як змиритися із думками про переїзд
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
як змиритися із думками про переїзд
| Алла Владимировна Дашко (Киев) 23-06-2016 17:47:31 |
1
Доброго дня! Бути у шлюбі - це враховувати інтереси один одного і при можливості йти один одному на зустріч. А Ви спробували розповісти свому коханому як би Ви хтіли жити і як Ви бачити Ваше спільне життя? Домовляються на березі. І як жінка хочеться підтримати Вас у бажанні бути господинею своєї домівки. Бажаю взаєморозуміння і вирішення цього питання!) 
|
| 23-06-2016 19:19:40Дополнение от автора |
| Дякую за підтримку) Мій коханий чоловік не хоче їхати від матері, адже вона трохи хворіє і він боїться її залишати саму, щоб з нею нічого поганого не трапилося. А вона в свою чергу завжди каже, як їй погано одній, гіршого нема і т.п. Тому навряд він буде слухати мої балачки про переїзд окремо і про те, що я хочу бути сама собі господинею, якщо тут хвора мати і (на його погляд) її не можна залишати саму. Я просто знаю, що вибір буде не на мою користь(( Адже колись ми торкалися цієї теми і він реагував негативно. Я вже наче погодилася жити в нього, робимо там по троху ремонт, але всередині мене щось бунтує і я сама себе картаю за те, що так легко здалася.... |
| Наталия Горская (Киев) 24-06-2016 13:48:10 |
Iva, навіть Ви самі називаєте свої погляди «балачками», тому чекати, що їх буде поважати ваш чоловік, якщо Ви так самі не поважаєте їх – не варто.
Коли людина впевнена в тому, що з нею не можна поступати так, як вона не бажає, то інші люди це відчувають, і прислуховуються до її бажань. Тому питання скоріш в тому, чому Ви вважаєте, що хтось може мати право розпоряджатись вашим життям на свій розсуд? Чому Ви погоджуєтесь з тим, що ваше життя можна погіршити, аби комусь від цього стало краще? Іноді людина може вважати, що «наступаючи на себе» вона ніби показує свою любов, очікуючи на відповідну поведінку «потім, коли він побачить, що я заради нього роблю, він теж заради мене…» Але в реальності така неповага до себе призводить до простого використання людини іншими і надалі. Потім Ви будете садити для його мами город, готувати їжу, прибирати в хаті, бо «вона хворіє, їй важко». Чи Ви народилися для того, щоб його матусі полегшити життя? Нажаль, люди часто погоджуються на жертви заради чогось (наприклад, «вже такий вік, що треба йти заміж, бо потім ніхто не покличе»), нібито в них є багато життів, і одне вони мають провести не так, як хочуть. Але це ваш вибір.
|
| Валентина Николаевна Короп (Черкассы) 25-06-2016 17:22:12 |
Іво, доброго дня. Розумію вас та співчуваю. Ви молодець, що написали та звернулися за допомогою. Я пітримую Вас в бажанні відстояти свої кордони та вважаю, що це нормально, що в цій ситуації ми відчуваєте подібні почуття. Важаю, що потрібно поділитися з коханим чоловіком своїми переживаннями та розповісти про свої страхи стосовно майбутнього спільного життя. Це нормально, що Ви бажаєте жити окремо від його мами. Розкажіть, що відчуваєте при думках про спільне життя та будні. Важливо говорити без звинувачень та маніпуляцій: про те, що хвилює. Допоможіть йому зрозуміти Вас, розкажіть про свою реальність. Близькість та щирість - це запорука щасливих відносин. Зараз ви робите те, що хоче ваш коханий, пригнічуючи свої почуття. Згодом це може перерости в злість та родратованість. Я вважаю, що вже зараз можна перестати радувати інших та говорити про свої потреби. Ви можете знайти компроміс в цій ситауції та домовитись. Наприклад, пожити так кілька місяців чи півроку. За цей час підшукати помешкання на свій смак, можливо близько до його житла, щоб чоловік міг відвідувати маму. При цьому обовязково повідомити про своє рішення маму чоловіка, щоб вона могла звикнути до цієї думки та попрощатися з сином як з людиною, яка проживає з нею та завжди знаходиться поруч. А чоловікові зрозуміти і прийняти той факт, що потрібно відділятися від мами та створювати свою сім*ю. І тоді всі будуть відчувати себе важливими а свої потреби задоволеними. Бажаю Вам щастя та взаєморозуміння з коханою людиною.
|
| Валентина Николаевна Короп (Черкассы) 25-06-2016 17:52:16 |
Іво, доброго дня. Розумію вас та співчуваю. Ви молодець, що написали та звернулися за допомогою. Я пітримую Вас в бажанні відстояти свої кордони та вважаю, що це нормально, що в цій ситуації ми відчуваєте подібні почуття. Важаю, що потрібно поділитися з коханим чоловіком своїми переживаннями та розповісти про свої страхи стосовно майбутнього спільного життя. Це нормально, що Ви бажаєте жити окремо від його мами. Розкажіть, що відчуваєте при думках про спільне життя та будні. Важливо говорити без звинувачень та маніпуляцій: про те, що хвилює. Допоможіть йому зрозуміти Вас, розкажіть про свою реальність. Близькість та щирість - це запорука щасливих відносин. Зараз ви робите те, що хоче ваш коханий, пригнічуючи свої почуття. Згодом це може перерости в злість та родратованість. Я вважаю, що вже зараз можна перестати радувати інших та говорити про свої потреби. Ви можете знайти компроміс в цій ситауції та домовитись. Наприклад, пожити так кілька місяців чи півроку. За цей час підшукати помешкання на свій смак, можливо близько до його житла, щоб чоловік міг відвідувати маму. При цьому обовязково повідомити про своє рішення маму чоловіка, щоб вона могла звикнути до цієї думки та попрощатися з сином як з людиною, яка проживає з нею та завжди знаходиться поруч. А чоловікові зрозуміти і прийняти той факт, що потрібно відділятися від мами та створювати свою сім*ю. І тоді всі будуть відчувати себе важливими а свої потреби задоволеними. Бажаю Вам щастя та взаєморозуміння з коханою людиною.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
 |
|
Наші психологи
