібно ще заслужити гарною, слухняною поведінкою. Хто займався Вашим вихованням? "Помічаю за собою як впевненість в собі пропадає і здається що мій потенціал так і не буде реалізований". Справа в тому, що наша повна реалізація залежить не від наших дорослих намірів, в від того, як ми себе почуваємо внутрішньо. Тому, певне, як можна повністю розкритися, знаходячись в позиції маленької, завжди винної дитини, яка намагається заслужити любов, тепло та розуміння слухняною, без ініціативною поведінкою? Тому і з підлеглими Ви проводите себе відповідно тій поведінковій моделі та установкам, які сформувалися в дитинстві. Ви несвідомо намагаєтеся "бути гарним хлопчиком" і в очах своїх підлеглих, щоб заслужити їх схвалення та любов. По чому, все це від карається несвідомо. Що робити? Потрібна повна трансформація поведінкових моделей та установок. А це достатньо складна, але одночасно, дуже ефективна індивідуальна робота з психологом. Що дасть можливість вийти з матриці маленької дитини" і перейти до ролі дорослого, самодостатнього чоловіка, який сам керує своєму життям, а не прислухається постійно до своїх "внутрішніх батьків". |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 21-11-2024 11:11:02 |
3
Наталия Горская Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго ранку! цитата:
ЯК ПІДНЯТИ САМООЦІНКУ І ПОЧУВАТИ СЕБЕ ВПЕВНЕНО? І якщо так, а питання варто ретельніше дослідити, то виходить, що вам бракує з дитинтства відчуття власної самоцінності. Бракує переживання і свідчення безумовної любові з боку рідних та близьких. Зазвичай такий стан речей спонукає дитину доводити родині, що вона гідна любові і поваги через рвіння в навчанні, спорті, потім в бізнесі. Щоби згодом принести на вівтар під ноги батьків свої призи, здобутки, подарунки, славу, статус. Власне, як і у вашому випадку цитата:
квартира, гарне авто, кошти батькам, дитина в майбутньому Тепер щодо питання цитата:
ЯК ПІДНЯТИ САМООЦІНКУ І ПОЧУВАТИ СЕБЕ ВПЕВНЕНО? На другому етапі зможете обрати альтерантивні нинішнім старанням способи відродити упевненість в собі. Їх, до речі, багато. Деякі зможете побачити у відео та статті, які пропоную "Уверенность в себе. Как ее повысить" https://upsihologa.com.ua/audio-video-461 Как это - полюбить себя? https://upsihologa.com.ua/kak-eto-polyubit-sebya-18vtarasenko.html |
21-11-2024 11:27:49Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374205 для Володимир Анатолійович Вітаю! Щиро дякую за поради. |
21-11-2024 11:29:43Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374190 для Павел Леонидович Добрий день! Я дійсно перфекціоніст, і досить часто мене це виводить з рівноваги. Спочатку відмінник у школі, потім чемпіон по спорту. Я не вмію програвати. Або ідеально або ніяк... |
21-11-2024 11:31:05Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374197 для Алла Григорівна Вітаю! Дякую за обширну відповідь. Нарешті я зрозумів що це дійсно проблема яку потрібно вирішувати. |
21-11-2024 11:32:14Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374180 для Марія Радченко Марія, дякую! Є над чим подумати... |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-11-2024 12:22:15 |
В целом, это запрос на психотерапию.
Желание делать все идеально это про то, что были высокие требования, ожидания от родителей и, скорее всего, любовь и принятие было условным - любим за то, что ты молодец и успешный. Хорошо бы разобраться в ваших установках и целях - где ваше, а где навязанное родителями. Кому вы пытаетесь что доказать и чье признание получить, и что нужно конкретно вам? Если вы чувствуете себя ребенком, подростком и вам сложно отстоять границы, то это про то, что все это про то, что психологически вы остались тем ребенком, которому нужно что-то доказывать кому-то и который мало принимает свои достоинства, не принимает себя. Скажите, а от чего вы получаете удовольствие? Если не будет у вас миллионов и компании, чем вы интересны и хороши? |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 12:42:59 |
|
21-11-2024 13:01:41Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374217 для Валентина Михайловна Добрий день! Задоволення отримую від перемог над самим собою в першу чергу. Коли усвідомлюю що сьогодні я кращий ніж вчора, для цього ми і живемо, на мою думку. Якби не бізнес я займався би волонтерством, допомагав тим хто цього потребує, або займався би глобальними речами які можуть змінити світ. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-11-2024 13:42:03 |
То есть смысл жизни для вас в том, чтобы постоянно становиться лучше?
А для чего? Что по итогу будет в результате постоянных побед над собой? цитата:
Если не будет у вас миллионов и компании, чем вы интересны и хороши? цитата:
Кому вы пытаетесь что доказать и чье признание получить, и что нужно конкретно вам? А еще интересно, а без достижений и того, чтобы становиться лучше, вы от чего кайфуете, что радует? Как родители в детстве относились к вашим успехам? Проигрывали ли вы какие-то соревнования, получали ли средние отметки? Если да, то какая реакция была дома, у родителей? Какое отношение у родителей к работе, к тому, как и чем нужно наполнять свою жизнь? Насколько они успешны и реализованы? Насколько родители счастливы? |
21-11-2024 13:49:01Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374228 для Валентина Михайловна У природі все або росте або згасає. Людина в цьому не виключення. Прогресуючи я додаю гармонії і радості у повсякденність, також це додає сил та мотивації жити. Поки є можливість - чому нею не користуватися? |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-11-2024 14:03:11 |
|
21-11-2024 14:15:23Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374232 для Валентина Михайловна Гармонію? Самому собі. Почуваю себе краще коли досягаю поставлених цілей, не очікуючи похвали чи підтримки від коханої та близьких при цьому.Вибачте, питання не помітив спочатку. Але їх так багато що не готовий в публічному чаті відповідати на всі. |
21-11-2024 14:27:04Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374228 для Валентина Михайловна Как родители в детстве относились к вашим успехам? Скоріше за все ніяк, я не памʼятаю цих моментів. Або казали що я молодець. Проигрывали ли вы какие-то соревнования, получали ли средние отметки? Если да, то какая реакция была дома, у родителей? Звичайна реакція, мене не засуджували а навпаки заспокоювали і казали що таке може бути і переможеш наступного разу. Тобто критики не було. Какое отношение у родителей к работе, к тому, как и чем нужно наполнять свою жизнь? Батьки звичайні пенсіонери які жили все життя на мінімальну зарплату. Чим наповнювати життя мене не вчили. Виріс в селі, а про всі можливості дізнавався з інтернету який показував як можна жити. Насколько они успешны и реализованы? Не реалізовані і не успішні. Але і мені не задавали стимул що б я ставав супергероєм. Навпаки був стиль: Житт треба потихоньку-помаленьку и все буде добре. Насколько родители счастливы? Вони бачать щастя в нас, дітях. Але розумію що жалкують що проґавили своє життя. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 15:00:08 |
Думаю, що можлива ще одна причина такої невпевненості у Вас - це те саме почуття маловартісності,яке притаманне не лише Вашим батьками, а і величезній кількості українців. Яке передається як спадщина, тобто, несвідомо.
Тому можу підтвердити ще раз свою думку, що потрібне повне перезавантаження Вашого сприйняття себе як особистості. А це рівень підсвідомості, який не реагує на поради. І який неможливо змінити лише усвідомленням проблем. Бо ми реагуємо рефлексивно! |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-11-2024 15:11:28 |
А как вам жилось с учетом того, что родители ничего не достигли, была минималка, не успешны и не реализовались?
По какой причине думаете, что они жалеют про то, что так сложилось? цитата:
Вибачте, питання не помітив спочатку. Але їх так багато що не готовий в публічному чаті відповідати на всі. Какие мысли, чувства вас останавливают? Вы ж тут анонимно? |
21-11-2024 15:15:08Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374239 для Валентина Михайловна Жилося нормально, бо не знав як можна жити по іншому. Але спробувавши інше життя не хочеться повертатися назад. Гадаю що нинішні перемоги - не завдяки, а всупереч. не тому що хочу завоювати всі вершини, а тому що не хочу повернутися назад."По какой причине думаете, что они жалеют про то, что так сложилось?" - Вони самі про це кажуть напряму. Жаліють що не бачили світ, що зараз не можуть нічого собі дозволити. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 15:18:48 |
Знаєте, ось ще що спало на думку. Ви ніби все своє життя озираєтеся назад...
Ніби звіряєте себе з якимись невидимими шаблонами... Чи не ті самі шаблони, які дитина вбирає в себе змалечку? "Не реалізовані і не успішні. Але і мені не задавали стимул що б я ставав супергероєм. Навпаки був стиль: Житт треба потихоньку-помаленьку и все буде добре". Кажете, що весь час щось Вас гальмує? Чи не ці самі батьківські установки? Відредаговано автором 21-11-2024 15:19:06 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-11-2024 15:25:06 |
|
21-11-2024 15:35:20Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374245 для Валентина Михайловна " Все ваши друзья, приятели были такого же материального уровня?"- В дитинстві всі були однакові, однаково бідні. Не було розподілу на бідних і багатих. "Получается, что если вы перестанете достигать чего-то, то вернетесь туда, где были в детстве?" - Так. А ще я розумію що через 5 років я зможу бути на іншому рівні, і не буду хотіти повертатися в місце де знаходжуся зараз. Тому і є бажання прогресувати і досягати кращого, бо для кого цей гарний світ якщо не для мене і моєї сімʼї (жінкою та майбутньою дитиною)? |
21-11-2024 15:38:22Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374243 для Алла Григорівна Алла, так і є. Все дитинство жив з установками "сірої мишки". Наразі страшно поринути в таке саме життя як був оу всіх. І під час переговорів, коли я поступаюсь я починаю розуміти що мій підлітковий максималізм вже пройшов і начебто мозок вже погоджується на те що є, без досягання більшого. Здається що може ти дійсно багато хочеш, і воно все так і залишиться мріями? |
Наталия Горская психолог Київ 21-11-2024 16:08:35 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Якщо все життя орієнтуватись на підлітковий максималізм, то це буде означати застрягання в підлітковій фазі. Ви її переросли - і це є нормою. Тепер важливо знайти нові моделі, більш адекватні віку і ситуаціям. Ви намагаєтесь рухатись "від противного", і це відбирає багато енергії, постійне порівняння, критика себе, інколи знецінення своїх результатів. Схоже, що з усієї "картини світу " Ви бачите тільки аспект матеріального рівня та постійне досягнення якогось нового рівня. Чи здатне викликати у Вас радість щось не пов'язане з "досягненням" або "розвитком"? Матеріальний рівень дуже важливий, але чи вийде "користуватись " його наслідками за такої "системи координат "? Це якось нагадує певні "радянські пріоритети " - "як це можна просто дуркувати, якщо ще уроки не пороблені ". Коли ти ногами відчуваєш море, але це тебе "не гріє ", бо ти ще не став "кращою версією себе ", то для чого весь той "розвиток"? Розвиток і досягнення НЕ мають бути метою. В вашому випадку вони є способом досягнення самоповаги та підняття самооцінки. Але це примарна самооцінка, бо рухне разом з невдачею , яких в житті буває багато. Самооцінка- первинна. Без різних "медальок ", ДО "медальок ". Розвиток - важлива частина життя. Але ж тільки частина. Ви сильна особистість, яка бажає жити таким життям, яке хочеться мати. Важливо пам'ятати, що саме "сіра мишка" всередині Вас допомогла Вам выйти на теперішній рівень. То може не така вона й "сіра "?) Це ж саме Ви зробили своє життя таким, що воно кардинально відрізняється від життя ваших батьків. Це вартує поваги . Наприклад, моєї. А як щодо вашої? |
21-11-2024 16:27:14Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374250 для Наталия Горская "як це можна просто дуркувати, якщо ще уроки не пороблені" - 100% про мене. Я не розслаблюсь до того моменту поки не зроблю "всі важливі задачі".Стосовно "сірої миші". Дійсно, певні досягнення в мене є, але я розумію що я біжу цей марафон з додатковим навантаженням під назвою "невпевненість в собі", і якщо я його позбудусь я можу х5 від того що роблю зараз. Наприклад історія: Я заключив контракт з крупним клієнтом, начебто круто. Після цього я йду в магазин що б купити вино, але мені касир каже що мені немає 18 років, і просить паспорт. В голові думки про те що я не чоловік і мене не сприймають у суспільстві. Я відходив годин 5 від цієї ситуації. Звучить смішно, але я розумію що тут криються серйозні глибинні проблеми які я і хочу знайти і позбутися їх. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 16:30:56 |
А що Вам заважає спробувати все змінити? Адже, для цього лише потрібно:
А - усвідомити проблему В - знайти шлях її вирішення С - почати вирішувати. Проблема усвідомлена, шлях визначений - це трансформація дитячих установок, рефлексів та поведінкових моделей, залишилося - відчути, чи дійсно Ви готові до глибинних трансформацій, а отже, почати індивідуально працювати з тим психологом, який допоможе ці трансформації здійснити на рівні підсвідомості. |
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 21-11-2024 16:32:54 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Невпевненість з'являється не за день, тиждень чи місяць, вона формувалася та закріплювалася роками. Для фіксації нового способу мислення потрібен час. За великим рахунком, невпевненість у собі – це страх бути собою. Вона включає багато різних проявів, але суть залишається незмінною: людина боїться показувати справжні почуття і виявляти свою індивідуальність. Це безпосередньо пов'язано з бажанням бути коханим і отримати визнання, що в принципі властиво всім людям. Невпевненість у собі — це оборотний процес, якщо з нею почати працювати. Але невпевненість у собі – це не так уже й погано для бізнесу. Найпоширеніше кліше бізнес-психології : що вища впевненість у собі, то успішніша кар'єра. Але ж це міф. Навпаки, що менше людина впевнена у собі, то швидше і найімовірніше вона досягне успіху.. Практика свідчить про те, що саме невпевненість певною мірою допомогла досягти Вам успіху в біцзнесі. Великі звершення зазвичай опиняються на рахунку людей не надто впевнених у собі, які працюють щосили, тренуються, практикуються, поки не досягнуть бажаної компетенції. Самовпевненість корисна лише тоді, коли її не надто багато. Звичайно, дуже низький рівень самовпевненості небезпечний — від страхів, тривог і стресу страждає якість роботи, людина швидко здається. Але в міру низька самовпевненість допоможе вчасно переглянути цілі, добиватися чогось реального. Але невпевненість часто б'є по самооцінці - це можна коригувати. Відредаговано автором 21-11-2024 16:36:24 |
21-11-2024 16:50:00Дополнение от автора |
↩ Реакція на відповідь № 374253 для Алла Григорівна Дякую Вам! Залишилось обрати спеціаліста. |
Наталия Горская психолог Київ 21-11-2024 16:52:24 |
1
Співпраця з фахівцем допоможе розібратися з вашим внутрішнім сприйняттям себе, відокремити "ваші" установки від навязаних, укріпити вашу дорослу частину. Вас тригерить вік, як ніби ознака вашої "недосконалості ". Схоже, що підліткові "фільтри " ще керують Вами, штовхають до "доведення своєї дорослості ". Але, як кажуть, "молодість- це недолік, що швидко минає")) Вам важливо вийти на шлях Прийняття Себе таким, який є (молодим, недосконалим, з помилками і недостатністю досвіду). Адже у вашому випадку "самовдосконалення" базується на відмові від Себе справжнього заради створення певного Образу Себе. Але образ- це завжди "оболонка". Вона не вміє відчувати радість життя. |
Валерія Володимирівна Шепітько психолог Харків 21-11-2024 17:44:25 |
|
Ірина Миколенко психолог 22-11-2024 08:45:58 |
Доброе Утро!
"Я дійсно перфекціоніст, і досить часто мене це виводить з рівноваги. Спочатку відмінник у школі, потім чемпіон по спорту. Я не вмію програвати. Або ідеально або ніяк..." А что будет если проиграете? Что случится с вами? (это же ваш страх глубокий - от которого вы так старательно и убегаете... боитесь своей теневой стороны) Если проиграете - то не сможете в себя верить? ( пойдет обесценивания себя и своих заслуг - и ваша самооценка еще ниже опустится...) так?? То есть вера в себя у вас = ваши заслуги и успехи. А просто верить в себя - несмотря не на что - не пробовали? ( внезависимости какие успехи или поражения) Истинная вера в себя - она сильнее видимых успехов или неудач. Потому что в этой жизни все временно и переменчиво... и должно быть чтото более глубинное и сильное в вас внутри - как внутренняя опора - крепость такая - тогда не надо будет убегать от жизни - и ее разных проявлений и от самого себя. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 22-11-2024 11:33:29 |
А знаете ли вы конечную цель, добившись которой вы скажете, что все, я молодец и можно расслабиться?
Обычно, когда речь про то, что нужно постоянно развиваться и чего-то достигать, это про жизнь где-то в будущем, но не здесь и сейчас. Умеете ли вы наслаждаться процессом? Есть ли что-то, что в моменте приносит удовольствие? Умеете ли вы отдыхать? Если да, то чем занимаетесь? Умеете ли вы в целом расслабляться и просто наслаждаться жизнью, без планов на будущее? |
Анна Борисовна Королёва психолог Одеса 22-11-2024 12:46:39 |
Здравствуйте! Перечисленное вами вы делаете из убеждений или потому что это делает лично вас счастливым? Простыми словами, вы получаете кайф к примеру от занятий спортом?
цитата:
директор компанії з оборотом 1 млн грн/місяць, в мене є бухгалтер якому плачу зп, є дівчина якій зробив пропозицію нещодавно, є друзі, батьки, займаюсь спортом, маю спортивне тіло, здається все ок. цитата:
Здається що я не встигну досягти цілей (квартира, гарне авто, кошти батькам, дитина в майбутньому) цитата:
часто погоджуюсь на гірші умови, або беру вини на себе навіть якщо помилився не я. цитата:
Помічаю за собою як впевненість в собі пропадає і здається що мій потенціал так і не буде реалізований. |
![]() |
|
Наши психологи